Рішення № 6513649, 29.10.2009, Господарський суд Донецької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

29.10.09 р.                     Справа № 6/261                               

Господарський суд Донецької області у складі головуючого судді Подколзіної Л.Д.__

При секретарі Данилкіной П.М.

розглянув у відкритому судовому засіданні справу

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю “Торговий дім Дев’ятка” м.Горлівка, Донецької області

до відповідача: Приватного підприємства “Н-кредо” м.Горлівка, Донецької області

про стягнення 299 245грн. 64коп.

за участю

прокурора

представників сторін:

від позивача – Келембет М.В. – представник по довіреності від 10.08.2009р.

від відповідача – Агарков М.М. – директор

Відповідно до ст. 77 ГПК України у судовому

засіданні оголошувалась перерва з 22.10.2009р.

до 29.10.2009р., для оголошення тексту

рішення.

Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю “Торговий дім Дев’ятка” м.Горлівка, Донецької області звернувся до господарського суду з позовом про стягнення Приватного підприємства “Н-кредо” м.Горлівка, Донецької області завданих збитків у розмірі 299 245грн. 64коп. відповідно договору №01 від 11.10.2007р.

В обґрунтування свої вимог позивач посилається на те, що 11.10.2007 р. між ним та відповідачем був укладений договір № 01 про переробку продукції із сировини та матеріалів постачальника, згідно з яким відповідач зобов’язався поставляти позивачу насіння соняшника, а позивач зобов’язався приймати дану сировину з метою виготовлення з неї сонячного масла та подальшої передачі готової продукції відповідачу. У період з 15.10.2007 р. по 15.11.2007 р. відповідач поставив позивачу на переробку 456300 кг. насіння соняшника і 31950 кг. олії соняшникової пресової. В забезпечення переробки поставленої сировини відповідач частково сплатив позивачу 205644 грн. На виконання умов вказаного договору позивач протягом жовтня 2007 р. – січня 2008 р. переробив 409455 кг. насіння соняшника та 31950 кг. олії соняшникової пресової. В період з жовтня 2007 р. по червень 2008 р. позивач розлив та відвантажив на адресу відповідача 206525 пляшок олії соняшникової ємністю 920мл., 165460 кг. жмиху та 13200 кг. шелехи соняшника (як побічної продукції). Факти отримання сировини та передачі продукції підтверджуються відповідними накладними та актами приймання-передачі.

Позивач зазначає, що відповідач частково оплатив роботи з переробки продукції в сумі 205644 грн., проте загальні витрати позивача з переробки продукції склали 447225,25 грн. Отже, сума заборгованості відповідача за договором становила 299245,64 грн.

Оскільки дія договору № 01 від 11.10.2007 р. закінчилась у 2008 р., позивач вважає недоотриману суму оплати за договором своїми збитками, яку просить стягнути з відповідача.

Відповідач у відзиві на позовну заяву вих.№64 від 10.09.2009р. та у листі вих.№65 від 22.09.2009р. заперечив проти задоволення позовних вимог та пояснив, що ТОВ “Торговий дім Дев’ятка” м.Горлівка, Донецької області вже зверталось до господарського суду Донецької області з позовною заявою по тому ж предмету та на тих же підставах. Як пояснив відповідач 15 квітня 2009р. господарський суд Донецький області припинив провадження по справі №6/168 у зв’язку з тим, що позивач відмовився від позову і відмова прийнята господарським судом. Наполягає на тому, що спір по справам №6/261 та №6/168 виник між тими ж сторонами, предмет та підстави позову по даним справам однакові, спірна сума по вказаним справам – 299 245грн.46коп.

Також відповідач пояснив, що питання відносно не виконання та порушення умов договору №1 про переробку продукції із сировини та матеріалів постачальника від 11.10.2007р. ТОВ “Торговий дім Дев’ятка” м.Горлівка, Донецької області вже розглядалось господарським судом Донецької області у рамках справи №18/193 та було встановлено, що переробник не виконав та порушив умови вказаного договору. Таких ж висновків дійшов і Донецький апеляційний господарський суд Донецької області.

Відповідач зазначив, що в процесі слухання справ №18/193, №6/168 господарський суд Донецької області встановив, що Приватне підприємство “Н-кредо” м.Горлівка, Донецької області повністю оплатило виконані роботи Товариством з обмеженою відповідальністю “Торговий дім Дев’ятка” м.Горлівка, Донецької області. Факти, які відповідно до закону вважаються встановленими, не доводяться при розгляді справи.

Позивач у поясненнях щодо позовних вимог від 06.10.2009р. зазначив, що предметом спору (позову) є матеріально-правова вимога позивача до відповідача, заявлена через суд, яка відповідає способу захисту прав. В даному випадку в рамках справи №6/261 розглядаються позовні вимоги про стягнення збитків, а не заборгованості за договором, тобто предмет спору є іншим, ніж по справі №6/168.

У листах вих.№73 від 12.10.2009р., вих.№75 від 15.10.2009р., вих.№79 від 26.10.2009р. відповідач просить суд у позовних вимогах позивачу відмовити у повному обсязі та звертає увагу суду на те, що умови договору №01 про переробку продукції із сировини та матеріалів постачальника від 11.10.2007р. порушені, та не виконанні саме позивачем.

Крім того, відповідач звернувся до суду з листом вих.№80 від 27.10.2009р. в якому просить суд витребувати у Микитівській філії ПАТ „Національний Кредит” м.Горлівка документи про цінову політику ТОВ „Торговий дім ”Дев”ятка” на олію сонячну не рафіновану у період з 2007р.-2008р. Оскільки відповідачу відомо, що позивач надавав банку фінансові розрахунки для одержання кредиту під програму випуску та реалізації олії. Суд відхиляє дане клопотання, так як у матеріалах справи достатньо документів, які мають значення для правильного вирішення спору.

Суд відхиляє прохання відповідача викладене у листі вих.№82 від 28.10.2009р. про відкладення розгляду справи або оголошення перерви, так як у відповідача було достатньо часу для ознайомлення з матеріалами справи та для представлення ним додаткових документів по справі, які на його думку мають значення по справі. По-друге, строк вирішення спору відповідно ст.69 ГПК України закінчується 01.11.2009р., а отже суд немає можливості відкласти розгляд справи або оголосити перерву у порядку ст.77 ГПК України.

Розглянувши матеріали справи, вислухавши представників сторін, суд -

в с т а н о в и в :

11 жовтня 2007 р. між Товариством з обмеженою відповідальністю “Торговий дім Дев’ятка” м.Горлівка, Донецької області та Приватним підприємством “Н-кредо” м.Горлівка, Донецької області був укладений договір № 01 про переробку продукції із сировини та матеріалів постачальника, згідно умов якого відповідач взяв на себе зобов”язання поставляти позивачу насіння соняшника, а позивач зобов’язався приймати дану сировину з метою виготовлення з неї сонячної олії гедратированої, вимороженої в ПЕТ тарі ємністю 920мл. ТМ «Смак-Олія» в картонних ящиках по 15 шт. та подальшої передачі готової продукції відповідачу. Побічна продукція, отримана в ході переробки соняшника, є власністю відповідача.

Пунктом 4 договору передбачено, що оплата робіт з виготовлення продукції із сировини постачальника здійснюється на підставі щомісячно погоджувальних розцінок.

Згідно з п.5 договору переробник здійснює накоплення (расфасованої олії в ПЕТ тарі ємністю 920 мл. по 15 пляшок в ящику) одноразове зберігання накопленої партії продукції 100000 пляшок, у власних складських приміщеннях, що відповідають умовам зберігання, у тому числі нормам СЕС та протипожежним нормам.

Пунктом 10 договору визначено, що він діє до 31.12.2007 р., при цьому згідно з п.11 договір буде вважатися продовженим на наступний термін у випадку, якщо жодна із сторін не пізніше ніж за два місяці до закінчення строку його дії не заявить про своє бажання припинити договірні зобов’язання.

У період з 15.10.2007 р. по 15.11.2007 р. відповідач поставив позивачу на переробку 456300 кг. насіння соняшника і 31950 кг. олії соняшникової пресової. В якості оплати робіт за договором відповідачем було перераховано позивачу 205644грн.

Матеріалами справи підтверджується (та не заперечується відповідачем), що в період з 23.10.2007 р. по 03.07.2008 р. на виконання умов договору № 01 від 11.10.2007 р. позивач передав відповідачу 206525 пляшок олії соняшникової ємністю 920 мл., 165460 кг. жмиху та 13200 кг. шелехи соняшника (як побічної продукції).

Враховуючи, що предметом укладеного між сторонами договору № 01 від 11.10.2007 р. є переробка сировини у готову продукцію та передача результатів переробки замовнику, то за своєю правовою природою такий договір є договором підряду. Згідно з ч.1 ст.837 Цивільного кодексу України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу. Відповідно до ч.1 ст.843 ЦК України у договорі підряду визначається ціна роботи або способи її визначення.

Як вказувалось, п.4 договору № 01 від 11.10.2007 р. передбачалось, що оплата робіт по виготовленню продукції із сировини постачальника-отримувача здійснюється на підставі щомісячно узгоджувальних розцінок (додатки № 3, № 4 до договору). Проте судом встановлено, що сторонами так і не складались вказані додатки до договору із визначенням розцінок з оплати робіт, тобто ціна у договорі не встановлена.

Відповідно до ст.843 ЦК України якщо у договорі підряду не встановлено ціну роботи або способи її визначення, ціна встановлюється за рішенням суду на основі цін, що звичайно застосовуються за аналогічні роботи з урахуванням необхідних витрат, визначених сторонами. Ціна роботи у договорі підряду включає відшкодування витрат підрядника та плату за виконану ним роботу.

Позивач зазначає, що його витрати з переробки сировини склали: у жовтні 2007р. – 130810,49 грн.; у листопаді 2007 р. – 183632,45 грн.; у січні 2008 р. – 131978,04 грн.; у лютому 2008 р. – 804,27 грн. Крім того, у зв’язку з переробкой сировини він поніс витрати на зберігання продукція, передбачене п.5 договору № 01 від 11.10.2007 р., в розмірі 57664,21 грн. Отже, загальні витрати позивача, пов’язані з виконанням своїх зобов’язань за договором договору № 01 від 11.10.2007 р., становлять 504889,46 грн.

В якості підтвердження розміру витрат з переробки давальницької сировини позивачем наданий висновок експерта Донецької торгово-промислової палати № 5036 від 21.10.2009 р., згідно з яким ціна (собівартість) переробки на пляшку ПЕТФ для харчової рідини ємністю 920 мл. із ПЕТФ з кришкою за одну одиницю становила: жовтень 2007 р. – 2,38 грн., листопад 2007 р. – 2,60 грн., січень-лютий 2008 р. – 3,77грн.

Судом перевірено, що заявлені позивачем витрати з переробки сировини для відповідача не перевищують даних експерта Донецької торгово-промислової палати, а тому судом приймаються вказані суми витрат як обґрунтовані. Таким чином, суд вважає, що на підставі ст.843 ЦК України відповідач повинен був оплатити заявлені витрати позивача, понесені ним у зв’язку з переробкой сировини, в розмірі 504889,46грн. Відповідачем було сплачено лише 205644грн., тобто недоплаченими залишились 299245,64 грн.

Як вказувалось, пунктом 11 договору № 01 від 11.10.2007 р. був встановлений строк дії договору – до 31.12.2007 р., але оскільки сторонами фактично здійснювались дії в рамках договору у 2008 р. (позивач переробляв та передавав, а відповідач приймав продукцію від позивача), договір слід вважати продовженим на 2008 р. Твердження відповідача про те, що у 2008 р. договір вже не діяв та він не повинен оплачувати вартість переробки продукції, яка ним приймалась у 2008 р., суд вважає безпідставним. Посилання відповідача на постанову Донецького апеляційного господарського суду від 16.02.2009 р. по справі № 18/193 в даному випадку є недоречним, оскільки судом не встановлено, що договір № 01 від 11.10.2007 р. припинив свою дію саме 31.12.2007 р. і у 2008 р. вже не діяв.

Відповідно до ч.1 ст.631 ЦК України строком договору є час, протягом якого сторони можуть здійснити свої права і виконати свої обов'язки відповідно до договору. Отже, зі спливом стоку дії договору № 01 від 11.10.2007 р. припинилась можливість для сторін здійснювати права та виконувати передбачені ним обов’язки. У зв’язку з цим, оскільки договір на момент звернення позивача до суду не є чинним, тобто обов’язки за ним вже не підлягають виконанню, то сума витрат позивача та неотримані доходи його є збитками.

Згідно із ч.4 ст.631 ЦК України закінчення строку договору не звільняє сторони від відповідальності за його порушення, яке мало місце під час дії договору. У разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема відшкодування збитків та моральної шкоди (ст.611 ЦК України).

Відповідно до ст.224 Господарського кодексу учасник господарських відносин, який порушив господарське зобов'язання або установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності, повинен відшкодувати завдані цим збитки суб'єкту, права або законні інтереси якого порушено. Під збитками розуміються витрати, зроблені управненою стороною, втрата або пошкодження її майна, а також не одержані нею доходи, які управнена сторона одержала б у разі належного виконання зобов'язання або додержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною.

Згідно до ч.1 ст.225 ГК України до складу збитків, що підлягають відшкодуванню особою, яка допустила господарське правопорушення, включаються: вартість втраченого, пошкодженого або знищеного майна, визначена відповідно до вимог законодавства; додаткові витрати (штрафні санкції, сплачені іншим суб'єктам, вартість додаткових робіт, додатково витрачених матеріалів тощо), понесені стороною, яка зазнала збитків внаслідок порушення зобов'язання другою стороною; неодержаний прибуток (втрачена вигода), на який сторона, яка зазнала збитків, мала право розраховувати у разі належного виконання зобов'язання другою стороною.

Таким чином, сума понесених витрат та неотриманих доходів в розмірі 299245,64 грн., які позивач отримав би у випадку належного виконання відповідачем своїх зобов’язань за договором № 01 від 11.10.2007 р., є збитками позивача, які відповідач повинен відшкодувати в повному обсязі.

Судом не приймаються доводи відповідача, з яких він заперечує проти позову, оскільки вони не ґрунтуються на положеннях законодавства України та суперечать обставинам справи.

Так, відповідач посилається на те, що аналогічний спір між сторонами вже розглядався господарським судом Донецької області в рамках справи № 6/168 та позивач не має права повторно звертатись до суду щодо вирішення того ж спору. Проте спір, що розглядався в рамах справи № 6/168, не є тотожним даному спору, адже по справі №6/168 розглядались позовні вимоги про стягнення заборгованості за договором, тоді як в даній справі заявлені інші позовні вимоги – про стягнення збитків.

Також безпідставними є посилання відповідача на постанову Донецького апеляційного господарського суду від 16.02.2009 р. по справі № 18/193. Відповідач зазначає, що цією постановою встановлені факти порушення позивачем своїх зобов’язань за договором № 01 від 11.10.2007 р., а саме не перероблення ним всієї сировини, що була поставлена відповідачем. З цього приводу суд зазначає, що вказані факти не відносяться до даної справи, оскільки предметом розгляду є не порушення з боку позивача, а порушення з боку відповідача, які полягають у невідшкодуванні понесених позивачем витрат, що спричинило завдання останньому збитків.

По справі № 18/193 було встановлено, що позивач завдав відповідачу збитків у зв’язку з непереробленням частини поставленої сировини (за що він і був притягнутий до відповідальності рішенням господарського суду), але це не означає, що дане порушення звільняє відповідача від обов’язку оплачувати витрати позивача, понесені ним у зв’язку з переробленням продукції, яка фактично була передана відповідачу.

Відповідно зі ст.43 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об’єктивному розгляді у судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності. Таким чином, як встановлено судом, позовні вимоги ТОВ «Торговий дім Дев’ятка» до ПП «Н-кредо» про стягнення збитків в сумі 299245,64 грн. заявлені правомірно та обґрунтовано, а тому вони підлягають задоволенню в повному обсязі.

Витрати по сплаті держмита та витрати за інформаційно-технічне забезпечення судового процесу треба віднести на відповідача, оскільки він необґрунтовано довів розгляд справи до суду.

Враховуючи вищевикладене та керуючись ч.1,4 ст.631, ст.843 Цивільного кодексу України ст.224, ч.1 ст.225 Господарського кодексу України, ст.ст.12, 33, 34, 43, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім Дев’ятка» м.Горлівка, Донецької області до Приватного підприємства «Н-кредо» м.Горлівка, Донецької області про стягнення збитків в сумі 299245грн. 64гкоп. задовольнити повністю.

Стягнути з Приватного підприємства «Н-кредо» ( 84617 м.Горлівка, Донецької області, пр.Перемоги,17, ЄДРПОУ 32924060) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім Дев’ятка» (84607 м.Горлівка, Донецької області, вул.60 років СРСР, 53/33, ЄДРПОУ 32781869) суму збитків в розмірі 299245грн. 64коп., витрати зі сплати державного мита в сумі 2992грн. 46коп., витрати за інформаційне-технічне забезпечення судового процесу в сумі 236грн.

Рішення було оголошено у судовому засіданні 29.10.2009р.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття.

Видати наказ після набрання рішення законної сили.

Суддя