______________________
Справа № 520/4664/16-ц
Провадження № 2/520/5807/17
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
03.03.2017 року Київський районний суд м. Одеси у складі:
головуючого-судді Васильків О.В.
при секретарі Дідур Г.С.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Одесі цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ОСОБА_3, третя особа орган опіки та піклування Київської районної адміністрації Одеської міської ради, про визнання осіб такими, що втратили право користування житлом та за позовом ОСОБА_2, яка діє від свого імені та в інтересах ОСОБА_3 до ОСОБА_1, ОСОБА_4, ОСОБА_5, третя особа орган опіки та піклування Київської районної адміністрації Одеської міської ради, про встановлення порядку користування житлом, суд,-
встановив:
25.04.2016 року позивач ОСОБА_1 звернулася до суду із позовом до відповідачів, який 07.07.2016 року уточнила та просить визнати ОСОБА_2 та ОСОБА_3, такими, що втратили право користування житлом квартирою № 104 будинку № 2 по проспекту Ак. Глушка у м. Одесі. При цьому позивач посилається на те, що відповідачі з 2003 року не проживають за спірною адресою. Факт реєстрації відповідачів призводить до збільшення розміру комунальних послуг, які позивач оплачує особисто, у зв'язку із чим змушена звернутись до суду.
Ухвалою судді Київського районного суду м. Одеси Васильків О.В. від 12.05.2016 року відкрито провадження по справі.
08.06.2016 року ОСОБА_2, яка діє від свого імені та в інтересах ОСОБА_3 звернулася до суду із позовом до ОСОБА_1, ОСОБА_4, ОСОБА_5, в якому просить визнати поважним строк тимчасової відсутності за місцем реєстрації її ОСОБА_2 та її неповнолітньої дочки ОСОБА_3; продовжити строк тимчасової відсутності за місцем реєстрації; виділити в постійне користування ОСОБА_2 та ОСОБА_3 житлову кімнату площею 12,5 кв.м. у квартирі АДРЕСА_1, кухню, туалет, ванну кімнату, коридор залишити в загальному користуванні ОСОБА_1, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_2 та неповнолітньої ОСОБА_3; вселити ОСОБА_2 та неповнолітню ОСОБА_3 в житлову кімнату площею 12,5 кв.м. у квартирі АДРЕСА_1. При цьому позивач ОСОБА_2 посилається на те, що після укладання шлюбу із своїм чоловіком вона за згодою батьків переїхала за іншою адресою, та згодом неодноразово намагалася прийти за адресою своєї реєстрації, проте відповідачі змінили замки, у звязку із чим ОСОБА_2 зверталася до правоохоронних органів.
Ухвалою судді Київського районного суду м. Одеси Калашнікової О.І. від 05.07.2016 року відкрито провадження по справі № 520/6727/16-ц.
Ухвалою Київського районного суду м. Одеси від 19.10.2016 року по справі № 520/6727/16-ц залишено без розгляду позовні вимоги ОСОБА_2 та неповнолітньої ОСОБА_3 в частині вселення; надано справу судді Київського районного суду м. Одеси Васильків О.В. для розгляду клопотання сторін про обєднання справ в одне провадження.
У судовому засіданні 15.11.2016 року справу № 520/6727/16-ц прийнято та обєднано в одне провадження із справою № 520/4664/16-ц.
У судовому засіданні позивач ОСОБА_1 та її представник ОСОБА_6 позовну заяву підтримали та просять її задовольнити.
Відповідач ОСОБА_2, яка діє від свого імені та в інтересах ОСОБА_3, та її представник ОСОБА_7 у судовому засіданні підтримали власний позов та просять його задовольнити, а також заперечували проти задоволення позову ОСОБА_1
ОСОБА_4 та ОСОБА_5, які є третіми особами за позовом ОСОБА_1, та відповідачами за позовом ОСОБА_2, яка діє від свого імені та в інтересах ОСОБА_3, у судовому засіданні підтримали позовні вимоги ОСОБА_1, та заперечували проти задоволення позову ОСОБА_3
Представник третьої особи органу опіки та піклування Київської районної адміністрації Одеської міської ради до судового засідання не зявилася, повідомлялася належним чином, до суду надано заяву про розгляд справи за її відсутності, проти задоволення позову ОСОБА_1 заперечують, так як будуть порушені права дитини. Після об'єднання справ в одне провадження до суду від представника третьої особи будь-яких заяв стосовно позову ОСОБА_2, яка діє від свого імені та в інтересах ОСОБА_3, не надходило.
Вислухавши учасників справи, які зявилися до судового засідання, допитавши свідків, дослідивши матеріали справи, суд приходить до наступного.
Як встановлено у судовому засіданні, розпорядженням № 176 від 21.03.1991 року на ОСОБА_1 на підставі рішення виконкому Київської районної ради народних депутатів № 110 від 15.03.1991 року було відкрито особовий рахунок на займану нею житлову площу 38,5 кв.м. у квартирі АДРЕСА_2 (раніше проспект Димитрова) у м. Одесі, з правом укладання договору найму. Склад сімї чотири особи: вона, чоловік ОСОБА_4, дочка ОСОБА_8, син ОСОБА_5 /а.с. 5/.
Судом встановлено та у ході розгляду справи не заперечувалося сторонами, що ОСОБА_2 /до шлюбу ОСОБА_8/, яка у 13.10.2001 року уклала шлюб із ОСОБА_9 /а.с. 84/, є донькою ОСОБА_1, а ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, відповідно є донькою ОСОБА_2 та онукою ОСОБА_1 /а.с. 83/.
Згідно довідки /виписки з місця проживання про склад сімї та реєстрацію/ № 692 від 28.03.2016 року у квартирі АДРЕСА_1 зареєстровані: відповідальна особа - ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_2, внучка - ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_3, донька ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_4, чоловік ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_2, син ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_5 /а.с. 8, 58/.
З ОСОБА_10, складеного ОСОБА_11 та ОСОБА_12, який посвідчений начальником дільниці № 3, слідує, що ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_6, та ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, у квартирі АДРЕСА_1 не проживають з 2003 року, особистих речей у квартирі немає, адреса постійного проживання: ІНФОРМАЦІЯ_7 /а.с. 6/.
У судовому засіданні за клопотання сторони ОСОБА_1 було допитано свідків ОСОБА_13 та ОСОБА_14, які пояснили суду, що ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_4, та ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_3, не проживають з 2003 року у квартирі АДРЕСА_1, так як утворивши сімю ОСОБА_2, переїхала проживати за однією адресою із чоловіком - ОСОБА_15
Як на підставу позовних вимог ОСОБА_1 посилається на положення ст. ст. 71-72, 107 ЖК України. В подальшому, після укладаня угоди з адвокатом ОСОБА_6, сторона позивача ОСОБА_1 вказала, що до спірних правовідносин повинні бути застосовані положення саме ст. 107 ЖК України.
Відповідно до абз. 4 п. 11 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про деякі питання, що виникли в практиці застосування судами Житлового кодексу України» № 2 від 12.04.1985 року, суд може визнати особу такою, що втратила право користування жилим приміщенням, лише з однієї вказаної позивачем підстави, передбаченої ст.71 або ст.107 ЖК України.
Відповідно до ч. 1 ст. 71 ЖК України, при тимчасовій відсутності наймача або членів його сім'ї за ними зберігається жиле приміщення протягом шести місяців.
Статтею 72 ЖК України передбачено, що визнання особи такою, що втратила право користування жилим приміщенням внаслідок відсутності цієї особи понад встановлені строки, провадиться в судовому порядку.
Частиною 2 ст. 107 ЖК України передбачено, що у разі вибуття наймача та членів його сім'ї на постійне проживання до іншого населеного пункту або в інше жиле приміщення в тому ж населеному пункті договір найму жилого приміщення
вважається розірваним з дня вибуття. Якщо з жилого приміщення вибуває не вся сім'я, то договір найму жилого приміщення не розривається, а член сім'ї, який вибув, втрачає право користування цим жилим приміщенням з дня вибуття.
Положеннями п. 11 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про деякі питання, що виникли в практиці застосування судами Житлового кодексу України» № 2 від 12.04.1985 року розяснено, відповідно до ст.107 ЖК наймач або член його сім'ї, який вибув на інше постійне місце проживання, втрачає право користування жилим приміщенням з дня вибуття, незалежно від пред'явлення позову про це.
На ствердження вибуття суд може брати до уваги будь-які фактичні дані, які свідчать про обрання стороною іншого постійного місця проживання (повідомлення про це в листах, розписка, переадресовка кореспонденції, утворення сім'ї в іншому місці, перевезення майна в інше жиле приміщення, виїзд в інший населений пункт, укладення трудового договору на невизначений строк тощо).
В обґрунтування заперечень ОСОБА_2 та на підтвердження власних позовних вимог посилалася те, що після укладання шлюбу із ОСОБА_9 13.10.2001 року, вона за згодою батьків, та у звязку із антисоціальною поведінкою брата, переїхала проживати у квартиру чоловіка. Згодом за програмою молодіжного житла сімя ОСОБА_9 отримали квартиру по вул. Пастера у м. Одесі, яку вони продали, та інвестували будівництво квартири АДРЕСА_3. Факт належності на праві приватної власності саме лише одній ОСОБА_2 квартири АДРЕСА_3, підтверджується, як поясненнями ОСОБА_2 так і Інформаційною довідкою з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.
Таким чином, суд зазначає, що із врахуванням положень п. 11 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про деякі питання, що виникли в практиці застосування судами Житлового кодексу України», пояснення, надані самою ОСОБА_2 у ході розгляду справи, свідчать про обрання стороною іншого постійного місця проживання, а саме: спочатку квартири сім'ї чоловіка, а згодом і власне житло.
Отже, суд приходить до висновку, що ОСОБА_2 разом із ОСОБА_3 вибули із квартири АДРЕСА_1, на постійне проживання в інше жиле приміщення в тому ж населеному пункті, в 'язку з чим договір найму жилого приміщення з ними вважається розірваним з дня вибуття, та вони втрачають право користування цим жилим приміщенням з дня вибуття. Інше жиле приміщення на цей час це квартира АДРЕСА_3.
Як на підставу своїх заперечень та позовних вимог щодо визнання поважним строку тимчасової відсутності та продовження вказаного строку ОСОБА_2 посилається на ст. 71 ЖК України, положення якої визначають, що якщо наймач або члени його сім'ї були відсутні з поважних причин понад шість місяців, цей строк за заявою відсутнього може бути продовжено наймодавцем, а в разі спору - судом.
У судовому засіданні за клопотанням сторони ОСОБА_2 судом було допитано свідків. Так, свідок ОСОБА_16 пояснила суду, що знайома із ОСОБА_2 понад 10 років, оскільки їх чоловіки разом грають у футбол. Свідок пояснила, що у кінці травня 2016 року вона разом із ОСОБА_2 їздила до квартири ОСОБА_1, та була присутня у подіях, коли ОСОБА_2 не пускали до житла, та вони були змушені викликати поліцію.
До наданих свідком ОСОБА_16 пояснень, суд ставиться критично, оскільки ситуація, про яку свідок пояснила, мала місце в травні 2016 року, тобто після предявлення 25.04.2016 року ОСОБА_1 позову до ОСОБА_2, а також за декілька тижнів до предявлення 08.06.2016 року самою ОСОБА_2 вимог до ОСОБА_1. Тобто, суд приходить до висновку, що дана ситуація була вчинена з метою підготовки доказової бази за позовом ОСОБА_2
Свідок ОСОБА_15 пояснила суду, що вона являється матірю чоловіка ОСОБА_2 Свідок вказала, що після одруження її син разом із ОСОБА_2 певний час проживали у ОСОБА_1, проте потім майже до 2014 року жили у свідкаю Також повідомила, що син та невістка після отримання за програмою молодіжного житла квартири, яку виграли на розигришу Новорічної лотереї. В подальшому вони продали цю квартиру, та придбали іншу квартиру, яка належить сім'ї її сина, невістки ОСОБА_2 та онуки ОСОБА_3. При цьому свідок не знає адреси знаходження вказаної квартири, так як і не знає те, що невістка вказану квартиру оформила лише на своє ім'я, до них в гості не ходить так як багато працює, спілкується лише за телефоном, а онука сама приходить до неї в гості.
Згідно з ч. 1 ст. 60 ЦПК України кожна сторона зобовязана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 61 цього Кодексу.
Таким чином, враховуючи встановлені обставини, суд вважає, що відсутні підстави вважати поважним строк тимчасової відсутності ОСОБА_2 разом із донькою ОСОБА_3 у квартирі АДРЕСА_1, так як ОСОБА_2 із донькою вибули із спірної квартири до іншого постійного місця проживання.
Проаналізувавши встановлені обставини, суд приходить до висновку, що позовні вимоги ОСОБА_2, яка діє від свого імені та в інтересах ОСОБА_10, не підлягають задоволенню, так як відсутні підстави вважати поважним строк тимчасової відсутності ОСОБА_2 разом із донькою ОСОБА_3 у квартирі АДРЕСА_1.
Враховуючи викладене, суд приходить до висновку, що позовні вимоги ОСОБА_1 підлягають задоволенню, так як ОСОБА_2 разом із ОСОБА_10, вибувши із спірної квартир до іншого постійного місця проживання, втратили право користування житлом квартирою № 104 будинку № 2 по проспекту Ак. Глушка у м. Одесі.
Керуючись ст. ст. 3, 60, 158, 169, 212-215 ЦПК України, ст. ст. 317, 319, 321, 391, 405 ЦК України, ст. ст. 71, 104, 107 ЖК України, суд, -
ВИРІШИВ:
Позовні вимоги заявою ОСОБА_1, задовольнити.
Визнати ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_6, РНОКПП НОМЕР_1, паспорт серії КК 839771, виданий 31.02.2002 року Київським РВ УМВС України в Одеській області, ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, свідоцтво про народження серії І-ЖД № 383596, видане Відділом реєстрації актів громадянського стану Київського районного управління юстиції м. Одеси, такими, що втратили право користування житлом квартирою № 104 будинку № 2 по проспекту Ак. Глушка у м. Одесі.
Вказане рішення є підставою для зняття ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_6, РНОКПП НОМЕР_1, та ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, з реєстраційного обліку за адресою: м. Одеса, пр.-т. ОСОБА_17, 2, кв. 104.
В задоволенні позову ОСОБА_2, яка діє від свого імені та в інтересах ОСОБА_3 до ОСОБА_1, ОСОБА_4, ОСОБА_5, третя особа орган опіки та піклування Київської районної адміністрації Одеської міської ради, про встановлення порядку користування житлом, - відмовити.
Рішення може бути оскаржено шляхом подачі апеляційної скарги через суд першої інстанції протягом десяти днів з дня його проголошення або протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення особами, які не були присутні в судовому засіданні під час проголошення рішення.
Суддя Васильків О. В.
Судове рішення № 65139619, Київський районний суд м. Одеси було прийнято 03.03.2017. Форма судочинства - Цивільне, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти необхідні дані про це судове рішення. Ми пропонуємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних містить повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам зручно знаходити необхідні дані.
Це рішення відноситься до справи № 520/4664/16-ц. Фірми, які зазначені в тексті цього судового документа: