Постанова № 65135668, 02.03.2017, Київський апеляційний господарський суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"02" березня 2017 р. Справа№ 910/16888/16

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Яковлєва М.Л.

суддів: Разіної Т.І.

Отрюха Б.В.

При секретарі судового засідання - Пугачовій А.С.

за участю представників сторін: згідно протоколу судового засідання від 02.03.2017 року по справі №910/16888/16 (в матеріалах справи).

Розглянувши матеріали апеляційної скарги Публічного акціонерного товариства "Укртелеком"

на рішення Господарського суду міста Києва від 06.12.2016р.

у справі №910/16888/16 (суддя Маринченко Я.В.)

за позовом Виконувача обов'язків заступника керівника Київської міської прокуратури №4 в інтересах держави в особі Дніпровської районної у місті Києві державної адміністрації та Управління освіти дніпровської районної у місті києві державної адміністрації

до Публічного акціонерного товариства "Укртелеком"

про стягнення заборгованості у сумі 645 429,34 грн.

ВСТАНОВИВ:

У вересні 2016 року виконувач обов'язків заступника керівника Київської місцевої прокуратури №4 в інтересах держави в особі Дніпровської районної у місті Києві державної адміністрації, Управляння освіти Дніпровської районної у місті Києві державної адміністрації (далі - позивач; прокурор) звернувся до Господарського суду міста Києва з позовом до Публічного акціонерного товариства "Укртелеком" (далі - відповідач) про стягнення заборгованості на суму 645 429,34 грн. за період січень 2015 року по липень 2016 року, з якої:

- заборгованості з орендної плати в розмірі 187 981,45 грн.;

- заборгованості з відшкодування плати за землю в сумі 14540,16 грн.;

- відшкодування експлуатаційних витрат в розмірі 1628,32 грн.;

- відшкодування вартості теплової енергії в сумі 13595,37 грн.;

- відшкодування вартості холодної води в розмірі 57,88 грн.;

- неустойки в розмірі 427 626,16 грн. згідно ч. 2 ст. 785 Цивільного кодексу України.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідач своїх зобов'язань за Договором оренди нерухомого майна від 22.02.2010 не виконав, зокрема після припинення договору оренди приміщення не повернув за актом приймання-передачі наймодавцю майно, крім того, рішенням Господарського суду міста Києва від 15.07.2014 у справі №910/9921/14 ПАТ "Укртелеком" виселено з орендованого приміщення, проте, до теперішнього часу відповідач продовжує користуватися займаним приміщенням, на підставі чого позивач просить стягнути з відповідача вказану заборгованість.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 06.12.2016р. №910/16888/16 позов задоволено, стягнуто з Публічного акціонерного товариства "Укртелеком" на користь Управління освіти Дніпровської районної в місті Києві державної адміністрації 217 803,18 грн. заборгованості, 427 626,16 грн. неустойки.

Не погодившись із вказаним рішенням суду першої інстанції від 06.12.2016р., відповідач звернувся до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить Рішення Господарського суду міста Києва від 06.12.2016 №910/16888/16 скасувати та прийняти нове, яким відмовити в задоволені позовних вимог повністю, посилаючись, при цьому на те, що місцевим господарським судом неправильно застосовано норми матеріального та процесуального права, неповно досліджено фактичні обставини справи.

Управління освіти Дніпровської районної у місті Києві державної адміністрації у відзиві просить колегію суддів залишити апеляційну скаргу відповідача без задоволення, рішення Господарського суду міста Києва від 06.12.2016р. №910/16888/16 залишити без змін, як таке, що прийнято у повній відповідності до вимог діючого законодавства України.

Прокуратура не скористалась своїм правом, передбаченим ч. 1 ст. 96 ГПК України, та не надала колегії суддів письмовий відзив на скаргу відповідача, що згідно ч. 2 ст. 96 ГПК України не перешкоджає апеляційному перегляду рішення суду першої інстанції. Під час судових засідань прокурор просив колегію суддів залишити апеляційну скаргу відповідача без задоволення, рішення Господарського суду міста Києва від 06.12.2016р. №910/16888/16 залишити без змін, як таке, що прийнято у повній відповідності до вимог діючого законодавства України.

Відповідно до ч. 2 ст. 101 ГПК України апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

Колегія суддів, розглянувши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, заслухавши пояснення присутніх представників сторін, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, дійшла висновку апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Укртелеком" залишити без задоволення, рішення Господарського суду міста Києва від 06.12.2016р. по даній справі залишити без змін, приймаючи до уваги наступне.

Як встановлено судом першої інстанції та вбачається з матеріалів справи, 22.02.2010 між Комунальним підприємством "Фінансово - розрахунковий центр "Дніпровський" Дніпровської районної у м. Києві ради" (орендодавець) та Київською міською філією Відкритого акціонерного товариства "Укртелеком" (орендар) було укладено Договір оренди нерухомого майна №1459, відповідно до умов п.1.1. якого орендодавець на підставі рішення №129 від 25.06.2007 та розпорядження №941-Р від 04.12.2009 Дніпровської районної у м. Києві ради передає в оренду нерухоме майно, а Орендар приймає в строкове платне користування нежиле приміщення першого поверху, що знаходиться за адресою: м. Київ, вул. Рогозівська, буд. 4.

Згідно із п.2.1 Договору об'єктом оренди є нерухоме майно загальною площею 91,00 кв.м., а також устаткування, інвентар, інше майно згідно із переліком, що є невід'ємною частиною цього договору (Додаток №1).

Відповідно до п.2.3 Договору об'єкт оренди належить до комунальної власності територіальної громади Дніпровського району м. Києва і знаходиться на балансі Управління освіти Дніпровської районної у м. Києві державної адміністрації.

22 лютого 2010 року за Актом приймання-передачі Орендодавець передав, а Орендар прийняв в користування нерухоме майно загальною площею 91,00 кв.м. за адресою: м. Київ, вул. Рогозівська, 4.

Згідно із п.п.2.2 рішення Київської міської ради №34/6250 від 22.09.2011 року "Про затвердження Положення про оренду майна територіальної громади міста Києва" орендодавцями майна територіальної громади міста Києва уповноважено виступати районні в місті Києві державні адміністрації - щодо майна, яке передане їм в управління.

Розпорядженням виконавчого органу Київської міської ради №1112 від 10.12.2010 року "Про питання організації управління районами в місті Києві" затверджено перелік підприємств, організацій та установ, майно яких передано до сфери управління Дніпровської районної в місті Києві державної адміністрації.

Додатком № 4 до розпорядження КМДА від 10.12.2010 року №1112 затверджено перелік підприємств, організацій та установ, майно яких віднесено до сфери управління Дніпровської районної в місті Києві державної адміністрації (в п. 143 таблиці 1 додатку 4 зазначено приміщення ДНЗ №700, вул. Рогозівська, 4).

Відповідно до п.1.1 Положення про Управління освіти Дніпровської районної в місті Києві державної адміністрації, затвердженого розпорядженням голови Дніпровської районної в місті Києві державної адміністрації від 04.01.2011 року №9, Управління освіти Дніпровської районної в місті Києві державної є структурним підрозділом районної держадміністрації, що утворюється розпорядженням голови Дніпровської районної в місті Києві державної адміністрації, є підзвітним та підконтрольним голові районної держадміністрації та Головному управлінню освіти і науки Київської міської державної адміністрації.

Пунктом 2.1 Положення визначено, що одним із основних завдань управління є забезпечення реалізації державної політики в галузі освіти на території Дніпровського району міста Києва.

Розпорядженням Дніпровської районної в місті Києві державної адміністрації №449 від 27.10.2011 року "Про закріплення майна, переданого до сфери управління Дніпровської районної в місті Києві державної адміністрації" майно - ДНЗ №700 по вул. Рогозівська, 4, закріплено на праві господарського відання за Управлінням освіти Дніпровської районної в місті Києві державної адміністрації (п.138 додатку № 1 до розпорядження).

01.10.2012 року між Дніпровською районною в місті Києві державною адміністрацією (орендодавець) та Публічним акціонерним товариством "Укртелеком" Київська міська філія (орендар), а також Управлінням освіти Дніпровської районної в місті Києві державної адміністрації (балансоутримувач) укладено додаткову угоду №1 про внесення змін до договору оренди від 22.02.2010 №1459, відповідно до умов якої на підставі п.2.1 Положення про оренду майна територіальної громади міста Києва, яке затверджене рішенням Київської міської ради від 22 вересня 2011 року №34/6250, та п.п. 4, 5 розпорядження Дніпровської районної в місті Києві державної адміністрації від 30.05.2012 №236 "Про організаційно-правові заходи з припинення комунального підприємства "Фінансово-розрахунковий центр "Дніпровський" Дніпровської районної в місті Києві ради" Дніпровська районна в місті Києві державна адміністрація приймає на себе права та обов'язки орендодавця і стає стороною за договором оренди від 22.02.2010 №1459, далі - договір, укладеним між Комунальним підприємством "Фінансово-розрахунковий центр "Дніпровський" та Публічним акціонерним товариством "Укртелеком" Київською міською філією.

Відповідно до додаткової угоди №1 від 01.10.2012 пункт 2.3 договору викладено у новій редакції: "Об'єкт оренди належить до комунальної власності територіальної громади міста Києва, передано до сфери управління Дніпровської районної в місті Києві державної адміністрації, закріплено на праві господарського відання за управлінням освіти Дніпровської районної в місті Києві державної адміністрації".

Спір у даній справі виник у зв'язку з тим, що відповідач після припинення Договору оренди не повернув нерухоме майно, що було передане йому оренду і без достатніх правових підстав (договору оренди) фактично користується приміщенням, яке віднесене до сфери управління Дніпровської районної у місті Києві адміністрації та закріплено на праві господарського відання за позивачем - Управлінням освіти Дніпровської районної в місті Києві державної адміністрації. На підставі викладеного прокурор просить стягнути з відповідача заборгованість та неустойку.

Суд першої інстанції, дослідивши матеріали даної справи, дійшов висновку, що позовні вимоги є доведеними та обґрунтованими, відтак підлягають задоволенню, виходячи з такого.

Відповідно до ч.1 ст.759 Цивільного кодексу України, за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

Відповідно до ч.1 ст.763 Цивільного кодексу України, договір найму укладається на строк, встановлений договором.

Відповідно до статті 3 Закону України "Про оренду державного та комунального майна", відносини щодо оренди майна, що перебуває у комунальній власності регулюються договором оренди, цим Законом та іншими нормативно-правовими актами.

Частина 1 статті 17 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" визначає, що термін договору оренди визначається за погодженням сторін.

Згідно ч.3 ст.180 Господарського кодексу України визначено, що при укладенні господарського договору сторони зобов'язані у будь-якому разі погодити предмет, ціну та строк дії договору.

Як вбачається з матеріалів справи, строк дії договору сторонами погоджено пунктом 8.1 Договору, відповідно до якого цей договір діє з 22 лютого 2010 року до 4 грудня 2012 року включно.

Приписами ч.2 ст. 291 Господарського кодексу України визначено, що договір оренди припиняється у разі закінчення строку, на який його було укладено.

Відповідно до ч.2 ст.26 Закону України "Про оренду державного та комунального майна", договір оренди припиняється в разі закінчення строку, на який його було укладено.

Разом з тим, умовами Договору, а саме пунктом 8.4, передбачено, що цей договір автоматично припиняється у разі закінчення строку, на який його було укладено.

З матеріалів справи вбачається та не заперечується сторонами, що Договір оренди №1459 від 22.02.2010 закінчив свою дію 4 грудня 2012 року.

Відповідно до ст.764 Цивільного кодексу України якщо наймач продовжує користуватись майном після закінчення строку договору найму, то, за відсутності заперечень наймодавця протягом одного місяця, договір вважається поновленим на строк, який був раніше встановлений договором.

Згідно статті 17 Закону України "Про оренду державного та комунального майна", у разі відсутності заяви однієї із сторін про припинення або зміну умов договору оренди протягом одного місяця після закінчення терміну дії договору, він вважається продовженим на той самий термін і на тих самих умовах, які були передбачені договором.

Також пунктом 8.3 Договору сторонами було передбачено, що після закінчення строку дії договору, у разі відсутності заперечень з боку Орендодавця щодо продовження цього договору на новий строк, Орендар зобов'язаний звернутися до власника об'єкту оренди в порядку, визначеному Положенням про порядок надання об'єктів нерухомого майна, затвердженого рішенням Дніпровської районної у м. Києві ради, що діє на день звернення.

Відповідно до п. 8 додаткової угоди №1 від 01.10.2012, у разі продовження договору на новий строк або внесення змін щодо істотних умов договору, процедура вчинення зазначених дій здійснюватиметься у порядку, визначеному чинним законодавством та Положенням про оренди майна територіальної громади міста Києва, затвердженого рішенням Київської міської ради від 22.09.2011 №34/6250 (із змінами та доповненнями).

Так, рішенням Господарського суду міста Києва від 15.07.2014 у справі № 910/9921/14 за позовом прокуратури Дніпровського району м. Києва в інтересах держави в особі Управління освіти Дніпровської районної у місті Києві державної адміністрації до ПАТ "Укртелеком" про виселення з нежитлового приміщення, залишеним без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 01.10.2014 та постановою Вищого господарського суду України від 26.11.2014, були встановлені наступні обставини.

Листом вих.№29/42-2930-2/1343 від 31.10.2012 (вх.№2741 від 05.11.2012) відповідач звернувся до Управління освіти Дніпровської районної у місті Києві державної адміністрації з проханням переукласти на новий термін дії договору оренди частини приміщення загальною площею 91,0 кв.м., розташованого в м. Києві по вул. Рогозовського, 4 за №1459 від 22.02.2010 у зв'язку з його закінченням 04.12.2012.

Листом вих.№29/42-2930-2/1543 від 20.12.2012 відповідач звернувся до Дніпровської районної в м. Києві державної адміністрації з проханням переукласти на новий термін дії договір оренди частини приміщення загальною площею 91,0 кв.м., розташованого в м. Києві по вул. Рогозовського, 4 за №1459 від 22.02.2010 у зв'язку з його закінченням 04.12.2012.

У відповідь листом вих.№5-11/27-7616/4 від 25.01.2013 Дніпровська районна в місті Києві державна адміністрація повідомила, що з метою розгляду питання щодо продовження договору оренди нежитлових приміщень загальною площею 91,00 кв.м за адресою вул. Рогозовського, 4 необхідно отримати від управління освіти Дніпровської районної у місті Києві державної адміністрації погодження на подовження зазначеного договору та відповідно до підпункту 12.5 пункту 12 Положення про оренду майна територіальної громади міста Києва, затвердженого рішенням Київської міської ради від 22.09.2011 №34/6250 необхідно подати заявку з відповідним пакетом документів до Дніпровської районної в місті Києві державної адміністрації.

Листом вих.№82500.12-2/173 від 08.02.2013 (вх.№220 від 11.02.2013) ПАТ "Укртелеком" звернувся до Управління освіти Дніпровської районної у місті Києві державної адміністрації та зазначив, що у зв'язку з закінченням договору №1459 від 22.02.2010 та на підставі листа Дніпровської районної в місті Києві державної адміністрації від 25.01.2013 №5-11/27-7616/4, просив надати довідку про об'єкт оренди, поверховий план орендованого приміщення та доручення на проведення експертної оцінки майна з метою визначення його ринкової вартості для подальшого розрахунку нової орендної плати.

У відповідь листом №1-35/220 від 05.03.2013 Управління освіти Дніпровської районної у місті Києві державної адміністрації повідомило що, при обстеженні Дніпровською районною санітарно-епідеміологічною станцією м. Києва дошкільного навчального закладу №700, було встановлено, що в закладі має місце перевантаження. Разом з тим, групове приміщення надано в оренду без дотримання висновку держсанепідекспертизи на функціонування виносного концентратора в дошкільному закладі. Про порушені питання Дніпровська районна санітарно-епідеміологічною станція м. Києва повідомила листом від 23 квітня 2012 року №966 управління освіти та голову Дніпровської районної в м. Києві державної адміністрації. У зв'язку з вищезазначеним та згідно ст.16 Закону України "Про дошкільну освіту", листа МОН від 13.05.2010 №1/9-316 "Про використання приміщень дошкільних навчальних закладів" і, враховуючи збільшення контингенту дітей дошкільного віку, приміщення дошкільних навчальних закладів не можуть бути надані в орендне користування, так як повинні використовуватися за прямим призначенням.

З подальшої переписки між сторонами вбачається, що позивач неодноразово повідомляв відповідача про те, що приміщення за адресою вул. Рогозовського, 4 не може бути надано в орендне користування та необхідність звільнити орендоване приміщення та здати його по акту приймання-передачі.

Таким чином, вказаним судовим рішенням по справі № 910/9921/14 встановлено той факт, що Договір оренди припинив свою дію та сторонами не продовжувався, а у відповідача відсутні підстави для подальшого перебування у займаних приміщеннях, які мають бути ним звільнені. На цій підставі рішенням Господарського суду м. Києва від 15.07.2014 відповідач був виселений з нежитлового приміщення за адресою: м. Київ, вул. Рогозівська, 4.

Станом на момент розгляду даної справи, рішення Господарського суду міста Києва від 15.07.2014 у справі №910/9921/14 не скасоване та набрало законної сили.

У відповідності до ст. 35 Господарського процесуального кодексу України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, крім встановлених рішенням третейського суду, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Приписами ч. 4 ст. 291 Господарського кодексу України визначено, що правові наслідки припинення договору оренди визначаються відповідно до умов регулювання договору найму Цивільним кодексом України.

Відповідно до частини першої ст.785 Цивільного кодексу України у разі припинення договору найму наймач зобов'язаний негайно повернути наймачеві річ у стані, в якому вона була одержана, з урахуванням нормального зносу, або у стані, який було обумовлено в договорі.

Згідно ч. 1 статті 27 Закону України "Про оренду державного та комунального майна", у разі розірвання договору оренди, закінчення строку його дії та відмови від його продовження або банкрутства орендаря він зобов'язаний повернути орендодавцеві об'єкт оренди на умовах зазначених у договорі оренди.

З вказаних правових норм вбачається, що після закінчення строку дії договору оренди, в разі заперечень орендодавця щодо подальшого користування орендарем орендованими приміщеннями протягом місяця після закінчення строку дії договору, такий договір оренди припиняється, а орендар зобов'язаний звільнити орендоване приміщення та передати його орендарю.

Згідно з п. 5.15 Договору, орендар після припинення дії договору оренди та у разі відмови у продовженні договору оренди з боку власника об'єкту оренди, останній зобов'язаний протягом 30 календарних днів передати об'єкт оренди по акту приймання-передачі орендодавцю.

Згідно із частиною 1 ст.530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.

Колегія суддів, зважаючи на те, що Договір оренди припинився 04 грудня 2012 року, враховуючи положення пункту 8.3 Договору, норми ст. 764 ЦК України та ст. 17 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" щодо надання відповідачу можливості погодження питання щодо продовження дії договору протягом одного місяця, а також зважаючи на положення п. 5.15 Договору щодо строку повернення орендованого майна, дійшла висновку, що відповідач зобов'язаний був повернути позивачу-1 об'єкт оренди до 4 лютого 2013 року.

Як вбачається з матеріалів справи та не заперечується відповідачем, станом на час розгляду даної справи відповідач не повернув орендодавцю нерухоме майно, що знаходиться за адресою: м. Київ, вул. Рогозівська, 4, та продовжує ним користуватися. Рішення Господарського суду міста Києва від 15.07.2014 по справі № 910/9921/14 про виселення відповідача із вказаних приміщень, відповідачем не виконано.

Предметом спору уданій справі є стягнення з відповідача 217 803,18 грн. заборгованості з орендної плати, відшкодування комунальних витрат, плати за землю за спірний період з 01.01.2015 по 01.08.2016 та неустойки у розмірі 427 626,16 грн., передбаченої ч. 2 ст. 785 Цивільного кодексу України.

Так, стосовно вимог позивача про стягнення з відповідача заборгованості з орендної плати в розмірі 187 981,45 грн., з відшкодування плати за землю в сумі 14540,16 грн., експлуатаційних витрат в розмірі 1628,32 грн., вартості теплової енергії в сумі 13 595,37 грн., відшкодування вартості холодної води в розмірі 57,88 грн. колегія суддів вважає за необхідне відзначити про таке.

Згідно з ч.1 ст.762 Цивільного кодексу України за користування майном з наймача справляється орендна плата, розмір якої встановлюється договором найму.

Відповідно до ст. 1 Закону України "Про відповідальність суб'єктів підприємницької діяльності за несвоєчасне внесення плати за спожиті комунальні послуги та утримання прибудинкових територій" суб'єкти підприємницької діяльності, які використовують нежилі будинки і приміщення, належні їм на праві власності або орендовані ними на підставі договору, для провадження цієї діяльності сплачують комунальні послуги за тарифами, які у встановленому законодавством порядку відшкодовують повну вартість їх надання та пропорційну частку витрат на утримання прибудинкової території.

Відповідно до п.6.1 Положення про оренду майна територіальної громади міста Києва, затвердженого рішенням Київради від 21.04.2015 №415/1280 орендна плата встановлюється у грошовій формі. Строки внесення орендної плати та її розмір, визначені згідно з цим положенням, зазначаються у договорі оренди. Нарахування орендної плати припиняється у разі припинення договору оренди з дати підписання акта приймання-передачі об'єкта оренди орендарем та підприємством-балансоутримувачем. Крім орендної плати орендар сплачує: податки та збори у розмірах та порядку, визначених законодавством України; компенсацію витрат підприємств-балансоутримувачів за користування земельною ділянкою, на якій розташований об'єкт оренди, та плату за комунальні послуги (п. 6.5 Положення).

У відповідності до п. 4.1 Договору у редакції Додаткової угоди № 1459-пр від 01.10.2012 за користування об'єктом оренди орендар сплачує орендну плату, розрахунок якої здійснюється на підставі Методики розрахунку і використання орендної плати, затвердженої рішенням Дніпровської районної у м. Києві ради від 27.03.2008 № 221, від 12.03.2009 №338 та від 22.12.2009 № 412. Орендна плата за цим договором сплачується згідно розрахунку викладеному в Додатку № 2, що є невід'ємною частиною договору.

Додатком № 2 до Договору встановлено, що загальна сума орендної плати за базовий місяць згідно фіксованої ставки становить 5 187,00 грн. і нараховується з 22 лютого 2010 року.

Згідно із п. 4.2 Договору та з останнім абзацем Додатку №2 до Договору, розмір орендної плати за кожний наступний місяць визначається з урахуванням індексу інфляції за попередній місяць, опублікований у поточному місяці.

Відповідно до п. 4.5 Договору оренди, в редакції додаткової угоди від 01.10.2012 №1459-р останнім днем нарахування орендної плати є дата підписання сторонами акта приймання-передачі при поверненні об'єкта оренди орендодавцеві. Орендна плата сплачується орендарем незалежно від наслідків господарської діяльності щомісячно не пізніше 25 числа поточного місяця. Орендар зобов'язаний своєчасно та в повному обсязі сплачувати орендну плату (п.4.6 Договору).

Згідно з п .4.9 Договору, розмір компенсації (відшкодування) плати за землю сплачується згідно розрахунку, викладеному в додатку №4, що є невід'ємною частиною договору, сплачується орендарем окремо від орендної плати на рахунок балансоутримувача з урахуванням податку на додану вартість.

На підставі викладеного, за оцінкою колегії суддів, враховуючи те, що ПАТ "Укртелеком" до теперішнього часу не повернуло орендодавцю об'єкт оренди, суд першої інстанції дійшов правильного висновку, що позивачем правомірно нарахована орендна плата за користування приміщенням та плата на відшкодування витрат балансоутримувача.

Перевіривши наданий позивачем розрахунок заборгованості за період з 01.01.2015 по 01.08.2016, колегія суддів вважає його обґрунтованим та таким, що відповідає умовам чинного закону та договору оренди, у зв'язку з чим з відповідача підлягає до стягнення заборгованість в розмірі 217 803,18 грн., з якої: 187 981,45 грн. заборгованості з орендної плати, 14540,16 грн. заборгованості з відшкодування плати за землю, 1 628,32 грн. відшкодування експлуатаційних витрат, 13 595,37 грн. відшкодування вартості теплоенергії, 57,88 грн. відшкодування вартості холодної води за названий спірний період. Крім того, вказані розрахунки здійсненні з урахуванням часткових оплат ПАТ "Укртелеком" орендної плати. В свою чергу, під час апеляційного перегляду даної справи представником відповідача вказані розрахунки не заперечувались.

Доводи апеляційного оскарження відповідача про те, що обов'язок орендаря зі сплати орендної плати та інших передбачених договором платежів та штрафних санкцій виникає у останнього після підписання акта приймання-передачі орендованого приміщення, не приймається колегією суддів до уваги, оскільки такі ствердження є вільним трактуванням відповідача норм договору на свою користь. Аналіз змісту пункту 6.2 Договору свідчить про те, що сторони визначили період сплати орендної плати до дати фактичної передачі майна орендодавцю. Згідно положень норм законодавства та умов договору, орендар зобов'язаний здійснювати орендну плату та інші платежі щомісяця. При цьому, підписання акта приймання-передачі майна при його поверненні лише встановлює закінчення періоду за який підлягає внесенню орендна плата. Відсутність акта приймання-передачі майна не звільняє орендаря від обов'язку вносити орендну плату за весь час фактичного користування майном.

Серед іншого, не заслуговують на увагу і доводи оскарження відповідача щодо відсутності підстав для стягнення з нього вартості наданих комунальних послуг у зв'язку з тим, що порядок і розмір вартості таких послуг регулюється окремим договором між сторонами і вказана вимога є предметом окремого позову з огляду на те, що, обов'язок сплати фактично спожитих комунальних послуг орендарем за весь час фактичного користування майном встановлено умовами договору оренди та нормами Закону України "Про відповідальність суб'єктів підприємницької діяльності за несвоєчасне внесення плати за спожиті комунальні послуги та утримання прибудинкових територій".

Відносно вимог про стягнення неустойки у розмірі 427 626,16 грн., передбаченої ч. 2 ст. 785 Цивільного кодексу України за спірний період з 01.01.2015 по 01.08.2016 слід відзначити наступне.

Оренда державного та комунального майна є різновидом майнового найму, і при розгляді справ застосовуються норми як Закону України "Про оренду державного та комунального майна", так і норми Цивільного та Господарського кодексів України.

Відповідно до статті 29 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" за невиконання зобов'язань за договором оренди, сторони несуть відповідальність, встановлену законодавчими актами України та договором.

Як вже зазначалось вище, правові наслідки припинення договору оренди визначені статтею 27 Закону України "Про оренду державного та комунального майна", а саме у разі закінчення строку дії договору оренди та відмови від його продовження, орендар зобов'язаний повернути орендодавцеві об'єкт оренди на умовах, зазначених у договорі оренди. Аналогічні вимоги містить також стаття 291 Господарського кодексу України.

Згідно зі статтею 785 Цивільного кодексу України, яка визначена підставою позову, у разі припинення договору найму наймач зобов'язаний негайно повернути наймодавцеві річ у стані, в якому вона була одержана, з урахуванням нормального зносу, або у стані, який було обумовлено в договорі.

Якщо наймач не виконує обов'язку щодо повернення речі, наймодавець має право вимагати від наймача сплати неустойки у розмірі подвійної плати за користування річчю за час прострочення.

Відтак, неустойка, стягнення якої передбачено частиною 2 вказаної статті, є самостійною майновою відповідальністю у сфері орендних правовідносин, право на стягнення якої виникає в орендодавця у разі несвоєчасного повернення орендованого майна орендарем, та нараховується за увесь час прострочення зобов'язання щодо повернення речі.

Отже, виходячи з наведених приписів законодавства, вимог даного позову і змісту заперечень відповідача, предметом доказування при вирішенні даного спору, в частині щодо стягнення неустойки є установлення судами, зокрема обставин щодо припинення дії договору оренди, прострочення відповідачем зобов'язання щодо повернення об'єкта оренди, і як наслідок установлення обставин щодо наявності чи відсутності правових підстав для застосування відповідальності у вигляді сплати неустойки у розмірі подвійної плати за користування річчю за час прострочення.

Як встановлено судом першої інстанції, і це підтверджується матеріалами справи, рішенням Господарського суду міста Києва від 15.07.2014 у справі №910/9921/14 виселено ПАТ "Укртелеком" з нежитлового приміщення за адресою: м. Київ, вул. Рогозівська, буд. 4. Установлено і те, що орендоване приміщення відповідачем не повернуто.

Відтак, за оцінкою колегії суддів, враховуючи, що строк виконання відповідачем свого зобов'язання за Договором оренди щодо повернення майна настав, але останнім не виконаний, позовні вимоги щодо стягнення з відповідача неустойки у розмірі подвійної плати за користування майном за час прострочення є правомірними та підлягають задоволенню.

Як свідчить наявний в матеріалах справи розрахунок позовних вимог, наданий позивачем, неустойка за порушення відповідачем зобов'язання щодо повернення орендованого майна позивачем нараховується за період з 01.01.2015 по 01.08.2016 року, що відповідає умовам Договору та чинному законодавству.

Перевіривши розрахунок суми неустойки, колегією суддів встановлено, що здійснений він у відповідності до Методики розрахунку і використання орендної плати, є арифметично вірним та обґрунтованим.

Таким чином, з урахуванням викладеного, колегія суддів вважає вірним висновок місцевого господарського суду, що позовні вимоги в частині стягнення з відповідача неустойки в розмірі 427 626,16 грн., підлягають задоволенню в повному обсязі.

Правова позиція відносно можливості одночасного стягнення орендної плати, нарахованої з дня припинення договору та неустойки у розмірі подвійної плати за користування річчю за час прострочення, викладена у постанові Верховного Суду України від 02 вересня 2014 року №3-85гс14.

Стосовно клопотання відповідача про зменшення розміру неустойки, яке заявлялось відповідачем як у суді першої інстанції, так і у доводах апеляційного оскарження, колегія суддів вважає за необхідне зазначити наступне.

Пунктом 5.4. постанови пленуму Вищого господарського суду України № 12 від 29.05.2013 "Про деякі питання практики застосування законодавства про оренду (найм) майна" роз'яснено, що застосовуючи приписи статті 785 ЦК України у розгляді справ зі спорів про стягнення неустойки за прострочення виконання зобов'язань з повернення об'єкта оренди, господарським судам слід звертати увагу на те, що неустойка, стягнення якої передбачено частиною другою ст. 785 ЦК України, є самостійною майновою відповідальністю у сфері орендних правовідносин і визначається як подвійна плата за користування річчю за час прострочення.

Тобто, ця неустойка є самостійною майновою відповідальністю у сфері орендних правовідносин і визначається як подвійна плата за користування річчю за час прострочення і не може бути ототожнена з неустойкою (штрафом, пенею), передбаченою пунктом 1 частини другої статті 258 ЦК України, оскільки, на відміну від приписів статті 549 ЦК України, її обчислення не здійснюється у відсотках від суми невиконання або неналежного виконання зобов'язання (штраф), а також у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання (пеня), і вона не підлягає ніякому зменшенню відповідно до ст. 83 ГПК України. (аналогічна правова позиція також викладена у постанові Вищого господарського суду України від 02 листопада 2016 року № 915/2102/15 )

Щодо доводів відповідача стосовно неможливості швидкого звільнення орендованого приміщення відповідачем у зв'язку з необхідністю перенесення обладнання, перепідключення зазначеного обладнання та відсутності у зв'язку з цим вини відповідача у неможливості звільнення приміщення, колегія суддів зазначає, що наданим відповідачем Робрчим проектом встановлення телекомунікаційного обладнання, який датований 22 грудня 2015 року, передбачено термін реалізації об'єкту І квартал 2017 року, тоді як обов'язок звільнити приміщення у зв'язку із закінченням дії договору оренди виник ще у лютому 2013 року.

У відповідності до ст. 124, пунктів 2, 3, 4 частини другої ст. 129 Конституції України та статей 4-2, 4-3 Господарського процесуального кодексу України основними засадами судочинства є рівність всіх учасників судового процесу перед законом та судом, змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

За приписами ст. 43 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному та об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Відповідно до статті 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Згідно статті 32 ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів встановила, що у даному випадку скаржником не надано належних та допустимих доказів на підтвердження своєї правової позиції, а також не наведено переконливих аргументів у відповідності з нормами чинного законодавства, щодо спростування висновків суду першої інстанції. Таким чином, апеляційні вимоги Публічного акціонерного товариства "Укртелеком" є необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню, підстав для зміни чи скасування оскарженого рішення у даній справі колегія суддів не вбачає.

Розподіл судових витрат здійснити у відповідності до ст. 49 ГПК України.

Керуючись ст.ст. 32-34, 43, 49, 85, 99, 101-105 Господарського процесуального кодексу України, Київський апеляційний господарський суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Укртелеком" залишити без задоволення.

2. Рішення Господарського суду міста Києва від 06.12.2016р. №910/16888/16 залишити без змін.

3. Матеріали справи №910/16888/16 повернути до Господарського суду міста Києва.

Постанову Київського апеляційного господарського суду може бути оскаржено до Вищого господарського суду України у порядку, передбаченому ст. 107 ГПК України.

Постанова Київського апеляційного господарського суду за наслідками перегляду відповідно до ст. 105 ГПК України набирає законної сили з дня її прийняття.

Головуючий суддя М.Л. Яковлєв

Судді Т.І. Разіна

Б.В. Отрюх