Рішення № 65140613, 16.02.2017, Апеляційний суд Одеської області

Номер провадження: 22-ц/785/471/17

Головуючий у першій інстанції

ОСОБА_1

Доповідач Вадовська Л. М.

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16.02.2017 року м. Одеса

Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Одеської області в складі:

головуючого - Вадовської Л.М.,

суддів - Ващенко Л.Г.,

ОСОБА_2,

при секретарі - Сідлецькій Ю.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_3, ОСОБА_4 до ОСОБА_5 міської ради про визнання права власності на нерухоме майно в порядку спадкування за заповітом за апеляційною скаргою ОСОБА_3, ОСОБА_4 на рішення Київського районного суду м. Одеси від 29 листопада 2016 року,-

в с т а н о в и л а :

Позивачі ОСОБА_3, ОСОБА_4, звернувшись 10 серпня 2016 року до суду з вищеназваним позовом, вказали, що 30 грудня 2015 року помер їхній батько ОСОБА_6 Для оформлення спадкових прав звернулися до нотаріуса та отримали 29 липня 2016 року свідоцтва про право на спадщину на житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами, розташований за адресою: м. Одеса, вул. 3-я Лінія, ОСОБА_7,13. Вказаний житловий будинок знаходиться на земельній ділянці, що згідно державного акту про право приватної власності на земельну ділянку, виданого 15 березня 2002 року, належала ОСОБА_6 Позивачі зазначили, що за життя ОСОБА_6 0,05 га цієї земельної ділянки, що згідно державного акту мала загальну площу 0,1 га, на підставі нотаріально посвідченого договору продав ОСОБА_8, в державному акті було здійснено відмітку про перехід права власності на частину земельної ділянки ОСОБА_8 Відсутність за життя державної реєстрації частини земельної ділянки, що залишилася у ОСОБА_6 після відчуження, та не присвоєння цій частині ділянки кадастрового номеру стала підставою для відмови нотаріуса у видачі свідоцтва про право на спадщину на земельну ділянку. Позивачі просили визнати за ОСОБА_3 право власності в порядку спадкування за заповітом на 6/10 часток земельної ділянки площею 0,05 га, розташованої по вул. 3-я Лінія Марії Демченко, 13 в м. Одесі; визнати за ОСОБА_4 право власності в порядку спадкування за заповітом на 4/10 часток земельної ділянки площею 0,05 га, розташованої по вул. 3-я Лінія Марії Демченко, 13 в м. Одесі (а.с.2-4).

Відповідачем ОСОБА_5 міською радою пояснень, заперечень суду першої інстанції не надано.

Рішенням Київського районного суду м. Одеси від 29 листопада 2016 року в позові відмовлено.

В апеляційній скарзі ОСОБА_4, ОСОБА_3 просять рішення суду скасувати, ухвалити нове рішення про задоволення позову.

Неправильність рішення суду мотивовано невідповідністю висновків суду обставинам справи, неправильним застосуванням норм матеріального права, порушенням норм процесуального права.

Перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції, заслухавши пояснення, дослідивши докази, колегія суддів дійшла висновку про задоволення апеляційної скарги з огляду на наступне.

Ухвалюючи рішення, суд першої інстанції вважав встановленим, що ОСОБА_6 на підставі рішення ради було передано у приватну власність земельну ділянку площею 0,1 га цільового призначення «для будівництва і обслуговування житлового будинку та господарських будівель», розташовану на території Таїровської селищної ради с. Мізікевича, ж/м «Дружний» вул. 3-я Лінія Марії Демченко, 13; що 0,05 га вказаної земельної ділянки ОСОБА_6 на підставі нотаріально посвідченого договору продав ОСОБА_8, про відчуження частини ділянки в державному акті нотаріусом зроблено відповідну відмітку; що після смерті ОСОБА_6 відкрилась спадщина, спадкування якої підлягало за заповітом ОСОБА_3 та ОСОБА_4 Пославшись на відсутність технічної документації із землеустрою на земельні ділянки після відчуження частини земельної ділянки, відсутність клопотання про забезпечення доказів шляхом призначення землевпорядної експертизи, суд відмовив у визнанні за позивачами права власності в порядку спадкування за заповітом на земельну ділянку з підстав не надання доказів щодо предмету доказування, а саме документів, які б підтвердили конфігурацію земельної ділянки на теперішній час.

Висновки суду не в повній мірі відповідають обставинам справи, вказують на неправильне застосування норм матеріального права, порушення норм процесуального права, що згідно п.п.3,4 ч.1 ст.309 ЦПК України є підставою для скасування рішення суду та ухвалення нового рішення по суті позовних вимог.

Колегія суддів вважає встановленими такі факти та відповідні ним правовідносини.

Спадкуванням є перехід прав та обовязків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців) (ст.1216 ЦК України).

Спадкування здійснюється за заповітом або за законом (ст.1217 ЦК України).

До складу спадщини входять усі права та обовязки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті (ст.1218 ЦК України). У сенсі даної норми матеріального права спадщина тлумачиться як комплекс прав та обовязків, до спадщини належить не обєкт, а право власності на обєкт, основним елементом спадщини є право власності.

Право власності на земельну ділянку переходить до спадкоємців на загальних підставах, із збереженням її цільового призначення. До спадкоємців житлового будинку, інших будівель і споруд переходить право власності на земельну ділянку, на якій вони розміщені (ст.1225 ЦК України).

Спадкоємець, який прийняв спадщину, у складі якої є нерухоме майно, зобовязаний звернутися до нотаріуса за видачею йому свідоцтва про право на спадщину на нерухоме майно (ч.1 ст.1297 ЦК України).

Якщо у складі спадщини, яку прийняв спадкоємець, є нерухоме майно, спадкоємець зобовязаний зареєструвати право на спадщину в органах, які здійснюють державну реєстрацію нерухомого майна (ст.ст.182, 1299 ЦК України).

ОСОБА_6 належав на праві власності житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами, що знаходився за адресою: м. Одеса, по вул. 3-я Лінія, ОСОБА_7, 13 (колишня адреса: Одеська область, Овідіопольський район, с. Мізікевича, вул. Лінія 3, ж/м «Дружний», будинок 13), що підтверджувалось свідоцтвом про право власності на нерухоме майно, виданим Таїровською селищною радою Овідіопольського району Одеської області 11 червня 2004 року на підставі розпорядження Овідіопольської райдержадміністрації Одеської області від 7 травня 2004 року №272. Державна реєстрація права власності на зазначений житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами була проведена 11 червня 2004 року (а.с.96, 97).

ОСОБА_6 належала на праві власності земельна ділянка площею 0,1 га цільового призначення «для будівництва і обслуговування житлового будинку та господарських будівель», розташована на території Таїровської селищної ради, с.Мізікевича, ж/м «Дружний», вул. Третя лінія, 13. Земельна ділянка передана у власність на підставі рішення Виконкому Таїровської селищної ради від 25 травня 2001 року №261. Право власності на земельну ділянку посвідчено державним актом серія ІУ-ОД №051139 на право власності на земельну ділянку, виданим 15 березня 2002 року Таїровською селищною радою, зареєстрованим в Книзі записів державних актів на право приватної власності на землю за ТЇ №1658-18. Державний акт містить відмітку приватного нотаріуса Овідіопольського районного нотаріального округу Одеської області ОСОБА_9 про посвідчення 6 листопада 2003 року за реєстровим №2142 договору купівлі-продажу частини земельної ділянки площею 0,05 га ОСОБА_8 (а.с.9).

Договір купівлі-продажу земельної ділянки цільового призначення «для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель» площею 0,05 га, що знаходиться в с. Мізікевича, ж/м «Дружний» вул. Третя лінія, ділянка №13 Таїровської селищної ради, укладений між ОСОБА_6 та ОСОБА_8, посвідчено 6 листопада 2003 року приватним нотаріусом Овідіопольського районного нотаріального округу Одеської області ОСОБА_9, зареєстровано в реєстрі за №2142 (а.с.136).

Згідно довідки Таїровської селищної ради від 28 вересня 2015 року земельна ділянка цільового призначення «для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка) площею 0,05 га, що належала ОСОБА_6 після відчуження, раніше знаходилась на території Таїровської селищної ради Овідіопольського району Одеської області за адресою: с.Мізікевича, ж/м «Дружний», вул. Третя лінія, 13, яку у складі земель загальною площею 1078,0 га включено в межі м. Одеси на підставі постанови Верховної Ради України від 7 лютого 2002 року №3064-Ш «Про зміну меж міста Одеси Одеської області». Державний акт на право приватної власності на землю, виданий ОСОБА_6, зареєстрований Таїровською селищною радою в Книзі записів державних актів на право приватної власності на землю за ТІ №1658-18 від 15 березня 2002 року, в якому проставлено відмітку приватного нотаріуса Овідіопольського районного нотаріального округу Одеської області ОСОБА_9 про посвідчення 6 листопада 2003 року за реєстровим №2142 договору купівлі-продажу (відчуження) частини земельної ділянки площею 0,05 га на користь громадянки ОСОБА_8 (а.с.13).

Згідно довідки від 29 січня 2015 року №515389/2 з Адресного реєстру міста ОСОБА_1, виданої юридичним департаментом ОСОБА_5 міської ради, земельна ділянка «для будівництва і обслуговування житлового будинку та господарських будівель» за адресою: Одеська область, Таїровська селищна рада, с.Мізікевича, ж/м «Дружний» вул. Третя лінія, 13, передбачена державним актом на право приватної власності на землю від 15 березня 2002 року ІУ-ОД №051139, відповідає наступній адресі, зареєстрованій в Адресному реєстрі міста ОСОБА_1: м. Одеса, вулиця 3-я Лінія Марії Демченко,13 (підстава: рішення ОСОБА_5 міської ради від 9 листопада 2005 року №4858-ІУ, рішення ОСОБА_5 міської ради від 25 грудня 2008 року №3815-У) (а.с.112).

ОСОБА_6 склав заповіт, яким належний йому житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами, що знаходиться в с. Мізікевича, ж/м «Дружний» Овідіопольського району Одеської області по вулиці Третя лінія, будинок №13 та земельну ділянку, на якій розташований цей житловий будинок, заповів ОСОБА_4 в розмірі 4/10 часток, ОСОБА_3 в розмірі 3/10 часток, ОСОБА_10 в розмірі 3/10 часток. Заповіт посвідчено приватним нотаріусом ОСОБА_5 міського нотаріального округу ОСОБА_11 24 вересня 2008 року, зареєстровано в реєстрі за №1168 (а.с.8, 51).

ОСОБА_6 помер 30 грудня 2015 року у віці 73 років. Після смерті ОСОБА_6 приватним нотаріусом ОСОБА_5 міського нотаріального округу ОСОБА_12 заведено спадкову справу за №18/2016. З заявами про прийняття спадщини звернулись дочки ОСОБА_4, ОСОБА_3, ОСОБА_10 Спадкоємець дочка ОСОБА_10 відмовилась від права на належну їй частку спадщини на користь ОСОБА_3 (а.с.5, 46-111).

Спадкоємці померлого ОСОБА_6 дочки ОСОБА_4 та ОСОБА_3 оформили спадкові права на спадщину, яка, зокрема, складалася з житлового будинку з господарськими будівлями та спорудами, розташованого м. Одеса, по вул. 3-я Лінія, ОСОБА_7, 13 (колишня адреса: Одеська область, Овідіопольський район, с. Мізікевича, вул. Лінія №, ж/м «Дружний», будинок 13). У спадковій справі №18/2016 свідоцтво про право на спадщину за заповітом на 4/10 часток спадщини ОСОБА_4 та 6/10 часток спадщини ОСОБА_3 видано 29 липня 2016 року приватним нотаріусом ОСОБА_5 міського нотаріального округу ОСОБА_12 за реєстровим №921 (а.с.106-109).

Постановою від 2 серпня 2016 року приватного нотаріуса ОСОБА_5 міського нотаріального округу ОСОБА_12 відмовлено у вчиненні нотаріальної дії з посиланням на те, що державний акт з відміткою про продаж частини вказаної земельної ділянки не може бути прийнятий для подальшого вчинення нотаріальної дії як то видачі свідоцтва про право на спадщину, оскільки цей державний акт не посвідчує право на частину земельної ділянки, яка залишилася у власності відчужувача (спадкодавця); рекомендовано звернутися до суду (а.с.111).

Із аналізу вищевказаних фактів встановлено, що право власності ОСОБА_6 на земельну ділянку площею 0,1 га цільового призначення «для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд» було набуто на підставі рішення Виконкому Таїровської селищної ради від 25 травня 2001 року №261, та посвідчено державним актом ІУ-ОД №051139 на право приватної власності на землю, виданого 15 березня 2002 року уповноваженим на то органом та зареєстрованим в установленому законом порядку. Відчуження на підставі нотаріально посвідченого договору купівлі-продажу частини земельної ділянки площею 0,05 га мало місце 6 листопада 2003 року, відчуження частини земельної ділянки було проведено в установленому законом порядку. До 2 травня 2009 року документом, який посвідчував право власності на земельну ділянку незалежно від способу набуття цього права, був державний акт на право власності, юридична сила якого зберігається й дотепер незалежно від дати видачі акту. В подальшому було внесено ряд змін і доповнень як в Земельний кодекс України, так і в закони, які регулювали земельні правовідносини, в тому числі й питання державної реєстрації речових прав на нерухоме майно, посвідчення факту проведення державної реєстрації права власності, обовязковості виготовлення технічної документації із землеустрою та присвоєння кадастрових номерів тощо. Тобто всі ті зміни в земельному законодавстві, що унеможливили оформлення спадкових прав на земельну ділянку видачею нотаріусом свідоцтва про право на спадщину, мали місце після набуття ОСОБА_6 права власності на змелену ділянку площею 0,1 га та проведення ним відчуження частини ділянки площею 0,05 га. Та обставина, що за життя ОСОБА_6 не привів документи на земельну ділянку площею 0,05 га, що залишилася у його приватній власності після відчуження частини земельної ділянки площею 0,05 га (0,1 га 0,05 га = 0,05 га) до вимог законодавства, прийнятого після 2003 року, не позбавляло його права власності на земельну ділянку площею 0,05 га, що залишилася у його власності після відчуження частини ділянки на підставі нотаріально посвідченої угоди. За таких обставин, у сенсі положень статті 1218 ЦК України до складу спадщини, що відкрилась після смерті ОСОБА_6, увійшли усі права та обовязки, що належали йому як спадкодавцю на момент відкриття спадщини, зокрема, усі права та обовязки, обумовлені правом приватної власності на земельну ділянку площею 0,05 га, розташовану за адресою: місто Одеса, вулиця 3-я Лінія, ОСОБА_7, 13 (колишня адреса: Одеська область, Овідіопольський район, с.Мізікевича, вул. Лінія 3 (три), ж/м «Дружний»,13). У розумінні статті 1218 ЦК України до спадщини, що відкрилась після смерті ОСОБА_6, належить не земельна ділянка, а право власності на земельну ділянку площею 0,05 га; спадкоємцями за заповітом, що є чинним, спадщину прийнято в установлені статтями 1268, 1269, 1270 ЦК України порядку та строки, відтак, їх право на спадщину підлягає посвідченню, а що до обовязків, які обумовлює прийнята спадщина, зокрема, по приведенню документів на успадковану земельну ділянку у відповідність до діючого законодавства, в тому числі й шляхом виготовлення документації із землеустрою, присвоєння кадастрового номеру, реєстрації земельної ділянки зміненої площі тощо, то такі підлягають виконанню спадкоємцями, які після посвідчення їх права на спадщину судовим рішенням повинні звернутися до відповідного органу для здійснення державної реєстрації набутих у спадщину прав на земельну ділянку.

Керуючись ст.303, п.2 ч.1 ст.307, п.п.3,4 ч.1 ст.309, ст.313, ч.2 ст.314, ст.ст.316, 317, 319 ЦПК України, колегія суддів

в и р і ш и л а :

Апеляційну скаргу ОСОБА_3, ОСОБА_4 задовольнити.

Рішення Київського районного суду м. Одеси від 29 листопада 2016 року скасувати.

Позов ОСОБА_3, ОСОБА_4 до ОСОБА_5 міської ради про визнання права власності на нерухоме майно в порядку спадкування за заповітом задовольнити частково.

Визнати за ОСОБА_3 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1) після смерті батька ОСОБА_6, померлого 30 грудня 2015 року в порядку спадкування за заповітом, посвідченим приватним нотаріусом ОСОБА_5 міського нотаріального округу ОСОБА_11 24 вересня 2008 року, зареєстрованим в реєстрі за №1168, право на 6/10 часток спадщини, яка складається з земельної ділянки площею 0,05 га, розташованої за адресою: місто Одеса, вулиця 3-я Лінія, ОСОБА_7, 13 (колишня адреса: Одеська область, Овідіопольський район, с.Мізікевича, вул. Лінія 3 (три), ж/м «Дружний»,13), належної ОСОБА_6 згідно Державного акту на право приватної власності на землю, виданого на підставі рішення Виконкому Таїровської селищної ради від 25 травня 2001 року №261 на земельну ділянку площею 0,1 га цільового призначення «для будівництва та обслуговування житлового будинку та господарських будівель», зареєстрованого Таїровською селищною радою 15 березня 2002 року в Книзі записів державних актів на право приватної власності на землю за ТЇ№1658-18, що має відмітку приватного нотаріуса Овідіопольського районного нотаріального округу Одеської області ОСОБА_9 про відчуження ОСОБА_6 ОСОБА_8 земельної ділянки площею 0,05 га на підставі договору купівлі-продажу земельної ділянки, посвідченого 6 листопада 2003 року, зареєстрованого в реєстрі за №2142.

Визнати за ОСОБА_4 (ідентифікаційний номер НОМЕР_2) після смерті батька ОСОБА_6, померлого 30 грудня 2015 року в порядку спадкування за заповітом, посвідченим приватним нотаріусом ОСОБА_5 міського нотаріального округу ОСОБА_11 24 вересня 2008 року, зареєстрованим в реєстрі за №1168, право на 4/10 часток спадщини, яка складається з земельної ділянки площею 0,05 га, розташованої за адресою: місто Одеса, вулиця 3-я Лінія, ОСОБА_7, 13 (колишня адреса: Одеська область, Овідіопольський район, с.Мізікевича, вул. Лінія 3 (три), ж/м «Дружний»,13), належної ОСОБА_6 згідно Державного акту на право приватної власності на землю, виданого на підставі рішення Виконкому Таїровської селищної ради від 25 травня 2001 року №261 на земельну ділянку площею 0,1 га цільового призначення «для будівництва та обслуговування житлового будинку та господарських будівель», зареєстрованого Таїровською селищною радою 15 березня 2002 року в Книзі записів державних актів на право приватної власності на землю за ТЇ№1658-18, що має відмітку приватного нотаріуса Овідіопольського районного нотаріального округу Одеської області ОСОБА_9 про відчуження ОСОБА_6 ОСОБА_8 земельної ділянки площею 0,05 га на підставі договору купівлі-продажу земельної ділянки, посвідченого 6 листопада 2003 року, зареєстрованого в реєстрі за №2142.

Рішення набирає законної сили з моменту проголошення.

Рішення може бути оскаржено до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили.

Головуючий Л.М.Вадовська

Судді Л.Г.Ващенко

ОСОБА_2