Постанова № 65131679, 13.02.2017, Запорізький окружний адміністративний суд

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 лютого 2017 року Справа № 808/3905/16 м.ЗапоріжжяЗапорізький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Нестеренко Л.О., за участю секретаря судового засідання Фесик А.В., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу

за позовом ОСОБА_1, ОСОБА_2

до Мелітопольської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Запорізькій області

про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, -

ВСТАНОВИВ:

19.12.2016 до Запорізького окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов ОСОБА_1, ОСОБА_2 (надалі - позивачі) до Мелітопольської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Запорізькій області (надалі - відповідач) про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень №176250-13 та №176253-13 від 18.11.2016.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що оскаржувані податкові повідомлення-рішення не відповідають нормам чинного законодавства та винесені відповідачем в порушення положень діючого законодавства України, у зв'язку з чим повинно бути визнано протиправним та скасованим, оскільки встановлення розміру податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки за 2015 рік є передчасним і може мати місце не раніше, як за наступний бюджетний період, тобто за 2016 рік. Крім того, позивачі зазначили, що вони не отримували вказаних податкових повідомленнь- рішень. Просять позовні вимоги задовольнити у повному обсязі.

Через канцелярію суду представник позивача надав заяву про розгляд справи без його участі в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.

Представник відповідача проти позову заперечив з підстав, викладених у письмових запереченнях від 10.01.2017 року (вх. № 464), в яких зазначив, що рішенням сесії Астраханської сільської ради Мелітопольського району Запорізької області № 03 від 28.01.2015 було прийнято рішення «Про затвердження Положення про податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, для об'єктів житлової нерухомості та для об'єктів нежитлової нерухомості на 2015 рік», затверджено положення до нього. Крім того, зазначив, що відповідачем були сформовані податкові повідомлення - рішення № 176250-13 та №176253-13 від 18.11.2016 про визначення суми податкового зобов'язання у загальній сумі 22869,16 грн. за платежем: податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, сплачуваний фізичними особами, які є власниками об'єктів нежитлової нерухомості. Таким чином, вважає що ППР винесені відповідно до вимог чинного законодавства. У задоволенні позовних вимог просить відмовити у повному обсязі.

Через канцелярію суду представник відповідача надав клопотання про розгляд справи без участі представника, з урахуванням поданих заперечень.

Відповідно до ст.41 КАС України, у зв'язку із неявкою у судове засідання сторін фіксація судового засідання за допомогою технічних засобів не здійснюється.

Відповідно до ч.4 ст.122 КАС України особа, яка бере участь у справі, має право заявити клопотання про розгляд справи за її відсутності. Якщо таке клопотання заявили всі особи, які беруть участь у справі, судовий розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.

Дослідивши матеріали справи, перевіривши їх доказами, суд вважає позов позивача таким, що підлягає задоволенню, з огляду на наступне.

Як встановлено судом з матеріалів справи, Мелітопольською ОДПІ ГУ ДФС України у Запорізькій області, на підставі пп.266.7.2 п. 266.7 ст. 266 Податкового кодексу України позивачам була визначена сума податкового зобов'язання за податком на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, сплачуваний фізичними особами, які є власниками об'єктів нежитлової нерухомості за 2015 рік.

Податковим органом винесено податкове повідомлення - рішення № 176250-13 від 18.11.2016 на ім'я ОСОБА_1 на суму 11434,58 грн. та №176253-13 від 18.11.2016 на ім'я ОСОБА_2 на суму 11434,58 грн.

Позивачам на праві приватної власності належить по 1/2 частки нежитлової будівлі за адресою: АДРЕСА_1.

Відповідно до Закону України № 71-VIII від 28.12.2014 року «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо податкової реформи», який 01.01.2015 року набрав чинності, було введено податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки.

Згідно з пп. 266.1.1 п. 267.1 ст. 267 Податкового кодексу України платниками податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, є фізичні та юридичні особи, в тому числі нерезиденти, які є власниками об'єктів житлової та/або нежитлової нерухомості.

Базовий податковий (звітний) період дорівнює календарному року у відповідності пп.266.6.1 п. 266.6 ст. 266 Податкового кодексу України.

Положення пп. 266.2.1 п. 266.1 ст. 266 Податкового кодексу України визначають, що об'єктом оподаткування є об'єкт житлової та нежитлової нерухомості, в тому числі його частка.

Згідно з пп. 266.7.1 п 266.7 ст. 266 Податкового кодексу України обчислення суми податку здійснюється контролюючим органом за місцем податкової адреси (місцем реєстрації) власника такої нерухомості у такому порядку: а) за наявності у власності платника податку одного об'єкта житлової нерухомості, податок обчислюється, виходячи з бази оподаткування, зменшеної відповідно до пільг для житлового будинку, встановленої рішенням, сільської ради та відповідної ставки, податку.

Відповідно до п. 8.1 ст. 8 Податкового кодексу України в Україні встановлюються загальнодержавні та місцеві податки та збори.

Стаття 10 ПК України відносить до місцевого податку - податок на майно, до складу якого відповідно до ст. 265 Податкового кодексу України входить податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки.

Згідно п. 12.3 ст. 12 Податкового кодексу України сільські, селищні, міські ради в межах своїх повноважень приймають рішення про встановлення місцевих податків та зборів. Встановлення місцевих податків та зборів здійснюється у порядку, визначеному цим Кодексом (пп. 12.3.1 п.12.3 ст. 12 Податкового кодексу України).

При прийнятті рішення про встановлення місцевих податків та зборів обов'язково зазначаються об'єкт оподаткування, платник податків і зборів, розмір ставки, податковий період та інші обов'язкові елементи, визначенні статтею 7 цього Кодексу з дотриманням критеріїв, встановлених розділом XII цього Кодексу для відповідного місцевого податку чи збору (пп. 12.3.2 п.12.3 ст. 12 ПК України).

Копія прийнятого рішення про встановлення місцевих податків чи зборів надсилається у десятиденний строк з дня оприлюднення до контролюючого органу, в якому перебувають на обліку платники відповідних місцевих податків та зборів (пп. 12.3.3 п.12.3 ст. 12 Податкового кодексу України).

При цьому, згідно з п. 12.5 ст. 12 Податкового кодексу України офіційно оприлюднене рішення про встановлення місцевих податків та зборів є нормативно-правовим актом з питань оподаткування місцевими податками та зборами, яке набирає чинності з урахуванням строків, передбачених пп. 12.3.4 ст. 12 цього кодексу.

Відповідно пп. 12.3.4 п.12.3 ст. 12 Податкового кодексу України рішення про встановлення місцевих податків та зборів офіційно оприлюднюється відповідним органом місцевого самоврядування до 15 липня року, що передує бюджетному періоду, в якому шанується застосовування встановлених місцевих податків та зборів або змін (плановий період). В іншому разі норми відповідних рішень застосовуються не раніше початку бюджетного періоду, що настає за плановим.

Таким чином, місцеві ради за ПК України мають обов'язково встановити (відповідним тішенням місцевої ради) транспортний податок і вирішити питання (на власний розсуд), чи запроваджувати податок ( і в яких розмірах) на майно, відмінне від земельної ділянки. Таке рішення має бути оприлюдненим до 15 липня року, що передує бюджетному періоду, в якому планується застосовування встановлених місцевих податків та зборів або змін плановий період). В іншому разі норми відповідних рішень застосовуються не раніше початку бюджетного періоду, що настає за плановим.

До 15 липня 2014 року Астраханська сільська рада Мелітопольського району Запорізької області рішень щодо встановлення розміру податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, не приймала, що унеможливлює обов'язковість сплати зазначеного податку у 2015 році.

Однак слід зазначити, що пунктом 12.3.5 п.12.3 ст. 12 ПК України передбачено, що у разі якщо сільська, селищна або міська рада не прийняла рішення про встановлення відповідних місцевих податків і зборів, такі податки до прийняття рішення справляються виходячи з норм цього ПК України із застосуванням їх мінімальних ставок.

Аналіз законодавчої бази, яка регулює питання встановлення розміру, порядку адміністрування та сплати податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, свідчить про наявність неоднозначного (множинного) трактування прав та обов'язків платників вказаного податку.

Статтею 4 ПК України передбачена презумпція правомірності рішень платника податку в разі, якщо норма закону чи іншого нормативно-правового акта, виданого на підставі закону, або якщо норми різних законів чи різних нормативно-правових актів припускають неоднозначне (множинне) трактування прав та обов'язків платників податків або контролюючих органів, внаслідок чого є можливість прийняти рішення на користь як платника податків, так і контролюючого органу (пп. 4.1.4 п.4.1 статті 4 ПК України).

Відповідно до п. 56.21 ст. 56 Податкового кодексу України у разі, коли норма цього Кодексу чи іншого нормативно-правового акта, виданого на підставі цього Кодексу, або коли норми різних законів чи різних нормативно-правових актів, або коли норми одного і того ж нормативно-правового акта суперечать між собою та припускають неоднозначне (множинне) трактування прав та обов'язків платників податків або контролюючих органів, внаслідок чого є можливість прийняти рішення на користь як платника податків, так і контролюючого органу, рішення приймається на користь платника податків.

Крім того ст. 4 Податкового кодексу України передбачено, що зміни до будь-яких елементів податків та зборів не можуть вноситися пізніш як за шість місяців до початку нового бюджетного періоду, в якому будуть діяти нові правила та ставки. Податки та збори, їх ставки, а також податкові пільги не можуть змінюватися протягом бюджетного року.

За наведених обставин застосування контролюючим органом положень статті 266 ПК України з метою оподаткування з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, не може мати місце у 2015 році.

Відповідно до ст. 19 Конституції України Правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з частиною першою статті 71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Відповідно до частини другої статті 71 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

З урахуванням зазначеного, досліджених документів, суд дійшов висновку, що відповідачем не доведено порушення позивачем податкового законодавства України, як то зазначено в податкових повідомленнях - рішеннях №№ 176250-13, 176253-13 від 18.11.2016.

Оцінивши докази, які є у справі, в їх сукупності, суд дійшов висновку, що податкові повідомлення-рішення № 176250-13 та №176253-13 від 18.11.2016 прийняті відповідачем необґрунтовано, без врахування всіх обставин, що мають значення для прийняття рішення, а отже, є протиправним та таким, що підлягає скасуванню.

Відповідно до ч. 1 ст. 94 КАС України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав стороною у справі, або якщо стороною у справі виступала його посадова чи службова особа.

Керуючись статтями 86, 94, 122,158, 160, 162, 163, 167 КАС України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов - задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення № 176250-13 від 18.11.2016, винесене Мелітопольською об'єднаною державною податковою інспекцією Головного управління ДФС у Запорізькій області відносно ОСОБА_1.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення № 176253-13 від 18.11.2016, винесене Мелітопольською об'єднаною державною податковою інспекцією Головного управління ДФС у Запорізькій області відносно ОСОБА_2.

Присудити на користь ОСОБА_1 з бюджетних асигнувань Мелітопольської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Запорізькій області судові витрати у вигляді судового збору у сумі 551 (п'ятсот п'ятдесят одна) гривень 20 копійок.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо вона не була подана у встановлені строки. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Запорізький окружний адміністративний суд шляхом подачі в 10-денний строк з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 КАС України, або прийняття постанови у письмовому провадженні - з дня отримання копії постанови, апеляційної скарги з подачею її копії відповідно до кількості осіб, які беруть участь у справі.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Суддя Л.О. Нестеренко