Постанова № 65131539, 02.03.2017, Донецький окружний адміністративний суд

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

02 березня 2017 р. Справа №805/1063/17-а

приміщення суду за адресою: 84122, м.Слов'янськ, вул. Добровольського, 1

час прийняття постанови: 11год.12хв.

ухвалено у нарадчій кімнаті

Донецький окружний адміністративний суд в складі: головуючого судді – Троянової О.В., секретарі Кудрі В.Г. розглянувши адміністративну справу за позовом управління Пенсійного фонду України в м. Вугледар Донецької області

до Державного підприємства “ Донецька вугільна енергетична компанія ”

про стягнення суми заборгованості по відшкодуванню витрат на виплату та доставку пільгових пенсій призначених за Списком №2 за квітень 2015 року по листопад 2016 року у розмірі 326 527,79грн.,

ВСТАНОВИВ:

Управління Пенсійного фонду України в м. Вугледар Донецької області звернулося до Донецького окружного адміністративного суду із позовом до Державного підприємства “Донецька вугільна енергетична компанія” про стягнення суми заборгованості по відшкодуванню витрат на виплату та доставку пільгових пенсій призначених за Списком №2 за квітень 2015 року по листопад 2016 року у розмірі 326 527,79грн./а.с.3-4/.

Позов мотивовано наявністю у товариства з обмеженою відповідальністю Державного підприємства “Донецька вугільна енергетична компанія” заборгованості з відшкодування фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій за Списком № 2 за квітень 2015 року по листопад 2016 року, яка підлягає стягненню у примусовому порядку.

Представник позивача до судового засідання не з’явився, про місце, дату та час розгляду справи повідомлений належним чином. Через канцелярію суду надав клопотання про розгляд справи за його відсутністю/а.с.56/.

Відповідач у судове засідання не з’явився, жодних заяв, клопотань, заперечень, тощо до суду не надав. Суд зазначає, що кореспонденція, яка була надіслана відповідачу на юридичну адресу, вказану у позовній заяві, повернулась до суду з відміткою поштового відділення з відміткою «за закінченням терміну зберігання»/а.с.127/. З цього приводу суд зазначає, що в цьому випадку відповідач є належним чином повідомлений, відповідно до вимог чинного законодавства України.

Враховуючи, що позивач та відповідач були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, позивач подав клопотання про розгляд справи без його участі, зважаючи на відсутність визначених ст.128 Кодексу адміністративного судочинства України перешкод для розгляду справи, суд вважає за можливе розглянути справу за наявними матеріалами.

Відповідно до вимог ч.6 ст.12 та ч.1 ст.41 Кодексу адміністративного судочинства України у зв'язку з неявкою сторін, фіксування судового засідання по справі не здійснюється.

Перевіривши матеріали справи, вирішивши питання, чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги, та якими доказами вони підтверджуються, чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження, яку правову норму належить застосувати до цих правовідносин, суд встановив наступне.

Позивач, Управління Пенсійного фонду України в м. Вугледарі Донецької області, є органом виконавчої влади, який в цих правовідносинах здійснює повноваження, покладені на нього пунктом 12 Прикінцевих положень Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування”, “Положенням про Пенсійний фонд України”, затвердженим Указом Президента України від 6 квітня 2011 року №384/2011.

Відповідач - Державне підприємство “Донецька вугільна енергетична компанія” зареєстроване у якості юридичної особи, ідентифікаційний код: 33161769, місцезнаходження: 85670, м. Вугледар, Донецької області, про що зазначено у відомостях з Єдиного державного реєстру, безоплатний доступ до яких забезпечується на підставі «Порядку надання відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб – підприємців», затвердженого Наказом Міністерства юстиції України «Про деякі питання надання відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб – підприємців» № 466/5 від 31.03.2015р., зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 31 березня 2015р. за № 349/26794/а.с.8-10/.

Щодо клопотання представника позивача про поновлення строків звернення до суду суд зазначає, що Постановою Верховного суду України від 25.11.2015 року по справі №21-3122а15 (805/2199/14) визначено, що в разі звернення до суду із позовом про стягнення заборгованості (недоїмки), яка виникла через несвоєчасне нарахування та /або сплату суми фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах,до відносин щодо стягнення такої заборгованості(недоїмки) застосовуються положення ч.15 ст. 106 Закону України “Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування” №1058, а саме строк давності щодо стягнення недоїмки, пені та штрафів не застосовується. Отже, строки звернення до суду із позовом про стягнення заборгованості (недоїмки), передбачені ст.99 Кодексу адміністративного судочинства України не застосовуються.

Так, відповідачу направлене та вручене повідомлення про розрахунок фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених відповідно до частини 2 прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» в частині пенсій, призначених відповідно до пунктів «б»-«з» ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» за квітень 2015 року по листопад 2016 року.

Також до суду надані відповідні розрахунки фактичних витрат.

Згідно з розрахунком сум відшкодування фактичних витрат на виплату до доставку пільгових пенсій, призначених відповідно до пунктів «б» - «з» ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» (Список № 2) в ПФУ за листопад 2016 року, товариство з Державного підприємства “Донецька вугільна енергетична компанія” має заборгованість у загальному розмірі 326527,79грн.

Наявність у Державного підприємства «Донецька вугільна енергетична компанія» заборгованості з відшкодування фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій за Списком № 2 за період квітень 2015 року по листопад 2016 року у заявленому розмірі позовних вимог підтверджується карткою особового рахунку платника – відповідача.

Відповідно до пп. 1 п. 4 Положення «Про управління Пенсійного фонду України в районах, містах, районах у містах, а також у містах та районах», затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 22.12.2014 р. № 28-2 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 15.01.2015р. за № 41/26486, встановлено, що управління Фонду відповідно до покладених на нього завдань забезпечує додержання підприємствами, установами, організаціями незалежно від форми власності та громадянами України, іноземцями та особами без громадянства, які на законних підставах перебувають на території України, вимог актів законодавства про пенсійне забезпечення.

Згідно з пп. 9 п. 4 зазначеного Положення, управління Фонду здійснює стягнення у передбаченому законодавством порядку своєчасно не нарахованих та/або не сплачених сум страхових внесків та інших платежів.

Відповідно до пункту 2 розділу XV «Прикінцеві положення» Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» передбачено, що пенсійне забезпечення застрахованих осіб, які працювали або працюють на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах або за вислугу років, які відповідно до законодавства, що діяло раніше, мали право на пенсію на пільгових умовах або за вислугу років, здійснюється згідно з окремим законодавчим актом через професійні та корпоративні фонди.

До запровадження пенсійного забезпечення через професійні та корпоративні фонди:

1) особам, зазначеним в абзаці першому цього пункту, пенсії призначаються за нормами цього Закону в разі досягнення пенсійного віку та наявності трудового стажу, передбачених Законом України «Про пенсійне забезпечення».

У цьому випадку розміри пенсій визначаються відповідно до статті 27 та з урахуванням норм статті 28 цього Закону.

При цьому зберігається порядок покриття витрат на виплату і доставку цих пенсій, що діяв до набрання чинності цим Законом.

Підприємства та організації з коштів, призначених на оплату праці, вносять до Пенсійного фонду плату, що покриває фактичні витрати на виплату і доставку пенсій особам, які були зайняті повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, крім тих, що були безпосередньо зайняті повний робочий день на підземних роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин) з видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт та рудників за списком робіт і професій, затвердженим Кабінетом Міністрів України, починаючи з дня набрання чинності цим Законом, у розмірі 20 відсотків з наступним збільшенням її щороку на 10 відсотків до 100-відсоткового розміру відшкодування фактичних витрат на виплату і доставку цих пенсій до набуття права на пенсію за віком відповідно до цього Закону.

Виплата пенсій особам, які були безпосередньо зайняті повний робочий день на підземних роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин) з видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт та рудників, за списком робіт і професій, затвердженим Кабінетом Міністрів України, та особам, пенсії яким призначені відповідно до пунктів «в» - «е» та «ж» статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення», здійснюється до 1 січня 2005 року за рахунок коштів Пенсійного фонду, а з 1 січня 2005 року – за рахунок коштів Державного бюджету України до досягнення пенсійного віку, передбаченого статтею 26 цього Закону;

2) окремим категоріям працівників залежно від умов праці за результатами атестації робочих місць можуть призначатися пенсії за рахунок коштів підприємств та організацій, але не раніше ніж за 5 років до досягнення віку, передбаченого статтею 26 цього Закону, в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

У цьому випадку розміри пенсій визначаються відповідно до статті 27 та з урахуванням норм статті 28 цього Закону;

3) особам, які працювали на роботах із шкідливими і важкими умовами праці та мали або матимуть право на пенсію відповідно до статті 100 Закону України «Про пенсійне забезпечення», пенсії призначаються за нормами цього Закону, виходячи з вимог віку та стажу, встановлених раніше діючим законодавством.

Таким чином, обов’язок відшкодування підприємством фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій встановлений чинним законодавством України.

Відповідно до п. 6.2 Інструкції «Про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України», затвердженої постановою правління Пенсійного фонду України від 19 грудня 2003 р. № 21-1 та зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 16 січня 2004р. за № 64/8663, передбачено, що Витрати на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах особам, які мають стаж, що дає право на призначення цих пенсій на декількох підприємствах, покриваються цими підприємствами пропорційно стажу роботи з урахуванням вимог абзацу третього підпункту 1 пункту 2 розділу XV «Прикінцеві положення» Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».

Згідно з п. 6.7 вказаної Інструкції встановлено, що підприємства щомісяця до 25-го числа вносять до Пенсійного фонду зазначену в розрахунку місячну суму фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах.

У разі зміни розміру пенсії або настання обставин, які впливають на суму відшкодування (смерть пенсіонера, зміна місця проживання та ін.), органи Пенсійного фонду повідомляють про це підприємства в місячний термін з моменту виникнення цих обставин.

Суми фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій за період з дати призначення пенсії до дати складання розрахунку фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, призначених відповідно до частини 2 Прикінцевих положень Закону, сплачуються одночасно із оплатою фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій за перший поточний місяць. Таким чином, відповідач має заборгованість з відшкодування фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій у заявленому розмірі позовних вимог, яка підлягає стягненню в примусовому порядку.

Таким чином, відповідач має заборгованість з відшкодування фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій у заявленому розмірі позовних вимог, що підлягає стягненню в примусовому порядку.

Враховуючи наведене вище, беручи до уваги доведеність позивачем заявлених позовних вимог, суд вважає позовну заяву такою, що підлягає задоволенню в повному обсязі.

Керуючись ст. ст. 11, 17, 69-72, 86, 87, 94, 128, 158-163, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов управління управління Пенсійного фонду України в м. Вугледар Донецької області до Державного підприємства “Донецька вугільна енергетична компанія” про стягнення суми заборгованості по відшкодуванню витрат на виплату та доставку пільгових пенсій призначених за Списком №2 за квітень 2015 року по листопад 2016 року у розмірі 326 527,79грн. – задовольнити.

Стягнути з Державного підприємства “Донецька вугільна енергетична компанія” (85670, м. Вугледар, Донецької області, ЄДРПОУ 33161769) на користь управління Пенсійного фонду України в м. Вугледарі Донецької області суму заборгованості у розмірі 326 527,79(триста двадцять шість тисяч п’ятсот двадцять сім гривень сімдесят дев’ять копійок) грн.

Постанову прийнято в нарадчій кімнаті 02 березня 2017 року.

Повний текст постанови виготовлено та підписано 06 березня 2017 року.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі відкладення складання постанови у повному обсязі апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Суддя Троянова О.В.