Рішення № 65153431, 28.02.2017, Апеляційний суд Тернопільської області

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ТЕРНОПІЛЬСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 595/1925/16-ц Головуючий у 1-й інстанції Федорончук В.Б. Провадження № 22-ц/789/253/17 Доповідач - Дикун С.І.Категорія - 57

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

28 лютого 2017 р. Колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ апеляційного суду Тернопільської області в складі:

головуючого - Дикун С.І.

суддів - Парандюк Т. С., Храпак Н. М.,

при секретарі - Коваль О.І.

з участю сторін - представника відповідача Золотопотіцької селищної ради ОСОБА_2; позивача та його представника ОСОБА_3; третьої особи на стороні відповідача ОСОБА_4

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Тернополі цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_2 в інтересах Золотопотіцької селищної ради на рішення Бучацького районного суду Тернопільської області від 17 січня 2017 року по справі за позовом ОСОБА_5 до Золотопотіцької селищної ради Бучацького району Тернопільської області та третьої особи ОСОБА_4 про визнання недійсним і скасування акту та рішення,

ВСТАНОВИЛА:

У жовтні 2016 року ОСОБА_5 звернувся з позовом до Золотопотіцької селищної ради Бучацького району, третьої особи - ОСОБА_4 про визнання недійсними та скасування акту комісії Золотопотіцької селищної ради та рішення сесії цієї ради, мотивуючи тим, що акт комісії про встановлення межових знаків земельних ділянок від 20.07.2016 року та рішення сесії №415 від 07.09.2016 року про затвердження актів встановлення межових знаків між земельними ділянками, наданими в користування йому, ОСОБА_6 та ОСОБА_4, суперечать вимогам закону, порушують його права щодо володіння, користування та розпорядження належною йому земельною ділянкою.

Рішенням Бучацького районного суду Тернопільської області від 17 січня 2017 року позов задоволено. Визнано недійсним та скасовано акт комісії Золотопотіцької селищної ради Бучацького району Тернопільської області про встановлення межових знаків земельних ділянок від 20 липня 2016 року. Визнано недійсним та скасовано рішення 7-ої сесії 7-го скликання Золотопотіцької селищної ради Бучацького району Тернопільської області від 07 вересня 2016 року №415 "Затвердження актів встановлення межових знаків" в частині встановлення межових знаків між земельними ділянками, наданими в користування громадянам ОСОБА_6, ОСОБА_5 та ОСОБА_4 Вирішено питання щодо розподілу судових витрат.

Не погоджуючись з рішенням суду, представник Золотопотіцької селищної ради подала апеляційну скаргу, посилаючись на незаконність та необгрунтованість судового рішення. Просить скасувати рішення суду та закрити провадження у справі. Вказує, що відповідно до п.34 ч.1 ст.26 ЗУ "Про місцеве самоврядування в Україні" до питань місцевого значення належить регулювання сільськими, селищними, міськими радами земельних відносин, а тому органи місцевого самоврядування у даних правовідносинах є суб'єктами владних повноважень, які виконують владні управлінські функції. Крім того, наголошує, що, відповідно до ст.158 Земельного кодексу України, органи місцевого самоврядування вирішують земельні спори у межах населених пунктів щодо меж земельних ділянок, що перебувають у власності і користуванні громадян. Вважає, що право ОСОБА_5 на земельну ділянку, передану йому безоплатно у приватну власність для обслуговування житлових і господарських будівель, для обслуговування особистого підсобного господарства площами 0,25 га та 0,14 га не порушено, оскільки, згідно з абрисом, доданим до акту встановлення межових знаків від 20.07.2017 року, вирішувався спір щодо межі земельної ділянки, успадкованої ОСОБА_4, а спірні межові знаки відновлювались між земельною ділянкою ОСОБА_4 та землями загального користування Золотопотіцької селищної ради.

Під час розгляду справи в апеляційному суді представник Золотопотіцької селищної ради підтримала вимоги апеляційної скарги, зіславшись на мотиви, викладені в ній; третя особа ОСОБА_4 вважає рішення суду незаконним, а апеляційну скаргу - підставною до задоволення; позивач та його представник апеляційної скарги не визнали.

Розглянувши справу в межах доводів апеляційної скарги, перевіривши

законність і обґрунтованість ухваленого по справі рішення,

колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає до часткового задоволення, а рішення суду - до скасування.

Задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив з того, що комісія селищної ради, в розумінні вимог Інструкції "Про встановлення (відновлення) меж земельних ділянок в натурі (на місцевості) та їх закріплення межовими знаками" не наділена повноваженнями щодо закріплення межовими знаками меж земельної ділянки в натурі (на місцевості), а вправі виступати виключно замовником робіт із встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості), тому оспорюваний акт комісії про встановлення межових знаків комісії є незаконним, що є підставою для визнання недійсним рішення сесії Золотопотіцької селищної ради, котрим даний акт затверджено.

Колегія суддів не може погодитись із таким висновком суду, оскільки судом не наведено у чому полягає порушення прав позивача оспорюваними актом та рішенням сільської ради.

У статті 15 ЦПК України зазначено, що суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи щодо захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів, що виникають, зокрема, із цивільних, житлових, земельних правовідносин.

Відповідно до ст.21 ЦК України суд визнає незаконним та скасовує правовий акт індивідуальної дії, виданий органом державної влади, органом влади Автономної Республіки Крим або органом місцевого самоврядування, у випадку, якщо він суперечить актам цивільного законодавства і порушує цивільні права або інтереси.

За вимогами ст.393 ЦК України правовий акт органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, який не відповідає законові і порушує права власника, за позовом власника майна визнається судом незаконним та скасовується.

Як роз'яснено у п. 4 постанови Пленуму Верховного Суду України N 7 від 16 квітня 2004 року "Про практику застосування судами земельного законодавства при розгляді цивільних справ", згідно зі статтею 158 ЗК суди розглядають справи за спорами про межі земельних ділянок, що перебувають у власності чи користуванні громадян-заявників, які не погоджуються з рішенням органу місцевого самоврядування чи органу виконавчої влади з питань земельних ресурсів.

Отже, для визнання незаконним та скасування правового акта органу місцевого самоврядування у сфері земельних правовідносин необхідними є одночасна сукупність двох підстав: суперечність такого акта цивільному законодавству та порушення ним прав громадян - власників або користувачів земельних ділянок щодо яких виданий оспорюваний акт.

З матеріалів справи вбачається, що на підставі рішення виконкому Соколівської сільської ради депутатів трудящих №27 від 23.04.1977р., матері позивача ОСОБА_7 виділено присадибну земельну ділянку площею 800 кв.м для будівництва індивідуального житлового будинку і господарчих будівель по АДРЕСА_1. Вказану земельну ділянку відведено в натурі 21 липня 1977 р., що підтверджується актом відведення в натурі земельної ділянки для індивідуального будівництва. Особовий рахунок домогосподарства - 214, що підтверджується довідкою виконкому Золотопотіцької селищної ради Бучацького району №980 від 30.09.2016р.

Рішенням 7-ої сесії 22-го скликання Скомороської сільської ради народних депутатів Бучацького району Тернопільської області від 18 березня 1997 року, ОСОБА_5 передано безоплатно у приватну власність земельні ділянки для обслуговування житлових і господарських будівель, для обслуговування особистого підсобного господарства площами 0,25 га та 0,14 га.

20 липня 2016 р. комісією Золотопотіцької селищної ради в с.Скоморохи Бучацького району за заявою ОСОБА_4 проведено обміри успадкованої нею земельної ділянки, за результатами чого складено акт встановлення межових знаків та абрис земельних ділянок.

Як вбачається із пояснень сторін, спірного акту та абрису земельних ділянок, комісією не вирішувалось питання про встановлення чи відновлення межових знаків земельної ділянки позивача. Спірний межовий знак встановлений на землях комунальної власності Золотопотіцької селищної ради, на відстані 3 м від стайні позивача.

Рішенням 7-ої сесії 7-го скликання Золотопотіцької селищної ради Бучацького району від 07 вересня 2016 року №415 «Затвердження актів встановлення межових знаків» затверджено акт встановлення межових знаків між земельними ділянками, наданими в користування громадянам ОСОБА_6, ОСОБА_5, ОСОБА_4, складений 20.07.2016р. в с.Скоморохи. Як пояснили представник Золотопотіцької селищної ради, третя особа на стороні відповідача ОСОБА_4, та позивач ОСОБА_5 і його представник ОСОБА_3 даним рішенням фактично не було встановлено межі земельної ділянки ОСОБА_5 і його права щодо меж переданої йому земельної ділянки не порушені.

Позивач у суді апеляційної інстанції пояснив, що встановлення межового знака на землях селищної ради позбавляє його заїзду до стайні та обслуговування цієї будівлі, так як він не може вивезти гній.

Заперечуючи зазначені доводи представник селищної ради з посиланням на картографічні матеріали аерофотозйомки с.Скоморохи за 1958 р., акт відведення в натурі земельної ділянки для будівництва ОСОБА_7, пояснила що позивачу забезпечений проїзд до спірної будівлі стайні, а неможливість обслуговування даної будівлі створена самим відповідачем, котрий розмістив гній на землях загального користування.

За змістом статей 10,11 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється за засадах змагальності сторін. Суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.

Статтею 60 ЦПК України передбачено, що кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір. Доказування не може ґрунтуватися не припущеннях.

Статтею 391 ЦК України передбачено, що власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпоряджання своїм майном.

Згідно зі ст. 158 ЗК України виключно судом вирішуються земельні спори з приводу володіння, користування і розпорядження земельними ділянками, що перебувають у власності громадян і юридичних осіб, а також спори щодо розмежування територій сіл, селищ, міст, районів та областей.

За таких обставин, коли позивачем не доведено і судом першої інстанції не встановлено невідповідності закону оспорюваного акту та рішення селищної ради та порушення ними прав позивача, суд першої інстанції прийшов до безпідставного висновку про визнання такого акта та рішення незаконними та їх скасування.

Враховуючи наведене, колегія суддів вважає, що, відповідно до вимог ст.309 п.п.2,3 ЦПК України, рішення суду першої інстанції слід скасувати та ухвалити нове рішення про відмову у задоволенні позову.

Керуючись ст.ст. 303, 307, 309, 316, 317, 319, 324, 325 ЦПК України, колегія суддів,

вирішила:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 в інтересах Золотопотіцької селищної ради задовольнити частково.

Рішення Бучацького районного суду Тернопільської області від 17 січня 2017 року скасувати. Ухвалити нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог ОСОБА_5 до Золотопотіцької селищної ради Бучацького району Тернопільської області, третя особа без самостійних вимог на стороні відповідача ОСОБА_4 про про визнання недійсними та скасування акту комісії Золотопотіцької селищної ради про встановлення межових знаків земельних ділянок від 20.07.2016 року та рішення сесії Золотопотіцької селищної ради №415 від 07.09.2016 року про затвердження актів встановлення межових знаків між земельними ділянками, наданими в користування громадянам ОСОБА_6, ОСОБА_5 та ОСОБА_4, складеним в с.Скоморохи 20.07.2016 року.

Рішення набирає законної сили з моменту його проголошення і може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання нею законної сили.

Головуючий: Дикун С.І.

Парандюк Т.С.

Судді: Храпак Н.М.

Головуючий - підпис

Судді - два підписи

З оригіналом згідно:

Суддя апеляційного суду Тернопільської області С.І. Дикун