Ухвала суду № 65133115, 28.02.2017, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Головуючий у 1- й інстанції Гончарук В.М. Суддя - доповідач: Губська Л.В.

У Х В А Л А

Іменем України

28 лютого 2017 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

Головуючого судді: Губської Л.В.,

Суддів: Ісаєнко Ю.А.,

Собківа Я.М.,

при секретарі: Нікітіній А.В.,

за участю представника позивача ОСОБА_3,

розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву представника ОСОБА_4 про роз'яснення постанови Київського апеляційного адміністративного суду від 03 лютого 2016 року, -

ВСТАНОВИВ:

Постановою Уманського міськрайонного суду від 16.10.2015 частково задоволено позовні вимоги ОСОБА_5 до ТУ ДСА України в Черкаській області та Державної казначейської служби України, внаслідок чого визнано неправомірною відмову ТУ ДСА України у Черкаській області у виплаті ОСОБА_5 вихідної допомоги, як суді у зв'язку з відставкою відповідно до ч. 1 ст. 136 ЗУ «Про судоустрій і статус суддів» № 2453-VІ від 07.07.2010 року у редакції станом момент подачі заяви про відставку до Вищої Ради юстиції 06.03.2014р., та зобов'язано Державну казначейську службу України, у відповідності до ч. 3 ЗУ «Про гарантії держави щодо виконання судових рішень» від 05.06.2012 року, в межах відповідних бюджетних призначень виплатити ОСОБА_5 на рахунок бюджетної програми 0501150 «Виконання рішень судів на користь суддів» Державного бюджету України на 2015 рік вихідну допомогу у розмірі 10 місячних заробітних плат за останньою посадою, яка становить 182700 гривень, шляхом пред'явлення виконавчого документу до Державної казначейської служби України.

Постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 03 лютого 2016 року внаслідок апеляційного перегляду постанову Уманського міськрайонного суду Черкаської області від 16.10.2015 року скасовано в частині зобов'язання Державну казначейську службу України, у відповідності до ч. 3 Закону України «Про гарантії держави щодо виконання судових рішень» від 5 червня 2012 року, в межах відповідних бюджетних призначень виплатити ОСОБА_5 за рахунок бюджетної програми 0501150 «Виконання рішень судів на користь суддів» з Державного бюджету України на 2015 рік вихідну допомогу у розмірі 10 місячних заробітних плат за останньою посадою, яка становить 182700 гривень, шляхом пред'явлення виконавчого документу до Державної казначейської служби України, та в цій частині ухвалено нову постанову, якою зобов'язано Територіальне управління Державної судової адміністрації України у Черкаській області нарахувати та виплатити ОСОБА_5, відповідно до ст. 136 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», вихідну допомогу судді у зв'язку із виходом у відставку у розмірі 10 місячних заробітних плат за останньою посадою.

30.11.2016 року представник позивача звернувся до суду із заявою про роз»яснення постанови суду апеляційної інстанції від 03.02.2016 року.

В судовому засіданні представник позивача доводи заяви підтримав та просив її задовольнити.

Належним чином повідомлені про дату, час і місце апеляційного перегляду інші учасники до суду не прибули, що, відповідно до ч.4 ст.196 КАС України, не є перешкодою для судового розгляду справи.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення представника позивача, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи заяви про роз'яснення судового рішення, колегія суддів дійшла до наступного висновку.

Так, відповідно до ч.1 ст. 170 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо судове рішення є незрозумілим, суд, який його ухвалив, за заявою осіб, які беруть участь у справі, а також державного виконавця, ухвалою роз'яснює своє рішення, не змінюючи при цьому його змісту.

Отже, роз'яснення судового рішення зумовлено його нечіткістю за змістом, коли воно є неясним та незрозумілим як для осіб, стосовно яких воно ухвалене, так і для тих, що будуть здійснювати його виконання. Тобто, це стосується випадків, коли судом не дотримані вимоги ясності, визначеності рішення. Невизначеність судового рішення означає, що таке рішення містить положення, які викликають суперечки щодо його розуміння та під час виконання.

Конкретного і вичерпного переліку критеріїв для визначення рішення незрозумілим правова норма не містить, а зі змісту закону вбачається, що їх має навести особа, яка звертається із заявою про роз'яснення судового рішення.

Вказана стаття КАС України передбачає можливість роз'яснення судом ухваленого ним рішення з метою усунення такого недоліку, як незрозумілість судового рішення (наприклад, можливість неоднакового тлумачення висновків суду), що перешкоджає його належному виконанню внаслідок неясності резолютивної частини..

Фактично роз'ясненням рішення є зміна форми його викладення таким чином, щоб ті частини судового акта, які викликають труднощі для розуміння, були висвітлені ясніше та зрозуміліше. При цьому, суд, роз'яснюючи рішення, не вправі вносити будь-які зміни в існуюче рішення. Тобто процесуальна процедура роз'яснення судового акта виключає можливість будь-яким чином змінювати зміст цього судового рішення, навіть у разі подальшого виявлення судом правових помилок, допущених під час його ухвалення.

При цьому, механізм, визначений цією статтею, не може використовуватись, якщо хтось із осіб, які беруть участь у справі, не розуміє мотивації судового рішення. У разі незгоди з мотивацією судового рішення особи, які беруть участь у справі, можуть оскаржити це судове рішення в порядку, передбаченому Кодексом адміністративного судочинства України.

За роз'ясненням рішення суду можуть звертатися особи, які брали участь у справі, або державний виконавець у випадку, коли рішення є незрозумілим, що ускладнює його реалізацію.

В заяві про роз'яснення рішення зазначається, що саме у резолютивній частині рішення є незрозумілим, в чому полягає незрозумілість рішення, які припускаються варіанти тлумачення рішення, як це впливає на його виконання.

Так, заявник просить роз'яснити пункт 3 резолютивної частини постанови Київського апеляційного адміністративного суду від 03 лютого 2016 року щодо складових суддівської винагороди, які входять до місячної заробітної плати судді Пархети Анатолія Васильовича за останньою посадою, які підлягають виплаті у 10-ти кратному розмірі у зв'язку з його виходом у відставку, та суми грошових коштів, які підлягають стягненню з Територіального управління Державної судової адміністрації в Черкаській області.

Разом з тим, як вбачається з резолютивної частини судового рішення, в ньому чітко визначено обов»язок Територіального управління Державної судової адміністрації в Черкаській області нарахувати та виплатити ОСОБА_5 вихідну допомогу судді у відставці у розмірі 10 місячних заробітних плат за останньою посадою.

Отже, судове рішення в цій частині є чітким, конкретним і зрозумілим, а тому будь-якого роз»яснення не потребує.

В свою чергу, нарахування відповідачем в рахунок вказаної допомоги десяти окладів замість десяти місячних заробітних плат, на що вказує заявник, є неналежним виконанням судового рішення.

Так, датою виходу у відставку судді є дата прийняття Верховною Радою України постанови про звільнення з посади.

Як вбачається із матеріалів справи Постановою Верховної Ради України № 634-VIII від 16.07.2015 року позивач звільнений з посади судді Уманського міськрайонного суду Черкаської області відповідно до пункту 9 частини п'ятої статті 126 Конституції України у зв'язку з поданням заяви про відставку від 06.03.2014.

У довідці про заробітну плату для обчислення щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці вказано, що його заробітна плата станом на 16.07.2015 року складала 18270 гривень.

Згідно ч.1 ст.136 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» (№ 2453-VI від 07.07.2010 року) судді, який вийшов у відставку, виплачується вихідна допомога у розмірі 10 місячних заробітних плат за останньою посадою.

Відповідно до вимог ст.129 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» (№ 2453-VI від 07.07.2010 року) суддівська винагорода регулюється цим Законом, Законом України «Про Конституційний суд України» та не може визначатися іншими нормативно-правовими актами. Згідно до ч.2 даної статті суддівська винагорода (у конкретному випадку) складається з посадового окладу та доплат за вислугу років.

Зазначені положення містяться в описовій частині постанови Київського апеляційного адміністративного суду від 03 лютого 2016 року.

Згідно з ч. 1 ст. 255 КАС України постанова або ухвала суду, яка набрала законної сили, є обов'язковою для осіб, які беруть участь у справі, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України.

При цьому, у разі невиконання або неналежного виконання судового рішення, порушене право позивача, на користь якого ухвалено судове рішення, підлягає захисту в порядку частини 9 статті 267 КАС України.

Керуючись ст.ст. 160, 170, 196, 206, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

УХВАЛИВ:

Заяву представника ОСОБА_4 про роз'яснення постанови Київського апеляційного адміністративного суду від 03 лютого 2016 року, - залишити без задоволення.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржена безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів з дня складення повного тексту.

Ухвала в повному обсязі складена 03 березня 2017 року.

Головуючий-суддя Л.В.Губська

Судді Ю.А.Ісаєнко

Я.М.Собків

Головуючий суддя Губська Л.В.

Судді: Собків Я.М.

Ісаєнко Ю.А.