Рішення № 6514849, 14.08.2009, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 32/350 14.08.09

За позовом Державного підприємства «Український державний центр радіочастот» до Приватного підприємця ОСОБА_1 про стягнення 94744,14 грн.

Суддя Хрипун О.О.

Представники сторін:

Від позивача Коноваленко Є.Л. предст.

Від відповідача не зявилися

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Державне підприємство «Український державний центр радіочастот»звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Приватного підприємця ОСОБА_1 про стягнення 79864,76 грн. заборгованості та 14879,38 грн. пені.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням Відповідачем зобовязань за Договором № 1217-253441 від 04.04.2006 щодо оплати робіт, виконаних Позивачем за вказаним договором.

Відповідач відзиву на позовну заяву не надав, повноважних представників в судове засідання не направив, про причини неявки представників суд належним чином не повідомив, жодних заяв та клопотань від сторони не надійшло.

Відповідно до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника Позивача, Господарський суд міста Києва

ВСТАНОВИВ:

04.04.2006 між Державним підприємством «Український державний центр радіочастот»та Приватним підприємцем ОСОБА_1 укладено Договір № 1217-253441 на роботи з технічного радіоконтролю параметрів випромінювання та забезпечення електромагнітної сумісності радіоелектронних засобів (далі Договір). Відповідно до п. 1.1 Договору предметом останнього є проведення Позивачем технічного радіоконтролю параметрів випромінювання з метою забезпечення електромагнітної сумісності (ЕМС) радіоелектронних засобів (РЕЗ), а також виявлення та усунення ненавмисних радіозавад в роботі РЕЗ Відповдіача.

За своєю правовою природою укладений між сторонами Договір № 1217-253441 від 04.04.2006 є договором про надання послуг.

За договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором (ч. 1 ст. 901 Цивільного кодексу України).

Частиною 3 статті 180 Господарського кодексу України передбачено, що при укладенні господарського договору сторони зобовязані у будь-якому разі погодити предмет, ціну та строк дії договору.

Розділом 6 Договору сторонами обумовлено термін дії Договору. Так, укладався останній на період в один календарний рік, набрав чинності з дати його підписання уповноваженими представниками. Договір вважається подовженим на кожний наступний період тривалістю в 1 календарний рік, якщо жодна зі сторін за 30 днів до закінчення терміну його дії не надішле іншій стороні письмове повідомлення про свій намір припинити його дію надалі. Згідно з п. 6.3 Договору закінчення дії Договору не звільняє Відповідача від сплати заборгованості за Договором.

Перелік РЕЗ, що підлягають технічному радіоконтролю, наведено у Додатку до Договору, який є невідємною складовою частиною цього Договору. Належним чином засвідчена копія Додатку № 1 до Договору долучена до матеріалів справи, останній є дійсним з 04.04.2006. Відповідно до умов вказаного Додатку № 1 періодичність технічного радіоконтролю та оплати становить один місяць. Згідно з п. 3.3 Договору вартість робіт з технічного радіоконтролю наведена у Додатку до Договору, визначається на підставі затверджених у встановленому порядку «Граничних тарифів на роботи (послуги) Державного підприємства «Український державний центр радіочастот», повязаних з користуванням радіочастотним ресурсом України»за один календарний місяць. Розрахунки між сторонами за роботи з технічного радіоконтролю параметрів випромінювання та забезпечення ЕМС РЕЗ проводяться шляхом перерахування суми, що виставлена в платіжному документі, на розрахунковий рахунок позивача (п. 3.5 Договору). Виконання робіт підтверджується відповідним Актом виконання робіт (п. 3.6 Договору).

Позивач свої зобовязання за вказаним Договором виконав належним чином та відповідно до Додатку № 1 надав Відповідачу послуги з технічного радіоконтролю РЕЗ сухопутних фіксованої та рухомої служб радіозвязку, про що було складено Акти про виконання комплексу заходів щодо створення умов використання та забезпечення електромагнітної сумісності радіоелектронних засобів за період з 01.08.2006 по 30.09.2008. Однак, від підписання зазначених актів Відповідач відмовився. Відповідно до умов вищезазначеного Договору Позивачем були виставлені відповідні рахунки-фактури на загальну суму 79864,76 грн.

Проте Відповідач свої зобовязання з оплати проведених заходів з радіотехнічного контролю РЕЗ не виконав.

Згідно зі ст. 14 Цивільного кодексу України цивільні обовязки виконуються в межах, встановлених договором або актом цивільного законодавства.

Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України субєкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобовязання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобовязання відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Статтею 629 Цивільного кодексу України встановлено, що договір є обовязковим для виконання сторонами.

Згідно зі ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобовязання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобовязання.

Відповідно до ст. 526 ЦК України зобовязання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Одностороння відмова від зобовязання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 ЦК України).

Як встановлено ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобовязанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідачем зазначені обставини належними доказами не спростовані.

Враховуючи відсутність доказів повної оплати наданих послуг Позивачем за Договором № 1217-253441 від 04.04.2006, вимоги про стягнення суми основного боргу в розмірі 79864,76 грн. визнаються судом обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Відповідно до ч. 1 ст. 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Згідно зі статтею 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання (ст. 549 Цивільного кодексу України).

Відповідно до ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Згідно з ч. 4 ст. 231 ГК України у разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобовязання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобовязання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).

Договірні правовідносини між платниками та одержувачами грошових коштів щодо відповідальності за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань врегульовані Законом України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобовязань», положеннями якого встановлено, що за прострочку платежу, платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін (ст. 1 Закону). Розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

В силу положень ч. 6 ст. 232 ГК України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобовязання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобовязання мало бути виконано. Діючим господарським законодавством не передбачена можливість нарахування пені більше ніж за півроку і цей строк є присікальним.

Відповідно до п. 4.3 Договору у випадку затримки з вини Відповідача переказу коштів на банківський рахунок Позивача понад один місяць, Відповідач за проведені роботи сплачує на користь Позивача грошові кошти з урахуванням пені за прострочення платежу. Розмір пені становить 1% за кожен день від суми простроченого платежу. Розмір пені обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

З урахуванням наведеного, за несвоєчасне виконання грошового зобовязання за Договором з Відповідача на користь Позивача за розрахунком суду підлягає стягненню сума пені в розмірі 7998,80 грн., розрахована судом за шість місяців як те передбачено ч. 6 ст. 232 ГК України та з урахуванням періодів прострочення в розмірі подвійної облікової ставки встановленої згідно з Листа НБУ від 06.06.2006 № 14-011/1373-6039 в розмірі 8,5% на період з 10.06.2006. в розмірі 8% на період з 01.06.2007 відповідно до Листа НБУ від 17.05.2007 № 14-011/1150-5118, 10% на період з 01.01.2008, встановленої згідно з Постановою Правління НБУ від 29 грудня 2007 року № 492, та згідно з Постановою НБУ від 21.04.2008 № 107 в розмірі 12% на період з 30.04.2008.

Заявлені позовні вимоги Відповідачем не спростовані, доказів здійснення розрахунків за Договором відповідно з його положеннями та у строки, встановлені Договором, суду не надано, у звязку з чим позов підлягає частковому задоволенню.

Статтею 15 Цивільного кодексу України встановлено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Частина 1 ст. 33 Господарського процесуального кодексу України передбачає, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Згідно з ч. 2 ст. 34 Господарського процесуального кодексу України обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Державне мито, судові витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст. ст. 32-34, 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Приватного підприємця ОСОБА_1 (04080, АДРЕСА_1, код НОМЕР_1) на користь Державного підприємства «Український державний центр радіочастот»(03179, м. Київ, просп. Перемоги, 15-й км,код 01181765) 79864,76 грн. основного боргу, 7998,80 грн. пені, 878,64 грн. державного мита, 289,81 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

В іншій частині позову відмовити.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання та може бути оскаржене у порядку та строки, визначені Господарським процесуальним кодексом України.

Суддя О.О.Хрипун

Дата підписання рішення: 28.09.2009