Вирок № 65139971, 06.03.2017, Хаджибейський районний суд міста Одеси (до 25.04.2025 - Малиновський районний суд м. Одеси)

Справа №521/1687/17

Провадження по справі № 1-кп/521/391/17

В И Р О К

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 березня 2017 року м. Одеса

Малиновський районний суд м. Одеси у складі:

головуючого судді - Морозової І.В.,

за участю секретаря - Бурмістр І.І.,

прокурора - Урсалова С.В.,

обвинуваченого - ОСОБА_1,

представника потерпілого - ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в залі суду кримінальне провадження, зареєстроване в ЄРДР 18.12.2016 року за № 12016161470002878, з угодою про примирення за обвинуваченням:

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, громадянина України, який народився у м. Одесі, має середню спеціальну освіту, працює без укладення трудового договору, не одружений, не судимий, зареєстрований і проживає за адресою ІНФОРМАЦІЯ_2,

-у скоєнні злочину, передбаченого ст.ст. 15 ч. 2, ст. 185 ч. 1 КК України,-

У С Т А Н О В И В:

17 грудня 2016 року приблизно о 15 години 48 хвилин ОСОБА_1, знаходячись в приміщенні магазину «Таврія В», розташованого за адресою м. Одеса, вул. Комітетська, 17/19, переслідуючи умисел, спрямований на крадіжку чужого майна, визначивши обєктом свого злочинного посягання майно, що належить ПП «Таврія Плюс» (м. Одеса, вул. Мясоїдівська, 14, код ЄРДПОУ 31929492), саме цукерки «Ферреро Роше» вагою 300 гр. у фірмовій упаковці, вартістю 226,12 грн., та переконавшись, що його дії залишаться непоміченими для оточуючих, діючи таємно, з корисливих мотивів, взяв вищевказану коробку з цукерками, поклав її собі під куртку та направився до касової зони. Після цього ОСОБА_1 пройшов касову зону, не предявивши прихований товар касиру і не розрахувавшись за нього, виконав усі дії, які вважав необхідними для здійснення крадіжки, але при виході з магазину був затриманий працівником даного магазину.

Таким чином, ОСОБА_1 вчинив злочин, передбачений ч. 2 ст. 15 ч. 1 ст. 185 КК України закінчений замах на таємне викрадення чужого майна шляхом крадіжки.

30.01.2017 року між потерпілим ПП «Таврія Плюс» в особі представника ОСОБА_2 та обвинуваченим ОСОБА_1, який перебував у статусі підозрюваного, в порядку, передбаченому ст.ст. 468, 469 та 471 КПК України, укладено угоду про примирення.

Згідно з даною угодою потерпіла особа та обвинувачений погодились зі сформульованою органом досудового розслідування підозрою, всіма істотними для даного кримінального провадження обставинами та правовою кваліфікацією дій обвинуваченого ОСОБА_1 за ч. 2 ст. 15 ч. 1 ст. 185 КК України.

Обвинувачений у повному обсязі сформульованої підозри визнав свою винуватість у вчиненні даного кримінального правопорушення, до початку судового розгляду приніс вибачення представнику потерпілого за свої дії.

Також, сторонами угоди визначене узгоджене ними покарання, яке ОСОБА_1 повинен понести за вчинене кримінальне правопорушення, а саме - покарання у виді громадських робіт на строк 240 годин, та отримана згода обвинуваченого на його призначення.

Розглядаючи в порядку п. 1 ч. 3 ст. 314 КПК України питання про можливість затвердження даної угоди про визнання винуватості, суд виходить з наступного.

Відповідно до правил ст.ст. 468, 469 КПК України у кримінальному провадженні щодо кримінальних проступків, злочинів невеликої чи середньої тяжкості та у кримінальному провадженні у формі приватного обвинувачення може бути укладена угода між потерпілим та підозрюваним чи обвинуваченим про примирення.

Прокурор і представник потерпілого в судовому засіданні, вважаючи, що при укладенні даної угоди дотримані вимоги і правила КПК України та КК України, просили її затвердити і призначити обвинуваченому узгоджену міру покарання та інші передбачені заходи.

Обвинувачений ОСОБА_1 в судовому засіданні також просив затвердити угоду про примирення і призначити узгоджену в ній міру покарання, при цьому визнав себе винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 15 ч. 1 ст. 185 КК України. Підтвердив, що 17.12.2016 року намагався таємно викрасти товар коробку цукерок з приміщення магазину «Таврія В», розташованого за адресою м. Одеса, вул. Комітетська, 17/19, але був затриманий працівниками магазину.

Таким чином, суд вважає, що обставини вчинення ОСОБА_1 злочину, передбаченого ч. 2 ст. 15 ч. 1 ст. 185 КК України, знайшли своє підтвердження під час судового засідання.

Злочин, передбачений ч. 2 ст. 15 ч. 1 ст. 185 КК України, згідно зі ст. 12 КК України є злочином середньої тяжкості, потерпілим від якого є юридична особа - ПП «Таврія Плюс».

Суд шляхом заслуховування пояснень сторін кримінального провадження переконався, що укладення угоди сторонами є добровільним, при цьому судом встановлено, що ОСОБА_3 повністю усвідомлює зміст угоди про примирення, характер обвинувачення, щодо якого визнає себе винуватим, цілком розуміє свої права, визначені п. 1 ч. 4 ст. 474 КПК України, а також наслідки укладення, затвердження даної угоди, передбачені ч. 2 ст. 473 КПК України, та наслідки її невиконання, передбачені ст. 476 КПК України.

Судом також зясовано у представника потерпілого ОСОБА_4, що він цілком розуміє наслідки затвердження угоди, передбачені ст. 473 КПК України.

Покарання сторонами угоди визначено у відповідності до положень ст.ст. 50, 65-67 КК України, з урахуванням характеру та тяжкості висунутого ОСОБА_3 обвинувачення, даних про його особу, обставин, що помякшують покарання щире каяття, за відсутності обставин, що обтяжують покарання.

Враховуючи викладене, оскільки умови угоди про примирення між потерпілим ПП «Таврія Плюс» та обвинуваченим ОСОБА_3 відповідають вимогам КПК України та КК України, суд дійшов до висновку про наявність правових підстав для затвердження цієї угоди.

Заходи забезпечення кримінального провадження у справі відсутні.

Керуючись ст.ст. 314, 373, 374 та 475 КПК України, суд,-

У Х В А Л И В:

Затвердити угоду про примирення від 30 січня 2017 року між ПП «Таврія Плюс» в особі представника ОСОБА_2 та обвинуваченим ОСОБА_1.

ОСОБА_1 визнати винним у скоєнні злочину, передбаченого ст. 15 ч. 2, ст. 185 ч. 1 КК України, та призначити йому покарання у виді громадських робіт на строк 240 (двісті сорок) годин.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку для подачі апеляцій, які можуть бути подані з підстав, передбачених ч. 3 ст. 394 КПК України, до апеляційного суду Одеської області через суд першої інстанції протягом 30 днів з дня його проголошення.

Обмеження права оскарження даного вироку визначені ч. 2 ст. 473 КПК України.

Суддя Морозова І.В.