Рішення № 65143676, 01.03.2017, Звягельський міськрайонний суд Житомирської області (до 25.04.2025 - Новоград-Волинський міськрайонний суд Житомирської області)

Справа № 285/2975/16-ц

провадження № 2/0285/228/17

Р І Ш Е Н Н Я

Іменем України

01.03.2017 року м. Новоград-Волинський

Новоград-Волинський міськрайонний суд Житомирської області у складі суддіПомогаєва А.В., за участі секретаря судового засідання Сарган О.А., та осіб, які беруть участь у справі:позивача ОСОБА_1, представника позивача ОСОБА_2, представника відповідача ОСОБА_3

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовною заявою

ОСОБА_1 до ПАТ "Кредобанк", третя особа - приватний нотаріус Львівського міського нотаріального округу ОСОБА_4, про визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню,

ВСТАНОВИВ:

24.10.2016 року до суду звернулась ОСОБА_1 з вищевказаною позовною заявою, в якій просила визнати таким, що не підлягає виконанню, виконавчий напис від 20.09.2016 р. за № 1153, вчинений приватним нотаріусом Львівського міського нотаріального округу ОСОБА_4, про звернення стягнення на предмет іпотеки: нежитлову будівлю, столову, загальною площею 1304,8 кв. м., за адресою вул. Чехова, 5 в м. Новоград-Волинський.

В обґрунтування своїх позовних вимог зазначає, що 24.04.2008 р. між ОСОБА_1 та ВАТ «Кредобанк» (правонаступником є ПАТ «Кредобанк») було укладено кредитний договір № 142/395/08/Ф, відповідно до якого позивачу надано кредит в розмірі 2000000 грн. під 18,80 % річних з кінцевим строком повернення 01.04.2020 р. У жовтні 2016 р. ОСОБА_1 дізналась, що було відкрито виконавче провадження з виконання виконавчого напису № 1153 від 12.09.2016 р. про звернення стягнення на предмет іпотеки. Позивач вважає, що виконавчий напис було вчинено з порушеннями чинного законодавства, оскільки між сторонами існує спір про розмір кредитної заборгованості, що підтверджується рішеннями суду. Крім того, банком пропущено трирічний строк вчинення виконавчого напису, встановлений ст. 88 Закону України «Про нотаріат».

В судовому засіданні позивач та її представник позов підтримали у повному обсязі.

Представник відповідача проти задоволення позову заперечував. Посилався на відсутність будь-яких порушень чинного законодавства під час вчинення оскаржуваного виконавчого напису. Строк дії кредитного договору № 142/395/08/Ф від 24.04.2008 р. на теперішній час не закінчився, отже банк має право вимагати стягнення заборгованості та звернення стягнення на предмет іпотеки.

Приватний нотаріус ОСОБА_4 в судове засідання не зявилась, подала заяву про розгляд справи за її відсутності.

Дослідившиматеріали справи та подані докази, з'ясувавши всі обставини справи в їх сукупності, суд встановив наступне.

Відповідно до кредитного договору № 142/395/08-Ф від 24.04.2008 року, укладеного між ВАТ «Кредобанк» та ОСОБА_1, останній надано кредит у розмірі 2000000 грн. терміном до 01.04.2020 р.

Для забезпечення виконання зобов'язань за вказаним кредитним договором, 25.04.2008 року між ВАТ «Кредобанк» та ОСОБА_1 укладено договір іпотеки, посвідчений приватним нотаріусом Новоград-Волинського міського нотаріального округу ОСОБА_5, згідно якого передано в іпотеку нежитлову будівлю - столову, загальною площею 1304,8 кв. м., за адресою вул. Чехова, 5 в м. Новоград-Волинський. (а.с. 55-57).

Відповідно до виконавчого напису № 1153 від 20.09.2016 року, вчиненого приватним нотаріусом Львівського міського нотаріального округу ОСОБА_4, звернуто стягнення на вищезазначений предмет іпотеки для задоволення вимог ПАТ «Кредобанк» у розмірі 3003444,96 грн. (а.с. 6)

Згідно постанови № 52526112 04.10.2016 року, державним виконавцем відкрите виконавче провадження з виконання виконавчого напису № 1153 від 12.09.2016 р. (а.с.7)

Відповідно до ст. 87 Закону України «Про нотаріат» для стягнення грошових сум або витребування від боржника майна нотаріуси вчиняють виконавчі написи на документах, що встановлюють заборгованість. Перелік документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів, встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Постановою Кабміну України від 29.06.1999 р. N 1172 затверджено Перелік документів, за якими стягнення заборгованості проводиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів (далі по тексту Перелік).

Відповідно до п. 1 затвердженого Переліку, для одержання виконавчого напису за нотаріально посвідченими угодами, що передбачають сплату грошових сум, передачу або повернення майна, а також право звернення стягнення на заставлене майно, подаються оригінал нотаріально посвідченої угоди та документи, що підтверджують безспірність заборгованості боржника та встановлюють прострочення виконання зобов'язання.

Належними доказами, які б підтверджували наявність чи відсутність заборгованості, а також встановлювали розмір заборгованості, могли бути первинні документи, оформлені відповідно до вимог ст. 9 Закону України від 16 липня 1999 року N 996-XIV «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність»

Відповідно до п. 2.2 глави 16 розділу ІІ Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України (затверджено наказом Міністерства юстиції України від 22.02.2012 року №296/5), встановлено, що у разі якщо нотаріусу необхідно отримати іншу інформацію чи документи, які мають відношення до вчинення виконавчого напису, нотаріус вправі витребувати їх у стягувача.

Позивачем надано копії судових рішень, з яких вбачається наявність спору між ПАТ «Кредобанк» та ОСОБА_1

Так, 13.05.2011 року рішенням Новоград-Волинського міськрайонного суду задоволено позов ПАТ «Кредобанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором в сумі 2650352,69 грн. (а.с. 17)

Згідно ч. 3 ст. 61 ЦПК України, обставини, встановлені судовим рішенням у цивільній, господарській або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Таким чином, суд дійшов висновку, що заборгованість ОСОБА_1 перед ПАТ «Кредобанк» не є безспірною.

Відповідно до п.13 постанови Пленуму ВСУ № 2 від 31.01.1992 р. «Про судову практику в справах за скаргами на нотаріальні дії або відмову в їх вчиненні» при вирішенні справ, повязаних з оскарженням відмови у видачі виконавчого напису або його видачею, судам слід мати на увазі, що відповідно до Закону України «Про нотаріат» виконавчий напис може бути вчинено нотаріусомза умови, що наявність безспірної заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем підтверджується відповідними документами.

Згідно ст. 88 Закону України "Про нотаріат" нотаріус вчиняє виконавчі написи, якщо подані документи підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем та за умови, що з дня виникнення права вимоги минуло не більше трьох років, а у відносинах між підприємствами, установами та організаціями - не більше одного року. Якщо для вимоги, за якою видається виконавчий напис, законом встановлено інший строк давності, виконавчий напис видається у межах цього строку.

Відповідно до п. 3.1 глави 16 розділу ІІ Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України (затверджено наказом Міністерства юстиції України від 22.02.2012 року №296/5) нотаріус вчиняє виконавчі написи за таких умов: 1) якщо подані документи підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем; 2) за умови, що з дня виникнення права вимоги минуло не більше трьох років, а у відносинах між підприємствами, установами та організаціями - не більше одного року.

Строки, протягом яких може бути вчинено виконавчий напис, обчислюються з дня, коли у стягувача виникло право примусового стягнення боргу (п. 3.4 Порядку).

За змістом вищенаведених норм початок перебігу трирічного строку співпадає з моментом виникнення у боржника зобовязання, а у зацікавленої сторони права вимоги.

Аналізуючи умови договору сторін та зміст вищезазначених правових норм, суд дійшов висновку про те, що у випадку неналежного виконання позичальником зобов'язань за кредитним договором, позовна давність за вимогами кредитора про повернення кредитних коштів та процентів за користування кредитом, повернення яких відповідно до умов договору визначено періодичними щомісячними платежами, повинна обчислюватися з моменту настання строку погашення чергового платежу.

Аналогічні висновки містяться у постановах Верховного Суду України, зокрема у Постанові №6-116цс13 від 06.11.2013 року. Відповідно до ст. 360-7 ЦПК України таке рішення Верховного Суду України є обовязковим для судів України.

Суд дійшов висновку, що трирічний строк для звернення до нотаріуса за захистом прав стягувача, шляхом вчинення виконавчого напису, слід рахувати також за кожним окремим невиконаним зобовязанням позичальника.

З наданого банком нотаріусу розрахунку вбачається, що позивач припинила виконувати зобовязання за кредитним договором з листопада 2011 року. Таким чином, станом на момент вчинення виконавчого напису 12.09.2016 року минуло більше трьох років з дня виникнення у стягувача права вимоги значної частини заборгованості, зазначеної у розрахунку.

Сплив трирічного строку стягнення заборгованості на момент вчинення спірного виконавчого напису також підтверджується рішенням Новоград-Волинського міськрайонного суду №2-70/11 від 13.05.2011 року, яким задоволено позов ПАТ «Кредобанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором в сумі 2650352,69 грн. (а.с. 77).

Крім того, з наданих доказів вбачається, що банком пропущено строк предявлення виконавчого листа за вказаним рішенням суду про стягнення заборгованості за кредитним договором в сумі 2650352,69 грн. та судом відмовлено у його поновленні ухвалою від 04.04.2014 року (а.с. 79).

Наведене свідчить про недотримання нотаріусом часових обмежень давності заявленої стягувачем заборгованості. Наявна заборгованість також не є безспірною.

Таким чином, судом встановлено недотримання приватним нотаріусом ОСОБА_4 процедури вчинення виконавчого напису № 1153 від 12.09.2016 р., що є підставою для задоволення позову і визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню.

Відповідно до ст. 88 ЦПК України суд стягує з відповідача на користь позивача судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 551 грн. 20 коп.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 10, 11, 57, 60, 88, 179, 208, 209, 212-218, 223, 294 ЦПК України

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Визнати виконавчий напис від 20.09.2016 р. за № 1153, вчинений приватним нотаріусом Львівського міського нотаріального округу ОСОБА_4, про звернення стягнення на предмет іпотеки: нежитлову будівлю, столову, загальною площею 1304,8 кв. м., за адресою вул. Чехова, 5 в м. Новоград-Волинський, таким, що не підлягає виконанню.

Стягнути з ПАТ "Кредобанк" на користь ОСОБА_1 судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 551 грн. 20 коп.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку шляхом подачі апеляційної скарги до апеляційного суду Житомирської області через Новоград-Волинський міськрайонний суд протягом 10 (десяти) днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом 10 (десяти) днів з дня отримання копії цього рішення.

Повний текст рішення виготовлено 06.03.2017 р.

Суддя: А.В. Помогаєв