Рішення № 6514893, 21.10.2009, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 45/242 21.10.09 За позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю "Укіо банк лізинг" До:Товариства з обмеженою відповідальністю "Будівельно-інвестиційна компанія "Інтербудінвест"

Про:стягнення 823.357,20 грн.

За зустрічним позовом:Товариства з обмеженою відповідальністю "Будівельно-інвестиційна компанія "Інтербудінвест"

До:Товариства з обмеженою відповідальністю "Укіо банк лізинг"

Про: стягнення 586.532,44 грн.

Суддя Балац С.В.

Представники: Позивача (відповідача за зустрічним позовом):Башук Т.В., дов. № Д 033/09 від 20.05.2009 Відповідача (позивача за зустрічним позовом):Томашевська Т.В., дов. № 05 від 12.01.2009 Первісний позов мотивовано тим, що відповідач прострочив лізингові платежі та відсотки за договором лізингу на суму 271.040,91 грн., тому позивач просить стягнути цю заборгованість та 3.156,64 грн. - пені, 549.159,65 грн. –штрафу, а всього 823.357,20 грн. Відповідач проти задоволення позову заперечив та вказав, що договір лізингу між сторонами розірвано, предмет лізингу повернуто лізингодавцю, а тому відповідач вважає, що позивач неправомірно отримав від відповідача лізингові платежі, а тому просить в первісному позові відмовити.

Зустрічний позов мотивовано тим, що метою лізингу є отримання майна у власність, а оскільки договір лізингу сторонами розірвано та майно повернуто лізингодавцю, то до відносин сторін мали застосовуватися правила про оренду, тому, на думку позивача за зустрічним позовом, останній мав сплачувати лізингодавцю лише винагороду без внесків за частину майна. Отже позивач за зустрічним позовом вважає, що оскільки предмет лізингу повернуто, то лізингодавець має повернути позивачеві за зустрічним позовом 586.532,44 грн.

Відповідач за зустрічним позовом проти задоволення зустрічного позову заперечив та вказав, що договором лізингу встановлено, що лізингові платежі не повертаються у зв'язку з розірванням цього договору через порушення лізингоодержувача, а тому в задоволенні зустрічного позову слід відмовити.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 12.06.2009 порушено провадження у справі № 45/242 та призначено її до розгляду на 03.08.2009.

Ухвалою віл 03.08.2009 розгляд справи відкладався на 27.08.2009.

Ухвалою від 27.08.2009 розгляд справи відкладався на 10.09.2009.

В судовому засіданні 10.09.2009 оголошено перерву до 17.09.2009.

10.09.2009 до суду надійшла зустрічна позовна заява від про стягнення 586.532,44 грн. сплачених за частину вартості майна по договору лізингу № KL 070875 від 22.08.2007.

Ухвалою від 15.09.2009 прийнято зустрічну позовну заяву до сумісного розгляду разом з первісним позовом.

В судовому засіданні 17.09.2009 сторони звернулися до суду із спільним клопотанням про продовження строку вирішення спору. Ухвалою від 17.09.2009 клопотання сторін задоволено, строк вирішення спору продовжено. В цьому ж судовому засіданні оголошено перерву до 05.10.2009.

У судовому засіданні 05.10.2009 оголошено перерву до 21.10.2009.

В судовому засіданні 21.10.2009, за згодою сторін, оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Заслухавши пояснення представника позивача, відповідача, дослідивши наявні у матеріалах справи докази, суд -

ВСТАНОВИВ:

Між позивачем та відповідачем 22.08.2007 було укладено договір фінансового лізингу № KL 070875 (далі - Договір).

За умовами Договору лізингодавець зобов'язувався набути у власність Майно (кран баштовий LINDEN-COMANSA 10LC140, новий 2007 року та додаткові частини до нього) та надати його позивачеві (лізингоодержувачу) за плату у володіння та користування на умовах фінансового лізингу, а лізингоодержувач зобов'язувався сплачувати лізингові платежі, встановлені у графіку платежів. Після завершення строку лізингу при виконанні лізингоодержувачем всіх умов цього Договору лізингу Майно передається у власність лізингоодержувачу. Майно, передане лізингоодержувачу на умовах даного Договору, є власністю лізингодавцю впродовж всього строку дії даного Договору (п. А., 1.1., 1.2. Договору).

Згідно п. 3.1., 3.2. Договору всі платежі, що виплачуються лізингодавцю на підставі Договору лізингу, лізингоодержувач виконує в строки і на умовах, вказаних в Спеціальних умовах фінансування і Уточненому графіку платежів. Лізингоодержувач повинен оплачувати лізингодавцю лізингові платежі, встановлені в графіку платежів, перераховуючи грошові кошти лізингодавцю.

Згідно Уточненого графіку платежів № 1 до Договору лізингоодержувач повинен був сплачувати лізингові платежі щомісячно, до 15 числа кожного місяця.

Згідно довідки, наданої лізингоодержувачем, останній сплатив лізингодавцю за Договором 751.243,32 грн.

Відповідно до п. 10.2. Договору за невчасне виконання зобов'язань, передбаченими зокрема пунктами 3.1., 3.2. даного Договору, на вимогу лізингодавця, лізингоодержувач зобов'язується виплатити пеню у розмірі 0,2 % від несвоєчасно сплаченої суми за кожен прострочений день оплати.

Згідно п. 11.5. Договору цей Договір може бути розірваний односторонньому порядку, не звертаючись до суду, лізингодавцем, якщо лізингоодержувач істотно порушив Договір. Розірвання Договору відбувається шляхом направлення лізингоодержувачу повідомлення про розірвання Договору за 10 календарних днів до дати розірвання. При цьому істотним порушенням вважається випадок коли лізингоодержувач більше одного місяця прострочив оплату хоча б одного лізингового платежу або більш ніж на один місяць запізнюється з оплатою неустойки і/або штрафу, встановленого цим Договором (п. 11.5.3. Договору).

Після розірвання даного Договору лізингодавець має право вимагати повернути йому предмет лізингу, вимагати сплати боргу за платежами, строк оплати яких наступив до дня розірвання Договору, а також вимагати сплати штрафу у розмірі 30 ; від розміру суми несплаченої вартості предмету лізингу. Також лізингодавець має право вимагати від лізингоодержувача покрити всі витрати, які були пов'язані з розривом Договору лізингу. Лізингоодержувач повинен повернути лізингодавцю предмет лізингу в такому стані, в якому одержав його, беручи до уваги нормальний знос. Коли лізингоодержувач не прибув, щоб передати предмет лізингу, то лізингодавець має право узяти його одноособово (п. 11.6. Договору).

Відповідно до п. 11.10. Договору при достроковому розірванні цього Договору, а також розірвання цього Договору на підставах, передбачених цим Договором, або на інших підставах, сплачені лізингодавцю за цим Договором платежі лізингоодержувачу не повертаються, за винятком випадків, передбачених у цьому Договору. Розірвавши даний Договір, розриваються всі договори і додатки, які пов'язані з користуванням і володінням предметом лізингу.

22.10.2007 між лізингодавцем та лізингоодержувачем підписано Акт прийому-передачі майна до Договору, згідно якого лізингодавець передав лізингоодержувачу кран баштовий LINDEN-COMANSA 10LC140, 2007 року, серійний № 15298.

29.12.2008 лізингодавець направив лізингоодержувачу повідомлення про розірвання Договору у зв'язку з несвоєчасним виконанням зобов'язань, передбачених п. 3.1., 3.2. Договору та повідомив лізингоодержувача про розірвання Договору з 08.01.2009. В цьому ж повідомленні лізингодавець вимагав від лізингоодержувача не пізніше 12.01.2009 повернути кран баштовий LINDEN-COMANSA 10LC140, 2007 року, серійний № 15298, сплатити 447.722,03 грн. боргу та сплатити 30% від несплаченої вартості предмету лізингу, що складає 457.633,07 в термін до 08.01.2009.

З матеріалів справи вбачається, що предмет лізингу був переданих лізингоодержувачем в суборенду ТОВ "Рентакран" за Договором суборенди майна № 2008-11-26 від 26.11.2008.

Листом від 14.10.2009 № 13/01 лізингодавець повідомив лізингоодержувача та ТОВ "Рентакран" про розірвання договору суборенди на підставі п. 7.5. останнього, який передбачає розірвання договору суборенди у випадку дострокового розірвання Договору лізингу, і те що в такому разі всі зобов'язання за договором суборенди орендар виконує перед власником майна (лізингодавцем).

Згідно Акту повернення майна по договору фінансового лізингу від 15.01.2009 кран баштовий LINDEN-COMANSA 10LC140, 2007 р.в., серійний № 15298, орендар повернув майно лізингодавцю.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідно до ч. 1 ст. 806 Цивільного кодексу України за договором лізингу одна сторона (лізингодавець) передає або зобов’язується передати другій стороні (лізингоодержувачу) у користування майно, що належить лізингодавцю на праві власності і було набуте ним без попередньої домовленості із лізингоодержувачем (прямий лізинг) на певний строк і за встановлену плату ( лізингові платежі).

Згідно ч. 2 ст. 806 Цивільного кодексу України до договору лізингу застосовуються загальні положення про найм (оренду) з урахуванням особливостей, встановлених цим параграфом та законом. До відносин, пов’язаних з лізингом, застосовуються загальні положення про купівлю-продаж та положення про договір поставки, якщо інше не встановлено законом.

Договір є підставою виникнення цивільних прав і обов’язків (ст. 11, 626 ЦК України), які мають виконуватися належним чином і в установлений строк відповідно до вказівок закону, договору (статті 526 ЦК України), а одностороння відмова від виконання зобов’язання не допускаються (ст. 525 ЦК України).

З матеріалів справи вбачається, що лізингоодержувач не виконав умов Договору та не сплатив лізинговий платіж 15.09.2008 в сумі 58.938,94 грн., 15.10.2008 в сумі 59.764,96 грн., 15.11.2008 в сумі 70234,76 грн., 15 .12.2008 в сумі 90.776,36 грн., за розрахунком позивача перевіреним судом.

Лізингоодержувач не заперечив проти вказаних фактів та не спростував їх.

Згідно ст. 651 Цивільного кодексу України зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом. Договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.

Враховуючи, що відповідачем допущено істотне порушення умов Договору, та порушено п. 3.1., 3.2. Договору, то лізингодавцем правомірно розірвано Договір в односторонньому порядку, передбаченому п. 11.5., 11.5.3. Договору.

Оскільки Договір є розірваним, і лізингоодержувач самостійно не повернув предмет лізингу, то лізингоодержувач правомірно отримав майно у суборендаря.

З урахуванням того, що Договір є розірваним, то лізингоодержувач повинен сплатити лізингодавцю суму боргу та встановлені договором санкції.

Оскільки лізингоодержувач прострочив сплату лізингодавцю платежів, які мав сплатити до 15.09.1008, 15.10.2008, 15.11.2008 та до 15.12.2008, то вимоги лізингодавцю про стягнення суми вказаних платежів в сумі 255.786,47 грн., за розрахунком лізингодавця, перевіреним судом підлягають задоволенню.

Враховуючи те, що фактично з 16.12.2008 по 08.01.2009 (день з якого Договір є розірваним) предмет лізингу перебував у лізингоодержувача, то останній має сплатити лізингодавцю винагороду розраховану пропорційно до вказаного терміну (згідно Уточненого графіку платежів № 1 до Договору) в сумі 15254,44 грн. за розрахунком лізингодавця, перевіреного судом.

Отже, загальна сума боргу лізингоодержувача становить 271.040,91 грн.

Згідно ч. 3 ст. 549 Цивільного кодексу України пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Враховуючи те, що розмір пені в Договорі встановлено на рівні 0,2% від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання в день та те, що позивач нарахував пеню з врахуванням вимог Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов’язань", вимоги позивача про стягнення з відповідача пені в сумі 3.156,64 грн. (з урахуванням вже сплаченої суми 7097,90 грн., за твердженням лізингодавця), за розрахунком лізингодавця, перевіреним судом, є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Згідно ч. 2 ст. 549 Цивільного кодексу України штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання.

Враховуючи те, що розмір штрафу встановлено в п. 11.6. Договору, вимоги позивача про стягнення з відповідача штрафу в сумі 549.159,65 грн., за розрахунком лізингодавця, перевіреним судом, є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Натомість зустрічний позов лізингоодержувача задоволенню не підлягає з наступних підстав. Виходячи зі ст. 1, 16 Закону України "Про фінансовий лізинг" фінансовий лізинг (далі - лізинг) - це вид цивільно-правових відносин, що виникають із договору фінансового лізингу, за яким лізингодавець зобов'язується набути у власність річ у продавця (постачальника) відповідно до встановлених лізингоодержувачем специфікацій та умов і передати її у користування лізингоодержувачу на визначений строк не менше одного року за встановлену плату - лізингові платежі, які можуть включати а) суму, яка відшкодовує частину вартості предмета лізингу; б) платіж як винагороду лізингодавцю за отримане у лізинг майно; в) компенсацію відсотків за кредитом; г) інші витрати лізингодавця, що безпосередньо пов'язані з виконанням договору лізингу.

При цьому, згідно ст. 2 Закону України "Про фінансовий лізинг" відносини, що виникають у зв'язку з договором фінансового лізингу, регулюються положеннями Цивільного кодексу України про лізинг, найм (оренду), купівлю-продаж, поставку з урахуванням особливостей, що встановлюються цим Законом.

З цього випливає, що норми Закону України "Про фінансовий лізинг" є спеціальними по відношенню до загальних норм Цивільного кодексу України.

Відповідно, включення до складу лізингового платежу суми яка відшкодовує частину вартості предмета лізингу є правомірним. І у випадку розірвання договору фінансового лізингу поверненню лізингоодержувачу не підлягає відповідно до п. 11.10. Договору.

Отже, вимоги лізингоодержувача до лізингодавця за зустрічним позовом є необґрунтованими та задоволенню не підлягають.

Відповідно до ст. 49 ГПК України судові витрати за первісним позовом покладаються на відповідача за первісним позовом, а судові витрати за зустрічним позовом покладаються на позивача за зустрічним позовом.

Керуючись ст.ст. 49, ст.ст. 82-85, 116-118 Господарського процесуального кодексу України, суд –

В И Р І Ш И В:

1. Первісний позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Будівельно-інвестиційна компанія "Інтербудінвест" (03150, м. Київ, вул. Предславинська, буд. 31/11, приміщення 84, код 32799609, з будь якого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання рішення суду) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Укіо банк лізинг" (04053, м. Київ, вул. Кудрявська, 5, код 34003114, на будь який його рахунок, виявлений державним виконавцем під час виконання рішення суду) - 271.040 (двісті сімдесят одна тисяча сорок) грн. 91 коп. –основного боргу, 3.156 (три тисячі сто п'ятдесят шість) грн. 64 коп. - пені, 549.159 (п'ятсот сорок дев'ять тисяч сто п'ятдесят дев'ять) грн. 65 коп. –штрафу, 8.233 (вісім тисяч двісті тридцять три) грн. 57 коп. - витрат по оплаті державного мита, 312 (триста дванадцять) грн. 50 коп. - витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

4. Видати наказ.

5. В задоволенні зустрічного позову відмовити повністю.

6. Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня підписання рішення, оформленого відповідно до ст. 84 Господарського процесуального кодексу України.

Суддя С.Балац

Дата підписання рішення: 28.10.2009