Постанова № 65133313, 28.02.2017, Харківський апеляційний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 лютого 2017 р. Справа № 530/1641/16-аКолегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді: Тацій Л.В.

Суддів: Подобайло З.Г. , Григорова А.М.

за участю секретаря судового засідання Гришко Ю.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Управління Пенсійного фонду України в Зіньківському районі Полтавської області на постанову Зіньківського районного суду Полтавської області від 07.12.2016р. по справі № 530/1641/16-а

за позовом ОСОБА_1

до Управління Пенсійного фонду України в Зіньківському районі Полтавської області

про визнання незаконними (протиправними) дії рішення суб'єктів владних повноважень та зобов'язання вчинити певні дії та прийняти відповідні рішення,

ВСТАНОВИЛА:

Позивач, ОСОБА_1 звернувся до Зіньківського районного суду Полтавської області з позовом до Управління Пенсійного фонду України в Зіньківському районі Полтавської області, в якому просив :

Визнати протиправними дії Управління Пенсійного фонду України в Зіньківському районі Полтавської області щодо відмови ОСОБА_1 в перерахунку пенсії.

Зобов'язати Управління Пенсійного фонду України в Зіньківському районі Полтавської області провести перерахунок пенсії, ОСОБА_1 починаючи з 01 червня 2016 року, виходячи з розрахунку 90% від суми місячної ( чинної) заробітної плати на підставі довідки Прокуратури Полтавської області від 22.11.2016 року № 18-708/вих.-16 у зв'язку з підвищенням заробітної плати відповідної категорії прокурорсько-слідчих працівників згідно статті 50-1 Закону України "Про прокуратуру" ( №1789-ХІІ) та здійснити відповідні виплати - різницю між фактично отриманою та перерахованою пенсією.

Постановою Зіньківського районного суду Полтавської області від 07.12.2016р. зазначений позов задоволено в повному обсязі.

Відповідач, не погодившись з постановою суду першої інстанції, подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на невідповідність висновків суду першої інстанції обставинам справи та порушення судом норм матеріального права, а саме, п. 5 Прикінцевих положень Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення», ст. 50-1 Закону України «Про прокуратуру» від 05.11.1991р., просить оскаржувану постанову скасувати та прийняти нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити.

Виходячи з приписів ч. 1 ст. 41 Кодексу адміністративного судочинства України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

Колегія суддів, заслухавши доповідь обставин справи, перевіривши рішення суду першої інстанції, доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, вважає, що вимоги апеляційної скарги підлягають частковому задоволенню, виходячи з наступного.

Судом першої інстанції встановлено, що позивач ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, з квітня 2008 року перебуває на обліку в управлінні Пенсійного фонду України в Зіньківському районі Полтавській області та отримує пенсію за вислугу років.

25.11.2016 року ОСОБА_1 звернувся до управління Пенсійного фонду України в Зіньківському районі Полтавській області із заявою, згідно якої просив здійснити перерахунок пенсії за вислугою років за правилами частини 1 статті 50-1 Закону України "Про прокуратуру" в редакції Закону України від 12.07.2001р. № 2663-ІІІ "Про внесення змін до Закону України "Про прокуратуру", (1789-ХІІ), згідно поданої довідки Прокуратури Полтавської області від 22.11.2016 року № 18-708/вих.-16, про заробіток для перерахунку пенсії в розмірі 90% від суми заробітку за відповідною посадою без обмеження граничного розміру та виплатити різницю між фактично отриманою та належною до сплати сумою пенсії за вислугою років із 01 січня 2016 року. Довідка для перерахунку пенсії позивачу надана у зв'язку з підвищенням посадових окладів працівникам прокуратури, відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 09.12.2015р. №1013 "Про упорядкування структури заробітної плати, особливості проведення індексації та внесення змін до деяких нормативно-правових актів".

Управління Пенсійного фонду України в Зіньківському районі Полтавській області листом від 25.11.2016 року №20/Д-02 відмовив ОСОБА_1 в перерахунку пенсії.

На час звернення до управління Пенсійного фонду України в Зіньківському районі Полтавській області згідно наданої прокуратурою Полтавської області довідки від 22.11.2016 року № 18-708/вих.-16 та трудової книжки ОСОБА_1 (а.с.11-13) вислуга років, яка дає право на призначення пенсії відповідно до частини 1 статті 50-1 Закону "Про прокуратуру" в редакції Закону України від 12.07.2001 р. № 2663-ІІІ "Про зміни до Закону України "Про прокуратуру", чинної на час виходу на пенсію, розпочався з 16.08.1976 року із яких: 10 рік 0 місяці 6 дні в органах прокуратури, 12 років 7 місяців 00 днів на посадах начальницького складу органів внутрішніх справ.

Рішення відповідача про відмову у здійсненні перерахунку пенсії вмотивоване тим, що п. 5 Прикінцевих положень Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення» №213-VIII від 02.03.2015 р., з 1 червня 2015 року скасовані норми щодо пенсійного забезпечення осіб, яким пенсія/щомісячне грошове утримання призначаються (перераховуються) відповідно до Законів України «Про державну службу», «Про прокуратуру», «Про судоустрій і статус суддів», «Про статус народного депутату України», «Про Кабінет Міністрів України», «Про судову експертизу», «Про Національний банк України», «Про службу в органах місцевого самоврядування», «Про дипломатичну службу», Податкового та Митного кодексів України, Положення про помічника консультанта народного депутата України.

Задовольняючи позов в повному обсязі, суд першої інстанції виходив з протиправності відмови здійснити позивачу перерахунок пенсії на підставі довідки від 22.11.2016 року № 18-708/вих.-16.

Колегія суддів частково погоджується з таким висновком суду першої інстанції, виходячи з наступного.

З матеріалів справи встановлено, що пенсію за вислугу років позивачу призначено у 2008 році за нормами Закону України "Про прокуратуру" від 05.11.1991р. у розмірі 90 відсотків від суми місячної (чинної) заробітної плати, за відповідною посадою, з якої позивач вийшов на пенсію.

Конституційний Суд України неодноразово розглядав питання, пов'язані з реалізацією права на соціальний захист, і сформулював правову позицію, згідно з якою Конституція України виокремлює певні категорії громадян України, що потребують додаткових гарантій соціального захисту з боку держави. До них, зокрема, належать громадяни, які відповідно до статті 17 Конституції України перебувають на службі у військових формуваннях та правоохоронних органах держави, забезпечуючи суверенітет і територіальну цілісність України, її економічну та інформаційну безпеку, а саме: у Збройних Силах України, органах Служби безпеки України, міліції, прокуратури, охорони державного кордону України, податкової міліції, Управління державної охорони України, державної пожежної охорони, Державного департаменту України з питань виконання покарань тощо (рішення Конституційного Суду України від 6 липня 1999 року № 8-рп/99 у справі щодо права на пільги та від 20 березня 2002 року № 5-рп/2002 у справі щодо пільг, компенсацій і гарантій).

У зазначених рішеннях Конституційний Суд України вказав, що необхідність додаткових гарантій соціальної захищеності цієї категорії громадян як під час проходження служби, так і після її закінчення зумовлена насамперед тим, що служба у Збройних Силах України, інших військових формуваннях та правоохоронних органах держави пов'язана з ризиком для життя і здоров'я, підвищеними вимогами до дисципліни, професійної придатності, фахових, фізичних, вольових та інших якостей. Це повинно компенсуватися наявністю підвищених гарантій соціальної захищеності, тобто комплексу організаційно-правових економічних заходів, спрямованих на забезпечення добробуту саме цієї категорії громадян як під час проходження служби, так і після її закінчення.

Виходячи із висловленого у рішеннях Конституційного Суду України розуміння сутності соціальних гарантій працівників правоохоронних органів, зокрема працівників прокуратури, зміст та обсяг отриманих ними соціальних гарантій не може бути звужено шляхом внесення змін до законодавства, в тому числі щодо розміру раніше призначеної пенсії.

Таким чином, враховуючи, що позивачу у 2008 році призначено пенсію у розмірі 90 відсотків від суми місячної (чинної) заробітної плати за відповідною посадою, з якої позивач вийшов на пенсію, її розмір у відсотковому відношенні до чинної заробітної плати відповідної категорії осіб, що працюють в органах прокуратури не може бути зменшено.

На момент призначення позивачу пенсії чинною була норма Закону України "Про прокуратуру" від 05.11.1991р., а саме ст. 50-1, яка надавала право на перерахунок пенсії у зв'язку з підвищенням заробітної плати відповідних категорій прокурорсько-слідчих працівників.

Також за приписами Закону України "Про прокуратуру" від 05.11.1991р., чинними на час призначення пенсії ОСОБА_1. граничний розмір пенсії обмежено не було.

Таким чином, на час призначення позивачу пенсії, його пенсійне забезпечення включало наявність у нього права на отримання пенсії у розмірі 90 % без обмеження граничного розміру пенсії та право на її перерахунок у разі підвищення заробітної плати відповідних категорій прокурорсько-слідчих працівників.

Отже, оскільки на час набуття позивачем права на пенсійне забезпечення за ст. 50-1 Закону України "Про прокуратуру" від 05.11.1991р. було встановлено його право на отримання пенсії у розмірі 90 % за відповідною посадою, з якої позивач вийшов на пенсію без обмеження граничного розміру та на перерахунок пенсії, колегія суддів дійшла висновку, що зазначена норма зберігає юридичну силу, як для позивача, так і для відповідача на час звернення позивача із заявою про перерахунок пенсії від 25.11.2016р., що узгоджується з правовою позицією Верховного Суду України, викладеною в постанові від 01.07.2014р. по справі № 21-244а14, яка в силу положень ч.1 ст. 244-2 Кодексу адміністративного судочинства України має враховуватись судами загальної юрисдикції.

Щодо доводів апеляційної скарги про обґрунтованість відмови у перерахунку позивачу пенсії у зв'язку із скасуванням з 01.06.2015 року норм щодо пенсійного забезпечення осіб, яким пенсії призначаються відповідно до Закону України "Про прокуратуру" колегія суддів зазначає наступне.

Пунктом 5 Прикінцевих положень Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення» від 02.03.2015 року №213 передбачено, що у разі неприйняття до 01.06.2015 року закону щодо призначення пенсій, у тому числі спеціальних, на загальних підставах з 01.06.2015 року скасовуються норми щодо пенсійного забезпечення осіб, яким пенсії/щомісячне довічне утримання призначаються відповідно до законів України «Про державну службу», «Про прокуратуру», «Про судоустрій і статус суддів», «Про статус народного депутата України», «Про Кабінет Міністрів України», «Про судову експертизу», «Про національний банк України», «Про службу в органах місцевого самоврядування», «Про дипломатичну службу», Податкового та Митного кодексів України, Положення про помічника - консультанта народного депутата України.

Натомість з 15.07.2015р. набрав чинності Закон України "Про прокуратуру" від 14.10.2014р., яким врегульовано питання пенсійного забезпечення та перерахунку пенсій працівників прокуратури, а саме статтею 86.

Таким чином, колегія суддів зазначає, що норми щодо пенсійного забезпечення працівників органів прокуратури за Законом України "Про прокуратуру" від 14.10.2014р. не могли бути скасовані пунктом 5 Прикінцевих положень Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення», оскільки норми Закону України "Про прокуратуру" від 14.10.2014р. щодо пенсійного забезпечення працівників органів прокуратури набрали чинності 15.07.2015р., тобто після 01.06.2015р.

Отже, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що відмова позивачу у проведенні перерахунку пенсії на підставі ст. 86 Закону України "Про прокуратуру" від 14.10.2014р. та п. 5 Прикінцевих положень Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення» є неправомірною.

Разом з тим, колегія суддів не погоджується з висновком суду першої інстанції щодо наявності підстав для зобов'язання відповідача здійснити перерахунок пенсії позивача з 01.06.2016р. з наступних підстав.

Відповідно до ч. 4 ст. 45 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» перерахунок призначеної пенсії у разі виникнення права на підвищення пенсії провадиться з першого числа місяця, в якому пенсіонер звернувся за перерахунком пенсії, якщо відповідну заяву з усіма необхідними документами подано ним до 15 числа включно, і з першого числа наступного місяця, якщо заяву з усіма необхідними документами подано ним після 15 числа.

Як встановлено з матеріалів справи, із заявою про перерахунок пенсії позивач звернувся до відповідача 25.11.2016р.

Таким чином, перерахунок пенсії позивача за зазначеною довідкою необхідно провести з 01.12.2016р.

Між тим, суд першої інстанції не врахував зазначених приписів норм матеріального права, що призвело до необґрунтованого зобов'язання відповідача здійснити позивачу перерахунок пенсії з 01 червня 2016 року.

Таким чином, постанова суду першої інстанції підлягає скасуванню в частині зобов'язання Управління Пенсійного фонду України в Зіньківському районі Полтавської області провести перерахунок пенсії, ОСОБА_1 починаючи з 01 червня 2016 року по 01.12.2016 року з прийняттям нової постанови про відмову в задоволенні цієї частини позовних вимог.

Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, п. 3 ст. 198, п. 4 ч.1 ст. 202, 205, 207, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства, колегія суддів, -

П О С Т А Н О В И Л А:

Апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в Зіньківському районі Полтавської області задовольнити частково.

Постанову Зіньківського районного суду Полтавської області від 07.12.2016р. по справі № 530/1641/16-а скасувати в частині зобов'язання Управління Пенсійного фонду України в Зіньківському районі Полтавської області провести перерахунок пенсії, ОСОБА_1 починаючи з 01 червня 2016 року по 01.12.2016 року, виходячи з розрахунку 90% від суми місячної ( чинної) заробітної плати на підставі довідки Прокуратури Полтавської області від 22.11.2016 року № 18-708/вих.-16 у зв'язку з підвищенням заробітної плати відповідної категорії прокурорсько-слідчих працівників згідно статті 50-1 Закону України "Про прокуратуру", прийняти нову постанову, якою в задоволенні цієї частини позовних вимог ОСОБА_1 - відмовити.

В іншій частині постанову Зіньківського районного суду Полтавської області від 07.12.2016р. по справі № 530/1641/16-а залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складання постанови у повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя Тацій Л.В.Судді Подобайло З.Г. Григоров А.М. Повний текст постанови виготовлений 06.03.2017 р.