Ухвала суду № 65133042, 02.03.2017, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа: № 826/813/16 Головуючий у 1-й інстанції: Літвінова А.В. Суддя-доповідач: Парінов А.Б.

У Х В А Л А

Іменем України

02 березня 2017 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого - судді Парінова А.Б.,

суддів: Грибан І.О., Губської О.А.,

при секретарі судового засідання Приходько К.М.,

за участю представника відповідача КП «Київпастранс» Тараско Т.Є.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційні скарги ОСОБА_3 та комунального підприємства «Київпастранс» на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 12 грудня 2016 року у справі за позовом ОСОБА_3, генерального директора комунального підприємства «Київпастранс», комунального підприємства «Київпастранс», за участю третіх осіб: Київської міської ради, Департаменту транспортної інфраструктури виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) про визнання протиправним та скасування наказу в частині та відшкодування шкоди,-

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_3 звернулася до суду з даним позовом, в якому просила суд: визнати протиправним та скасувати п. 2 наказу від 01.12.2015 № 619, яким встановлена вартість проїзду в автобусах експрес та відшкодувати завдану позивачу шкоду у розмірі 12 грн.

Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 12 грудня 2016 року позов задоволено частково. Визнано протиправним та скасовано п. 2 наказу комунального підприємства «Київпастранс» «Про організацію роботи автобусів на маршрутах №№ 46, 51 в експресному режимі руху» від 01.12.2016. В іншій частині позову відмовлено.

Не погоджуючись з прийнятим судовим рішенням, позивач та комунальне підприємство «Київпастранс» оскаржили його в апеляційному порядку.

В апеляційній скарзі ОСОБА_3 просить скасувати оскаржувану постанову суду першої інстанції в частині про відмову у задоволенні позову та прийняти в цій частині нове рішення, яким позов задовольнити.

Свої вимоги скаржник обґрунтовує тим, що суд першої інстанції при винесенні оскаржуваного рішення помилково застосував норми матеріального права, що призвело до неправильного вирішення справи.

Відповідач в апеляційній скарзі, посилаючись на неправильне застосування судом при вирішенні справи норм матеріального та процесуального права, просить скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нове рішення - про відмову у задоволенні позову та закрити провадження у справі.

Переглядаючи постанову суду першої інстанції, колегія суддів виходить з наступного.

З матеріалів справи вбачається, що 01.12.2015 генеральним директором КП «Київпастранс» було прийнято наказ «Про організацію роботи автобусів на маршрутах №№ 46, 51».

Згідно з п. 2 вказаного наказу вирішено встановити вартість проїзду в автобусних маршрутах №№ 46Е, 51Е у розмірі 4 грн.

Посилаючись на ту обставину, що спірний наказ прийнятий відповідачем без наявності відповідних повноважень, позивач звернулася до суду з даним позовом до суду.

Приймаючи рішення про часткове задоволення позову, суд першої інстанції виходив з того, що вирішення питання про встановлення тарифів на транспортні послуги належить до компетенції виконавчих органів міських рад. Відмовляючи у задоволенні вимог адміністративного позову про відшкодування збитків, суд першої інстанції виходив з того, що докази завдання позивачу шкоди відсутні.

Перевіряючи наведені висновки суду першої інстанції, колегія суддів виходить з такого.

Спірні правовідносини виникли у зв'язку з прийняттям генеральним директором комунального підприємства «Київпастранс» наказу «Про організацію роботи автобусів на маршрутах №№ 46, 51», пунктом 2 якого вирішено встановити вартість проїзду в автобусних маршрутах №№ 46Е, 51Е у розмірі 4 грн.

Відповідно до пп. 2 п. «а» ст. 28 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» до відання виконавчих органів сільських, селищних, міських рад належать власні (самоврядні) повноваження щодо встановлення в порядку і межах, визначених законом, тарифів на транспортні та інші послуги.

Частиною 1 ст. 10-1 Закону України «Про столицю України -місто герой - Київ» визначено, що виконавчим органом Київської міської ради є Київська міська державна адміністрація, яка паралельно виконує функції державної виконавчої влади, що є особливістю здійснення виконавчої влади в місті Києві.

Таким чином, встановлення тарифів на транспортні послуги відноситься до повноважень Київської міської державної адміністрації.

Вказані повноваження відносяться до владних (управлінських) функцій суб'єкта владних повноважень, які у спірних правовідносинах були використані комунальним підприємством.

Предметом оскаржуваного наказу є встановлення тарифів на проїзд у транспорті загального користування.

З огляду на викладене, дану справу належить розглядати в порядку адміністративного судочинства.

Цим самим спростовуються доводи відповідача про наявність підстав для закриття провадження у даній справі.

Засади організації та діяльності автомобільного транспорту визначає Закон України «Про автомобільний транспорт».

Згідно з визначеннями, наведеними у ст. 1 Закону України «Про автомобільний транспорт» автобусний маршрут загального користування - автобусний маршрут, на якому здійснюють регулярні пасажирські перевезення. Перевезення пасажирів у звичайному режимі руху - перевезення пасажирів автобусами на маршруті загального користування з дотриманням усіх зупинок, передбачених розкладом руху. Перевезення пасажирів в експресному режимі руху - перевезення пасажирів автобусами на маршруті загального користування, на якому є звичайний режим руху, з дотриманням зупинок, кількість яких за розкладом руху не перевищує 25 % кількості зупинок при звичайному режимі руху.

Згідно з положеннями ст. 35 Закону України «Про автомобільний транспорт» перевезення пасажирів автобусами в режимі регулярних пасажирських перевезень здійснюють автомобільні перевізники на автобусних маршрутах загального користування на договірних умовах із органами виконавчої влади та органами місцевого самоврядування.

Перевезення пасажирів на автобусному маршруті загального користування може здійснюватися у режимах: звичайному, експресному, маршрутного таксі.

З матеріалів справи вбачається, що 19.08.2015 між Департаментом транспортної інфраструктури виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) (організатор) та комунальним підприємством «Київпастранс» (перевізник) було укладено договір № 82/15 про організацію перевезень пасажирів на міському автобусному маршруті загального користування м. Києва для складного об'єкта конкурсу, за умовами якого організатор надає перевізнику право на перевезення пасажирів на визначених міських автобусних маршрутах загального користування.

Відповідач зазначає, що за умовами п. 2.3.4 вказаного договору перевізник зобов'язаний встановлювати (погоджувати) відповідно до вимог законодавства тариф на перевезення пасажирів на маршруті. Повідомляти організатора про зміну тарифу на проїзд протягом одного робочого дня з дати запровадження нового тарифу.

Колегія суддів зазначає, що вказаний пункт договору не відповідає вимогам ст. 28 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» та ст. 11 Закону України «Про автомобільний транспорт», оскільки, як було зазначено вище, встановлення тарифів на транспортні послуги відноситься до виключної компетенції Київської міської державної адміністрації.

Стосовно посилання відповідача на рішення Київської міської ради від 08.10.2015 №125/2028 «Про встановлення повноважень виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) щодо регулювання цін (тарифів) на соціально значущі послуги автомобільного транспорту», згідно з яким соціально значущими послугами автомобільного транспорту в місті Києві є послуги з перевезення пасажирів автобусними маршрутами загального користування, на яких здійснюються перевезення в звичайному режимі руху, та не є послуги з перевезення пасажирів в експресному режимі руху, колегія суддів зазначає наступне.

Статтею 11 цього Закону передбачено, що надання соціально значущих послуг автомобільного транспорту здійснюється відповідно до законодавства з питань поставки продукції для державних потреб. Соціально значущими послугами автомобільного транспорту є послуги з перевезення пасажирів автобусними маршрутами загального користування за визначеними уповноваженими органами тарифами та на пільгових умовах відповідно до законодавства.

З аналізу змісту вказаної статті вбачається, що соціально значущими послугами автомобільного транспорту є послуги з перевезення пасажирів автобусними маршрутами загального користування незалежно від режиму організації перевезень.

У зв'язку з цим, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про необхідність застосування до спірних правовідносин ст. 11 Закону України «Про автомобільний транспорт», який має вищу юридичну силу, ніж рішення Київської міської ради від 08.10.2015 №125/2028 «Про встановлення повноважень виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) щодо регулювання цін (тарифів) на соціально значущі послуги автомобільного транспорту», що вказаному Закону не відповідає.

Проаналізувавши встановлені фактичні обставини справи на підстав наведених норм законодавства, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що вартість проїзду в автобусних маршрутах загального користування з будь-яким режимом організації перевезення, в тому числі, і на маршрутах №№46, 51 в експресному режимі руху має право лише виконавчий орган Київської міської ради (Київська міська державна адміністрація).

Зважаючи на те, що п. 2 оскаржуваного наказу така вартість проїзду була встановлена генеральним директором КП «Київпастранс», тобто суб'єктом, у якого відсутні повноваження на вчинення спірних дій, колегія суддів приходить до висновку, що п. 2 оскаржуваного наказу підлягає скасуванню.

Доводи апеляційної скарги відповідача висновків суду першої інстанції в цій частині не спростовують та відхиляється.

Перевіряючи законність та обґрунтованість постанови суду першої інстанції в частині про відмову у задоволенні позову на підставі доводів апеляційної скарги позивача, колегія суддів виходить з такого.

В адміністративному позові ОСОБА_3 просила відшкодувати шкоду, завдану їй у зв'язку оплатою вартості проїзду в автобусі № 51 у розмірі 12 грн.

Такі вимоги обґрунтовані тим, що встановлені згідно з п. 2 наказу комунального підприємства «Київпастранс» «Про організацію роботи автобусів на маршрутах №№ 46, 51 в експресному режимі руху» від 01.12.2016 тарифи на проїзд, зокрема, в автобусі № 51 (експрес) є незаконними, а тому їй, як користувачу зазначеного виду транспорту, повинно бути відшкодовано вартість проїзду.

Доказами в адміністративному судочинстві, за визначенням частини першої статті 69 Кодексу адміністративного судочинства України, є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів.

У відповідності до частин першої та четвертої статті 70 цього Кодексу, належними є докази, які містять інформацію щодо предмету доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмету доказування. Обставини, які за законом повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися ніякими іншими засобами доказування, крім випадків, коли щодо таких обставин не виникає спору.

На підтвердження факту користування зазначеним видом транспорту позивачем надано суду ксерокопії трьох квитків на одну поїздку на експрес-автобусі (а.с. 5), серія та номер яких є однаковими - НОМЕР_1.

Дослідивши надані позивачем докази на підтвердження завданої шкоди, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції, що надані ксерокопії квитків не підтверджують завдання такої шкоди у заявленому розмірі, у зв'язку з чим вказані вимоги задоволенню не підлягають.

Доводи апеляційної скарги позивача наведені висновки не спростовують.

Відповідно до ст. 159 КАС України судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин у адміністративній справі, підтверджених такими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

З огляду на викладене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції повно та всебічно, оцінивши фактичні обставини справи, з дотриманням норм матеріального та процесуального права, дійшов вірного висновку про часткове задоволення позову.

Згідно з ст. ст. 198, 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає скаргу без задоволення, а постанову суду без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 167, 196, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, суд, -

у х в а л и в:

Апеляційні скарги ОСОБА_3 та комунального підприємства «Київпастранс» залишити без задоволення.

Постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 12 грудня 2016 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів в касаційному порядку шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя А.Б. ПаріновСудді І.О. Грибан О.А. Губська

Ухвалу в повному обсязі виготовлено 06.03.2017

Головуючий суддя Парінов А.Б.

Судді: Грибан І.О.

Губська О.А.