Рішення № 6514747, 29.10.2009, Господарський суд Івано-Франківської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 жовтня 2009 р. Справа № 15/143

Господарський суд Івано-Франківської області у складі судді Деделюка Б.В.

при секретарі судового засідання Червак Н.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом відкритого акціонерного товариства "Західенерго", вул.Козельницька, 15, м.Львів, 79026,

до відповідача Державного підприємства "Рогатинське лісове господарство", вул.Галицька, 20, м.Рогатин, Рогатинського району, Івано-Франківської області, 77000,

про стягнення коштів в сумі 16885 грн. 52 коп.,

за участю представників сторін:

від позивача Сапса Т.В. - представник, довіреність № 08-19 від 05.01.2009 року,

від відповідача представники не з'явилися,

встановив:

                    відкрите акціонерне товариство "Західенерго" (далі позивач) звернулося в суд з позовною заявою до Державного підприємства "Рогатинське лісове господарство" (далі відповідач) про стягнення коштів в сумі 16885 грн. 52 коп., з яких: 14083 грн. основного боргу, 1816 грн. 71 коп. пені та 985 грн. 81 коп. штрафу.

                    Ухвалою господарського суду Івано-Франківської області від 27.08.2009 року порушено провадження у справі та прийнято позовну заяву і призначено справу до розгляду в судовому засіданні 21.09.2009 року.

                    Ухвалою голови господарського суду Івано-Франківської області від 21.09.2009 року продовжено строк вирішення спору.

                    Ухвалою суду від 21.09.2009 року розгляд справи відкладено на 29.10.2009 року.

                    Представник позивача в судовому засіданні 29.10.2009 року позовні вимоги підтвердив в повному обсязі, з підстав викладених у позовній заяві. Обгрунтовуючи позовні вимоги посилається на неналежне виконання відповідачем умов договору поставки № К-50/2008 від 15.12.2008 року, в частині поставки товару, в результаті чого утворилася заборгованість в сумі 14635 грн. 43 коп. та в зв"язку з чим просить стягнути з відповідача 1816 грн. 71 коп. пені, 985 грн. 81 коп. штрафу та покласти на останнього судові витрати.

                    Представник відповідача в судове засідання 29.10.2009 року повторно не з"явився, вимоги суду вказані в ухвалах від 27.08.2009 року та від 21.09.2009 року відповідач не виконав, зокрема відзиву на позовну заяву з нормативно-документальним обгрунтуванням та докази сплати заборгованості суду не надав, хоча належним чином був повідомлений про час і місце розгляду справи, що підтверджується повідомленнями про вручення поштових відправлень № 13003448 вручено 04.09.2009 року та № 12765948 вручено 28.09.2009 року.

          Особи, які беруть участь у розгляді справи, вважаються повідомленими про час і місце її розгляду судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною в позовній заяві (див. Роз‘яснення Президії ВАСУ від 18.09.1997 року № 02-5/289 „Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України”).

          Письмових заяв, повідомлень суду щодо поважності причин відсутності відповідача в судовому засіданні від останнього до суду не надходило.

          Неподання або несвоєчасне подання доказів з неповажних причин, спрямоване на штучне затягування судового процесу, суперечить, зокрема, вимогам статті 6 Ковенції про захист прав людини і основоположних свобод, 1950 року, учасником якої є Україна, стосовно права кожного на розгляд його справи судом упродовж розумного строку.

                    За таких обставин та у відповідності до ст. 75 ГПК України, враховуючи те, що відповідач, належним чином повідомлений про час і місце розгляду справи, суд, вважає за можливе розглянути справу без участі повноважного представника відповідача запобігаючи, одночасно, безпідставному затягуванню розгляду спору та сприяючи своєчасному поновленню порушеного права.

                    Розглянувши документи і матеріали, подані позивачем та витребувані судом, заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши зібрані по справі докази, оцінивши їх відповідно до приписів ст. 43 ГПК України, з"ясувавши обставини, на яких грунтуються позовні вимоги, давши оцінку доказам, які мають значення для справи, суд вважає за правильне взяти до уваги наступне.

                    Відповідно до договору поставки від 15.12.2008 року № К-50/2008 (далі Договір), укладеного між позивачем (покупець) та відповідачем (постачальник), відповідач зобов'язувався до 31.03.2009 року здійснити поставку на Бурштинську ТЕС, яка є структурним підрозділом позивача, продукцію лісозаготівлі, зокрема пиловника ялини (далі товар), в кількості 49 метрів кубічних на загальну суму 19110 грн.

                    На виконання умов Договору позивачем на рахунок відповідача здійснено попередню оплату в сумі 18000 грн., що підтверджується платіжним дорученням № 1002 від 18.12.2008 року.

                    Однак відповідач взяті на себе зобов'язання за Договором виконав лише частково, здійснив поставку товару на Бурштинську ТЕС на загальну суму 3917 грн., що підтверджується накладними № 0058175 від 02.02.2009 року на суму 2581 грн. 80 коп. та № 0077144 від 01.04.2009 року на суму 1177 грн. 20 коп.

                    Таким чином, різниця між сплаченою позивачем сумою попередньої оплати та вартістю поставленого відповідачем товару становить 14083 грн.

          Частиною 2 статті 693 Цивільного кодексу України встановлено, що покупець має право вимагати повернення суми попередньої оплати якщо продавець не передав товар у встановлений строк.

          Пунктом 5.1 Договору передбачено, що за порушення строків поставки товару Постачальник сплачує Покупцеві пеню в розмірі 0,1 % вартості товару, з якого допущено прострочення поставки за кожний день прострочення, а за прострочення понад тридцять днів додатково стягується штраф у розмірі семи відсотків вказаної вартості.

          Згідно розрахунку розмір пені за прострочення поставки товару становить 1816 грн. 71 коп. товару та штраф в сумі 985 грн. 81 коп. за прострочення поставки понад тридцять днів

                    З метою досудового врегулювання спору позивачем направлено на адресу відповідача претензію № 119-107 від 01.07.2009 року з вимогою оплатити заборгованість в сумі 14083 грн., пеню в розмірі 1816 грн. 71 коп. та 985 грн. 81 коп. штрафу, яку останнім залишено без розгляду.

                    На час розгляду справи в суді заборгованість відповідача перед позивачем становить 14083 грн. основного боргу, 1816 грн. 71 коп. пені та 985 грн. 81 коп. штрафу, що підтверджується матеріалами справи.

          Відповідно до ст. 509 ЦК України зобов’язання виникають з підстав, встановлених ст. 11 ЦК України, зокрема з правочинів. Зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

          Статтею 530 ЦК України встановлено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події. Якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

          В розумінні ст. 174 ГК України, господарські зобов”язання можуть виникати з договору та інших угод, передбачених законодавством, а також з угод, які не передбачені законом, але таких, які йому не суперечать.

          У відповідності до ст. 175 Господарського кодексу України, майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.

          Відповідно до статті 193 ГК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.

          Відповідно до ст. ст. 525, 526 Цивільного кодексу України, зобов”язання мають виконуватися належним чином, відповідно до умов договору та інших актів цивільного законодавства. Одностороння відмова від виконання зобов”язання не допускається.

          Порушенням зобов’язання відповідно до ст. 610 ЦК України є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов’язання (неналежне виконання).

          У відповідності до пункту 4 частини третьої статті 129 Конституції України та відповідно до ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог чи заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

          Однак відповідач не долучив до матеріалів справи доказів сплати заборгованості в сумі 14083 грн. основного боргу, 1816 грн. 71 коп. пені, 985 грн. 81 коп. штрафу, що становить предмет позову, доводи позивача щодо підстав виникнення спору не спростував.

          За наведених обставин, вимоги позивача щодо стягнення заборгованості згідно договору поставки № К-50/2008 від 15.12.2008 року в сумі 14083 грн., 1816 грн. 71 коп. пені, 985 грн. 81 коп. штрафу, є обгрунтованими, тому позов підлягає задоволенню.

          Оскільки спір виник внаслідок неправильних дій відповідача, на нього відповідно до приписів, встановлених ст. 49 ГПК України, слід покласти витрати понесені позивачем в зв"язку з розглядом справи, а саме: 168 грн. 85 коп. витрат по сплаті державного мита та 236 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

                    На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 124, 129 Конституції України, ст.ст. 11, 509, 525, 526, 530, 610, 693 ЦК України, 174, 175, 193 ГК України, ст.ст. 22, 33, 49, 75, 82-85 ГПК України, суд

ВИРІШИВ:

позов задоволити.

                    Стягнути з Державного підприємства "Рогатинське лісове господарство", вул.Галицька, 20, м.Рогатин, Рогатинського району, Івано-Франківської області, 77000, (ідентифікаційний код 22192916), з будь-якого рахунку виявленого державним виконавцем під час виконання судового рішення, на користь відкритого акціонерного товариства "Західенерго", вул.Козельницька, 15, м.Львів, 79026, (ідентифікаційний код 00131541), 14083 грн. основного боргу, згідно договору поставки № К-50/2008 від 15.12.2008 року, 1816 грн. 71 коп. пені, 985 грн. 81 коп. штрафу, 168 грн. 85 коп. витрат по сплаті державного мита та 236 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

          Суддя Деделюк Б. В.

Рішення оформлене та підписане відповідно до вимог ст. 84 ГПК України 30.10.2009 року.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття, у разі, якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення, воно набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня підписання повного рішення, оформленого відповідно до статті 84 Господарського процесуального кодексу України.

Виготовлено в АС "Діловодство суду"

______