Ухвала суду № 65150349, 06.03.2017, Апеляційний суд Донецької області (м. Бахмут)

Єдиний унікальний номер 219/10200/15-к

Номер провадження 11-кп/775/265/2017

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

Номер провадження: 11-кп/775/265/2017 Головуючий у 1-ій інстанції:ОСОБА_1

Єдиний унікальний номер: 219/10200/15-к Доповідач: Савкова С.В.

УХВАЛА

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

02 березня 2017 року колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ та справ про адміністративні правопорушення Апеляційного суду Донецької області в місті Бахмуті в складі:

Головуючого судді Савкової С.В.,

суддів Яременка А.Ф.

ОСОБА_2,

за участю:

секретаря судового засідання Долі В.В.,

прокурора Саєнка М.М.,

представника потерпілого ОСОБА_3,

захисника ОСОБА_4,

обвинуваченого ОСОБА_5,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Бахмуті Донецької області кримінальне провадження внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12015050150003247 від 21.10.2015 року, за апеляційною скаргою прокурора на вирок Артемівського міськрайонного суду Донецької області від 22 грудня 2016 року, яким:

ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2, громадянина України, ІНФОРМАЦІЯ_3, не одруженого, не працюючого, інваліда 3 групи, раніше не судимого, зареєстрованого та проживаючого за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_4,

визнано винним у скоєні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 286 КК України та призначено покарання у виді штрафу у розмірі триста неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить у грошовому еквіваленті 5100 (пять тисяч сто) грн. без позбавлення права керувати транспортними засобами; стягнуто з обвинуваченого на користь центральної районної лікарні витрати, понесені на лікування потерпілого в розмірі 1410 (одна тисяча чотириста десять) грн. 84 коп.

Цивільний позов потерпілого ОСОБА_6 про стягнення матеріальної та моральної шкоди з ОСОБА_5 у кримінальному провадженні залишено без розгляду.

Вирішено питання про речові докази, -

В С Т А Н О В И Л А:

Згідно вироку, обвинувачений ОСОБА_5 21 жовтня 2015 року приблизно о 07-30 годині, у світлий час доби, керуючи технічно справним автомобілем марки ГАЗ 3110 СПГ, реєстраційний номер НОМЕР_1, маючи посвідчення на право керування транспортним засобом, з категорією «В, С», рухався по 1-му провулку Пушкіна в м. Артемівську, Донецької області, з боку вул. Польової у напрямку вул. Космонавтів, зі швидкістю 30 км/год, та наближаючись до тролейбусу марки «ЗіУ» №152, який стояв поблизу опори ЛЕП №2096 у правого краю проїжджої частини, в попутному йому напрямку, діючи необережно, із злочинною недбалістю, не передбачаючи можливості настання суспільно небезпечних наслідків свого діяння, хоча повинен був і міг їх передбачити, не виконавши вимоги: п. 19.3 правил дорожнього руху України, згідно якому «У разі погіршення видимості в напрямку руху, викликаного світлом фар зустрічних транспортних засобів, водій повинен зменшити швидкість до такої, яка б не перевищувала безпечної за умовами фактичної видимості дороги в напрямку руху, а в разі засліплення зупинитися, не змінюючи смуги руху, і увімкнути аварійну світлову сигналізацію». Будучи осліпленим промінцем сонцю не зупинився та не увімкнув аварійну світлову сигналізацію, продовжив свій рух зі швидкістю приблизно 30 км/год, внаслідок чого скоїв наїзд на водія вищевказаного тролейбусу марки «ЗіУ» №152 ОСОБА_6, який знаходився в районі задньої лівої частини даного тролейбусу, здійснюючи його ремонт, та в результаті наїзду ОСОБА_6 отримав тілесні ушкодження, а саме: «забита рама тімяної області, струс головного мозку, закритий перелом остистого відростка 7-го шийного хребця і перелом 2-го ребра зліва», які вимагають для одужання термін понад 21 день, та відносяться до ушкоджень середньої тяжкості, які знаходяться в прямому-причинному звязку з подією, яка трапилась.

Крім того, цим же вироком суду цивільний позов потерпілого ОСОБА_6 про стягнення матеріальної та моральної шкоди з ОСОБА_5 залишено без розгляду з тих підстав, що його вирішення потребує витребування та надання доказів на його підтвердження.

На даний вирок прокурором подано апеляційну скаргу.

В апеляційній скарзі прокурор просить вирок скасувати у зв'язку з істотним порушенням кримінального процесуального закону в частині вирішення питання щодо цивільного позову потерпілого ОСОБА_6, а також через невідповідність призначеного судом покарання ступеню тяжкості кримінального правопорушення та особі обвинуваченого внаслідок мякості. Вважає, що суд першої інстанції не обґрунтовано залишив цивільний позов потерпілого без розгляду, оскільки залишення позову без розгляду можливе, на підставі ч.3 ст. 129 КПК України, в разі виправдання обвинуваченого за відсутністю в його діях складу кримінального правопорушення або його непричетності до вчинення кримінального правопорушення, а також у випадках, передбачених частиною 1 ст. 326 КПК України, тобто разі, якщо в судове засідання не прибув цивільний позивач, його представник, чи законний представник, за виключенням випадків, вичерпно вказаних в статті 326 КПК України. Зазначає, що призначене покарання є мяким, призначаючи його, суд не врахував, що ОСОБА_5 свою провину не визнав, повністю не розкаявся у вчиненому, не відшкодував потерпілому витрат на лікування, крім того, ОСОБА_5 вже притягався до кримінальної відповідальності за подібний злочин, що свідчить про системний характер порушення ним правил дорожнього руху. Тому призначення покарання в мінімальному розмірі, передбаченому санкцією статті кримінального закону, без позбавлення права керування транспортним засобами не зможе запобігти можливості вчинення ОСОБА_5 нових аналогічних злочинів.

В доповненнях до апеляції прокурор просить вирок скасувати також через істотні порушення вимог КПК, так як до матеріалів справи не долучені технічні носії судових засідань.

В судовому засіданні апеляційного суду:

- прокурор підтримав доводи апеляції;

- представник потерпілого підтримав доводи апеляції частково, просив вирок скасувати та постановити новий вирок, яким задовольнити вимоги прокурора в частині цивільного позову;

- захисник та обвинувачений заперечували проти задоволення позову.

Вислухавши доповідь судді, пояснення сторін, дослідивши матеріали кримінального провадження в частині даних про особу обвинуваченого, перевіривши інші матеріали кримінального провадження та наведені в апеляції доводи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга прокурора підлягає задоволенню.

Відповідно до вимог п. 7 ч. 2 ст. 412 КПК України судове рішення у будь-якому разі підлягає скасуванню, якщо в матеріалах справи відсутній журнал судового засідання або технічний носій інформації, на якому зафіксоване судове провадження в суді першої інстанції.

Яке зазначено в п.24 ч.1 ст. 3 КПК України судове провадження кримінальне провадження у суді першої інстанції, яке включає підготовче провадження, судовий розгляд і ухвалення та проголошення судового рішення, провадження з перегляду судових рішень в апеляційному, касаційному порядку, Верховним Судом України, а також за нововиявленими обставинами.

Як встановлено колегією суддів, обвинувальний акт стосовно ОСОБА_5 у кримінальному провадженні №12015050150003247 за ст. 286 ч.1 КК України надійшов до Артемівського міськрайонного суду 2.11.2015 року. З цього часу, відповідно до наявних журналів судового засідання проводились судові засідання: 7.12.2015 року підготовче судове засідання, за результатами якого ухвалено про призначення судового розгляду 17 грудня 2015 року; а також судовий розгляд 21.01.2016р., 9.02.2016р., 25.02.2016р., 24.05.2016р., 7.06.2016р., 21.06.2016р.,12.08.2016р., 19.09.2016р., 10.11.2016р.,29.11.2016р. та 22.12.2016 року.

Разом з тим, вивченням матеріалів кримінального провадження встановлено, що технічні носії, на яких зафіксовані підготовче засідання 7.12.2015 року, судові засідання 9.02.2016 року, 25.02.12016 року, 7.06.2016 року, відсутні, а технічний запис судового засідання від 22.12.2016 року, під час якого проголошувався вирок прослухати неможливо через його погану якість.

Крім того, колегія суддів із здивуванням наголошує на тому, що, не дивлячись на положення кримінального процесуального закону, усталену судову практику, численні розяснення вищестоящих судів, суд, відкладаючи судовий розгляд через неявку учасників судового провадження, що в даному кримінальному провадженні було здійснено 13 разів, обмежився тільки складенням та долученням до матеріалів судового провадження довідки за підписом секретаря, та не склав навіть журнал судового засідання, не говорячи вже про технічний запис.

Відсутність повного звукозапису судових засідань позбавляє колегію можливості перевірити всі доводи апеляції прокурора.

Таким чином, колегія суддів вважає порушення, допущені судом, прямим порушенням вимог ст. 412 КПК України, що є безумовною підставою до скасування вироку, з призначенням нового судового розгляду в тому ж суді, але в іншому складі суддів, під час якого справу потрібно розглянути з дотриманням норм кримінального процесуального законодавства.

Обговрюючи інші доводи апеляції , колегія суддів зазначає наступне.

Відповідно до ст. 128 КПК України особа, якій кримінальним правопорушенням або іншим суспільно-небезпечним діянням завдано майнової та/або моральної шкоди, має право під час кримінального провадження до початку судового розгляду пред'явити цивільний позов до підозрюваного, обвинуваченого або до фізичної чи юридичної особи, яка за законом несе цивільну відповідальність за шкоду, завдану діяннями підозрюваного, обвинуваченого або неосудної особи, яка вчинила суспільно небезпечне діяння.

Із матеріалів справи вбачається, що потерпілим у даному кримінальному провадженні є ОСОБА_6, який, відповідно до вимог закону, до початку судового розгляду подав до суду цивільний позов про відшкодування матеріальної та моральної шкоди. Дані позовні вимоги були залишені судом першої інстанції без розгляду.

Відповідно до ч.3 ст. 128 КПК України залишення позову без розгляду можливе в разі виправдання обвинуваченого за відсутністю в діях складу кримінального правопорушення або його непричетності до вчинення кримінального правопорушення, а також у випадках, передбачених частиною 1 ст. 326 КПК України, тобто разі, якщо в судове засідання не прибув цивільний позивач, його представник, чи законний представник, за виключенням випадків, вичерпно вказаних в статті 326 КПК України.

Перевіривши матеріали справи, колегія суддів не встановила жодної із перерахованих підстав для залишення цивільного позову без розгляду.

Судом першої інстанції були проігноровані ці положення кримінального процесуального закону, внаслідок чого рішення про залишення позову без руху є незаконним, на що слід звернути суду першої інстанції під час нового судового розгляду.

Крім того, колегія суддів зауважує, що, з огляду на те, що ОСОБА_5 вже притягався до кримінальної відповідальності за вчинення аналогічного злочину, будь-яких заходів щодо відшкодування шкоди потерпілому на приймав, в разі визнання його винним в тому ж обсязі за результатами нового судового розгляду, призначення йому судом покарання без позбавлення права керування транспортними засобами слід вважати таким, що не відповідає ступеню тяжкості кримінального правопорушення та особі обвинуваченого ОСОБА_5 внаслідок мякості.

На підстав викладеного, керуючись ст.ст. 404-405, 407 КПК України, колегія суддів,-

У Х В А Л И Л А :

Апеляційну скаргу прокурора задовольнити.

Вирок Артемівського міськрайонного суду Донецької області від 22 грудня 2016 року щодо ОСОБА_5 скасувати.

Призначити новий розгляд в Артемівському міськрайонному суді Донецької області кримінального провадження стосовно ОСОБА_5.

Ухвала оскарженню не підлягає

Судді