Рішення № 6514759, 21.10.2009, Господарський суд Івано-Франківської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул.Шевченка 16, м.Івано-Франківськ, 76000, тел. 2-57-62

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 жовтня 2009 р. Справа № 22/143

Господарський суд Івано-Франківської області у складі судді Малєєвої О.В.

при секретарі судового засідання Гринюк О.В.,

розглянувши матеріали справи

за позовом: ЗАТ "Южмормонтаж", Острівське шосе, 5, м. Херсон, а/с 72, 73021,

до відповідача: ТзОВ "Європ Партнер компані", вул. Є. Озаркевича, 11/4, м.Івано-Франківськ, 76000,

про стягнення неустойки та збитків у сумі 2 162 615, 52 грн., з яких сума неустойки - 1019899, 59 грн., сума збитків - 1 142 715, 93 грн.,

за участю представників сторін:

від позивача: не з'явився,

від відповідача: не з'явився,

                                                            ВСТАНОВИВ:

          ЗАТ "Южмормонтаж" заявлено позов до ТзОВ "Європ Партнер компані" про стягнення пені в сумі 1019899,59 грн. та збитків у сумі 1 142 715, 93 грн., всього 2 162 615, 52 грн.

          Заявлені позовні вимоги мотивовані тим, що між сторонами 21.12.2007р. було укладено договір, відповідно до якого відповідач зобов'язувався передати у власність позивача в обумовлені договором терміни автокран, а позивач зобов'язувався прийняти його у власність і здійснити оплату відповідно до умов договору. Вказує на те, що 29.01.2008р. сторони уклали додаткову угоду до даного договору, якою визначили вартість товару в сумі 8 641 020,00грн. та встановили строк його поставки —протягом 240 календарних днів з моменту підписання договору. Зазначає, що позивач свої зобов'язання по оплаті товару, передбачені п.3.3.1.-п.3.3.3. договору, виконав, однак відповідач поставив товар з простроченням. За умовами договору товар слід було передати не пізніше 17.08.2008р., а передача товару була здійснена 14.05.2009р. Відповідно до ст.ст.546,548,611 ЦК України та п.7.2. договору за несвоєчасну поставку товару позивач нарахував пеню за період з 17.08.2009р. по 12.02.2009р. в сумі 1019899,59 грн. Вимога про відшкодування збитків обгрунтовується тим, що вказаний автокран позивач повинен був передати за договором купівлі-продажу №Р1563-01/08 від 10.01.2008р. ТзОВ “Райфайзен Лізинг Аваль”, який надалі передавав цей товар позивачу в лізинг за договором оренди (фінансового лізингу) №L15630-01/08 від 10.01.2008р. Вважає, що сплачені ним лізингові платежі за тимчасове володіння та користування майном, а також комісія лізингодавцю в загальній сумі 1 142 715, 93 грн. є збитками, які підлягають відшкодуванню згідно ст.ст.16,611 ЦК України, ст.20 ГК України.

          Відповідач позов не визнав, відзиву на позов не подав, свої заперечення обгрунтував тим, що генеральний директор ТзОВ "Європ Партнер компані" не підписував додаткової угоди до договору від 29.01.2008р., якою було збільшено вартість товару та змінені строки його поставки. Вважає, що дані обставини впливають на нарахування пені.

          Відповідачем було подано клопотання вх.№8736 від 15.10.2009р. про призначення почеркознавчої та технічної експертизи з метою встановлення обставин належності підпису на додатковій угоді до договору від 29.01.2008р. генеральному директору ТзОВ "Європ Партнер компані" Череватому М.П. та визначенню терміну давності виконання даного підпису та відбитку печатки підприємства. Представник відповідача стверджував, що у вказаний день Череватий М.П. був за кордоном.

          З метою документального підтвердження обставин, вказаних у клопотанні, згідно ст.77 ГПК України в судовому засіданні 15.10.2009р. було оголошено перерву до 19.10.2009р. Проте в судовому засіданні 19.10.2009р. представник відповідача оригіналів або належним чином завірених копій документів, які б підтверджували викладені ним обставини, не представив.

          Представник позивача щодо задоволення даного клопотання заперечив, вказав на належність підпису на додатковій угоді генеральному директору ТзОВ "Європ Партнер компані" Череватому М.П. і для порівняння представив інші документи з його підписом. Враховуючи неявку представника відповідача в судові засідання 15.09.2009р. та 30.09.2009р., розцінив вказане клопотання як намагання затягувати розгляд справи.

          При вирішенні вказаного клопотання суд виходив з того, що згідно ст.34 ГПК України обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування. Посилання на те, що генеральний директор ТзОВ "Європ Партнер компані" не підписував додаткової угоди до договору від 29.01.2008р., свідчать про вказівку на підробку документа. Однак ці обставини встановлюються в порядку, передбаченому КПК України. Відповідачем не подано доказів оскарження додаткової угоди до договору в судовому порядку, а тому за приписами ст.204 ЦК України діє презумпція правомірності правочину.

          В судовому засіданні 19.10.2009р. був оглянутий оригінал додаткової угоди до договору від 29.01.2008р., в якому підписи керівників завірені круглими печатками підприємств.

          Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши зібрані по справі докази, оцінивши їх відповідно до приписів ст.43 ГПК України, суд встановив наступне.

          Між ТзОВ "Європ Партнер компані", як постачальником, та ЗАТ "Южмормонтаж", як замовником, 21.12.2007р. був укладений договір поставки №03/12-07 (надалі “договір”). Згідно п.1.1. договору постачальник зобов'язується передати у власність замовника в обумовлені терміни автокран марки Demag-180 АС (надалі “товар”), а замовник зобов'язується прийняти у власність і оплатити обумовлену даним договором суму. В п.3.1. договору визначена вартість товару в сумі 7 591 166,66грн., в п.4.3. договору передбачено строк поставки товару —40 календарних днів з моменту підписання сторонами даного договору.

          Угодою про внесення змін до договору від 29.01.2008р. сторони змінили вказані умови договору - узгодили загальну вартість товару в сумі 8 641 020грн. і визначили строк поставки товару протягом 240 календарних днів з моменту підписання сторонами договору.

          Виходячи з того, що договір був підписаний 21.12.2007р., строк поставки товару —не пізніше 17.08.2009р.

          Факт здійснення позивачем оплати вартості товару в сумі 8 641 020грн. підтверджується наступними платіжними дорученнями: №94 від 16.01.2008р. на суму 2929290грн., №2591 від 24.12.2007р. на суму 259000грн., №1534 від 29.07.2008р. на суму 252000грн., №1997 від 19.09.2008р. на суму 3847230грн., №794 від 31.03.2009р. на суму 7500грн., №804 від 01.04.2009р. на суму 100000грн., №814 від 02.04.2009р. на суму 100000грн., №805 від 01.04.2009р. на суму 100000грн., №837 від 02.04.2009р. на суму 500000грн., №815 від 02.04.2009р. на суму 100000грн., №865 від 06.04.2009р. на суму 70000грн., №838 від 02.04.2009р. на суму 376000грн.

          Згідно акта приймання-передачі товару від 14.05.2009р. та накладної №1 від 14.05.2009р. товар був переданий замовнику 14.05.2009р.

          Відповідно до ст.509 ЦК України зобов’язання виникають з підстав, встановлених ст. 11 ЦК України, зокрема з правочинів. Зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

          Як передбачено ст. 526 ЦК України зобов'язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Аналогічні положення містяться в ст.ст.179,193 ГК України.

          Згідно ст.265 ГК України за договором поставки одна сторона - постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

          За приписами ч.1 п.1 ст.530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлено строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

          Ст.612 ЦК України вказує на те, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

          Наведені обставини свідчать про те, що відповідач прострочив поставку товару позивачу.

          Відповідно до ст.546, ст.549 ЦК України, ст.ст.230-232 ГК України одним із видів забезпечення виконання зобов'язання є неустойка у формі пені, яка сплачується боржником у разі порушення зобов'язання. Згідно ч.2 ст.551 ЦК України, п.4 ст.231 ГК України, якщо предметом неустойки є грошова сума і її розмір законом не визначений, розмір неустойки встановлюється договором. Згідно п.7.2. договору у випадку несвоєчасної поставки товару постачальник на вимогу замовника сплачує на його користь пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від загальної суми договору за кожен день прострочення поставки. За приписами п.6 ст.232 ГК України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконане. Згідно розрахунку позивача сума пені за 180 днів прострочення становить 1019923,67грн. Проте позов заявлено про стягнення пені в сумі 1019899,59грн.

          Враховуючи викладене, позов в частині стягнення пені підлягає задоволенню.

          Що стосується стягнення збитків, то суд виходить з того, що згідно ст. 623 ЦК України боржник, який порушив зобов'язання має відшкодувати кредиторові завдані цим збитки. Відповідно до ст.22 ЦК України під збитками розуміються втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).

          Позивач, як замовник товару, надалі уклав договір купівлі-продажу №Р 1563-01/08 від 10.01.2008р. з ЗАТ “Райффайзен Лізинг Аваль” (надалі “договір купівлі-продажу”). При цьому в даному договорі ЗАТ “Райффайзен Лізинг Аваль” вказано як покупця товару і як лізингодавця, а ЗАТ “Юрмормонтаж” як продавця товару і лізингоодержувача. Згідно п.1 даного договору та додатку №1 до нього продавець зобов'язується передати у власність покупця, а покупець оплатити, а лізингоодержувач прийняти обладнання, яким є автокран марки Demag-180 АС. В цей договорів вносились зміни угодою від 15.02.2008р. Між ЗАТ “Райффайзен Лізинг Аваль”, як лізингодавцем, та ЗАТ “Юрмормонтаж”, як лізингоодержувачем, також був укладений договір оренди (фінансового лізингу) №L 1563-01/08 від 10.01.2008р. (надалі “договір лізингу”), за яким лізингодавець зобов'язується придбати у свою власність і передати на умовах фінансового лізингу, без надання послуг з управління та технічної експлуатації, у тимчасове володіння та користування за плату майно, а лізингоодержувач зобов'язується прийняти предмет лізингу та сплачувати лізингові платежі на умовах цього договору. Згідно п.4.1. договору лізингу лізингові платежі складаються з авансового лізингового платежу та поточних лізингових платежів, що включають: суму, яка відшкодовує частину вартості предмета лізингу, та комісію лізингодавця. Комісією лізингодавця вважається різниця поточного лізингового платежу, що підлягає сплаті лізингоодержувачем, і суми, що ставиться в погашення вартості предмета лізингу; до складу комісії в повному обсязі включаються винагорода лізингодавця, компенсація відсотків щза фінансування придбання предмета лізингу за договором купівлі-продажу та витрати лізингодавця, які виникли в період дії цього договору та пов'язані з ним (п.4.5., п.4.6. договору лізингу).

          Як вбачається із бухгалтерської довідки позивача №7/398 від 11.08.2009р. та представленим на її підтвердження платіжним дорученням сума збитків в розмірі 1142715,93грн., які просить стягнути позивач, є оплатою ЗАТ “Райффайзен Лізинг Аваль” комісії по фінансуванню предмета лізинга —1127858,42грн., пені за несвоєчасне здійснення цих платежів - 13925,71грн., додаткових витрат —931,80грн. У платіжних дорученнях підставою платежу зазначається договір лізингу (“L 1563-01/08”). Таким чином, дані витрати понесені позивачем як лізингоодержувачем за договором лізингу. Проте ЗАТ “Юрмормонтаж” у спірних правовідносинах виступає кредитором відповідача як замовник за договором від 21.12.2007р., який надалі виступив продавцем за договором купівлі-продажу. Здійснення позивачем лізингових платежів по договору лізингу не пов'язані з його витратами як продавця товару по договору купівлі-продажу.

          А тому в задоволенні позову в цій частині слід відмовити.

          Згідно ст.49 ГПК України судові витрати покладаються на відповідача пропорційно до задоволених вимог.

          Керуючись ст.ст.8,124 Конституції України, ст.ст. 43,49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд          

                                                            В И Р І Ш И В :

          Позов задовольнити частково.

          Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "Європ Партнер компані" (вул. Є.Озаркевича, 11/4, м.Івано-Франківськ, 76000, код ЄДРПОУ 33646116) в користь закритого акціонерного товариства “Южмормонтаж” (Острівське шосе, 5, м. Херсон, а/с 72, 73021, код ЄДРПОУ 14122468) 1 019 899, 59грн. пені, 10 198, 99грн. сплаченого державного мита та 55,65грн. витрат по інформаційно-технічному забезпеченню судового процесу.

          Наказ видати стягувачеві після набрання рішенням законної сили.

          В решті частині позову —відмовити.

          Суддя                                                   Малєєва Олена Вікторівна

Повне рішення, яке оформлене відповідно до вимог ст. 84 ГПК України, підписане 26.10.2009р.

Виготовлено в АС "Діловодство суду"

______ помічник судді Бандура Володимир Степанович