увійти
УКР
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
=====
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
| "11" травня 2007 р. | 12:30 | Справа № 14/155/07
м. Миколаїв За позовом: Арбітражного керуючого ОСОБА_1 (АДРЕСА_1) до відповідача: Миколаївського обласного відділу з питань банкрутства (54001, м.Миколаїв, пр.Леніна, 93-В, а/с 156) Суддя Василяка К.Л. при секретарі судового засідання Заболотній І.В. П Р Е Д С Т А В Н И К И: від позивача: ОСОБА_1 -арбітражний керуючий від відповідача: Сірошенко О.Ф. -дов №2 від 03.04.2007р. СУТЬ СПОРУ: позивач звернувся до суду з позовом про скасування Розпорядження про усунення порушень ліцензійних умов провадження господарської діяльності арбітражним керуючим (розпорядником майна, керуючим санацією, ліквідатором) від 20.02.2007р., прийнятого Миколаївським обласним відділом з питань банкрутства.
Відповідач у своїх запереченнях адміністративний позов не визнав, просить в позові відмовити, посилаючись на наступне: - при прийнятті оспорюваного розпорядження Миколаївський обласний відділ з питань банкрутства діяв у межах та спосіб, що передбачені Конституцією та діючим законодавством України; - викладена у спірному розпорядженні пропозиція про розірвання Договору від 06.12.2006р. купівлі-продажу об'єкту нерухомості ґрунтується на тому, що укладання вказаного договору відбулося в період заборони вчинення дій по купівлі-продажу майна, що виставлялось для реалізації на аукціоні, проведеному 19.10.2006р. та заборони проводити розрахунки за придбане на аукціоні майно (ухвала господарського суду від 31.10.2006р. та постанова Одеського апеляційного суду від 16.01.2007р. по справі №15/485/06). Припущення, що арбітражний керуючий не знав про наявність вказаної заборони не позбавляє її можливості розірвати договір купівлі-продажу від 06.12.2006р. на даний час, та укласти наступний договір після вирішення справи №15/485/06 по суті. У відповідності до ст.150 КАС України у судових засіданнях 24.04.2007р. та 10.05.2007р. оголошувались перерви. Заслухавши представників сторін, вивчивши матеріали справи, суд - в с т а н о в и в: 19.10.2006р. Протоколом торгів у формі аукціону №1, переможцем аукціону по продажу майна ВАТ ППТ “Нектар” за адресою: м.Миколаїв, вул.Чкалова, 42, виставленого на реалізацію на товарній біржі “Ізумруд”, було визнано ТОВ “Автоцентр-Миколаїв” в особі директора Абшилави Г.Ш. Згідно вказаного протоколу, покупець (ТОВ “Автоцентр-Миколаїв”) зобов'язався на протязі 10-ти банківських днів з дня проведення аукціону та підписання вказаного протоколу сплатити 3500000,0 грн. (за винятком гарантійного внеску у сумі 125000,0 грн.) на розрахунковий рахунок представництва ТБ “Ізумруд” в м.Миколаєві. 24.10.2006р. Протоколом комітету кредиторів №17 затверджено протокол №1 від 19.10.2006р. щодо результатів торгів. 27.10.2006р. ухвалою господарського суду по справі №15/485/06 прийнято до розгляду позовну заяву ТОВ “Петрівна” про визнання недійсним протоколу №1 від 19.10.2006р. стосовно результатів торгів у формі аукціону по продажу майна ВАТ ППТ “Нектар” у зв'язку з невідповідністю діючому законодавству та порушенню порядку проведення аукціону. В якості забезпечення позову, судом було винесено ухвалу про заборону на вчинення дій по укладанню договору купівлі-продажу майна ВАТ ППТ “Нектар”. 07.11.2006р. ухвалою господарського суду Миколаївської області по справі №15/485/06 вказані заходи були скасовані. 06.12.2006р. Одеським апеляційним судом було прийнято до провадження апеляцій скаргу ТОВ “Петрівна” на ухвалу господарського суду Миколаївської області від 07.11.2006р. в частині скасування заходів до забезпечення позову. 06.12.2006р. ліквідатором ВАТ ППТ “Нектар” ОСОБА_1 та керівником ТБ “Ізумруд” підписано протокол №2 торгів в формі аукціону по продажу майна ВАТ “Нектар”, яким, враховуючи невиконання ТОВ “Автоцентр-Миколаїв” обов'язку щодо проведення розрахунку, визнано торги такими, що не відбулися. 06.12.2006р. комітетом кредиторів було прийняте рішення щодо реалізації майна ВАТ ППТ “Нектар”, розташованого за адресою: м.Миколаїв, вул.Чкалова, 42, шляхом прямого продажу ПП “Игдем” за узгодженою ціною 2750000,0 грн., про що було складено протокол №19. 06.12.2006р. між ВАТ ППТ “Нектар” в особі ліквідатора ОСОБА_1 та ПП “Игдем” укладено договір купівлі-продажу нежитлової будівлі, розташованої за адресою: м.Миколаїв, вул.Чкалова, 42. Продаж майна вчинено за 2750000,0 грн., які покупець вніс до укладання договору. Вказаний договір посвідчено приватним нотаріусом Миколаївського міського нотаріального округу ОСОБА_2 та зареєстровано в реєстрі за №2472. 10.02.2007р. Миколаївським обласним відділом з питань банкрутства складено акт позапланової перевірки ліцензійних умов провадження господарської діяльності №4, за результатами перевірки діяльності арбітражного керуючого ОСОБА_1 з питань продажу майнового комплексу ВАТ ППТ “Нектар”, за адресою: м.Миколаїв, вул.Чкалова, 42, яким було виявлено факти порушень вимог чинного законодавства, а саме: - порушено ч. 4 ст. 85 ГПК України, оскільки договір від 06.12.2006р. купівлі-продажу об'єкта нерухомості, розташованого за адресою: м.Миколаїв, вул.Чкалова, 42, з ПП фірма “Игдем” укладено в період розгляду Одеським апеляційним господарським судом апеляційної скарги ТОВ “Петрівна” на ухвалу господарського суду від 07.11.2006р. про скасування заборони щодо вчинення дій по укладанню договору купівлі-продажу майна, що виставлялось для реалізації на аукціоні, проведеному 19.10.2006р. та заборони проводити розрахунки за придбане на аукціоні майно”. Ухвала господарського суду від 07.11.2006р. про скасування заборони щодо вчинення дій по укладанню договору купівлі-продажу майна, що виставлялось для реалізації на аукціоні, проведеному 19.10.2006р. не набрала законної сили, оскільки була оскаржена до апеляційної інстанції. - порушено ч.6 ст.17, ст.23 Закону України “Про приватизацію невеликих державних підприємств (малу приватизацію)”, оскільки вказаним законом не передбачено встановлення термінів розрахунків за майно, яке виставлялось на аукціоні (протокол №1 торгів у формі аукціону від 19.10.2006р.) та визнання торгів такими, що не відбулись (протокол №2 торгів у формі аукціону від 06.12.2006р.), посилаючись на невиконання переможцем торгів умов розрахунків за майно. Згідно ст.23 Закону України “Про приватизацію невеликих державних підприємств (малу приватизацію)”, умови внесення платежів визначаються договором купівлі-продажу, який не було укладено між ВАТ “Нектар” та ТОВ “Автоцентр-Миколаїв”. На підставі Акту перевірки №4 від 10.02.2007р. Миколаївським обласним відділом з питань банкрутства було видано Розпорядження від 20.02.2007р. про усунення порушень ліцензійних умов провадження господарської діяльності арбітражним керуючим (розпорядником майна, керуючим санацією, ліквідатором), в якому арбітражному керуючому ОСОБА_1 запропоновано усунути виявлені порушення, а саме: - в строк до 02.03.2007р. відповідно до чинного законодавства вчинити дії по розірванню Договору від 06.12.2006р. купівлі-продажу нежитлової будівлі, розташованої за адресою: м.Миколаїв, вул.Чкалова, 42, укладеному між ВАТ ППТ “Нектар та ПП “Игдем” та повідомити Миколаївський обласний відділ з питань банкрутства про вчинені дії та надати копії відповідних документів не пізніше 05.03.2007р.; - вчинити дії по укладанню договору купівлі-продажу після вирішення питання та у відповідності з рішенням у справі №15/485/06 про визнання недійсним протоколу №1 від 19.10.2006р. торгів у формі аукціону по продажу майна, яке перебуває на балансі ВАТ ППТ “Нектар” та виставленого на реалізацію на товарній біржі “Ізумруд”, та не пізніше п'яти робочих днів повідомити Миколаївський обласний відділ з питань банкрутства про усунені порушення та надати копії підтверджуючих документів. Листом №26 від 15.02.2007р. позивач направив до Миколаївського обласного відділу з питань банкрутства свої заперечення по акту перевірки, а листом №44 від 02.03.2007р. повідомив відповідача про неможливість виконання розпорядження від 20.02.2007р., оскільки вказане розпорядження не відповідає обставинам справи та суперечить нормам чинного законодавства. Крім того, не погоджуючись з прийнятим Миколаївським обласним відділом з питань банкрутства рішенням, позивач звернувся до суду з позовом, в якому просить скасувати Розпорядженням від 20.02.2007р. з мотивів викладених у позовній заяві.
Вивчивши матеріали справи, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню, виходячи з наступного. Відповідно до п.3 ст.2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суду перевіряють, чи прийняті вони на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноважень з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення; неупереджено; добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливим наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення; з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення, своєчасно, тобто протягом розумного строку. Статтею 105 КАС України передбачено, що адміністративний позов може містити вимоги, зокрема, про скасування або визнання нечинним рішення відповідача -суб'єкта владних повноважень повністю чи окремих його положень, а також про зобов'язання відповідача -суб'єкта владних повноважень прийняти рішення або вчинити певні дії. Частиною 2 статті 19 Конституції України встановлюється, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією України та законами України. Згідно п.1 Положення про Миколаївський обласний відділ з питань банкрутства (надалі положення), затвердженого наказом Міністерства економіки №400 від 05.11.2004р. в редакції наказу №493 від 09.12.2005р., Миколаївський обласний відділ з питань банкрутства є територіальним органом Міністерства економіки України, утворюється за його наказом та є підзвітним і підпорядкованим Міністерству економіки, тобто є суб'єктом владних повноважень в розумінні ст.3 КАС України. Згідно п.5 Положення, Миколаївський обласний відділ з питань банкрутства, відповідно до покладених на нього завдань, здійснює контроль за додержанням арбітражними керуючими (розпорядниками майна, керуючими санацією, ліквідаторами) ліцензійних умов провадження господарської діяльності арбітражних керуючих. Наказом Державного комітету України з питань регуляторної політики та підприємництва і Міністерства економіки з питань європейської інтеграції України №22/35 від 13.02.2002р. затверджено Порядок контролю за додержанням ліцензійних умов провадження господарської діяльності арбітражних керуючих (розпорядників майна, керуючих санацією, ліквідаторів) (надалі Порядок). Згідно п.1 Порядку, регіональні та обласні відділи з питань банкрутства, здійснюють контроль за додержанням ліцензійних умов, в межах своїх повноважень шляхом проведення планових та позапланових перевірок. Відповідно до п.5.3 Порядку, за результатами перевірки комісія складає акт перевірки. Не пізніше десяти робочих днів з дати складання акту перевірки, орган контролю видає розпорядження про усунення порушень ліцензійних умов або орган ліцензування приймає рішення про анулювання ліцензії (п.6.1 Порядку). Арбітражний керуючий, який одержав розпорядження про усунення ним виявлених порушень Ліцензійних умов, зобов'язаний його виконати і в установлений у розпорядженні термін у письмовій формі повідомити про це орган, який видав розпорядження (п.6.3 Порядку). Згідно п.6.4 Порядку, у разі невиконання арбітражним керуючим розпорядження про усунення виявлених порушень Ліцензійних умов, орган контролю за результатами перевірки складає акт про невиконання розпорядження про усунення виявлених порушень, який є підставою для анулювання ліцензії. Таким чином, у зв'язку з прийняттям оспорюваного розпорядження порушуються права та охоронювані законом інтереси позивача по справі.
Як вбачається з спірного розпорядження, підставою для його видання стало встановлення фактів порушення з боку арбітражного керуючого ОСОБА_1 приписів чинного законодавства під час укладання договору купівлі-продажу від 06.12.2006р. Дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку, що порушення, які наведені відповідачем у спірному розпорядженні не знайшли свого підтвердження. Так, на момент укладання спірного договору тривала ліквідаційна процедура відносно ВАТ ППт “Нектар”, яка була порушена з дня винесення постанови про визнання боржника банкрутом від 18.05.2006р. по справі №14/98. Відповідно до п.1 ст.23 Закону України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом”, з дня прийняття господарським судом постанови про визнання боржника банкрутом та відкриття ліквідаційної процедури скасовується арешт, накладений на майно боржника, визнаного банкрутом, чи інші обмеження щодо розпорядження майном такого боржника. Накладення нових арештів або інших обмежень щодо розпорядження майном банкрута не допускається. Ухвалою суду від 07.11.2006р. по справи №15/485/06 було скасовано заборону, накладену ухвалою суду від 31.10.2006р., щодо вчинення дій по укладанню договору купівлі-продажу майна, що виставлялось для реалізації на аукціоні, проведеному 19.10.2006р. та заборони проводити розрахунки за придбане на аукціоні майно. Відповідно до приписів Господарського процесуального кодексу України, ухвала господарського суду вступає в законну силу з моменту її винесення. При цьому, подальше її оскарження до апеляційної або касаційної інстанції не зупиняє її дію. Ухвалою Заводського районного суду м.Миколаєва від 28.11.2006р. також було скасовано заходи забезпечення позову Абшалави Г.Ш. про визнання недійсним протоколу торгів від 19.10.2006р., зазначені в ухвалі Заводського районного суду м.Миколаєва від 08.11.2006р. Таким чином, посилання відповідача на те, що договір від 06.12.2006р. було укладено в період дії заборони на відчуження майна розташованого за адресою: м.Миколаїв, вул.Чкалова, 42 не відповідає обставинам справи. Відповідно не мають під собою підґрунтя і викладені в оспорюваному розпорядженні пропозиції стосовно розірвання договору купівлі-продажу від 06.12.2006р. та укладання його в подальшому після прийняття рішення по справі №15/485/06, з підстав викладених вище.
Що стосується обставин укладання спірного договору, суд вважає за необхідне зазначити, що відповідно до п.1 ст.25 Закону України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом” (надалі Закон) до повноважень ліквідатора відносить реалізація майна банкрута для задоволення вимог, включених до реєстру кредиторів, в порядку передбаченому вказаним законом. Згідно ст.30 Закону після проведення інвентаризації та оцінки майна банкрута ліквідатор розпочинає продаж майна банкрута на відкритих торгах, якщо комітетом кредиторів не встановлено інший порядок продажу майна банкрута. Матеріали справи свідчать про те, що відкриті торги призначались ліквідатором тричі -04.09.2006р., 21.09.2006р. та 19.10.2006р., але з різних підстав були визнані такими, що не відбулися. 06.12.2006р. збори комітету кредиторів ВАТ ППТ “Нектар” (протокол №19), в рамках наданих ним п.8 ст.16 Закону повноважень, вирішили: визначити порядок реалізації майна боржника, розташованого за адресою: м.Миколаїв, вул.Чкалова, 42 шляхом прямого продажу ПП “Игдем” за ціною 2750000,0 грн. та доручити ліквідатору ВАТ ППТ “Нектар” укласти та підписати з ПП “Игдем” договорі купівлі-продажу нерухомого майна з нотаріальним оформленням та державною реєстрацією. Що стосується викладених в акті перевірки №44 від 10.02.2007р. та розпорядженні від 20.02.2007р. порушень арбітражним керуючим ОСОБА_1 чинного законодавства під час проведення відкритих торгів від 19.10.2006р., то встановлення таких обставин відноситься до компетенції суду за результатами розгляду справи про визнання таких торгів недійсними. Статтею 71 КАС України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову. Доказів того, що на час винесення оспорюваного розпорядження судові рішення, в яких було б встановлено факти невідповідності торгів від 19.10.2006р. діючому законодавству, сторонами суду не надано, тому висновок Миколаївського обласного відділу з питань банкрутства з цього питання суд вважає необґрунтованим. Враховуючи викладене, розпорядження від 20.02.2007р. підлягає скасуванню, як таке, що прийняте необґрунтовано, тобто без урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення. За таких обставин, позов підлягає задоволенню в повному обсязі.
Керуючись ст. ст. 87, 94, 98, 118, 160-163, 167, 254 КАСУ господарський суд, -
ПОСТАНОВИВ:
1. Позовні вимоги задовольнити в повному обсязі. 2. Скасувати Розпорядження про усунення порушень ліцензійних умов провадження господарської діяльності арбітражним керуючим (розпорядником майна, керуючим санацією, ліквідатором) від 20.02.2007р., прийняте Миколаївським обласним відділом з питань банкрутства. 3. Повернути з Державного бюджету України в особі Відділенні Державного казначейства м.Миколаєва (р/р №31118095700006 в УДК у Миколаївській області, КБК 22090200, МФО 826013, код ЄДРПОУ - 23626096) на користь Арбітражного керуючого ОСОБА_1, АДРЕСА_1 (відомості про банківські реквізити відсутні) 3,40 грн. державного мита.
Постанова або ухвала суду першої інстанції, якщо інше не встановлено цим Кодексом, набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, встановленого цим Кодексом, якщо таку заяву не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у строк, встановлений цим Кодексом, постанова або ухвала суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи. Про апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції спочатку подається заява. Обґрунтування мотивів оскарження і вимоги до суду апеляційної інстанції викладаються в апеляційній скарзі. Заява про апеляційне оскарження та апеляційна скарга подаються до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції. Заява про апеляційне оскарження постанови суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 цього Кодексу - з дня складення в повному обсязі. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження. Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження. Заява про апеляційне оскарження чи апеляційна скарга, подані після закінчення строків, встановлених цією статтею, залишаються без розгляду, якщо суд апеляційної інстанції за заявою особи, яка їх подала, не знайде підстав для поновлення строку, про що постановляється ухвала.
|
