Ухвала суду № 65137623, 02.03.2017, Верховний Суд (до 15.12.2027 - Верховний Суд України)

У Х В А Л А

2 березня 2017 року м. Київ

Колегія суддів Судової палати в адміністративних справах Верховного Суду України у складі:

судді-доповідачаГриціва М.І.,суддів:Волкова О.Ф., Кривенди О.В., - розглянувши заяву ОСОБА_4 про перегляд Верховним Судом України ухвали Вищого адміністративного суду України від 16 листопада 2016 року у справі за її позовом до Державної судової адміністрації України, Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання виконати певні дії,

встановила:

Вищий адміністративний суд України ухвалою від 16 листопада 2016 року відмовив у відкритті касаційного провадження на постанову Харківського апеляційного адміністративного суду 18 жовтня 2016 року про відмову у задоволенні позову.

Не погодившись з рішенням Вищого адміністративного суду України,

ОСОБА_4 подала заяву про його перегляд Верховним Судом України з установленої пунктом 1 частини першої статті 237 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС) підстави неоднакового застосування судом касаційної інстанції у подібних правовідносинах положень Закону України від 7 липня 2010 року № 2453-VI «Про судоустрій і статус суддів» у редакції Законів України від 14 жовтня 2014 року № 1697-VII «Про прокуратуру» та від 12 лютого 2015 року № 192-VIII «Про забезпечення права на справедливий суд», які регулювали питання нарахування та виплати заробітної плати працівникам апарату суду у період з 26 жовтня 2014 року по 8 вересня 2015 року, що, на думку заявника, підтверджується рішеннями суду касаційної інстанції від 25 лютого та 3 березня 2016 року (справи №№ К/800/34717/15, К/800/46942/15 відповідно).

Колегія суддів Судової палати в адміністративних справах Верховного Суду України перевірила наведені у заяві доводи і дійшла висновку про таке.

За правилами пункту 1 частини першої статті 237 КАС одним із мотивів перегляду Верховним Судом України судових рішень в адміністративних справах є неоднакове застосування судом (судами) касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права, що потягло ухвалення різних за змістом судових рішень у подібних правовідносинах.

Ухвалення різних за змістом судових рішень матиме місце в разі, коли суд (суди) касаційної інстанції у розгляді двох чи більше справ за тотожних предмету спору, підстав позову та за аналогічних обставин і однакового матеріально-правового регулювання спірних правовідносин дійшов (дійшли) протилежних висновків щодо заявлених позовних вимог.

Як на приклад неоднакового правозастосування спірних норм права у заяві робиться посилання на постанову касаційного суду 25 лютого та 3 березня 2016 року. Проте ці рішення Верховний Суд України постановами від 13 липня та 20 вересня 2016 року справи № 21-1488а16, 21-1623а16 скасував.

Відповідно до вимог статті 236 КАС такі рішення не можуть бути прикладом неоднакового застосування норм матеріального права у подібних правовідносинах з підстав, зазначених у поданій заяві.

Зазначені обставини унеможливлюють прийняття рішення про допуск справи до провадження Верховного Суду України.

З огляду на наведене, керуючись пунктом 6 Прикінцевих та перехідних положень Закону України від 2 червня 2016 року № 1402-VІІІ «Про судоустрій і статус суддів», статтею 240 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів Судової палати в адміністративних справах Верховного Суду України

ухвалила:

Відмовити у допуску до провадження Верховного Суду України справи за позовом ОСОБА_4 до Державної судової адміністрації України, Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання виконати певні дії для перегляду ухвали Вищого адміністративного суду України від 16 листопада 2016 року.

Суддя-доповідач М.І. Гриців

Судді: О.Ф. Волков

О.В. Кривенда