Ухвала суду № 65153273, 28.02.2017, Апеляційний суд Тернопільської області

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ТЕРНОПІЛЬСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 601/1166/16Головуючий у 1-й інстанції Білосевич Г.С. Провадження № 22-ц/789/221/17 Доповідач - Дикун С.І.Категорія - 221

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

28 лютого 2017 р. колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ апеляційного суду Тернопільської області в складі:

головуючого - Дикун С.І.

суддів - Парандюк Т. С., Храпак Н. М.,

при секретарі - Коваль О.І.

з участю сторін - представника позивача Глущенка І.Г.; представника відповідача ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Тернополі цивільну справу за апеляційною скаргою представника Публічного акціонерного товариства "Укрсоцбанк" - Глущенка Івана Григоровича на заочне рішення Кременецького районного суду Тернопільської області від 23 грудня 2016 року по справі за позовом Публічного акціонерного товариства "Укрсоцбанк" до ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

ВСТАНОВИЛА:

У липні 2016 року публічне акціонерне товариство "Укрсоцбанк" (далі - ПАТ "Укрсоцбанк") звернулось до суду з позовом до ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за договором кредиту від 20.11.2007 року №770/11-314.

Рішенням Кременецького районного суду Тернопільської області від 23 грудня 2016 року відмовлено у задоволенні позову ПАТ «Укрсоцбанк» до ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

Не погоджуючись з рішенням суду, ПАТ "Укрсоцбанк" подало апеляційну скаргу, посилаючись на порушення судом першої інстанції вимог чинного законодавства України, норм матеріального та процесуального права. Вказує, що ПАТ "Укрсоцбанк" не пропустив строку позовної давності для подачі даного позову до суду, оскільки строк дії кредитного договору визначений конкретною датою - 10 жовтня 2014 року, з якої і починається перебіг строків позовної давності. Крім того, оскільки відповідач отримав від позивача кошти в розмірі 129675,00 грн. одним платежем, а не частинами, відповідно до яких можна застосувати строки(терміни) повернення, то і виконання зобов'язань по сплаті коштів за кредитним договором береться з єдиного грошового зобов'язання, строк виконання якого закінчується 10 жовтня 2014 року.

Представник позивача в судовому засіданні вимоги апеляційної скарги підтримав, просив її задовольнити.

Представник відповідача у судовому засіданні апеляційної скарги не визнала, вважаючи рішення суду законним та обгрунтованим.

Колегія суддів, заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення сторін вивчивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги вважає, що апеляційну скаргу слід відхилити, виходячи із наступного.

Під час розгляду справи судом встановлено, що 20.11.2007 року між Акціонерним комерційним банком соціального розвитку «Укрсоцбанк» (правонаступник - ПАТ "Укрсоцбанк") - кредитором та ОСОБА_3 - позичальником було укладено договір кредиту № 770/11-314. Відповідно до п.п.1.1 договору позичальник отримав у банку кредит у сумі 129675 гривень, зі сплатою 12,55% річних, із порядком погашення суми основної заборгованості згідно з графіком щомісячними платежами до 15 листопада 2012 року на умовах, визначених цим договором.

П.3.3.8 цього договору передбачено, що позичальник зобов'язаний повернути в повному обсязі кредит із нарахованими процентами за фактичний час його використання та можливими штрафними санкціями у термін, визначений п.1.1 цього Договору.

Згідно із п.4.3 даного договору, у разі невиконання (неналежного виконання) позичальником обов'язків, визначених п.п. 3.3.2-3.3.13 цього договору, протягом більше 30 календарних днів, термін надання кредиту вважається таким, що закінчився та, відповідно, позичальник зобов'язаний погасити кредит та сплатити відсотки за фактичний час використання кредиту та нараховані пеню та штрафні санкції.

Відповідно до додаткової угоди №1 від 20 жовтня 2008 року сторони домовились про встановлення з 20.10.2008 року процентної ставки за користування кредитом на рівні 14,5 % річних.

Згідно з додатковою угодою № 1 про внесення змін до договору кредиту № 770/11-314 від 20.11.2007 року від 25 серпня 2009 року, сторони внесли зміни до п.1.1, 2.4.1 та ст.6 "Порядок врегулювання спорів" Договору та виклали їх у новій редакції, погодили кінцевий термін повернення основної заборгованості до 10 жовтня 2014 року та графік сплати основного боргу по кредиту окремими щомісячними платежами - із 15 грудня 2007 року по 15 березня 2009 року включно - по 2161,25 грн, а в подальшому - по 1419 грн до 15 числа кожного місяця до 10 жовтня 2014 року включно. П.2.4.1 передбачено, що сплата процентів здійснюється у валюті кредиту на рахунок НОМЕР_1 в Кременецькому відділенні Хмельницької обласної філії АКБ «Укрсоцбанк» не пізніше 15 числа місяця наступного за звітним.

03.02.2010 року ОСОБА_3 було внесено 14296,09 грн на погашення заборгованості за кредитом та 7025.37 грн на погашення відсотків за кредитом. Після цього жодних платежів позичальником не здійснювалось. Зазначений факт підтверджується розрахунком банку та визнається сторонами.

Відповідно до розрахунку заборгованості, виданої ПАТ «Укрсоцбанк», станом на 15.06.2016 року, сума кредитної заборгованості ОСОБА_3 за кредитним договором № 770/11-314 від 20.11.2007 року складає 244 089 грн. 90 коп. з яких: 80 901 грн. 70 коп. - сума заборгованості за кредитом, 75 068 грн. 34 коп. - сума заборгованості за відсотками, 38 666 грн. 52 коп. - пеня за несвоєчасне повернення кредиту, 33 020 грн. 86 коп. - пеня за несвоєчасне повернення відсотків;8818 грн. 29 коп. - інфляційні витрати за кредитом; 7614грн. 19 коп. інфляційні витрати за відсотками.

У липні 2016 року ПАТ "Укрсоцбанк" звернулось до суду з позовом до ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за договором кредиту від 20.11.2007 року №770/11-314.

Відповідно до статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти (частина перша статті 1048 цього Кодексу).

Відповідно до частини першої статті 509 ЦК України зобов'язання - це правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

У разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: зміна умов зобов'язання; сплата неустойки; відшкодування збитків та моральної шкоди (стаття 611 ЦК України).

Згідно зі статтями 526, 530, 610, частиною першою статті 612 ЦК України зобов'язання повинні виконуватись належним чином у встановлений термін відповідно до умов договору та вимог чинного законодавства. Порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Якщо в зобов'язанні встановлено строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню в цей строк (термін).

При цьому в законодавстві визначаються різні поняття: як «строк дії договору», так і «строк (термін) виконання зобов'язання» (статті 530, 631 ЦК України).

Одним із видів порушення зобов'язання є прострочення - невиконання зобов'язання в обумовлений сторонами строк.

Перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила (частина перша статті 261 ЦК України).

Відповідно до частини п'ятої статті 261 ЦК України за зобов'язаннями, строк виконання яких не визначений або визначений моментом вимоги, перебіг позовної давності починається від дня, коли у кредитора виникає право пред'явити вимогу про виконання зобов'язання. Якщо боржникові надається пільговий строк для виконання такої вимоги, перебіг позовної давності починається зі спливом цього строку.

Оскільки за умовами п.4.3 договору кредиту передбачено, що у разі невиконання (неналежного виконання) позичальником обов'язків, визначених п.п. 3.3.2-3.3.13 цього договору , у тому числі й п.3.3.8 (своєчасна та в належному розмірі сплата кредиту й процентів та можливих штрафних санкцій) протягом більше 30 календарних днів, термін надання кредиту вважається таким, що закінчився та, відповідно, позичальник зобов'язаний погасити кредит та сплатити відсотки за фактичний час використання кредиту та нараховані пеню та штрафні санкції.

Тобто, сторони погодили, що термін повернення кредиту змінився і, відповідно, строк позовної давності для позивача починається з моменту порушення зобов'язань за кредитним договором - по спливу 30 календарних днів після внесення позичальником останнього платежу на виконання зобов'язань за кредитним договором. Однак, із позовом про стягнення заборгованості за договором кредиту "Укрсоцбанк" до суду звернувся 05.07.2016 року, тобто після спливу позовної давності. Про застосування позовної давності заявлено стороною відповідача у суді першої інстанції (а.с.59).

За таких, вищенаведених й установлених судом апеляційної інстанції обставин, колегія суддів погоджується із висновком суду першої інстанції про відмову у позові за спливом позовної давності.

Зазначений висновок відповідає правовій позиції у справі № 6-1174цс16 від 02.11.2016 року Верховного Суду України, де вказано, що відповідно до частини п'ятої статті 261 ЦК України за зобов'язаннями, строк виконання яких не визначений або визначений моментом вимоги, перебіг позовної давності починається від дня, коли у кредитора виникає право пред'явити вимогу про виконання зобов'язання. Якщо боржникові надається пільговий строк для виконання такої вимоги, перебіг позовної давності починається зі спливом цього строку. Якщо сторони кредитних правовідносин врегулювали в договорі питання дострокового повернення коштів, тобто зміни строку виконання основного зобов'язання, та визначили умови такого повернення коштів, усі наступні платежі, передбачені графіком сплати щомісячних платежів, не мають правового значення.

Враховуючи дану правову позицію, та ті обставини, що сторони спору - сторони кредитних правовідносин врегулювали у п.4.3. Договору кредиту питання дострокового повернення коштів, тобто зміни строку виконання основного зобов'язання, та визначили умови такого повернення коштів, доводи апеляційної скарги, що суд прийшов до безпідставного висновку про застосування позовної давності та не звернув увагу, що сторони узгодили графік погашення кредиту окремими щомісячними платежами із кінцевим терміном погашення кредиту - 10 жовтня 2014 року, не мають правового значення.

Згідно з вимогами ст.308 ЦПК України, апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Не може бути скасоване правильне по суті і справедливе рішення суду з одних лише формальних міркувань.

Колегія суддів, з урахуванням вимог вищенаведеної норми процесуального права, підстав до скасування оскаржуваного рішення не вбачає.

Керуючись ст.ст. 303,305,307,308,313-315;317;324;325 ЦПК України,-

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу представника Публічного акціонерного товариства"Укрсоцбанк" Глущенка Івана Григоровича відхилити.

Рішення Кременецького районного суду Тернопільської області від 23 грудня 2016 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, однак може бути оскаржена у касаційному порядку безпосередньо до Вищого спеціалізованого Суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ на протязі двадцяти днів з дня набрання нею законної сили.

Головуючий - підпис

Судді - два підписи

З оригіналом згідно:

Суддя апеляційного суду Тернопільської області С.І. Дикун