Постанова № 65132048, 03.03.2017, Луганський окружний адміністративний суд

10.2.4

ЛУГАНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

Іменем України

03 березня 2017 рокуСєвєродонецькСправа № 812/287/17

Суддя Луганського окружного адміністративного суду Чиркін С.М., розглянувши в порядку письмового провадження справу за адміністративним позовом управління Пенсійного фонду України в м. Лисичанську Луганської області до комунального підприємства «Лисичанська житлово-експлуатаційна контора № 3» про стягнення заборгованості по відшкодуванню витрат на виплату і доставку пенсій за віком, призначених на пільгових умовах за Списком № 2 за період з 01.08.2015 по 30.11.2016 у розмірі 12340,03 грн,

ВСТАНОВИВ:

13 лютого 2017 року до Луганського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов управління Пенсійного фонду України в м. Лисичанську Луганської області (далі - Позивач) до комунального підприємства «Лисичанська житлово-експлуатаційна контора № 3» (далі - Відповідач) про стягнення заборгованості по відшкодуванню витрат на виплату і доставку пенсій за віком, призначених на пільгових умовах за Списком № 2 за період з 01.08.2015 по 30.11.2016 у розмірі 12340,03 грн.

В обґрунтування позовних вимог Позивачем зазначено, що Відповідач є платником страхових внесків та зборів до управління Пенсійного фонду України в м. Лисичанську Луганської області. Заборгованість Відповідача перед Пенсійним фондом України по відшкодуванню фактичних витрат на виплату та доставку пенсій за віком на пільгових умовах за списком № 2 за період 01.08.2015 по 30.11.2016 склала 12340,03 грн. Добровільно свої зобовязання не виконує, тому Позивач просить стягнути з комунального підприємства «Лисичанська житлово-експлуатаційна контора № 3» на користь управління Пенсійного фонду України в м. Лисичанську Луганської області суму заборгованості по відшкодуванню витрат на виплату та доставку пенсій за віком на пільгових умовах за списком № 2 за період з 01.08.2015 по 30.11.2016 у розмірі 12340,03 грн.

Відповідач правом подати заперечення проти адміністративного позову не скористався.

Ухвалою від 03.03.2017 вирішено здійснювати розгляд справи в порядку письмового провадження.

Дослідивши матеріали справи, розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог і наданих доказів, оцінивши докази відповідно до вимог статей 69-72 Кодексу адміністративного судочинства України (далі КАС України), суд вважає, що позов підлягає задоволенню повністю з таких підстав.

Позивач комунальне підприємство «Лисичанська житлово-експлуатаційна контора № 3» (ідентифікаційний код 21764204), зареєстрований платником страхових внесків і перебуває на обліку в управлінні Пенсійного фонду України в м. Лисичанську Луганської області (а.с. 8).

Відповідно до частини другої Розділу XV «Прикінцеві положення» Закону України від 09.07.2003 № 1058-ІV «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» пенсійне забезпечення застрахованих осіб, які працювали або працюють на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах або за вислугу років, які відповідно до законодавства, що діяло раніше, мали право на пенсію на пільгових умовах або за вислугу років, здійснюється згідно з окремим законодавчим актом через професійні та корпоративні фонди.

До запровадження пенсійного забезпечення через професійні та корпоративні фонди:

1) особам, зазначеним в абзаці першому цього пункту, пенсії призначаються за нормами цього Закону в разі досягнення пенсійного віку та наявності трудового стажу, передбаченого Законом України від 05 листопада 1991 року № 1788-ХІІ «Про пенсійне забезпечення».

У цьому випадку розміри пенсій визначаються відповідно до статті 27 та з урахуванням норм статті 28 цього Закону.

При цьому зберігається порядок покриття витрат на виплату і доставку цих пенсій, що діяв до набрання чинності цим Законом.

Пунктом 1 статті 2 Закону України «Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування» передбачено, що для платників збору, визначених пунктами 1 та 2 статті 1 цього Закону, крім тих, які є платниками фіксованого сільськогосподарського податку, об'єктом оподаткування є також фактичні витрати на виплату і доставку пенсій, призначених відповідно до пунктів «б»-«з» статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» до досягнення працівниками пенсійного віку, передбаченого статтею 26 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».

Зазначені норми закону передбачають обовязок Відповідача відшкодовувати розмір сплаченої пенсії призначеної на пільгових умовах, а також витрати повязані з її доставкою та виплатою.

Необхідність відшкодування Відповідачем Позивачу фактичних витрат на виплату і доставку пенсій, призначених на пільгових умовах, передбачена діючим законодавством.

Зазначене свідчить, про обов'язок Відповідача відшкодовувати Позивачу витрати на виплату і доставку пільгових пенсій за рахунок підприємства.

Порядок відшкодування підприємствами витрат Пенсійного фонду України на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах, врегулювано розділом 6 Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, затвердженої постановою правління Пенсійного фонду України від 19 грудня 2003 року № 21-1 та зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 16 січня 2004 року за №64/8663.

Згідно із пунктом 6.1 Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, відшкодуванню підлягають витрати Пенсійного фонду на виплату та доставку пенсій в таких розмірах:

- для платників, зазначених у підпункті 2.1.1 пункту 2.1 цієї Інструкції (крім тих, які є платниками фіксованого сільськогосподарського податку), - також 100 відсотків фактичних витрат на виплату і доставку пенсій, призначених відповідно до абзацу першого частини 2 Прикінцевих положень Закону застрахованим особам, які працювали або працюють на роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах.

Згідно пунктом 6.5. Інструкції, розрахунки складаються на підставі відомостей відділів з призначення пенсій органів Пенсійного фонду України, які подаються згідно з додатком 8 та додатком 8а до 1 січня поточного року та протягом 10 днів з дня прийняття рішення про призначення нової пенсії.

Відповідно до пункту 6.4. та 6.7 Інструкції, розмір сум до відшкодування на поточний рік визначається відділами надходження доходів органів Пенсійного фонду України щорічно у розрахунках фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, призначених відповідно до частини 2 «Прикінцевих положень» Закону (згідно з додатками 6 та 7), які надсилаються підприємствам до 20-го січня поточного року та протягом 10 днів з новопризначених (перерахованих) пенсій.

Підприємства щомісяця до 25-го числа вносять до Пенсійного фонду зазначену в розрахунку місячну суму фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах.

У разі зміни розміру пенсії або настання обставин, які впливають на суму відшкодування (смерть пенсіонера, зміна місця проживання та ін.), органи Пенсійного фонду повідомляють про це підприємства в місячний термін з моменту виникнення цих обставин.

Суми фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій за період з дати призначення пенсії до дати складання розрахунку фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, призначених відповідно до частини 2 «Прикінцевих положень» Закону, сплачуються одночасно із оплатою фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій за перший поточний місяць.

Судом встановлено, що Позивач сплачував та доставляв пенсіонерам Відповідача пільгові пенсії.

На адресу Відповідача направлялися розрахунки фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених відповідно до прикінцевих положень Закону України № 1058-ІV в частині пенсій призначених відповідно до пункту «б»-«з» статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» за 01.08.2015 по 30.11.2016 (а.с. 5-7, 11-16).

Таким чином, отримавши розрахунки фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, призначених відповідно до частини 2 Прикінцевих положень Закону України від 09 липня 2003 року № 1058-ІV «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» в частині пенсій, призначених відповідно до пунктів «б»-«з» статті 13 Закону України від 05 листопада 1991 року № 1788-ХІІ «Про пенсійне забезпечення», не надавши до позивача заперечень та не оскарживши їх в суді, Відповідач фактично узгодив такі розрахунки.

В порушення вимог пункту 2 Прикінцевих положень Закону України № 1058-ІV та Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, Відповідач своєчасно не сплачує нараховані суми по відшкодуванню фактичних витрат на виплату і доставку пільгових пенсій за Списком № 2 до управління Пенсійного фонду України в м. Лисичанську Луганської області, у зв'язку з чим заборгованість по відшкодуванню фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій за Списком № 2 за період з 01.08.2015 по 30.11.2016 складає 12340,03 грн, що підтверджується серед іншого вищезазначеними розрахунками фактичних витрат, карткою особового рахунку Відповідача (а.с. 4-7).

Заборгованість Відповідача по відшкодуванню фактичних витрат по теперішній час не відшкодована.

Враховуючи вищевикладене, позовні вимоги Позивача документально обґрунтовані, підтверджені матеріалами справи, відповідають чинному законодавству та підлягають задоволенню в повному обсязі.

Питання по судових витратах не вирішується, оскільки позивач звільнений від їх сплати у встановленому порядку, а статтею 94 Кодексу адміністративного судочинства України не передбачено їх стягнення у даних випадках.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 2, 17, 87, 94, 98, ст. ст. 158 - 163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов управління Пенсійного фонду України в м. Лисичанську Луганської області до комунального підприємства «Лисичанська житлово-експлуатаційна контора № 3» про стягнення заборгованості по відшкодуванню витрат на виплату і доставку пенсій за віком, призначених на пільгових умовах за Списком № 2 за період з 01.08.2015 по 30.11.2016 у розмірі 12340,03 грн задовольнити повністю.

Стягнути з комунального підприємства «Лисичанська житлово-експлуатаційна контора № 3» (код ЄДРПОУ 21764204, місцезнаходження: 93120, Луганська область, м.Лисичанськ, вул. Круглова, буд. 1-А) на користь управління Пенсійного фонду України в м. Лисичанську Луганської області (код ЄДРПОУ 21792407, місцезнаходження: 93113, Луганська область, м. Лисичанськ, вул. Свердлова, буд. 347) заборгованість по відшкодуванню фактичних витрат на виплату і доставку пільгових пенсій, призначених за Списком № 2, за період з 01.08.2015 по 30.11.2016 у розмірі 12340 (дванадцять тисяч триста сорок) гривень 03 копійки.

Постанова суду може бути оскаржена до Донецького апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції шляхом подання апеляційної скарги.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Постанова суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого Кодексом адміністративного судочинства України, якщо таку скаргу не було подано.

Суддя ОСОБА_1