Вирок № 65151666, 07.03.2017, Хортицький районний суд м. Запоріжжя

07.03.2017 ЄУН № 337/2403/16-к

Провадження № 1-кп/337/16/2017

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 березня 2017 року місто Запоріжжя

Хортицький районний суд міста Запоріжжя в складі: головуючого судді Бредун Д.С., секретаря Медвідь Г.С., за участю прокурора Швець К.С., Мороза М.Ю., обвинуваченого ОСОБА_1, захисника адвоката ОСОБА_2, потерпілого ОСОБА_3, представника потерпілого адвоката ОСОБА_4, розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду в місті Запоріжжя кримінальне провадження за обвинуваченням:

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2, українця, громадянина України, ІНФОРМАЦІЯ_3, не одруженого, не працевлаштованого, зареєстрованого за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_4 (Гудименка), буд.№3, кв.№160, фактично проживаючого за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_5, кв.№82, раніше не судимого,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст. 124 КК України,

ВСТАНОВИВ:

29 квітня 2016 року у вечірній час ОСОБА_1 разом із ОСОБА_5 перебував за місцем свого мешкання за адресою: м. Запоріжжя, вул. Рубана, буд.№18-А, кв.№82.

Приблизно о 19:30 годині 29 квітня 2016 року до вказаної квартири прибув ОСОБА_3, який, знаходячись в стані алкогольного спяніння, на ґрунті ревнощів у кімнаті вказаної квартири завдав ОСОБА_5 удар в область шиї, від якого вона впала на підлогу, після чого почав здавлювати її шию руками, спричинивши останній синці в області шиї, які кваліфікуються як легкі тілесні ушкодження.

ОСОБА_1 зробив спробу відтягнути ОСОБА_3 від ОСОБА_5, але ОСОБА_3 наніс йому удар ногою по лівій нозі в результаті чого заподіяв ОСОБА_1 садно в області лівої голені, яке кваліфікується як легке тілесне ушкодження.

Вважаючи дії ОСОБА_3 такими, що створюють небезпеку для здоровя ОСОБА_5, маючи намір припинити їх та тим самим захистити охоронювані законом права та інтереси останньої, діючи умисно, з метою заподіяння ОСОБА_3 тяжких тілесних ушкоджень, тобто тяжкої шкоди, яка явно не відповідала небезпечності посягання та обстановці захисту, ОСОБА_1 29 квітня 2016 року у період часу з 19:30 години до 19:33 години, перебуваючи за адресою: м. Запоріжжя, вул. Рубана, буд.№18-А, кв.№82 з кімнати вищевказаної квартири прослідував на кухню, взяв кухонний ніж, повернувся до кімнати, де наніс ОСОБА_3 один удар кухонним ножом у тулуб, тим самим спричинивши потерпілому проникаюче поранення грудної клітини зліва у проекції 3-го ребра по парастернальній лінії з пошкодженням верхньої долі лівої легені з утворенням гемотораксу, з пересіченням хрящової частини 3-4-го ребра зліва, яке кваліфікується як тяжке тілесне ушкодження небезпечне для життя в момент заподіяння.

Будучи допитаним в ході судового розгляду обвинувачений ОСОБА_1 визнав свою провину та пояснив, що 29 квітня 2016 року приблизно о 19:30 годині, коли він знаходився у своїй квартирі №82, по вул. Рубана, 18-А у м. Запоріжжя разом із ОСОБА_5, з якою він проживав у цивільному шлюбі, до них прийшов ОСОБА_3 Так ОСОБА_1 відкрив вхідні двері, ОСОБА_3 відштовхнув його та увірвався до квартири, забіг до кімнати де сиділа ОСОБА_5, звалив останню з дивану на підлогу, та почав бити і душити. ОСОБА_1 намагався заспокоїти ОСОБА_3 і відтягнути його від ОСОБА_5, але ОСОБА_3 наніс йому удар в ногу та відштовхнув. Розуміючи, що ОСОБА_3 фізично сильніший за нього, оскільки у кімнаті не було нічого важкого, ОСОБА_1 пішов на кухню і взяв ніж. Коли він повернувся до кімнати, ОСОБА_5 вже почала хрипіти. Він попередив ОСОБА_3, що вдарить його, і коли той не відреагував, він потягнув ОСОБА_3 за плече та наніс один удар ножем в тулуб в область живота, після чого вони разом впали. Після цього ОСОБА_3 заспокоївся, ОСОБА_5 зажала його рану, а ОСОБА_1 пішов до сусідки, і попросив щоб та викликала швидку допомогу. Далі ОСОБА_1 спустився до підїзду, де чекав приїзду медиків, щоб відкрити їм двері.

У вчиненому ОСОБА_1 розкаюється, та жалкує, що тоді не взяв інший предмет. Цивільний позов щодо відшкодування матеріальної шкоди визнає в повному обсязі, проти стягнення з нього моральної шкоди заперечує.

Потерпілий ОСОБА_3 в судовому засіданні пояснив, що увечері 29 квітня 2016 року він повинен був зустрітись з ОСОБА_5, і коли остання не прийшла, то вирішив піти додому до ОСОБА_1 і перевірити, чи все з нею добре. До цього він випив два літра пива «Арсенал міцне». Приблизно о 19:30 годині він через вікно квартири №82, що на першому поверсі буд.№18-А по вул. Рубана у м. Запоріжжя поспілкувався з ОСОБА_1, та останній повідомив, що ОСОБА_5 в квартирі, і ОСОБА_3 може зайти. Далі ОСОБА_1 відкрив двері і запросив ОСОБА_3 до квартири. Коли він зайшов, ОСОБА_1 обома руками тримаючи ніж, з розвороту наніс удар в грудь ОСОБА_3, після чого ОСОБА_3, схвативши своїми руками руки ОСОБА_1, витягнув ніж зі свого тіла, та вони вдвох впали на підлогу. В той час ОСОБА_1 намагався нанести удар ножем в горло ОСОБА_3, та тричі викрикнув, що убє його. Надалі ОСОБА_3 зміг вибити ніж та відштовхнути ОСОБА_1, який при цьому вдарився ногою та вибіг із квартири. ОСОБА_3 зажав рукою свою рану, вийшов на вулицю, де з мобільного телефону викликав швидку допомогу, після чого йому стало зле, та він повернувся до квартири, і чекав приїзду лікарів. ОСОБА_5 в квартирі він не памятає, та їй тілесних ушкоджень не спричиняв.

В ході розгляду справи потерпілий ОСОБА_3 вказував, що дії ОСОБА_1 необхідно кваліфікувати за ч.1 ст. 121 КК України, однак потім змінив свою позицію, і просив кваліфікувати дії обвинуваченого за ст. 124 КК України. Покарання просив призначити суворе, стягнувши в повному обсязі матеріальну і моральну шкоду.

Не зважаючи на часткове заперечення потерпілим викладених в обвинувальному акті обставин, суд вважає, що винуватість обвинуваченого ОСОБА_1 у вчиненні вищевказаного кримінального правопорушення, передбаченого саме ст. 124 КК України, знайшла своє підтвердження в ході судового розгляду згідно наданими стороною обвинувачення такими доказами.

Так свідок ОСОБА_5 в судовому засіданні пояснила, що 29 квітня 2016 року вона разом із своїм цивільним чоловіком ОСОБА_1 знаходилась в квартирі АДРЕСА_1. Потім прийшов ОСОБА_3, біля вхідних дверей відштовхнув ОСОБА_1, який упав. Далі ОСОБА_3 зайшов до кімнати, вдарив її по голові, від чого вона впала з дивану на підлогу, однією рукою схватив за горло і почав душити, а другою продовжував наносити удари. ОСОБА_1 словами і фізично пробував зупинити ОСОБА_3, однак останній не зупинявся, та вдарив ОСОБА_1 по нозі, від чого той знову впав. ОСОБА_3 продовжував її душити і їй стало погано. Момент, коли ОСОБА_1 вдарив ОСОБА_3 ножом, вона памятає погано. Далі ОСОБА_1 пішов викликати швидку допомогу, а вона залишилась з ОСОБА_3, якому зажала поранення. Через 10-15 хвилин приїхали медики.

Свідок ОСОБА_6 в судовому засіданні пояснила, що на початку літа 2016 року їй на мобільний телефон кілька разів телефонував ОСОБА_3, який по голосу знаходився у стані алкогольного спяніння, та питав де її мати ОСОБА_5 Ввечері того ж дня її повідомили, що сталася різанина. Коли вона зустріла свою мати, у останньої були синці на шиї, руках, ребрах. І ОСОБА_1 і ОСОБА_3 вона знає з дитинства. ОСОБА_1 може охарактеризували як спокійну, не конфліктну людину, в тому числі і в стані алкогольного спяніння. ОСОБА_3 поки тверезий, веде себе нормально, а коли випє буває трохи агресивним.

Свідок ОСОБА_7 в судовому засіданні пояснив, що він працює лікарем КУ «Запорізької станції екстреної швидкої допомоги». В кінці квітня 2016 року, приблизно 29 числа, його бригада отримала виклик від диспетчера, та направилась за адресою: м.Запоріжжя, вул. Рубана, 18-А. На місце прибули приблизно за 8-10 хвилин. Двері до підїзду їм відчинив чоловік середнього віку, можливо обвинувачений, але точно він не памятає. Зайшовши до квартири від побачив потерпілого з ножовим пораненням, що лежав на підлозі між коридором і кімнатою, та жінку, яка стояла поряд. Потерпілому в квартирі була надана первинна медична допомога, після чого його перенесли до карети швидкої допомоги. При цьому потерпілий був при тямі, скаржився на біль, та висловлював обурення із лихослівям стосовно свого кривдника, однак прізвища чи імені не називав. За першими ознаками, потерпілий знаходився в стані алкогольного спяніння. Коли потерпілий вже був в кареті швидкої допомоги, то попросив забрати з квартири його речі телефон та взуття. Лікар піднявся до квартири, та жінка віддала йому речі потерпілого.

Свідок ОСОБА_8 пояснила суду, що вона проживає по сусідству із ОСОБА_1, та у той день криків чи шуму бійки вона не чула. Ввечері в її двері постукав ОСОБА_1 і сказав, щоб вона викликали швидку, оскільки він підрізав людину. Коли вона зателефонувала до швидкої допомоги, їй повідомили, що вказаною адресою вже швидка викликана. Крім того розповіла, що у ОСОБА_1 з ОСОБА_5 сварки бували, але він ніколи її не бив.

Також в судовому засіданні було відтворено відеозаписи слідчих експериментів:

від 30 квітня 2016 року за участю ОСОБА_1, де він на наступний день після конфлікту, чітко і послідовно на місці події надає пояснення, які узгоджується з його поясненнями в судовому засіданні, та відтворює хронологію своїх дій і дій ОСОБА_3;

від 17 червня 2016 року за участю ОСОБА_5, де остання на місці події також надає пояснення, аналогічні наданим нею в судовому засіданні;

від 17 червня 2016 року за участю ОСОБА_3, який при цьому має певні неточності щодо наданих ним в судових засіданнях пояснень, та зафіксованих на відео та фото від 30 квітня 2016 року обставин, зокрема щодо розташування меблів (телевізора) в кімнаті, погрозливих криків ОСОБА_1, моменту коли потерпілий зняв куртку, тощо.

Згідно висновків експертів:

№1779 від 02 червня 2016 року, та №1780Д від 02 червня 2016 року, проникаючи поранення грудної клітини зліва в проекції ребра ОСОБА_3 кваліфікується як тяжке тілесне ушкодження за ознакою небезпеки для життя в момент спричинення, і виникло від дії предмету, з колюче-ріжучими властивостями. Крім того, згідно текстів висновків, алкотест крові ОСОБА_3 від 30 квітня 2016 року виявив вміст етанолу 2,49 г/л;

№1668 від 05 травня 2016 року, садна на лівій голені ОСОБА_1 кваліфікуються як легке тілесне ушкодження, не небезпечне для життя в момент спричинення, виникла від дії тупого предмету та одного травматичного впливу. Давнина виникнення не протиречить вказаному піддослідним строку, та її виникнення не виключене при вказаних ОСОБА_1 обставинах. Крім того, згідно тексту висновку, алкотест ОСОБА_1 від 30 квітня 2016 року негативний;

№1675 від 05 травня 2016 року, крововиливи в області шиї, першого пальця лівої кісті, садна в області лівої кісті у ОСОБА_5 кваліфікуються як легкі тілесні ушкодження, не небезпечні для життя в момент спричинення, виникли від дії тупих предметів та не менше трьох травматичних впливів. Давнина виникнення не протиречить вказаному піддослідною строку;

№2360д від 23 червня 2016 року, виключена можливість утворення тілесного ушкодження у ОСОБА_3 в умовах і обставинах вказаних в протоколі слідчого експерименту від 30 квітня 2016 року за участю ОСОБА_1;

№2367д від 23 червня 2016 року, не виключена можливість утворення тілесного ушкодження у ОСОБА_3 в умовах і обставинах вказаних в протоколі слідчого експерименту від 17 червня 2016 року за участю ОСОБА_3;

№1021 від 05 травня 2016 року, №1022 від 05 травня 2016 року, №1196 від 26 травня 2016 року, №328 від 06 червня 2016 року, рідка кров ОСОБА_5 відноситься до групи А з ізогемаглютиніном анти-В ізосерологічної системи АВ0. Рідка кров ОСОБА_1 відноситься до групи 0 з ізогемаглютинінами анти-А та анти-В ізосерологічної системи АВ0. Рідка кров ОСОБА_3 відноситься до групи 0 з ізогемаглютинінами анти-А та анти-В ізосерологічної системи АВ0. При судово-цитологічному дослідженні ножа на клинці знайдена кров людини, встановити статеву належність якої не виявилось можливим. Не виключається походження знайденої крові від потерпілого ОСОБА_3 та (або) ОСОБА_1, при наявності у останнього тілесних ушкоджень із зовнішньою кровотечею. Походження крові від ОСОБА_5 виключається;

№1216, №1217, №1218 від 07 червня 2016 року, в слідах на речах, вилучених при огляді місця події: на куртці, ганчірці та в змиві; в слідах на речах ОСОБА_3: на джемпері (кофті) та брюках; в слідах на брюках ОСОБА_1, встановлена наявність крові людини, походження якої можливе в тому числі від ОСОБА_3 чи ОСОБА_1, за наявності у останнього тілесних ушкоджень із зовнішньою кровотечею. Походження крові від ОСОБА_5 виключається.

Експерт ОСОБА_9, будучи присутньою в судовому засіданні при відтворенні відеозаписів слідчих експериментів, суду пояснила, що висновком експерта №2360д від 23 червня 2016 року, виключена можливість утворення тілесного ушкодження у ОСОБА_3 в умовах і обставинах вказаних в протоколі слідчого експерименту від 30 квітня 2016 року за участю ОСОБА_1, оскільки останній наполягав на нанесенні удару ножем саме знизу вверх і в область живота. Натомість поранення у ОСОБА_3 було в районі грудної клітини, та направленість раневого каналу зверху вниз. Саме з цієї обставини версія ОСОБА_1 виключена експертом, як така, що не відповідає ушкодженню ОСОБА_3

Також експерт зазначив, що динаміка нанесення удару для спричинення відповідного ушкодження може бути різною як прямий удар, так і збоку, чи з розвороту, однією, чи двома руками, що точно визначити неможливо. Якщо не враховувати область тіла куди нанесено удар і направленість раневого каналу, то вірогідна версія і ОСОБА_1, і ОСОБА_3 Крім того, в разі нахилу тіла потерпілого в момент нанесення удару, він міг би отримати відповідне ушкодження, з іншою направленістю раневого каналу. Однак, при проведенні дослідження експерт не мав права виходити за рамки наданих на дослідження матеріалів і умов, а тому висновок експерта містить чітку відповідь на поставлене запитання.

В судовому засіданні також прослуховувались аудіозаписи викликів швидкої допомоги від 29 квітня 2016 року, де зафіксовано як виклик ОСОБА_3, так і виклик ОСОБА_8

Крім того, винуватість ОСОБА_1, у вчиненні зазначеного кримінального правопорушення у повному обсязі підтверджується:

документами, витягом з ЄРДР №12016080070001317 від 30 квітня 2016 року; медичною довідкою №41 від 30 квітня 2016 року відносно ОСОБА_3; відповіддю головного лікаря КУ «ЗСЕМП» ЗОР; довідками з травмпункту від 30 квітня 2016 рокувідносно ОСОБА_1, ОСОБА_5; протоколом огляду місця події від 29 квітня 2016 року з фототаблицею; протоколом огляду речей ОСОБА_1 від 30 квітня 2016 року; протоколом огляду речей ОСОБА_3 від 30 квітня 2016 року з фототаблицею; протоколами отримання зразків для експертизи від 05 травня 2016 року; протоколом проведення слідчого експерименту від 30 квітня 2016 року за участю ОСОБА_1 з фототаблицею; протоколом проведення слідчого експерименту від 17 червня 2016 року за участю ОСОБА_3 з фототаблицею;протоколом проведення слідчого експерименту від 17 червня 2016 року за участю ОСОБА_5 з фототаблицею;

речовими доказами, згідно постанови слідчого від 11 червня 2016 року, курткою чоловічою, ножем кухонним, ганчіркою, скляною чаркою, змивамии, шкарпетками, футболкою та брюками ОСОБА_1, брюками, кофтою, парою кросівок та парою шкарпеток ОСОБА_3, зразками крові ОСОБА_5, ОСОБА_1, та ОСОБА_3

Аналізуючи та оцінюючи досліджені в судовому засіданні докази, суд прийшов до переконання, що винуватість ОСОБА_1 у вчиненні інкримінованого йому злочину повністю доводиться дослідженими під час судового розгляду та оціненими відповідно до ст. 94 КПК України доказами, які є взаємоповязаними, повністю узгоджуються між собою та в своїй сукупності є достатніми для доведення винуватості обвинуваченого.

Версія потерпілого ОСОБА_3, щодо нападу на нього ОСОБА_1 на вході до квартири, без видимої на те причини, протиречить і не узгоджується як з поясненнями свідків, так і з матеріалами справи. Крім того отриманні ОСОБА_5 і ОСОБА_1 легкі тілесні ушкодження свідчать про неправомірність дій ОСОБА_3, а характер і кількість ушкоджень ОСОБА_5 підтверджує обставини нападу на неї потерпілого. Оцінюючи пояснення потерпілого ОСОБА_3, суд також приймає до уваги ступінь його спяніння в момент подій, про що свідчить вміст етанолу в його крові на наступний день, 30 квітня 2016 року, 2,49 г/л, що вже є сильною стадією алкогольного спяніння.

Таким чином в судовому засіданні було встановлено протиправність дій ОСОБА_3 відносно ОСОБА_5, для припинення яких ОСОБА_1 застосував насильство до потерпілого, однак вид цього насильства (удар ножем), і область поранення (грудна клітка), явно виходить за межі, необхідні для припинення протиправної поведінки особи.

Зважаючи на викладене, дії обвинуваченого ОСОБА_1 суд кваліфікує за ст. 124 КК України, як умисне заподіяння тяжких тілесних ушкоджень, вчинене у разі перевищення меж необхідної оборони.

При призначенні покарання обвинуваченому ОСОБА_1, суд враховує ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, яке є кримінальним правопорушенням невеликої тяжкості, дані, які характеризують обвинуваченого раніше не судимий, до кримінальної відповідальності не притягався, на обліку в КУ «ОКНД» чи КУ «ОКПЛ» не перебуває, не одружений, тривалий час проживає в цивільному шлюбі, неповнолітніх дітей на утриманні не має, офіційно не працевлаштований.

Обставина, що помякшує покарання щире каяття. Обставин, які обтяжують покарання, в тому числі, знаходження у стані алкогольного спяніння, з урахуванням негативного висновку алкотесту крові ОСОБА_1 від 30 квітня 2016 року у справі не встановлено, і належними доказами в ході розгляду не доведено.

З врахуванням всіх обставин справи та особи обвинуваченого ОСОБА_1, суд погоджується з думкою прокурора, і вважає, що вірним в даному випадку покаранням, яке сприятиме виправленню ОСОБА_1 і запобігатиме вчиненню ним нових злочинів, може бути покарання у вигляді громадських робіт на строк 190 годин (в межах санкції статті). Інші, більш тяжкі види покарання, передбачені санкцією інкримінованої статті, суд не вважає за доцільне застосовувати до обвинуваченого.

Обрана міра покарання за глибоким переконанням суду відповідає не тільки тяжкості вчиненого злочину, обставинам справи, але й особі обвинуваченого, є обґрунтованою та буде відповідати цілям покарання.

У кримінальному провадженні заявлений цивільний позов потерпілим ОСОБА_3 на суму 1647,86гривень відшкодування матеріальної шкоди, та 50000 гривень моральної. В судовому засіданні знайшов своє підтвердження факт спричинення матеріальної шкоди (витрат на лікування) обвинуваченимОСОБА_1 на вищевказану суму, яка на теперішній час не відшкодована. У відповідності зі ст. 1166 ЦК України майнова шкода, завдана майну фізичної чи юридичної особи неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, що заподіяла таку шкоду. Вина ОСОБА_1 доведена повністю, а, отже, доведено і заподіяння майнової шкоди потерпілому на цю суму. Крім того, згідно ч.4 ст. 174 ЦПК України у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову.

Щодо відшкодування моральної шкоди слід зазначити наступне. В ході розгляду справи було встановлено спричинення фізичного болю і тяжких тілесних ушкоджень обвинуваченим ОСОБА_1 У відповідності до п.п.1, 2 ч.2 ст. 23 ЦК України моральна шкода полягає: у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у звязку з ушкодженням здоровя; у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у звязку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сімї чи близьких родичів. Однак при цьому суд також приймає до увагу як поведінку потерпілого, яка передувала конфлікту, так і наслідки спричинені здоровю ОСОБА_3, якому згідно медичних рекомендацій, тепер необхідно уникати певних видів робіт. Таким чином, суд вважає за необхідне частково задовольнити цивільний позов, стягнувши на користь потерпілого моральну шкоду в сумі 30000 гривень, що буде відповідати обставинам справи, нормам справедливості і виваженості.

Питання про речові докази підлягає вирішенню судом відповідно до ч.9 ст. 100 КПК України.

Також відносно обвинуваченого судом не застосовувався запобіжний захід, та не продовжувався строк дії запобіжного заходу, застосованого під час досудового розслідування.

Керуючись ст.ст. 349, 368, 370, 373, 374, 376 КПК України, суд

УХВАЛИВ:

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст. 124 КК України і призначити йому покарання у вигляді 190 (ста девяносто) годин громадських робіт.

Цивільний позов задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, на користь ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_6, матеріальну шкоду заподіяну внаслідок вчинення кримінального правопорушення, в сумі 1647 (одна тисяча шістсот сорок сім) гривень 86 копійок, та моральну шкоду заподіяну внаслідок вчинення кримінального правопорушення в сумі 30000 (тридцять тисяч) гривень, а всього 31647 (тридцять одна тисяча шістсот сорок сім) гривень 86 копійок.

В задоволенні іншої частини цивільного позову відмовити.

Речові докази в кримінальному провадженні, що знаходяться на зберіганні у камері схову Хортицького ВП Дніпровського ВП ГУНП в Запорізькій області:

ніж кухонний, ганчірку, змиви, зразки крові ОСОБА_5, ОСОБА_1, ОСОБА_3, знищити;

куртку чоловічу, скляну чарку, шкарпетки, футболку та брюки ОСОБА_1, повернути володільцю ОСОБА_1;

брюки, кофту, пару кросівок та пару шкарпеток ОСОБА_3, повернути володільцю ОСОБА_3.

Копію вироку після проголошення негайно вручити учасникам розгляду справи.

Вирок може бути оскаржений в апеляційний суд Запорізької області протягом 30 діб з моменту його проголошення.

Суддя: Д.С. Бредун