Ухвала суду № 65137063, 01.03.2017, Одеський апеляційний адміністративний суд

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

----------------------

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

01 березня 2017 р.м.ОдесаСправа № 815/6353/16

Категорія: 5.2.2 Головуючий в 1 інстанції: Єфіменко К. С.

Одеський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Зуєвої Л.Є.,

суддів Шевчук О.А. та Федусика А.Г.

при секретарі Кучмій І.В.

за участю представника апелянта Лупу С.С.,

представника позивача Віноградової С.А.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Одесі апеляційну скаргу Київської міської митниці Державної фіскальної служби на постанову Одеського окружного адміністративного суду від 28.12.2016 року по справі за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Пром-Будтекстиль» до Київської міської митниці Державної фіскальної служби про визнання протиправними та скасування рішень, -

В С Т А Н О В И В:

В листопаді 2016 року товариство з обмеженою відповідальністю «Пром-Будтекстиль» звернулось до суду з адміністративним позовом до Київської міської митниці ДФС про визнання протиправними та скасування рішень про коригування митної вартості товарів Київської міської митниці ДФС та визнання протиправними та скасування карток відмов в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення Київської міської митниці ДФС.

В обґрунтування позовних вимог зазначалося, що під час здійснення митного контролю та митного оформлення товарів та випуску їх у вільний обіг за тимчасовими митними деклараціями митницею було визнано заявлену декларантом митну вартість товарів, визначену за основним методом визначення митної вартості товарів - за ціною договору. При цьому, у органу доходів і зборів не виникало сумнівів у достовірності відомостей в поданих до митного оформлення товару документах, додаткові документи для підтвердження задекларованої митної вартості митницею не затребувались, а подані документи для підтвердження заявленої митної вартості були визнані достатніми та такими, що давали змогу пересвідчитись у правильності заявленої митної вартості.

Також позивач вважає, що застосування резервного методу визначення митної вартості товарів у прийнятих спірних рішеннях про коригування митної вартості товарів та оформлення на їх підставі карток відмови у митному оформленні товарів під час подання декларантом додаткових декларацій є необґрунтованим, безпідставним та таким, що порушує послідовність обрання методу визначення митної вартості товару, визначеного ч.3 ст.57 Митного кодексу України, з урахуванням відсутності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів.

Постановою Одеського окружного адміністративного суду від 28.12.2016 року адміністративний позов задоволено в повному обсязі. Визнано протиправними та скасовано рішення про коригування митної вартості товарів Київської міської митниці ДФС. Визнано протиправними та скасовано картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення Київської міської митниці ДФС.

Не погоджуючись з постановленим по справі судовим рішенням, Київська міська митниця Державної фіскальної служби в апеляційній скарзі зазначає про невідповідність висновків суду обставинам справи. При цьому апелянт вважає, що судом допущено порушення матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи по суті. У зв'язку з чим в апеляційній скарзі ставиться питання про скасування постанови суду першої інстанції і винесення нової постанови із відмовою в задоволенні позову в повному обсязі.

Перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

З матеріалів справи встановлено, що Київська міська митниця ДФС України на підставі ст.12-15 Митного кодексу України та п.3,4 Положення про Державну митну службу України, затвердженого Указом Президента України від 08.02.1997 року №126/97 є місцевим и підрозділами центрального органу державної виконавчої влади в галузі здійснення митного контролю за переміщеннями вантажів через митний кордон та згідно ст.ст.30,31,70,71 цього ж Кодексу здійснюють митне оформлення вантажів, надають роз`яснення суб`єктам зовнішньоекономічної діяльності з питань митного оформлення вантажів, наявності або відсутності пільг щодо сплати податків та зборів за переміщення вантажів через митний кордон, а тому його рішення, дії або бездіяльність з цього приводу на підставі ст.55 Конституції України, п.1 ч.2 ст.17, ст.104 КАС України можуть бути оскаржені до суду в порядку адміністративного судочинства.

Згідно з частиною 1 статті 260 Митного кодексу України якщо декларант або уповноважена ним особа не володіє точними відомостями про характеристики товарів, необхідні для заповнення митної декларації у звичайному порядку, вона може подати органу доходів і зборів тимчасову митну декларацію на такі товари за умови, що вона містить дані, достатні для поміщення їх у заявлений митний режим, та під зобов'язання про подання додаткової декларації у строк не більше 45 днів з дати оформлення тимчасової митної декларації.

Частиною 3 статті 260 Митного кодексу України встановлено, що для випуску товарів відповідно до заявленого митного режиму за тимчасовою митною декларацією застосовуються курси валют, визначені відповідно до статті 3-1 цього Кодексу, заходи тарифного та нетарифного регулювання зовнішньоекономічної діяльності, чинні на дату прийняття органом доходів і зборів тимчасової митної декларації для оформлення. Якщо декларант не володіє точними відомостями, необхідними для визначення ставок митних платежів, для нарахування сум митних платежів за тимчасовою митною декларацією застосовується найбільша ставка митних платежів з тих, під яку може підпадати товар.

Частиною 21 статті 356 Митного кодексу України встановлено, що за бажанням декларанта або уповноваженої ним особи, за умови забезпечення сплати митних платежів відповідно до обраного митного режиму, товари, проби (зразки) яких взяті для проведення дослідження (аналізу, експертизи), випускаються органом доходів і зборів до одержання результатів відповідних досліджень (аналізів, експертиз), якщо вони не підпадають під дію встановлених законодавством України заборон та/або обмежень щодо переміщення через митний кордон України.

За відсутності точних відомостей для однозначного визначення коду товару згідно УКТ ЗЕД у відповідності до положень статі 260 Митного кодексу України ТОВ «Пром-Будтекстиль» здійснило митне оформлення товару «синтетичні полотна…» за тимчасовими митними деклараціями від 25.08.2016 № 100270001/2016/267123, від 25.08.2016 № 100270001/2016/267118, від 25.08.2016 № 100270001/2016/267111, від 25.08.2016 № 100270001/2016/267109, від 26.08.2016 № 100270001/2016/267238, від 26.08.2016 № 100270001/2016/267271, від 28.08.2016 № 100270001/2016/267334, від 28.08.2016 № 100270001/2016/267339, від 28.08.2016 № 100270001/2016/267338, від 30.08.2016 № 100270001/2016/267601, від 30.08.2016 № 100270001/2016/267618, від 30.08.2016 № 100270001/2016/267610, від 30.08.2016 № 100270001/2016/267644, від 30.08.2016 № 100270001/2016/267622, від 30.08.2016 № 100270001/2016/267617, від 30.08.2016 № 100270001/2016/267629, від 30.08.2016 № 100270001/2016/267632, від 30.08.2016 № 100270001/2016/267639, від 31.08.2016 № 100270001/2016/267760, від 31.08.2016 № 100270001/2016/267777, від 31.08.2016 № 100270001/2016/267761, від 31.08.2016 № 100270001/2016/267742, від 31.08.2016 № 100270001/2016/267770, від 31.08.2016 № 100270001/2016/267779, від 31.08.2016 № 100270001/2016/267751, від 31.08.2016 № 100270001/2016/267754, від 31.08.2016 № 100270001/2016/267790, від 31.08.2016 № 100270001/2016/267772, від 31.08.2016 № 100270001/2016/267796, від 31.08.2016 № 100270001/2016/267813, від 31.08.2016 № 100270001/2016/267812, від 31.08.2016 № 100270001/2016/267807, від 31.08.2016 № 100270001/2016/267815, від 31.08.2016 № 100270001/2016/267826, від 31.08.2016 № 100270001/2016/267819, від 01.09.2016 № 100270001/2016/267878, від 01.09.2016 № 100270001/2016/267872, від 01.09.2016 № 100270001/2016/267875, від 01.09.2016 № 100270001/2016/267874, від 01.09.2016 № 100270001/2016/267888, від 01.09.2016 № 100270001/2016/267898, від 01.09.2016 № 100270001/2016/267918, від 01.09.2016 № 100270001/2016/267913, від 01.09.2016 № 100270001/2016/267931, від 01.09.2016 № 100270001/2016/267946, від 01.09.2016 № 100270001/2016/267927, від 01.09.2016 № 100270001/2016/267894, від 01.09.2016 № 100270001/2016/267919, від 01.09.2016 № 100270001/2016/267954, від 01.09.2016 № 100270001/2016/267922, від 01.09.2016 № 100270001/2016/267938, від 01.09.2016 № 100270001/2016/267955, від 01.09.2016 № 100270001/2016/267921, від 01.09.2016 № 100270001/2016/267964, від 01.09.2016 № 100270001/2016/267950, від 01.09.2016 № 100270001/2016/267966, від 01.09.2016 № 100270001/2016/267970, від 01.09.2016 № 100270001/2016/267933, від 01.09.2016 № 100270001/2016/267952, від 02.09.2016 № 100270001/2016/268016, від 02.09.2016 № 100270001/2016/268020, від 02.09.2016 № 100270001/2016/268023, від 03.09.2016 № 100270001/2016/268097, від 03.09.2016 № 100270001/2016/268100, від 03.09.2016 № 100270001/2016/268103, від 03.09.2016 № 100270001/2016/268105, від 03.09.2016 № 100270001/2016/268108, від 03.09.2016 № 100270001/2016/268109, від 03.09.2016 № 100270001/2016/268110, від 03.09.2016 № 100270001/2016/268102, від 03.09.2016 № 100270001/2016/268106, від 03.09.2016 № 100270001/2016/268107, від 06.09.2016 № 100270001/2016/268350, від 06.09.2016 № 100270001/2016/268353, від 06.09.2016 № 100270001/2016/268361, від 06.09.2016 № 100270001/2016/268368, від 06.09.2016 № 100270001/2016/268370, від 06.09.2016 № 100270001/2016/268373, від 06.09.2016 № 100270001/2016/268380, від 06.09.2016 № 100270001/2016/268410, від 07.09.2016 № 100270001/2016/268479, від 07.09.2016 № 100270001/2016/268483, від 07.09.2016 № 100270001/2016/268486, від 07.09.2016 № 100270001/2016/268491, від 07.09.2016 № 100270001/2016/268494, від 07.09.2016 № 100270001/2016/268500, від 07.09.2016 № 100270001/2016/268502, від 07.09.2016 № 100270001/2016/268505, від 07.09.2016 № 100270001/2016/268587, від 07.09.2016 № 100270001/2016/268589, від 08.09.2016 № 100270001/2016/268703, від 08.09.2016 № 100270001/2016/268689, від 08.09.2016 № 100270001/2016/268697, від 08.09.2016 № 100270001/2016/268708, від 08.09.2016 № 100270001/2016/268700, від 08.09.2016 № 100270001/2016/268664, від 08.09.2016 № 100270001/2016/268657, від 08.09.2016 № 100270001/2016/268666, від 08.09.2016 № 100270001/2016/268707, від 08.09.2016 № 100270001/2016/268644, від 09.09.2016 № 100270001/2016/268765, від 10.09.2016 № 100270001/2016/268878, від 10.09.2016 № 100270001/2016/268885, від 10.09.2016 № 100270001/2016/268884, від 10.09.2016 № 100270001/2016/268886, від 10.09.2016 № 100270001/2016/268872, від 13.09.2016 № 100270001/2016/269199, від 13.09.2016 № 100270001/2016/269200, від 14.09.2016 № 100270001/2016/269314, від 14.09.2016 № 100270001/2016/269341, від 14.09.2016 № 100270001/2016/269344, від 14.09.2016 № 100270001/2016/269336, від 14.09.2016 № 100270001/2016/269333, від 14.09.2016 № 100270001/2016/269342, від 15.09.2016 № 100270001/2016/269489, від 15.09.2016 № 100270001/2016/269515, від 15.09.2016 № 100270001/2016/269471, від 15.09.2016 № 100270001/2016/269512, від 15.09.2016 № 100270001/2016/269514, від 15.09.2016 № 100270001/2016/269490, від 15.09.2016 № 100270001/2016/269503, від 16.09.2016 № 100270001/2016/269616, від 17.09.2016 № 100270001/2016/269674, від 17.09.2016 № 100270001/2016/269668, від 17.09.2016 № 100270001/2016/269671, від 17.09.2016 № 100270001/2016/269676, від 17.09.2016 № 100270001/2016/269682, від 17.09.2016 № 100270001/2016/269678, від 17.09.2016 № 100270001/2016/269666, від 17.09.2016 № 100270001/2016/269665, від 17.09.2016 № 100270001/2016/269673, від 17.09.2016 № 100270001/2016/269683, від 17.09.2016 № 100270001/2016/269677, від 17.09.2016 № 100270001/2016/269672, від 17.09.2016 № 100270001/2016/269696, від 17.09.2016 № 100270001/2016/269688, від 17.09.2016 № 100270001/2016/269687, від 17.09.2016 № 100270001/2016/269686, від 17.09.2016 № 100270001/2016/269698, від 20.09.2016 № 100270001/2016/270008, від 20.09.2016 № 100270001/2016/270071, від 20.09.2016 № 100270001/2016/270051, від 20.09.2016 № 100270001/2016/270067, від 20.09.2016 № 100270001/2016/270063, від 20.09.2016 № 100270001/2016/270073, від 20.09.2016 № 100270001/2016/270060, від 21.09.2016 № 100270001/2016/270184, від 21.09.2016 № 100270001/2016/270193, від 21.09.2016 № 100270001/2016/270181, від 21.09.2016 № 100270001/2016/270175 із застосуванням найбільшої ставки ввізного мита з тих, під яку можуть підпадати товари (8 %).

З метою встановлення характеристик, визначальних для класифікації товарів, посадовими особами Київської міської митниці ДФС були відібрані проби (зразки) товару.

Відповідно до статті 356 Митного кодексу України взяття проб (зразків) товарів здійснюється посадовими особами органу доходів і зборів в рамках процедур митного контролю та митного оформлення з метою встановлення характеристик, визначальних для: 1) класифікації товарів згідно з УКТ ЗЕД; 2) перевірки задекларованої митної вартості товарів; 3) встановлення країни походження товарів; 4) встановлення належності товарів до наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів, прекурсорів, сильнодіючих чи отруйних речовин; 5) встановлення належності товарів до предметів, що мають художню, історичну чи археологічну цінність; 6) встановлення належності товарів до таких, що виготовлені з використанням об'єктів права інтелектуальної власності, що охороняються відповідно до закону.

За вказаними тимчасовими митними деклараціями товар «синтетичні полотна…» після проведення митного контролю і митного оформлення (у т.ч. контролю правильності визначення митної вартості товарів) було випущено у вільний обіг зі сплатою митних платежів згідно із заявленою митною вартістю (2,2 $/кг), визначеною за основним методом визначення митної вартості товару - за ціною договору.

Згідно з положеннями частини 1 статті 261 Митного кодексу України у разі подання відповідно до статі 260 цього Кодексу тимчасової митної декларації декларант або уповноважена ним особа повинні протягом строків, визначених відповідно до цього Кодексу, подати органу доходів і зборів додаткову декларацію, яка містить точні відомості про товари, задекларовані за тимчасовою митною декларацією, що подавалися б у разі декларування цих товарів за митною декларацією, заповненою у звичайному порядку.

Відповідно до частини 1 статті 258 Митного кодексу України під митною декларацією, заповненою у звичайному порядку, розуміється митна декларація, що містить обсяг відомостей (даних), достатній для завершення митного оформлення товарів, транспортних засобів комерційного призначення у заявлений митний режим.

Після проведення лабораторних досліджень на підставі експертних висновків СЛЕД та у відповідності до положень статей 260, 261 Митного кодексу України ТОВ «Пром-Будтекстиль» подало органу доходів і зборів додаткові декларації, що містять точні відомості про код товару згідно УКТ ЗЕД, а саме: від 03.10.2016 № 100270001/2016/271334, від 06.10.2016 № 100270001/2016/271828, від 07.10.2016 № 100270001/2016/271944, від 23.09.2016 № 100270001/2016/270373, від 03.10.2016 № 100270001/2016/271336, від 23.09.2016 № 100270001/2016/270381, від 28.09.2016 № 100270001/2016/270913, від 29.09.2016 № 100270001/2016/271054, від 28.09.2016 № 100270001/2016/270915, від 29.09.2016 № 100270001/2016/271056, від 05.10.2016 № 100270001/2016/271681, від 10.10.2016 № 100270001/2016/272082, від 05.10.2016 № 100270001/2016/271682, від 07.10.2016 № 100270001/2016/271942, від 10.10.2016 № 100270001/2016/272081, від 07.10.2016 № 100270001/2016/271939, від 05.10.2016 № 100270001/2016/271685, від 05.10.2016 № 100270001/2016/271684, від 29.09.2016 № 100270001/2016/271058, від 10.10.2016 № 100270001/2016/272085, від 29.09.2016 № 100270001/2016/271055, від 05.10.2016 № 100270001/2016/271690, від 05.10.2016 № 100270001/2016/271688, від 10.10.2016 № 100270001/2016/272083, від 10.10.2016 № 100270001/2016/272151, від 29.09.2016 № 100270001/2016/271065, від 29.09.2016 № 100270001/2016/271061, від 07.10.2016 № 100270001/2016/271934, від 29.09.2016 № 100270001/2016/271060, від 10.10.2016 № 100270001/2016/272091, від 29.09.2016 № 100270001/2016/271063, від 10.10.2016 № 100270001/2016/272087, від 29.09.2016 № 100270001/2016/271062, від 29.09.2016 № 100270001/2016/271064, від 10.10.2016 № 100270001/2016/272086, від 11.10.2016 № 100270001/2016/272319, від 11.10.2016 № 100270001/2016/272321, від 05.10.2016 № 100270001/2016/271686, від 11.10.2016 № 100270001/2016/272316, від 11.10.2016 № 100270001/2016/272318, від 12.10.2016 № 100270001/2016/272469, від 10.10.2016 № 100270001/2016/272100, від 11.10.2016 № 100270001/2016/272312, від 11.10.2016 № 100270001/2016/272300, від 11.10.2016 № 100270001/2016/272317, від 05.10.2016 № 100270001/2016/271689, від 11.10.2016 № 100270001/2016/272315, від 12.10.2016 № 100270001/2016/272464, від 11.10.2016 № 100270001/2016/272325, від 12.10.2016 № 100270001/2016/272466, від 11.10.2016 № 100270001/2016/272323, від 12.10.2016 № 100270001/2016/272465, від 11.10.2016 № 100270001/2016/272314, від 12.10.2016 № 100270001/2016/272463, від 11.10.2016 № 100270001/2016/272322, від 11.10.2016 № 100270001/2016/272320, від 12.10.2016 № 100270001/2016/272468, від 11.10.2016 № 100270001/2016/272324, від 11.10.2016 № 100270001/2016/272326, від 13.10.2016 № 100270001/2016/272610, від 12.10.2016 № 100270001/2016/272467, від 12.10.2016 № 100270001/2016/272471, від 17.10.2016 № 100270001/2016/272776, від 13.10.2016 № 100270001/2016/272614, від 13.10.2016 № 100270001/2016/272612, від 13.10.2016 № 100270001/2016/272613, від 13.10.2016 № 100270001/2016/272615, від 17.10.2016 № 100270001/2016/272769, від 17.10.2016 № 100270001/2016/272772, від 17.10.2016 № 100270001/2016/272770, від 17.10.2016 № 100270001/2016/272771, від 17.10.2016 № 100270001/2016/272774, від 20.10.2016 № 100270001/2016/273256, від 18.10.2016 № 100270001/2016/272969, від 20.10.2016 № 100270001/2016/273254, від 13.10.2016 № 100270001/2016/272616, від 20.10.2016 № 100270001/2016/273253, від 21.10.2016 № 100270001/2016/273398, від 21.10.2016 № 100270001/2016/273395, від 18.10.2016 № 100270001/2016/272971, від 21.10.2016 № 100270001/2016/273400, від 21.10.2016 № 100270001/2016/273399, від 18.10.2016 № 100270001/2016/272973, від 21.10.2016 № 100270001/2016/273396, від 21.10.2016 № 100270001/2016/273397, від 20.10.2016 № 100270001/2016/273255, від 20.10.2016 № 100270001/2016/273258, від 20.10.2016 № 100270001/2016/273257, від 18.10.2016 № 100270001/2016/272979, від 18.10.2016 № 100270001/2016/272974, від 18.10.2016 № 100270001/2016/272976, від 18.10.2016 № 100270001/2016/272978, від 21.10.2016 № 100270001/2016/273403, від 18.10.2016 № 100270001/2016/272981, від 20.10.2016 № 100270001/2016/273251, від 18.10.2016 № 100270001/2016/272977, від 21.10.2016 № 100270001/2016/273405, від 21.10.2016 № 100270001/2016/273407, від 18.10.2016 № 100270001/2016/272975, від 21.10.2016 № 100270001/2016/273401, від 21.10.2016 № 100270001/2016/273409, від 21.10.2016 № 100270001/2016/273410, від 19.10.2016 № 100270001/2016/273110, від 19.10.2016 № 100270001/2016/273109, від 20.10.2016 № 100270001/2016/273252, від 19.10.2016 № 100270001/2016/273108, від 28.10.2016 № 100270001/2016/274078, від 28.10.2016 № 100270001/2016/274080, від 28.10.2016 № 100270001/2016/274082, від 28.10.2016 № 100270001/2016/274083, від 27.10.2016 № 100270001/2016/273945, від 27.10.2016 № 100270001/2016/273946, від 28.10.2016 № 100270001/2016/274087, від 27.10.2016 № 100270001/2016/273944, від 28.10.2016 № 100270001/2016/274089, від 27.10.2016 № 100270001/2016/273949, від 27.10.2016 № 100270001/2016/273952, від 28.10.2016 № 100270001/2016/274085, від 28.10.2016 № 100270001/2016/274093, від 27.10.2016 № 100270001/2016/273947, від 28.10.2016 № 100270001/2016/274092, від 28.10.2016 № 100270001/2016/274094, від 01.11.2016 № 100270001/2016/274434, від 01.11.2016 № 100270001/2016/274436, від 01.11.2016 № 100270001/2016/274433, від 01.11.2016 № 100270001/2016/274431, від 01.11.2016 № 100270001/2016/274429, від 01.11.2016 № 100270001/2016/274439, від 01.11.2016 № 100270001/2016/274440, від 01.11.2016 № 100270001/2016/274432, від 01.11.2016 № 100270001/2016/274437, від 01.11.2016 № 100270001/2016/274442, від 01.11.2016 № 100270001/2016/274447, від 01.11.2016 № 100270001/2016/274441, від 01.11.2016 № 100270001/2016/274438, від 01.11.2016 № 100270001/2016/274443, від 01.11.2016 № 100270001/2016/274445, від 01.11.2016 № 100270001/2016/274430, від 01.11.2016 № 100270001/2016/274468, від 02.11.2016 № 100270001/2016/274577, від 02.11.2016 № 100270001/2016/274570, від 02.11.2016 № 100270001/2016/274575, від 02.11.2016 № 100270001/2016/274573, від 02.11.2016 № 100270001/2016/274574, від 02.11.2016 № 100270001/2016/274576, від 02.11.2016 № 100270001/2016/274571, від 03.11.2016 № 100270001/2016/274701, від 03.11.2016 № 100270001/2016/274702, від 03.11.2016 № 100270001/2016/274703, від 03.11.2016 № 100270001/2016/274704.

Як зазначає позивач, в усіх вище перелічених випадках єдиною достеменно невідомою характеристикою товару необхідною для заповнення митних декларацій у звичайному порядку без подання тимчасових митних декларацій була характеристика товару, визначальна для класифікації товару згідно УКТ ЗЕД. Митницею були відібрані проби (зразки) товару та направлені відповідні запити до експертного органу з метою встановлення характеристик, визначальних для класифікації товарів, що вбачається з пункту 7 Висновків Спеціалізованої лабораторії з питань експертизи та досліджень ДФС (обґрунтування та мета направлення запиту). Відібрання проб (зразків) товарів для перевірки задекларованої митної вартості товарів посадовими особами митниці не здійснювалось, тоді як така можливість передбачена пунктом 2 частини 1 статті 356 Митного кодексу України.

Не погодившись із заявленою декларантом митною вартістю товарів, митним органом були прийняті Рішення про коригування митної вартості товарів, за якими органом доходів і зборів визначено митну вартість товару із застосуванням резервного методу: № 100270001/2016/000321/1 від 03.10.2016, № 100270001/2016/000341/1 від 06.10.2016, № 100270001/2016/000351/1 від 07.10.2016, № 100270001/2016/000278/1 від 23.09.2016, № 100270001/2016/000324/1 від 03.10.2016, № 100270001/2016/000280/1 від 23.09.2016, № 100270001/2016/000299/1 від 28.09.2016, № 100270001/2016/000312/1 від 29.09.2016, № 100270001/2016/000301/1 від 28.09.2016, № 100270001/2016/000314/1 від 29.09.2016, № 100270001/2016/000331/1 від 05.10.2016, № 100270001/2016/000357/1 від 10.10.2016, № 100270001/2016/000332/1 від 05.10.2016, № 100270001/2016/000350/1 від 07.10.2016, № 100270001/2016/000358/1 від 10.10.2016, № 100270001/2016/000349/1 від 07.10.2016, № 100270001/2016/000338/1 від 05.10.2016, № 100270001/2016/000337/1 від 05.10.2016, № 100270001/2016/000309/1 від 29.09.2016, № 100270001/2016/000363/1 від 10.10.2016, № 100270001/2016/000313/1 від 29.09.2016, № 100270001/2016/000335/1 від 05.10.2016, № 100270001/2016/000327/1 від 05.10.2016, № 100270001/2016/000359/1 від 10.10.2016, № 100270001/2016/000366/1 від 10.10.2016, № 100270001/2016/000311/1 від 29.09.2016, № 100270001/2016/000305/1 від 29.09.2016, № 100270001/2016/000347/1 від 07.10.2016, № 100270001/2016/000310/1 від 29.09.2016, № 100270001/2016/000364/1 від 10.10.2016, № 100270001/2016/000307/1 від 29.09.2016, № 100270001/2016/000355/1 від 10.10.2016, № 100270001/2016/000306/1 від 29.09.2016, № 100270001/2016/000304/1 від 29.09.2016, № 100270001/2016/000354/1 від 10.10.2016, № 100270001/2016/000377/1 від 11.10.2016, № 100270001/2016/000370/1 від 11.10.2016, № 100270001/2016/000339/1 від 05.10.2016, № 100270001/2016/000368/1 від 11.10.2016, № 100270001/2016/000372/1 від 11.10.2016, № 100270001/2016/000385/1 від 12.10.2016, № 100270001/2016/000365/1 від 10.10.2016, № 100270001/2016/000379/1 від 11.10.2016, № 100270001/2016/000376/1 від 11.10.2016, № 100270001/2016/000378/1 від 11.10.2016, № 100270001/2016/000328/1 від 05.10.2016, № 100270001/2016/000369/1 від 11.10.2016, № 100270001/2016/000383/1 від 12.10.2016, № 100270001/2016/000375/1 від 11.10.2016, № 100270001/2016/000389/1 від 12.10.2016, № 100270001/2016/000380/1 від 11.10.2016, № 100270001/2016/000388/1 від 12.10.2016, № 100270001/2016/000367/1 від 11.10.2016, № 100270001/2016/000386/1 від 12.10.2016, № 100270001/2016/000371/1 від 11.10.2016, № 100270001/2016/000373/1 від 11.10.2016, № 100270001/2016/000384/1 від 12.10.2016, № 100270001/2016/000381/1 від 11.10.2016, № 100270001/2016/000374/1 від 11.10.2016, № 100270001/2016/000391/1 від 13.10.2016, № 100270001/2016/000390/1 від 12.10.2016, № 100270001/2016/000387/1 від 12.10.2016, № 100270001/2016/000400/1 від 17.10.2016, № 100270001/2016/000396/1 від 13.10.2016, № 100270001/2016/000393/1 від 13.10.2016, № 100270001/2016/000397/1 від 13.10.2016, № 100270001/2016/000394/1 від 13.10.2016, № 100270001/2016/000402/1 від 17.10.2016, № 100270001/2016/000404/1 від 17.10.2016, № 100270001/2016/000399/1 від 17.10.2016, № 100270001/2016/000401/1 від 17.10.2016, № 100270001/2016/000403/1 від 17.10.2016, № 100270001/2016/000429/1 від 20.10.2016, № 100270001/2016/000416/1 від 18.10.2016, № 100270001/2016/000423/1 від 20.10.2016, № 100270001/2016/000395/1 від 13.10.2016, № 100270001/2016/000425/1 від 20.10.2016, № 100270001/2016/000439/1 від 21.10.2016, № 100270001/2016/000438/1 від 21.10.2016, № 100270001/2016/000413/1 від 18.10.2016, № 100270001/2016/000441/1 від 21.10.2016, № 100270001/2016/000440/1 від 21.10.2016, № 100270001/2016/000415/1 від 18.10.2016, № 100270001/2016/000436/1 від 21.10.2016, № 100270001/2016/000437/1 від 21.10.2016, № 100270001/2016/000428/1 від 20.10.2016, № 100270001/2016/000427/1 від 20.10.2016, № 100270001/2016/000426/1 від 20.10.2016, № 100270001/2016/000411/1 від 18.10.2016, № 100270001/2016/000405/1 від 18.10.2016, № 100270001/2016/000407/1 від 18.10.2016, № 100270001/2016/000412/1 від 18.10.2016, № 100270001/2016/000431/1 від 21.10.2016, № 100270001/2016/000410/1 від 18.10.2016, № 100270001/2016/000424/1 від 20.10.2016, № 100270001/2016/000408/1 від 18.10.2016, № 100270001/2016/000435/1 від 21.10.2016, № 100270001/2016/000432/1 від 21.10.2016, № 100270001/2016/000406/1 від 18.10.2016, № 100270001/2016/000430/1 від 21.10.2016, № 100270001/2016/000433/1 від 21.10.2016, № 100270001/2016/000434/1 від 21.10.2016, № 100270001/2016/000418/1 від 19.10.2016, № 100270001/2016/000420/1 від 19.10.2016, № 100270001/2016/000422/1 від 20.10.2016, № 100270001/2016/000419/1 від 19.10.2016, № 100270001/2016/000451/1 від 28.10.2016, № 100270001/2016/000452/1 від 28.10.2016, № 100270001/2016/000454/1 від 28.10.2016, № 100270001/2016/000455/1 від 28.10.2016, № 100270001/2016/000446/1 від 27.10.2016, № 100270001/2016/000449/1 від 27.10.2016, № 100270001/2016/000460/1 від 28.10.2016, № 100270001/2016/000448/1 від 27.10.2016, № 100270001/2016/000461/1 від 28.10.2016, № 100270001/2016/000444/1 від 27.10.2016, № 100270001/2016/000445/1 від 27.10.2016, № 100270001/2016/000456/1 від 28.10.2016, № 100270001/2016/000463/1 від 28.10.2016, № 100270001/2016/000447/1 від 27.10.2016, № 100270001/2016/000462/1 від 28.10.2016, № 100270001/2016/000464/1 від 29.10.2016, № 100270001/2016/000477/1 від 01.11.2016, № 100270001/2016/000469/1 від 01.11.2016, № 100270001/2016/000476/1 від 01.11.2016, № 100270001/2016/000479/1 від 01.11.2016, № 100270001/2016/000474/1 від 01.11.2016, № 100270001/2016/000482/1 від 01.11.2016, № 100270001/2016/000470/1 від 01.11.2016, № 100270001/2016/000475/1 від 01.11.2016, № 100270001/2016/000467/1 від 01.11.2016, № 100270001/2016/000480/1 від 01.11.2016, № 100270001/2016/000483/1 від 01.11.2016, № 100270001/2016/000471/1 від 01.11.2016, № 100270001/2016/000468/1 від 01.11.2016, № 100270001/2016/000481/1 від 01.11.2016, № 100270001/2016/000472/1 від 01.11.2016, № 100270001/2016/000473/1 від 01.11.2016, № 100270001/2016/000478/1 від 01.11.2016, № 100270001/2016/000486/1 від 02.11.2016, № 100270001/2016/000487/1 від 02.11.2016, № 100270001/2016/000484/1 від 02.11.2016, № 100270001/2016/000489/1 від 02.11.2016, № 100270001/2016/000490/1 від 02.11.2016, № 100270001/2016/000485/1 від 02.11.2016, № 100270001/2016/000488/1 від 02.11.2016, № 100270001/2016/000492/1 від 03.11.2016, № 100270001/2016/000491/1 від 03.11.2016, № 100270001/2016/000495/1 від 03.11.2016, № 100270001/2016/000493/1 від 03.11.2016 та відмовлено у прийнятті вказаних додаткових декларацій шляхом оформлення Карток відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення (далі - Картки відмови): № 100270001/2016/00516 від 03.10.2016, № 100270001/2016/00538 від 06.10.2016, № 100270001/2016/00548 від 07.10.2016, № 100270001/2016/00472 від 23.09.2016, № 100270001/2016/00521 від 03.10.2016, № 100270001/2016/00470 від 23.09.2016, № 100270001/2016/00493 від 28.09.2016, № 100270001/2016/00503 від 29.09.2016, № 100270001/2016/00491 від 28.09.2016, № 100270001/2016/00507 від 29.09.2016, № 100270001/2016/00526 від 05.10.2016, № 100270001/2016/00557 від 10.10.2016, № 100270001/2016/00528 від 05.10.2016, № 100270001/2016/00547 від 07.10.2016, № 100270001/2016/00562 від 10.10.2016, № 100270001/2016/00546 від 07.10.2016, № 100270001/2016/00536 від 05.10.2016, № 100270001/2016/00534 від 05.10.2016, № 100270001/2016/00501 від 29.09.2016, № 100270001/2016/00554 від 10.10.2016, № 100270001/2016/00506 від 29.09.2016, № 100270001/2016/00530 від 05.10.2016, № 100270001/2016/00531 від 05.10.2016, № 100270001/2016/00563 від 10.10.2016, № 100270001/2016/00564 від 10.10.2016, № 100270001/2016/00504 від 29.09.2016, № 100270001/2016/00496 від 29.09.2016, № 100270001/2016/00541 від 07.10.2016, № 100270001/2016/00502 від 29.09.2016, № 100270001/2016/00558 від 10.10.2016, № 100270001/2016/00498 від 29.09.2016, № 100270001/2016/00560 від 10.10.2016, № 100270001/2016/00497 від 29.09.2016, № 100270001/2016/00505 від 29.09.2016, № 100270001/2016/00552 від 10.10.2016, № 100270001/2016/00576 від 11.10.2016, № 100270001/2016/00572 від 11.10.2016, № 100270001/2016/00537 від 05.10.2016, № 100270001/2016/00570 від 11.10.2016, № 100270001/2016/00569 від 11.10.2016, № 100270001/2016/00585 від 12.10.2016, № 100270001/2016/00561 від 10.10.2016, № 100270001/2016/00571 від 11.10.2016, № 100270001/2016/00577 від 11.10.2016, № 100270001/2016/00574 від 11.10.2016, № 100270001/2016/00532 від 05.10.2016, № 100270001/2016/00565 від 11.10.2016, № 100270001/2016/00581 від 12.10.2016, № 100270001/2016/00566 від 11.10.2016, № 100270001/2016/00587 від 12.10.2016, № 100270001/2016/00578 від 11.10.2016, № 100270001/2016/00586 від 12.10.2016, № 100270001/2016/00575 від 11.10.2016, № 100270001/2016/00582 від 12.10.2016, № 100270001/2016/00567 від 11.10.2016, № 100270001/2016/00573 від 11.10.2016, № 100270001/2016/00583 від 12.10.2016, № 100270001/2016/00579 від 11.10.2016, № 100270001/2016/00568 від 11.10.2016, № 100270001/2016/00592 від 13.10.2016, № 100270001/2016/00588 від 12.10.2016, № 100270001/2016/00584 від 12.10.2016, № 100270001/2016/00599 від 17.10.2016, № 100270001/2016/00589 від 13.10.2016, № 100270001/2016/00595 від 13.10.2016, № 100270001/2016/00591 від 13.10.2016, № 100270001/2016/00590 від 13.10.2016, № 100270001/2016/00598 від 17.10.2016, № 100270001/2016/00604 від 17.10.2016, № 100270001/2016/00600 від 17.10.2016, № 100270001/2016/00601 від 17.10.2016, № 100270001/2016/00603 від 17.10.2016, № 100270001/2016/00629 від 20.10.2016, № 100270001/2016/00613 від 18.10.2016, № 100270001/2016/00623 від 20.10.2016, № 100270001/2016/00593 від 13.10.2016, № 100270001/2016/00627 від 20.10.2016, № 100270001/2016/00643 від 21.10.2016, № 100270001/2016/00642 від 21.10.2016, № 100270001/2016/00606 від 18.10.2016, № 100270001/2016/00639 від 21.10.2016, № 100270001/2016/00637 від 21.10.2016, № 100270001/2016/00609 від 18.10.2016, № 100270001/2016/00638 від 21.10.2016, № 100270001/2016/00640 від 21.10.2016, № 100270001/2016/00628 від 20.10.2016, № 100270001/2016/00625 від 20.10.2016, № 100270001/2016/00624 від 20.10.2016, № 100270001/2016/00617 від 18.10.2016, № 100270001/2016/00608 від 18.10.2016, № 100270001/2016/00612 від 18.10.2016, № 100270001/2016/00616 від 18.10.2016, № 100270001/2016/00635 від 21.10.2016, № 100270001/2016/00605 від 18.10.2016, № 100270001/2016/00626 від 18.10.2016, № 100270001/2016/00614 від 18.10.2016, № 100270001/2016/00636 від 21.10.2016, № 100270001/2016/00634 від 21.10.2016, № 100270001/2016/00610 від 18.10.2016, № 100270001/2016/00633 від 21.10.2016, № 100270001/2016/00631 від 21.10.2016, № 100270001/2016/00632 від 21.10.2016, № 100270001/2016/00618 від 19.10.2016, № 100270001/2016/00620 від 19.10.2016, № 100270001/2016/00622 від 20.10.2016, № 100270001/2016/00619 від 19.10.2016, № 100270001/2016/00664 від 28.10.2016, № 100270001/2016/00666 від 28.10.2016, № 100270001/2016/00659 від 28.10.2016, № 100270001/2016/00656 від 28.10.2016, № 100270001/2016/00652 від 27.10.2016, № 100270001/2016/00655 від 27.10.2016, № 100270001/2016/00668 від 28.10.2016, № 100270001/2016/00654 від 27.10.2016, № 100270001/2016/00669 від 28.10.2016, № 100270001/2016/00651 від 27.10.2016, № 100270001/2016/00650 від 27.10.2016, № 100270001/2016/00662 від 28.10.2016, № 100270001/2016/00665 від 28.10.2016, № 100270001/2016/00653 від 27.10.2016, № 100270001/2016/00663 від 28.10.2016, № 100270001/2016/00671 від 29.10.2016, № 100270001/2016/00688 від 01.11.2016, № 100270001/2016/00676 від 01.11.2016, № 100270001/2016/00685 від 01.11.2016, № 100270001/2016/00679 від 01.11.2016, № 100270001/2016/00683 від 01.11.2016, № 100270001/2016/00689 від 01.11.2016, № 100270001/2016/00675 від 01.11.2016, № 100270001/2016/00684 від 01.11.2016, № 100270001/2016/00674 від 01.11.2016, № 100270001/2016/00680 від 01.11.2016, № 100270001/2016/00690 від 01.11.2016, № 100270001/2016/00677 від 01.11.2016, № 100270001/2016/00682 від 01.11.2016, № 100270001/2016/00681 від 01.11.2016, № 100270001/2016/00687 від 01.11.2016, № 100270001/2016/00686 від 01.11.2016, № 100270001/2016/00678 від 01.11.2016, № 100270001/2016/00693 від 02.11.2016, № 100270001/2016/00694 від 02.11.2016, № 100270001/2016/00691 від 02.11.2016, № 100270001/2016/00696 від 02.11.2016, № 100270001/2016/00697 від 02.11.2016, № 100270001/2016/00692 від 02.11.2016, № 100270001/2016/00695 від 02.11.2016, № 100270001/2016/00701 від 03.11.2016, № 100270001/2016/00699 від 03.11.2016, № 100270001/2016/00703 від 03.11.2016, № 100270001/2016/00700 від 03.11.2016.

Задовольняючи позовні вимоги суд першої інстанції дійшов до висновку, що жодних належних доказів на спростування правильності визначення позивачем митної вартості товарів за ціною договору, а також обґрунтованості прийняття спірних рішень про коригування митної вартості товарів та карток відмови відповідачем не наведено та надано не було.

Судова колегія суду апеляційної інстанції вважає такі висновки суду першої інстанції обґрунтованими, а доводи апеляційної скарги безпідставними з огляду на наступне.

Відповідно до частини 1 статті 54 Митного кодексу України контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється органом доходів і зборів під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості.

Згідно частини 3 статті 54 Митного кодексу України за результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів орган доходів і зборів визнає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування відповідно до положень статті 55 цього Кодексу.

Частиною 4 статті 54 Митного кодексу України встановлено, що орган доходів і зборів під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів зобов'язаний:

1) здійснювати контроль заявленої декларантом або уповноваженою ним особою митної вартості товарів шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості, наявності в поданих зазначеними особами документах усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари;

2) надавати декларанту або уповноваженій ним особі письмову інформацію про причини, за яких заявлена ними митна вартість не може бути визнана;

3) надавати декларанту або уповноваженій ним особі письмову інформацію щодо порядку і методу визначення митної вартості, застосованих у разі коригування митної вартості, а також щодо підстав здійснення такого коригування;

4) випускати у вільний обіг товари, що декларуються:

- у разі визнання органом доходів і зборів заявленої митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно із заявленою митною вартістю;

- у разі згоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням органу доходів і зборів про коригування митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно з митною вартістю, визначеною органом доходів і зборів;

- у разі незгоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням органу доходів і зборів про коригування заявленої митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно із заявленою митною вартістю товарів та надання гарантій відповідно до розділу X цього Кодексу в розмірі, визначеному органом доходів і зборів відповідно до частини сьомої статті 55 цього Кодексу.

З матеріалів справи встановлено, що за тимчасовими митними деклараціями органом доходів і зборів товари «синтетичні полотна…» були випущені у вільний обіг за заявленою декларантом митною вартістю, визначеною за першим методом - за ціною договору.

Отже, з урахуванням положень п.4 ч.4 ст.54 Митного кодексу України органом доходів і зборів було визнано заявлену декларантом митну вартість товарів за ціною договору.

Під час випуску товарів у вільний обіг за тимчасовими митними деклараціями органом доходів і зборів не було виявлено розбіжностей, ознак підробки та не було встановлено, що подані документи не містили всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів.

Відповідно до статті 49 Митного кодексу України митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Положеннями статті 52 Митного кодексу України передбачено, що заявлення митної вартості товарів здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товарів.

Відповідно до частини 1 статті 57 Митного кодексу України визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); другорядні: за ціною договору щодо ідентичних товарів; за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; на основі віднімання вартості; на основі додавання вартості (обчислена вартість); резервний.

Основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції) (ч.2 ст.57 Митного кодексу України ).

Згідно з частиною 3 статті 57 Митного кодексу України кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу.

Відповідно до частини 2 статті 54 Митного кодексу України контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється органом доходів і зборів шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу.

Статтею 53 Митного кодексу України наведено перелік документів, що подаються декларантом для підтвердження заявленої митної вартості.

Надання додаткових документів є необхідним у разі потреби в підтвердженні задекларованої декларантом митної вартості товару за першим методом, викликаної обґрунтованими сумнівами органу доходів і зборів в достовірності відомостей, які містяться в поданих до митного оформлення товару документах.

У відповідності до ч.5 ст.53 МК України забороняється вимагати від декларанта або уповноваженої ним особи будь-які інші документи, відмінні від тих, що зазначені в цій статті.

Згідно ч. 6 статті 54 Митного кодексу України орган доходів і зборів може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі: невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості; неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари; невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу; надходження до органу доходів і зборів документально підтвердженої офіційної інформації органів доходів і зборів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості.

Згідно з частиною 7 статті 54 Митного кодексу України у разі якщо під час проведення митного контролю орган доходів і зборів не може аргументовано довести, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, заявлена декларантом або уповноваженою ним особою митна вартість вважається визнаною автоматично.

Виходячи з вищезазначених норм законодавства митні органи мають виключну компетенцію в питаннях перевірки та контролю правильності обчислення декларантом митної вартості.

Разом з тим дискреційні функції митних органів мають законодавчі обмеження у випадках незгоди із задекларованою митною вартістю. До них, зокрема, належить обов'язок послідовного вибору методів (від першого до шостого) визначення митної вартості.

Враховуючи, що під час митного оформлення товару та випуску його у вільний обіг за тимчасовими митними деклараціями митницею було визнано заявлену декларантом митну вартість, визначену за основним методом визначення митної вартості товарів - за ціною договору, додаткові документи для підтвердження задекларованої митної вартості митницею не затребувались, отже сумнівів органу доходів і зборів у достовірності відомостей в поданих до митного оформлення товару документах не виникало, а подані документи для підтвердження заявленої митної вартості були визнані достатніми та такими, що давали змогу пересвідчитись у правильності заявленої митної вартості.

З огляду на викладене обгрунтованим є висновок суду першої інстанції, що апелянтом прийнято спірні рішення про коригування митної вартості товару та оформлено картки відмови з порушенням послідовності обрання методу визначення митної вартості товару, визначеного ч.3 ст.57 Митного кодексу України, та за відсутності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів.

З матеріалів справи вбачається, що декларантом надано до митного органу всі необхідні документи, які давали змогу митному органу визначити митну вартість товару за ціною договору, та органом доходів і зборів згідно положень п.4 ч.4 ст.54 Митного кодексу України під час випуску товарів у вільний обіг за тимчасовими митними деклараціями фактично визнано митну вартість товарів за ціною договору.

Отже, визнаючи заявлену декларантом митну вартість товарів під час їх випуску у вільний обіг, орган доходів і зборів не мав в подальшому правових підстав для витребування додаткових документів та прийняття рішень про коригування митної вартості товарів.

Крім того, у митного органу не було правових підстав для відмови у випуску товарів за митним деклараціями та прийняття відповідних карток відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення, оскільки декларантом правомірно було визначено митну вартість за основним методом та подано достовірні документи на підтвердження заявленої вартості за ціною договору.

Обгрунтованим є і висновок суду першої, що своїми діями апелянт не дає змоги декларанту завершити митний режим у спосіб, передбачений статтею 263 Митного кодексу України, а саме оформити додаткові декларації після тимчасових митних декларацій.

Щодо доводів апелянта про розбіжність ненадання декларантом додаткових угод до договору судова колегія вважає за необхідне зазначити наступне.

З матеріалів справи встановлено, що у наданих контрактах передбачені платіжні реквізити сторін, в тому числі банківські рахунки продавця товару. Встановлення додатковими угодами інших платіжних реквізитів в даних випадках не було необхідним, такі додаткові угоди не укладались, отже органу доходів і зборів не надавались.

Висновки органу доходів і зборів стосовно того, що зазначення у прайс-листі умов поставки СІF вказує на суб'єктивну спрямованість даної пропозиції та суперечить самій суті прайс-листа, як такого, є безпідставними, оскільки на законодавчому рівні відсутнє визначення складових (реквізитів) прайс-листа.

Крім того, враховуючи, що умова поставки СІF покладає на продавця обов'язок оплатити фрахт, необхідний для доставки товару в зазначений порт призначення, та витрати по страхуванню, які продавець включає в ціну товару, то цілком логічно, що продавець виставляє прайс -лист із зазначенням умови поставки СІF напевно прораховуючи ціну товару з урахуванням витрат, зокрема, на доставку товару з Китаю до конкретного порту призначення в Україні, яка може відрізнятися, наприклад, від витрат на доставку з Китаю до іншого місця призначення товару в більший чи менший бік. Також, ціна товару може формуватися в залежності від кількості (обсягу) товарів (наприклад, обсяг товарної партії), умов платежів, а також інших об'єктивних умов, що можуть вплинути на ціну товару.

Враховуючи, що торгові відносини є різноманітними, здійснюються на принципах автономії волі та свободи договору, при цьому безліч обставин можуть впливати на їх ціну, контрагент має право обчислити та визначити ціну товару на конкретну партію товару з урахуванням наведених умов формування ціни та пред'явити покупцю прайс-лист на конкретну експорту операцію.

Щодо не обумовлення в інвойсах термінів відстрочки платежу судова колегія вважає за необхідне зазначити, що зазначене не є ціноутворюючим фактором, відсутність цієї інформації в інвойсі не може свідчити про заниження митної вартості товару. До того ж інвойс є розрахунково-платіжним документом, в якому виставляються суми до сплати покупцю, та в наданих до митного оформлення інвойсах міститься вся необхідна інформація для визначення митної вартості товару за ціною договору.

Аналогічно не зазначення в деяких деклараціях країни відправлення чи в страхових документах даних про інвойс чи контракт відповідно до яких відбувалась поставка не є ціноутворюючим фактором та не впливає саме на числове значення складових митної вартості товарів. Декларантом подано до органу доходів і зборів всі необхідні документи, які у своїй сукупності давали змогу митниці визначити митну вартість товару за ціною договору.

Також, митне оформлення експорту товарів та їх страхування здійснювалось контрагентом, а позивач є самостійним суб'єктом господарювання та не може нести юридичної відповідальності за повноту відомостей, які наведені у деклараціях країни відправлення та страхових документах. Крім того відомості, що містяться в цих документах, дозволяють ідентифікувати експортну операцію з конкретною поставкою товару, отже відсутність в них даних про інвойс чи контракт не є підставою для коригування митної вартості товару.

Стосовно випадків неподання декларантом страхових документів, хоча відповідно до умов поставки СІF на продавця покладається обов'язок щодо страхування вантажу, суд апеляційної інстанції звертає увагу на наступне.

Згідно з офіційними правилами тлумачення торговельних термінів Міжнародної торгової палати Інкотермс 2010 поставка товару на умовах СІF («вартість, страхування, фрахт») покладає на продавця обов'язок оплатити фрахт, необхідні для доставки товару в зазначений порт призначення, витрат по страхуванню і забезпечення здійснення митного оформлення товару.

Якщо певні витрати вже включені до контрактної вартості товару, то митниця не може запитувати додаткові документи для підтвердження їх числових показників.

Аналогічна правова позиція викладена в рішеннях ВАС України у справах № 826/3364/13-а від 28.08.2014р., № 826/528/14 від 07.10.2014р., № 826/8398/14 від 16.12.2014р.

Як вже було зазначено вище, у відповідності зі статтею 58 Митного кодексу України при визначенні митної вартості до ціни, що фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари, додаються такі витрати (складові митної вартості), якщо вони не включалися до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті: витрати, понесені покупцем на вартість упаковки або вартість пакувальних матеріалів та робіт, пов'язаних з пакуванням; витрати на навантаження, розвантаження та обробку оцінюваних товарів, пов'язані з їх транспортуванням до аеропорту, порту або іншого місця ввезення на митну територію України, витрати на страхування товару.

Зі змісту наведеної норми випливає, що такі складові митної вартості товарів додаються до митної вартості тільки в тому випадку, якщо вони не включені в ціну, фактично сплачену або що підлягає сплаті.

Більш того, оскільки до митного оформлення товар був поставлений на умовах СІF, то декларант не зобов'язаний подавати документи, що містять відомості про вартість страхування.

Умова поставки СІF передбачає включення в ціну договору не тільки ціну товару, але і витрати на фрахт і страхування, у зв'язку з чим суд першої інстанції дійшов правильного висновку про безпідставність вимоги митниці про необхідність надання документів, що містять відомості про вартість страхування, оскільки остання вже включена у вартість імпортованого товару.

Ціна товару визначена продавцем з урахуванням витрат на страхування та вказана безпосередньо в інвойсах, які були надані органу доходів і зборів. Тобто, відсутність у позивача страхових документів не впливає на ціну товару, заявлену декларантом за основним методом визначення митної вартості.

Також в апеляційній скарзі митниця, посилаючись на статтю 33 Митного кодексу України, зазначає про наявність у органу доходів інформації щодо митної вартості імпортованих товарів, яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості товару.

З цього приводу слід зазначити, що нижчий рівень митної вартості імпортованого позивачем товару від рівня митної вартості іншого митного оформлення, не може розцінюватися як заниження позивачем митної вартості, не є перешкодою для застосування першого методу визначення митної вартості товару і не може бути достатньою підставою для відмови у здійсненні митного оформлення товару за першим методом визначення його митної вартості.

Та обставина, що інший товар розмитнювався за вартістю більшою, ніж задекларована декларантом, за відсутності інших визначених законом підстав, що обумовлюють межі і способи здійснення органом доходів і зборів контролю митної вартості, не утворює підстав для відмови у визнанні заявленої декларантом митної вартості за основним методом та її визначенні за резервним методом, адже торгові відносини є різноманітними, здійснюються на принципах автономії волі та свободи договору, при цьому безліч обставин можуть впливати на їх ціну (характеристика товару, виробник, торгова марка, умови і обсяги поставок, наявність знижок тощо).

Таким чином, апелянт не навів доказів того, що документи подані декларантом є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності викликають сумнів у достовірності наданої інформації, невідповідності обраного позивачем методу визначення митної вартості товарів.

В поданих при митному оформленні товарів документах відсутні розбіжності та вони містять всі відомості, що підтверджують числові значення складових митної вартості товару.

Отже, митним органом безпідставно застосовано шостий метод визначення митної вартості товарів у спірних рішеннях про коригування митної вартості товарів, оскільки надані декларантом документи підтверджували числове значення митної вартості товарів, визначене за ціною договору.

З огляду на викладене постанова суду першої інстанції викладена достатньо повно, висновки обгрунтовані з посиланням на конкретні норми Законів України та відповідають чинному законодавству.

Доводи апелянта викладені у апеляційній скарзі за змістом ідентичні наданим до адміністративного позову запереченням, зазначених висновків суду не спростовують, оскільки ґрунтуються на невірному трактуванні норм матеріального права.

За таких обставин, підстав для скасування рішення суду першої інстанції та задоволення апеляційної скарги не вбачається.

Відповідно до ст. 94 КАС України суд ухвалюючи судове рішення повинен розподілити судові витрати по справі.

Ухвалою Одеського апеляційного адміністративного суду 07.02.2017 року за заявою апелянта було відстрочено Київській міській митниці Державної фіскальної служби сплату судового збору за подачу апеляційної скарги на постанову Одеського окружного адміністративного суду від 28.12.2016 року.

Відповідно до ч. 2 ст. 87 КАС України розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

Згідно ч. 1 ст. 4 Закону України "Про судовий збір" (в редакцї чинній на момент подачі адміністративного позову) судовий збір справляється у відповідному розмірі від мінімальної заробітної плати у місячному розмірі, встановленої законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Статтею 4 цього Закону встановлено, що за подання до суду апеляційної скарги на рішення суду, заяви про приєднання до апеляційної скарги на рішення суду, заяви про перегляд судового рішення у зв'язку з нововиявленими обставинами судовий збір сплачується в розмірі 110 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги.

Згідно з ч. 3 ст. 6 Закону України "Про судовий збір" у разі коли в позовній заяві об'єднано дві і більше вимог немайнового характеру, судовий збір сплачується за кожну вимогу немайнового характеру.

З матеріалів справи вбачається, що 24.11.2016 року до суду було подано адміністративний позов та заявлено 300 вимог немайнового характеру, тому відповідно до Закону України «Про судовий збір» (в ред. чинній на момент звернення з адміністративним позовом) ставка судового збору, що підлягала до сплати до суду першої інстанції становила 413400 грн.

Враховуючи вищезазначене та відповідно до ст. 4 Закону України "Про судовий збір" за подання цієї апеляційної скарги має бути сплачено судовий збір в розмірі 110 відсотків ставки, а саме 454740 грн.

Оскільки судом першої інстанції повно встановлено обставини справи та ухвалено судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, суд апеляційної інстанції, відповідно до ст. 200 КАС України, залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін.

Керуючись ст. ст. 195,196,198, 200, 205, 206, 254 КАС України, апеляційний суд, -

У Х В А Л И В:

Апеляційну скаргу Київської міської митниці Державної фіскальної служби залишити без задоволення, а постанову Одеського окружного адміністративного суду від 28.12.2016 року - без змін.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань з Київської міської митниці Державної фіскальної служби /03680, м.Київ, бульвар І. Лепса, 8-а, Код ЄДРПОУ 39422888/ до спеціального фонду Державного бюджету України на рахунок № 31215256700001, отримувач коштів ГУК у м. Києві/м.Київ/22030106, код ЄДРПОУ 37993783, банк отримувача ГУДКСУ у м.Києві, МФО 820019, код класифікації доходів бюджету 22030106 несплачений судовий збір за подачу апеляційної скарги в розмірі 454740 грн. /чотириста п'ятдесят чотири тисячі сімсот сорок гривень/.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили негайно після її проголошення, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого Адміністративного Суду України протягом двадцяти днів після складання повного тексту ухвали.

Повний текст ухвали складено та підписано 06.03.2017 року

Головуючий: суддя Л.Є. Зуєва

суддя О.А. Шевчук

суддя А.Г. Федусик