Рішення № 6513973, 29.10.2009, Господарський суд Донецької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

29.10.09 р. Справа № 37/214пд

Господарський суд Донецької області у складі судді Попкова Д.О., при секретарі судового засідання Кварцяній О.І, розглянув у відкритому судовому засіданні справу

за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю „МЕДФАРМСЕРВІС ПЛЮС”, м. Донецьк, ідентифікаційний код 36010928

до Відповідача 1: Фізичної особипідприємця ОСОБА_1, м. Донецьк, ідентифікаційний номер НОМЕР_1

Відповідача 2: Фізичної особипідприємця ОСОБА_2, м. Донецьк, ідентифікаційний номер НОМЕР_2

Відповідача 3: Фізичної особи підприємця ОСОБА_3, м. Донецьк, ідентифікаційний номер НОМЕР_3

про: визнання договору оренди нежитлового приміщення від 11.07.2008р. недійсним

за участю уповноважених представників:

від Позивача Тарнавська К.Л. (за довіреністю б/н від 01.12.2008 р.);

від Відповідача 1 ОСОБА_5 (за довіреністю б/н від 07.09.2009 р.);

від Відповідача 2 не зявився;

від Відповідача 3 не зявився.

Відповідно до вимог ст.4-4, 81-1 ГПК України, судовий розгляд за клопотанням сторін здійснювався з фіксацією у протоколах судових засідань.

Згідно із ст.77 ГПК України судове засідання відкладалося з 15.09.2009р. на 29.09.2009р., 29.09.2009р. на 15.10.2009р., з 15.10.2009р. на 29.10.2009р.

СУТЬ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю „МЕДФАРМСЕРВІС ПЛЮС”, м. Донецьк (далі Позивач) звернулося до Господарського суду Донецької області з позовною заявою до Фізичної особи підприємця ОСОБА_1, м. Донецьк (далі Відповідач) про визнання договору оренди нежитлового приміщення від 11.07.2008р. недійсним.

В обґрунтування позовних вимог Позивач посилався на те, що ним при укладенні спірного договору була допущена помилка щодо фактичної вартості оренди нежитлового приміщення та його властивостей.

На підтвердження вказаних обставин Позивач надав договір оренди нежитлового приміщення від 11.07.2008р.; витяг з державного реєстру правочинів; право установчі документи; акти прийомки-передачі виконаних робіт з надання послуг; акти здачі-приймання робіт (надання послуг).

Нормативно свої вимоги Позивач обґрунтовує ст.ст. 203, 215, 216, 229, 236, 797 Цивільного кодексу України, ст.ст. 2, 15, 49, 54, 56, 57 Господарського процесуального кодексу України.

Позивач надав додаткові документи для залучення до матеріалів справи (а.с.а.с. 69, 70 т.1, а.с.а.с.13-93 т.2).

Клопотанням №01/197 від 14.10.2009р. про доповнення до позовної заяви (а.с.а.с.2,3 т.2) Позивач із наданням документів (а.с.а.с.4-12 т.2) додатково значив, що був введений в оману щодо фактичної орендованої площі приміщення за спірним договором як на підставу для визнання його недійсним згідно ч. 1 ст. 230 Цивільного кодексу України, а також вказав на неналежність температурного режиму в орендованому приміщенні і на невиконання Орендодавцем інших зобовязань щодо енергопостачання та вивезення побутових відходів.

Відповідач 1 надав відзив на позовну заяву від 14.09.2009р. (а.с.а.с.43,44 т.1), в якому проти позову заперечив, посилаючись на: встановлення нотаріусом під часу укладання спірного договору свободи волевиявлення сторін; чіткість та однозначність формулювання умов договору щодо орендних платежів та відшкодування плати за землю; визначеність властивостей обєкту оренди актом приймання-передачі; користування Відповідачем орендованим майном та здійснення часткових платежів; намагання Орендаря ухилитися від виконання грошових зобовязань, за якими наразі існує заборгованість.

Відповідачем 1 надані додаткові документи як на виконання вимог ухвали суду, так і на підтвердження своєї позиції (а.с.а.с.45, 46, 50-65, 77-79 т.1, а.с.а.с. 1,96-128 т.2), у тому числі пояснення від 07.10.2009р. відносно обставин тимчасового зменшення орендної плати та пояснення від 27.10.2009р. із запереченнями проти аргументів Позивача відносно введення в оману відносно фактичної площі орендованих приміщень.

Ухвалою Господарського суду Донецької області від 29.09.2009р. до участі у справу у якості співвідповідачів залучено Фізичну особу підприємця ОСОБА_2, м. Донецьк (Відповідач 2) та Фізичну особу підприємця ОСОБА_3, м. Донецьк (Відповідач 3)

Відповідачі 2, 3 надали ідентичні відзиві від 09.10.2009р. та 10.10.2009р. (а.с.а.с.76, 83 т.1), якими проти позову заперечили та просили розглянути справу без їхньої участі.

У судових засіданнях представники Позивача та Відповідача 1 підтримали свою позицію, викладену письмово. Крім того, 29.10.2009р. Позивачем був заявлений відвід суду, у задоволенні якого в порядку ст. 20 Господарського процесуального кодексу України відмовлено ухвалою заступника голови Господарського суду Донецької області.

Суд вважає за можливе розглянути спір в порядку ст. 75 Господарського процесуального кодексу України за наявними у справі документами, оскільки їх цілком достатньо для правильної кваліфікації спірних правовідносин, а неявка Відповідачів 2, 3 у світлі приписів ст.ст. 4-3, 22, 33 Господарського процесуального кодексу України та з урахуванням доведеної до відому суду позиції по суті заявлених вимог істотним чином не впливає на таку кваліфікацію.

Вислухавши у судових засіданнях представників сторін, дослідивши матеріали справи та оцінивши надані суду докази в порядку ст. 43 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВСТАНОВИВ:

11.07.2008р. між Відповідачами 1, 2, 3 (Орендодавці) та Позивачем (Орендар) укладено договір оренди нерухомого майна №б/н (а.с.а.с.8-12 т.1), згідно п.п. 1.1, 9.1. якого Орендодавці передають, а Орендар приймає в строкове платне користування частину будівель, розташованих за адресою: АДРЕСА_1, а саме будівлю побутового призначення літ. С-1 площею 61,5кв.м., будівлю хлібопекарні літ.Р-1, частину складу основного літ. П-1, загальною площею 329,4кв.м., з метою ведення поточної господарської діяльності, розміщення офісу та аптечного складу з супроводженням діяльності з гуртової торгівлі (реалізації) лікарськими засобами, виробами медичного призначення і санітарної гігієни, медичною технікою, перевязувальними матеріалами, косметичними засобами, оптичними засобами корекції зору, на строк до 11.07.2013р.

Вказаний договір був посвідчений нотаріально та зареєстрований у Державному реєстрі правочинів за №3014567, що підтверджується відповідним витягом (а.с.13 т.1).

Як вбачається із Рішення Постійно діючого третейського суду при Всеукраїнській суспільній організації „Асоціація спеціалістів в аграрній сфері „Третейська ініціатива” від 09.12.2005р. (а.с.а.с.54-57 т.1), Витягів про реєстрацію права власності на нерухоме майно (а.с.а.с.59,60 т.1) майно, що було передане в оренду, у відповідних частинах належить Орендодавцям: Відповідачам 2, 3 - на праві спільної часткової власності та Відповідачу 1 на праві приватної власності.

Згідно умов вказаного договору оренди (далі спірний договір) сторони дійшли згоди зокрема про таке:

- п. 2.3. у разі припинення дії договору майно повертається Орендарем Орендодавцям аналогічно порядку, встановленому при передачі майна Орендарю;

- п. 2.4. - обовязок по складання акту приймання-передачі покладається на сторону, яка передає майно іншій стороні договору;

- п. 3.1. орендна плата без вартості комунальних послуг визначена Орендодавцями і становить за кожен місяць оренди майна 22000,00грн. без ПДВ. Орендна плата індексації не підлягає. Сторони домовились, що окрім орендної плати, Орендар зобовязаний щомісячно відшкодовувати вартість комунальних послуг Орендодавцям, згідно виставлених останнім рахунків. Нарахування орендної плати та комунальних послуг за цим договором здійснюється з дати підписання акту приймання-передачі майна. Сплату орендної плати за землю Орендодавці здійснюють самостійно. Окрім плати за оренду приміщення, Орендар відшкодовує Орендодавцям плату за землю, згідно виставлених останнім рахунків;

- п.п. 4.9 -4.12. Орендар, серед іншого, зобовязаний своєчасно і за власний рахунок здійснювати поточний ремонт орендованого майна, якщо на ведення таких робіт є дозвіл Орендодавців, утримувати майно у повній справності, відповідати за протипожежне становище орендованого майна та забезпечити електрозабезпечення, опалення, освітлення, вентиляцію, температури і вологість повітря у складських приміщеннях відповідно вимогам щодо будівельних і санітарних норм і правил для гуртових аптечних складів, маючи, при цьому, право згідно п. 4.3. спірного договору самостійно і від власного імені укладати договори на надання комунальних послуг у повному обсязі із спеціалізованими організаціями;

- п.5.5. Орендодавці зокрема зобовязують забезпечити Орендарю безперервне водопостачання, енергопостачання, опалювання (а при наявності і роботу котельної) в приміщення орендованого майна за виключенням обставин непереборної сили, які не залежать від Орендодавців (наприклад, проведення відповідними комунальними службами ремонтних робіт з електропостачання, газопостачання, постачання теплової енергії, води, аварійні відключення та інше);

- п. 8.1. Орендоване майно повинно бути передано Орендарем та прийнято Орендодавцями протягом 3-х днів згідно п. 2.4. договору.

01.08.2008р. обєкт оренди, а саме: будівля побутового призначення літ. С-1 площею 61,5кв.м. та будівля хлібопекарні літ. Р-1, частина складу основного літ. П-1 площею 329,4кв.м., був переданий Позивачу, про що сторонами складений і підписаний відповідний акт приймання-передачі (а.с.46 т.1), в якому визначено технічний стан майна та вказано про відсутність зауважень щодо нього і придатності для використання Орендарем. Вказані площі приміщень, які складають обєкт оренди (у сукупності 390,9кв.м.), підтверджуються технічними паспортами (а.с.а.с.98-116 т.2), наданими Відповідачем 1, та паспортом аптечного закладу (а.с.а.с.8-12 т.2), наданого Позивачем.

12.12.2008р. Позивач направив Відповідачу 1 лист (а.с.79 т.1), в якому просив зменшити щомісячну орендну плату за грудень 2008 р. - січень 2009 р. на 4000 грн., та на 2000грн. на період з лютого по серпень 2009р., проти чого Відповідач не заперечив (а.с.78 т.1).

В перебігу орендних правовідносин Позивачем здійснювалися орендні та комунальні платежі на користь Відповідача 1 (а.с.а.с.19-93 т.2), позиція сторін щодо обліку яких приведена у складених ними актах звірення розрахунків (а.с.а.с.50-53 т.1, а.с.а.с. 14, 15 т.2), а також складалися акти приймання-виконаних робіт (а.с.а.с.31-37 т.1) за надані орендні послуги, зокрема у період зменшення їх вартості згідно згаданого вище листування сторін (а.с.а.с.78, 79 т.1).

Позивачем на імя Відповідача 1 складалися листи №01/21 від 10.10.2008р. та №01/61 від 15.12.2008р. (а.с.а.с. 5, 6 т.2) щодо відновлення обладнання котельної, забезпечення опалення, безперебійного електрозабезпечення та регулярного вивезення твердих побутових відходів, проте доказів їх надсилання (вручення) до справи не надано, а Відповідачем 1 факт їх отримання не підтверджено.

01.08.2009р. обєкт оренди був повернутий Позивачем, про що сторонами складено і підписано відповідний акт приймання-передачі (а.с.18 т.2), в якому також відображено відсутність зауважень щодо технічного стану приміщень і їх придатності до користування.

За таких обставин Позивач наполягає на задоволені заявлених позовних вимог, у тому числі з рахуванням додаткових підстав, викладених у клопотанні про доповнення позовної заяви №01/197 від 14.10.2009р. (а.с.а.с.2, 3 т.2), яке кваліфікується судом в порядку ст. 22 Господарського процесуального кодексу України саме як заява про доповнення підстав позову.

Відповідач 1 проти позову заперечив з підстав, викладених у відзиві на позовну заяву від 14.09.2009р. (а.с.а.с.43,44 т.1), поясненнях 08.10.2009р. (а.с.77 т.1) та поясненнях від 27.10.2009р. (а.с.а.с.96,97 т.2)

Відповідачі 2, 3 проти позову заперечили з підстав, викладених у відзивах від 09.10.2009р. та 10.10.2009р. (а.с.а.с.76, 83 т.1).

Виходячи з принципу повного, всебічного та об'єктивного розгляду всіх обставин справи, суд вважає вимоги Позивача такими, що не підлягають задоволенню, враховуючи наступне:

З огляду на матеріали справи та зміст позовної заяви, сутність розглядуваного спору полягає у визнанні спірного договору оренди нежитлового приміщення недійсним.

Як зазначено в абз. 2 п. 2 Постанови Пленуму Верховного Суду України „Про судову практику в справах про визнання угод недійсними” від 28.04.1978р. № 3, вирішуючи спір про визнання угод недійсними, господарський суд повинен встановити наявність тих обставин, з якими закон повязує визнання угод недійсним і настання відповідних правових наслідків. Беручи це до уваги, та враховуючи критерії обґрунтованості судового рішення, визначені в абз. 3 п. 1 Постанови Пленуму Верховного Суду України „Про судове рішення” від 29.12.1976р. № 11, предметом судової оцінки, спрямованої на зясування законності спірного договору, мають бути фактичні обставини спірних правовідносин учасників справи.

Зважаючи на статус сторін та характер правовідносин, останні, згідно ст.ст.1-3 Господарського кодексу України регламентуються його положеннями та іншими актами законодавства, зокрема Цивільним кодексами України, у світлі яких судом і розглядається питання дійсності спірного договору.

За змістом ч. 1 ст. 215 Цивільного кодексу України підставою недійсності правочину, яким у розумінні ч. 2 ст. 202 Цивільного кодексу України є спірний договір, є недодержання в момент його вчинення вимог ч.ч.1-3, 5, 6 ст. 203 Цивільного кодексу України.

Виходячи із наведених Позивачем підстав позову у розумінні їх визначення в абз. 2 п. 3.7. Розяснення Вищого арбітражного суду України „Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України” від 18.09.1997р. № 02-5/289, останній стверджує, що спірний договір є недійсним, оскільки:

-під час укладання договору Позивач помилився щодо фактичної вартості оренди нежитлового приміщення відносно подвійної сплати плати за землю в структурі орендного платежу та окремо;

-під час укладання договору Позивач помилився щодо властивостей орендованого приміщення, встановивши в подальшому недоліки у вигляді відсутності кабельної системи охорони та протипожежної сигналізації, домофону, структурованої кабельної системи, сумісних компютерних та телефонних розеток, патч-панелів телефону, компютера та щодо забезпечення температурного режиму у приміщенні;

-Позивача було введено в оману щодо площі орендованого приміщення, оскільки має місце різниця у площі, визначеної у договорі, технічних паспортах та санітарному паспорті;

-в перебігу орендних правовідносин мали місце факти невиконання Орендодавцями умов договору щодо електрозабезпечення та своєчасного вивезення твердих побутових відходів.

Втім, на думку суду, зазначені аргументи є доказово та юридично неспроможні, з огляду на таке:

Щодо помилки відносно фактичної вартості оренди:

Умови п.2.1. спірного договору чітко встановлюють, що орендна плата на місяць становить 22000грн. без ПДВ і до її складу не входить плата (податок) за землю, що відшкодовується Позивачем окремо згідно виставлених рахунків.

В свою чергу, зменшення розміру орендних платежів за грудень 2008р. березень 2009р., визначеного у наданих до матеріалів справи актах здачі-приймання робіт (наданих послуг) порівняно із розміром, вказаним в п. 2.1. спірного договору, зумовлено домовленістю сторін, викладеною у листуванні (а.с.а.с.78, 79 т.1).

Відтак, твердження Позивача про включення до орендних платежів плати за землю спростовуються встановленими на підставі наданих до матеріалів справи обставинами, що унеможливлює застосування ч. 1 ст. 229 Цивільного кодексу України.

Щодо помилки відносно властивостей орендованого приміщення:

Із змісту положень спірного договору не вбачається домовленості сторін про надання в оренду приміщення із кабельною системою охорони та протипожежної сигналізації, домофоном, структурованою кабельною системою, сумісними компютерними та телефонними розетками, патч-панелями телефонів, компютером тощо. Не містить вимог щодо обовязкової наявності означених речей у складі орендованого приміщення і діюче законодавство.

Більш того, наявний в матеріалах справи акт приймання-передачі від 01.08.2008р. обєкту оренди Позивачу достатньою мірою у світлі приписів ст. 767 Цивільного кодексу України підтверджує відповідність отриманого за спірним договором обєкту оренди його умовам, чітко визначеним сторонами, та його придатність для використання Орендарем для встановленої договором мети.

Отже, судом не вбачається обґрунтованості сподівань Орендаря отримати в оренду приміщення за спірним договором з якимись іншими властивостями, впливаючи на можливість його цільового використання, ніж властивості, що зумовлені фактичним станом відповідних приміщень, визнаних Позивачем придатними. Цей висновок вказує на безпідставність застосування ч. 1 ст. 229 Цивільного кодексу України і в цій частині.

Щодо введення в оману відносно площі орендованого приміщення:

Встановлені судом обставини за результатами співставлення змісту спірного договору, актів приймання-передачі від 01.08.2008р. та 01.08.2009р., технічних паспортів та паспорту аптечного закладу, наявних у матеріалах справи, однозначно вказують на відсутність будь-яких розбіжностей у сукупній площі орендованих приміщень та її складових (обумовлених договором), яка дорівнює 390,9кв.м. Більш того, оренду означеної площі підтверджував Позивач у наданих ним актах приймання-передачі робіт (наданих послуг).

Отже, твердження про оману відносно приміщення не тільки не доведено, але й спростовується належними у розумінні ст. 34 Господарського процесуального кодексу України доказами, що вказує на безпідставність посилань Позивача на ч. 1 ст. 230 Цивільного кодексу України.

Викладене, за висновком суду, вказує на безпідставність тверджень заявника позову про наявність дефектів волі та волевиявлення з його боку під час укладання спірного договору оренди.

Щодо обставин невиконання Орендодавцями зобовязань за договором:

Оскільки діюче законодавство не повязує можливість визнання договору оренди недійсним у звязку із невиконанням його сторонами визначених ним зобовязань, остільки встановлення та правова оцінка згаданих Позивачем обставин жодною мірою не повязана із заявленими вимогами, а отже не входить до предмету судового дослідження.

Означений висновок суду у повній мірі узгоджується із позицією касаційних інстанції, викладених у п.п. б) п. 16 Постанови Пленуму Верховного Суду України „Про судову практику в справах про визнання угод недійсними” від 28.04.1978р. №3, абз. 4 п. 1 Розяснення Вищого арбітражного суду України „Про деякі питання практики вирішення спорів, повязаних з визнанням угод недійсними” від 12.03.1999р. №02-5/111.

Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати підлягають віднесенню на рахунок Позивача у повному обсягу.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 1, 4, 4-2 - 4-6, 33, 34, 43, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Відмовити у задоволенні позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю „МЕДФАРМСЕРВІС ПЛЮС”, м. Донецьк (ідентифікаційний код 36010928) до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, м. Донецьк (ідентифікаційний номер НОМЕР_1),

Фізичної особипідприємця ОСОБА_2, м. Донецьк (ідентифікаційний номер НОМЕР_2) та Фізичної особи підприємця ОСОБА_3, м. Донецьк (ідентифікаційний номер НОМЕР_3) про визнання договору оренди нежитлового приміщення від 11.07.2008р. недійсним, у повному обсягу.

2. Рішення набирає законної сили після закінчення 10-ти денного строку з дня його прийняття, а у разі подання апеляційної скарги або внесення апеляційного подання протягом зазначеного строку після розгляду справи апеляційною інстанцією, якщо рішення не буде скасовано.

Повний текст судового рішення підписано і оголошено у судовому засіданні 29.10.2009р.

3. Рішення може бути оскаржене через Господарський суд Донецької області в апеляційному порядку протягом десяти днів з дня його прийняття або в касаційному порядку протягом одного місяця з дня набрання рішенням законної сили.

Суддя