Ухвала суду № 65133057, 06.03.2017, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа 810/3511/15

Суддя доповідач Саприкіна І.В.

У Х В А Л А

06 березня 2017 року м. Київ

Суддя Київського апеляційного адміністративного суду Саприкіна І.В., перевіривши матеріали апеляційної скарги Державної податкової інспекції у м. Славутичі Головного управління Державної фіскальної служби у Київській області на постанову Київського окружного адміністративного суду м. Києва від 09.12.2015 року по справі за позовом товариства з обмеженою відповідальністю “Укрвентпромпостач” до Державної податкової інспекції у м. Славутичі Головного управління Державної фіскальної служби у Київській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, -

В С Т А Н О В И В:

Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 09.12.2015 року позовні вимоги задоволено в повному обсязі.

Не погоджуючись з таким судовим рішенням, Державної податкової інспекції у м. Славутичі Головного управління Державної фіскальної служби у Київській області повторно подали апеляційну скаргу про скасування незаконної, на їх думку, постанови суду першої інстанції та просять постановити нову, якою відмовити у задоволенні позову в повному обсязі.

30.05.2016 року Київський апеляційний адміністративний суд повернув податковому органу апеляційну скаргу в зв’язку з неусуненням недоліків щодо сплати судового збору.

29.11.2016 року ДПІ у м. Славутичі ГУ ДФС у Київській області повторно подали апеляційну скаргу.

Ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 10.01.2017 року залишено без руху у зв’язку з пропуском строку апеляційного оскарження та недоведеністю поважності причин його пропуску для надання відповідного клопотання з зазначенням поважних причин такого пропуску.

01.02.2017 року апелянтом повторно подано клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження, обґрунтоване відсутністю коштів, а також неправомірністю повернення апеляційної скарги через неналежне фінансування з боку держави.

В свою чергу, суд апеляційної інстанції не може пристати на таку правову позицію апелянта, оскільки невиконання обов’язку КМУ щодо забезпечення відповідного фінансування державних органів, які позбавляються пільг щодо сплати судового збору, не може ставитися суду в безумовну підставу поновлення строку апеляційного оскарження, оскільки таке поновлення може бути застосовано за умови поважності причин його пропуску, що в даному випадку встановлено не було.

Таким чином, відсутність коштів для сплати судового збору за подачу апеляційної скарги не є поважною причиною пропуску строку апеляційного оскарження.

Більш того, оскаржувана постанова прийнята судом першої інстанції ще 09.12.2015 року, тоді як судовий збір було сплачено лише 29.09.2016 року. Варто зауважити, що сплативши 29.09.2016 року судовий збір за подачу апеляційної скарги по даній справі, саму апеляційну скаргу було повторно подано лише 29.11.2016 року. При цьому, жодного документального підтвердження про намір та вчинення якихось дій для отримання коштів для сплати судового збору надано суду не було.

Загалом бездіяльність відповідача щодо належного оформлення апеляційної скарги тривала майже рік (з моменту ухвалення судом першої інстанції постанови та повторної подачі апеляції до суду), що в апріорі не може бути визнана судом в якості поважності причин пропуску строку апеляційного оскарження. І взагалі, після фактичної сплати судового збору, яка перешкоджала прийняти апеляційну скаргу до моменту подачі такої скарги повторно до апеляційної інстанції пройшло ще два місяці, що свідчить про відсутність заінтересованості апелянта у даній справі.

З огляду на викладене, посилання на те, що єдиною причиною пропуску строку апеляційної скарги стала відсутність можливості сплати судового збору є безпідставними та спростовуються вищевказаним, а причини пропуску залежали виключно від апелянта.

Одночасно суд враховує, що згідно листа Міністерства фінансів України від 22.07.2016 року № 10-4566/16 бюджетом призначень держорганам для сплати судового збору на 2016 рік було передбачено для Державної фіскальної служби України 57386051,47 грн., а сплачено судового збору (з 01.01.2016 року по 31.07.2016 року) лише 57548171,04 грн., що становить 8,1% використання призначень.

Отже, вказані судом в ухвалі від 10.01.2017 року недоліки щодо обґрунтованості поважності причин пропуску строку апеляційного оскарження апелянтом не усунуті, а ухвала про залишення апеляційної скарги без руху отримана відповідачем 17.01.2017 року, що підтверджується зворотнім поштовим повідомленням, отже, часу для усунення недоліків у апелянта було достатньо.

В силу приписів ч. 4 ст. 189 КАС України якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку апеляційного оскарження будуть визнані неповажними, суддя-доповідач відмовляє у відкритті апеляційного провадження.

Оскільки причини пропуску строку апеляційного оскарження є неповажними, суд приходить до висновку про необхідність відмови у відкритті апеляційного провадження з одночасним направленням апелянту оригіналу платіжного доручення від 29.09.2016 року № 408 про сплату судового збору у розмірі 5359,20 грн..

Керуючись ст. ст. 108, 189 КАС України, суд –

У Х В А Л И В :

Відмовити Державній податковій інспекції у м. Славутичі Головного управління Державної фіскальної служби у Київській області у відкритті апеляційного провадження на постанову Київського окружного адміністративного суду м. Києва від 09.12.2015 року по справі за позовом товариства з обмеженою відповідальністю “Укрвентпромпостач” до Державної податкової інспекції у м. Славутичі Головного управління Державної фіскальної служби у Київській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень.

Ухвала набирає законної сили з моменту постановлення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Суддя: