Ухвала суду № 65132778, 16.02.2017, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

і м е н е м У к р а ї н и

16 лютого 2017 рокусправа № 335/8643/16-а(2-а/335/284/2016)

Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Дурасової Ю.В.

суддів: Щербака А.А. Баранник Н.П.

за участю секретаря судового засідання: Комар Н.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Спеціалізованої державної податкової інспекція з обслуговування великих платників у м. Запоріжжі Міжрегіонального головного управління ДФС

на постанову Орджонікідзевського районного суду м.Запоріжжя від 11 серпня 2016 року

у справі за позовом ОСОБА_1 до Заступника начальника Спеціалізованої ДПІ з обслуговування великих платників у м. Запоріжжі Міжрегіонального головного управління Міндоходів Децик Алли Миколаївна про скасування постанови про притягнення до адміністративної відповідальності,-

ВСТАНОВИВ:

Постановою Орджонікідзевського районного суду м.Запоріжжя від 11 серпня 2016 року позов задоволено частково.

Визнано протиправною та скасовано Постанову заступника начальника Спеціалізованої ДПІ з обслуговування великих платників податків м.Запоріжжя Міжрегіонального головного управління Міндоходів Децик Алли Миколаївни серії АА №179115 від 19 липня 2016 року про накладення адміністративного стягнення на ОСОБА_1 у справі про адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст.165-1 КпАП України у вигляді штрафу в сумі 680 грн.

В решті частині вимог відмовлено.

Постанова суду першої інстанції обґрунтована тим, що відповідачем передчасно, за відсутності належних та допустимих доказів щодо наявності складу адміністративного правопорушення в діях позивача винесено оскаржувану постанову.

Не погодившись з постановою суду першої інстанції, Спеціалізованою державною податковою інспекцією з обслуговування великих платників у м. Запоріжжі Міжрегіонального головного управління ДФС подано апеляційну скаргу, згідно якої просить скасувати оскаржувану постанову суду першої інстанції та прийняти нову постанову, якою відмовити в задоволенні позовних вимог в повному обсязі. Вважає, що оскаржувана постанова прийнята з порушенням норм матеріального та процесуального права. Посилається на те, що при перевірці встановлені порушення допущені позивачем, а саме занижено суму єдиного соціального внеску.

Представником позивача надано до апеляційного суду заперечення на апеляційну скаргу, згідно яких просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, а постанову суду першої інстанції без змін. Зазначає, що постанова серії АА №179115 від 19 липня 2016 року про накладення адміністративного стягнення була винесена відповідачем передчасно, за відсутності належних та допустимих доказів щодо наявності складу адміністративного правопорушення і діях позивача та без врахування права позивача на оскарження до контролюючого органу вищого рівня, а отже підлягає скасуванню.

У судовому засіданні представник відповідача (Ширшов А.А.) підтримав доводи апеляційної скарги, просив апеляційну скаргу задовольнити, а рішення суду першої інстанції скасувати та в задоволенні позову відмовити. Надав пояснення аналогічні викладеним в апеляційній скарзі.

Представник позивача (ОСОБА_4.) у судовому засіданні проти апеляційної скарги заперечив, вважає рішення суду першої інстанції законним та обґрунтованим, просив залишити апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін. Надав пояснення аналогічні, викладеним в запереченнях проти апеляційної скарги.

Перевіривши законність та обґрунтованість постанови суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів апеляційної інстанції не вбачає підстав для задоволення апеляційної скарги, внаслідок наступного.

Судом першої інстанції встановлено, що 10 лютого 2016 року №28 в період з 22 лютого 2016 року по 15 червня 2016 року посадовими особами контролюючого органу на підставі п.75.1 ст.75, ст.77 ПК України, на підставі вправлень від 18 лютого 2016 року №11, №12, №13, №14, №15, №17, №18, №19, №20, №21, №22, №24 та плану-графіку проведення планових виїзних перевірок суб'єктів господарювання, проведено документальну планову виїзну перевірку Публічного акціонерного товариства ПАТ Запоріжтрансформатор» з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2013 року по 31.12.2014 року, за результатами якої складено Акт від 23 червня 2016 року №49/28-04-14-00/00213428, яким зафіксовано порушення ПАТ «Запоріжтрансформатор», зокрема, п. 5 ст.8 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування», в результаті чого ПАТ «Запоріжтрансформатор» знижено суму єдиного соціального внеску, яка підлягає сплаті до бюджету на загальну суму 27 730, 52

06 липня 2016 року відповідачем складено протокол №751320 про адміністративне правопорушення серії АА №751320 відносно позивача - як генерального директора(посадової особи) ПАТ 3апоріжтрансформатор», яким встановлено, що позивач вчинив порушення встановленого порядку перерахування єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, страхових внесків на загальнообов'язкове пенсійне страхування, подання недостовірних відомостей, а саме п.5 ст. 8 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» у період 2013-2014рр, не нараховано єдиний соціальний внесок у загальній сумі 27730,52 грн., відповідальність за яке передбачена ч.1 ст.165-1 КУпАП, на підставі розгляду якого заступником начальника Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих латників у м. Запоріжжі Міжрегіонального головного управління Міндоходів Децик А. М. винесено постанову від 19 липня 2016 року серії АА №179115 про накладення адміністративного стягнення на за порушення ч.1 ст.165-1 КУпАП та притягнуто до адміністративної відповідальності у вигляді накладення штрафу в сумі 680,00 грн. Зі змісту наведеної постанови вбачається, що позивача притягнуто до адміністративної відповідальності за порушення порядку нарахування єдиного внеску на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, страхових внесків загальнообов'язкове пенсійне страхування, подання недостовірних відомостей на підставі акту перевірки від 23 червня 2016 року №49/28-04-14-00/00213428.

Судом апеляційної інстанції встановлено, що суд першої інстанції до даних правовідносин правильно застосував норми Податкового кодексу України, Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування».

Відповідно до ст. 19 Конституції України правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством.

Пунктом 2 ч.1 ст.1 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» визначено, що єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування - консолідований страховий внесок, збір якого здійснюється до системи загальнообов'язкового державного соціального страхування в обов'язковому порядку та на регулярній основі з метою забезпечення захисту у випадках, передбачених законодавством, прав застрахованих осіб на отримання страхових виплат (послуг) за діючими видами загальнообов'язкового державного соціального страхування.

В силу вимог п.п.1, 4 ч.1 ст.4 вказаного Закону платниками єдиного внеску є, зокрема, фізичні особи - підприємці, зокрема ті, які використовують працю інших осіб на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством про працю, чи за цивільно-правовим договором (крім цивільно-правового договору, укладеного з фізичною особою - підприємцем, якщо виконувані роботи (надавані послуги) відповідають видам діяльності, відповідно до відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців); фізичні особи - підприємці, в тому числі ті, які обрали спрощену систему оподаткування, та члени сімей цих осіб, які беруть участь у провадженні ними підприємницької діяльності.

Нарахування єдиного внеску визначається ст.7 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування». Відповідно до пп. 1 ч.2 ст.6 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» платник єдиного внеску зобов'язаний своєчасно та в повному обсязі нараховувати, обчислювати і сплачувати єдиний внесок.

Разом з тим, відповідно до ч.1 ст.165-1 КУпАП порушення порядку нарахування єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, неподання, несвоєчасне подання, подання не за встановленою формою звітності щодо єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування або подання недостовірних відомостей, що використовуються в Державному реєстрі загальнообов'язкового державного соціального страхування, іншої звітності та відомостей, передбачених законами України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» і «;Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», порушення встановленого порядку використання та здійснення операцій з коштами Пенсійного фонду України, - тягнуть за собою накладення штрафу на посадових осіб підприємств, установ і організацій незалежно від форми власності, фізичну особу - підприємця або особу, яка забезпечує себе роботою самостійно, від тридцяти до сорока неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

При цьому, в силу ч.1 ст.9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Згідно ст.251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Як вбачається з оскаржуваної постанови, наявність адміністративного правопорушення в діях позивача встановлена виключно на підставі акту перевірки від 23 червня 2016 року №49/28-04-14-00/00213428. Дослідження будь-яких інших доказів згідно зазначеної постанови не здійснювалось.

Однак, згідно із ч.56.2 ст.56ПК України у разі, коли платник податків вважає, що контролюючий орган неправильно визначив суму грошового зобов'язання або прийняв будь-яке інше рішення, що суперечить законодавству або виходить за межі повноважень контролюючого органу, встановлених цим Кодексом або іншими законами України, він має право звернутися до контролюючого органу вищого рівня із скаргою про перегляд цього рішення.

Відповідно до п.56.3 ст.56ПК України скарга подається до контролюючого органу вищого рівня у письмовій формі протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання платником податків податкового повідомлення-рішення або іншого рішення контролюючого органу, що оскаржується.

В силу вимог п.56.15 ст.56ПК України скарга, подана із отримання строків, визначених п.56.3 цієї статті, зупиняє виконання платником податків грошових зобов'язань, визначених у податковому повідомленні-рішенні (рішенні), на строк від дня подання такої скарги до контролюючого органу до дня закінчення процедури адміністративного оскарження. Протягом зазначеного строку податкові вимоги з податку, що оскаржується, не надсилаються, а сума грошового зобов'язання, що оскаржується, вважається неузгодженою.

З матеріалів справи вбачається, що позивачем до - ПАТ «Запоріжтрансформатор» до Офісу великих платників податків ДФС подано скаргу від 30 червня 2016 року №1/05-а-1026, якою оскаржено в адміністративному порядку вимогу про сплату боргу (недоїмки) зі сплати єдиного внеску в сумі 27 730,52 грн. №Ю-4 від 23.06.2016р. та рішення про застосування штрафних санкцій за донарахування контролюючим органом або платником своєчасно не нарізаного єдиного внеску №0000141400 від 23.06.2016р. Спеціалізованої державної податкової з обслуговування великих платників у м. Запорожжі Міжрегіонального головного управління Міндоходів, прийняті на підставі акту від 23.06.2016р. № 49/28-04-14-00/00213428.

Про оскарження в адміністративному порядку вимоги про сплату єдиного внеску №Ю-4 від 23.06.2016 року та рішення про застосування штрафних санкцій №0000141400 від 23.06.2016р. ПАТ «Запоріжтрансформатор» повідомило Спеціалізовану державну податкову інспекцію з обслуговування великих платників податків у м. Запорожжі Міжрегіонального головного управління Міндоходів листом №1/05-а- 1028 від 04.07.2016р.

Висновки, викладені в акті податкової перевірки є лише відображенням фактичних дій податкових інспекторів-ревізорів, а тому не створюють жодних правових наслідків. Ці висновки не є обов'язковими ні для платника податків, ні для керівника контролюючого органу. Останній оцінює викладені в акті перевірки доводи і в разі наявності податкових порушень приймає податкове повідомлення-рішення, яке визначає грошові зобов'язання платникові податків.

На думку колегії суддів апеляційної інстанції суд першої інстанції дійшов правильного висновку, що акт перевірки від 23 червня 2016 року №49/28-04-14-00/00213428, на якому ґрунтується протокол про адміністративне правопорушення та постанова про накладення адміністративного стягнення відносно позивача, оскаржено, а отже податкові зобов'язання є неузгодженими, факт допущення порушень ведення податкового обліку не можна вважати встановленим, а відповідні твердження податкового органу, які відображають лише позицію однієї із сторін спору, не можуть бути підставою для висновку про наявність в діях платника податків вини у порушенні встановленого порядку ведення податкового обліку у формі умислу або необережності і, відповідно, не може бути підставою для притягнення позивача до адміністративної відповідальності.

Отже, відповідачем передчасно, за відсутності належних та допустимих доказів щодо наявності складу адміністративного правопорушення в діях позивача та без врахування права позивача на оскарження до контролюючого органу вищого рівня, а отже не відповідає вимогам ч.3 ст.2 КАС України.

Колегія суддів апеляційної інстанції бере до уваги, що до суду апеляційної інстанції надано Постанову Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 26.01.2017 року, права №808/2536/16, якою визнано протиправною та скасовано вимогу про сплату боргу (недоїмки) зі сплати єдиного внеску №Ю-6, винесену Спеціалізованою державною податковою інспекцією з обслуговування великих платників у м. Запоріжжі Міжрегіонального головного управління ДФС 14 вересня 2016 року; а також визнано протиправним та скасовано рішення про застосування штрафних санкцій за донарахування контролюючим органом або платником своєчасно не нарахованого єдиного внеску № 0000441400, винесене Спеціалізованою державною податковою інспекцією з обслуговування великих платників у м. Запоріжжі Міжрегіонального головного управління ДФС 14 вересня 2016 року.

Колегія суддів апеляційної інстанції вважає, що суд першої інстанції правильно зазначив, що суду належить перевірити, чи прийняті рішення суб'єкта владних повноважень на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення та дійшов правильного висновку, що позивача притягнуто до адміністративної відповідальності з порушенням встановленого законодавством порядку, а тому правомірно задовольнив позовні вимоги.

Отже, доводи апеляційної скарги не спростовують правового обґрунтування, покладеного в основу судового рішення, та не можуть бути підставою для скасування постанови суду першої інстанції.

Керуючись п.1 ч.1 ст.198, 200, 205, 206 КАС України, суд, -

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Спеціалізованої державної податкової інспекція з обслуговування великих платників у м. Запоріжжі Міжрегіонального головного управління ДФС - залишити без задоволення.

Постанову Орджонікідзевського районного суду м.Запоріжжя від 11 серпня 2016 року - залишити без змін.

Ухвала суду набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку протягом 20 днів відповідно до ст. 212 та ч. 5 ст. 254 КАС України.

Головуючий: Ю.В. Дурасова

Суддя: А.А. Щербак

Суддя: Н.П. Баранник