Рішення № 65130078, 07.02.2017, Апеляційний суд Львівської області

Справа № 457/1374/15 Головуючий у 1 інстанції: Василюк Т.В.

Провадження № 22-ц/783/458/17 Доповідач в 2-й інстанції: ОСОБА_1 Ю. Р.

Категорія:48

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 лютого 2017 року колегія суддів Судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Львівської області в складі :

головуючого Мікуш Ю.Р.,

суддів Ніткевича А.В., Павлишина О.Ф.

секретар Бохонко Е.Р.,

З участю: представника позивачів ОСОБА_2, відповідача ОСОБА_3 та його представника адвоката ОСОБА_4

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Львові цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_3 на рішення Трускавецького міського суду Львівської області від 15 березня 2016 року у справі за позовом ОСОБА_5 та ОСОБА_6 до відділу державної виконавчої служби Трускавецького міського управління юстиції та ОСОБА_3 про звільнення майна з-під арешту, -

в с т а н о в и л а :

Оскаржуваним рішенням позов задоволено.

Звільнено з-під арешту та заборони на відчуження, накладених постановою державного виконавця Трускавецького міського відділу ДВС ОСОБА_7 від 07 березня 2001 року квартиру АДРЕСА_1, яка належить на праві спільної сумісної власності ОСОБА_5 та ОСОБА_6.

Скасовано арешт, накладений постановою про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження, виданої 07 березня 2001 року державним виконавцем ДВС м.Трускавця ОСОБА_7, об»єкт обтяження: інше жиле приміщення, состав: ціле, состояние: добудоване, статус: жиле, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2.

Стягнуто з ОСОБА_3 в користь ОСОБА_5 974,40 грн.судового збору.

Стягнуто з ОСОБА_3 в користь ОСОБА_6 974,40 грн.судового збору.

Стягнуто з ОСОБА_3 в користь ОСОБА_5 та ОСОБА_6 3000,00 грн. витрат на правову допомогу.

Рішення суду оскаржив ОСОБА_3 В апеляційній скарзі зазначає, що вважає рішення таким, що ухвалене без повного з»ясування обставин справи, протипавиним та незаконним. Вважає, що суд безпідставно залучив його до справи як співвідповідача. Звертає увагу, що судом не враховано того, що у справі №2-333/2001 року є лист ВДВС Трускавецького МУЮ від 30.07.2001 року з проханням зняти арешт з квартири АДРЕСА_3. На підставі цього листа судом була постановлена ухвала від 31.07.2001 року про скасування накладеного арешту. Вказана ухвала не оскаржувалась та є чинною по даний час. Судом не враховано, що ініціатором накладення арешту була виконавча служба, а не співвідповідач ОСОБА_3 Крім цього, не погоджується з рішенням в частині стягнення з нього витрат на правову допомогу. Просить рішення скасувати та ухвалити нове рішення, яким судовий збір та витрати на правову допомогу віднести за рахунок держави у зв»язку з допущеними помилками у своїй діялності посадових осіб виконавчої служби та суду.

Заслухавши пояснення ОСОБА_3 та його представника ОСОБА_4 на підтримання доводів апеляційної скарги, заперечення з приводу апеляційної скарги представника позивачів ОСОБА_2, вивчивши матеріали цивільної справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає до часткового задоволення.

Відповідно до статті 3 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Приписами статті 4 ЦПК України зазначається, що здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законами України.

Матеріалами справи та судом встановлено, що відповідно до свідоцтва про право власності на житло від 29 травня 1996 року, виданого відділом приватизації державного житлового фонду Трускавецького міськвиконкому, квартира №5 на вул.Юрія Дрогобича, 4 у м.Трускавець належить на праві спільної сумісної власності ОСОБА_6 та ОСОБА_5 (а.с.13).

Відповідно до свідоцтва про право власності на житло від 15 січня 1997 року, виданого відділом приватизації державного житлового фонду Трускавецького міськвиконкому, квартира №6 на вул.Юрія Дрогобича,4 у м.Трускавець належить на праві спільної сумісної власності ОСОБА_8 та членам її сім»ї (а.с.14).

05 лютого 2001 року відповідач по справі ОСОБА_3 звернувся до Трускавецького міського суду з позовом до ОСОБА_9 про повернення боргу, зазначивши адресу проживання відповідача АДРЕСА_4, а повинно було бути квартира №6.

Ухвалою судового засідання від 06 лютого 2001 року накладено арешт на особисте майно в якому є частка ОСОБА_9, зокрема, квартири на бульварі Ю.Дрогобича 4/5 у м.Трускавець, на дачу ( а.с.21). Постановою державного виконавця Трускавецького МВДВС від 07 березня 2001 року було накладено арешт на особисте майно та майно, в якому є частка ОСОБА_9, зокрема, на частку у квартирі на АДРЕСА_5. ( а.с.17).

Задовольняючи позовні вимоги ОСОБА_3 судом підставно взято до уваги ухвалу судового засідання від 31.07.2001 року відповідно до якої скасовано накладений арешт на особисте майно ОСОБА_9, зокрема на квартиру на вул.Ю. Дрогобича 4/5 та інше майно зазначене в ухвалі.

Незважаючи на це, відповідно до Інформації з реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об»єктів нерухомого майна на квартиру №5 буд.4 на вул.Юрія Дрогобича в м.Трускавець обтяження залишилося (реєстраційний номер 4084385) зареєстроване 20.11.2006 року реєстратором Трускавецькою державною нотаріальною конторою на підставі постанови від 07.03.2001 року, виданої ДВС м.Трускавця (а.с.16).

Звільнення майна з-під арешту є одним із способів захисту прав власника. Відповідно до ст.319 ЦК України власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд. Внаслідок помилки відповідача ОСОБА_10, який вказав невірну адресу квартири відповідача ОСОБА_9 до якого мав майнові претензії, відбулося обтяження квартири сім»ї Паньків.Однак, зазначена помилка відповідачем виправлена та ухвалою Трускавецького міського суду від 31.07.2001 року арешт знятий з квартири №5 в будинку №4 на вул.Ю.Дрогобича на підставі листа № 2-333/2001 ВДВС Трускавецького МУЮ від 30.07.2001 року.

Відтак, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов вірного висновку, задовольняючи позовні вимоги , що накладення обтяження на квартиру позивачів позбавляє останніх права вільно володіти, користуватися та розпоряджатися своїм власним майном.

Щодо застосування ст.88 ЦПК України та стягнення судових витрат з відповідача ОСОБА_3, колегія суддів вважає, що рішення в цій частині позовних вимог підлягає до скасування.

Відповідно до ст.1 Закону України «Про судовий збір» - судовий збір це збір, що справляється на всій території України за подання заяв, скарг до суду, за видачу судами документів, а також у разі ухвалення окремих судових рішень, передбачених цим Законом. Судовий збір включається до складу судових витрат.

Після подачі позовної заяви до ОСОБА_9 із зазначенням помилково квартиру №5, а не №6, яка належала останньому, ОСОБА_3 подав суду акт-підтверження КП «ЖЕК №2» від 09 квітня 2001 року про те, що ОСОБА_9 належить квартира не № 5. ( а.с.22).

Відтак, враховуючи відсутність вини відповідача ОСОБА_11 у тому, що арешт помилково накладений на квартиру позивачів, не дає підстав для стягнення з останнього судових витрат.

Відповідно до ст.309 ч.1 п.3,4 ЦПК України підставами для скасування рішення суду першої інстанції і ухвалення нового рішення є невідповідність висновків суду обставинам справи, порушення або неправильне застосування норм матеріального або процесуального права.

Виходячи із вище зазначеного, колегія суддів важає, що апеляційна скарга підлягає до часткового задоволення.

Керуючись ст.т. 303, 307 ч.1 п.2, 309 ч.1 п.п. 3,4, 314 ч.2, 316, 317, 319 ЦПК України,- колегія суддів

у х в а л и л а :

Апеляційну скаргу ОСОБА_3 задовольнити частково.

Рішення Трускавецького міського суду Львівської області від 15 березня 2016 року в частині стягнення з ОСОБА_3 в користь ОСОБА_5 та ОСОБА_6 судових витрат по справі, а саме судового збору та витрат на правову допомогу скасувати.

Ухвалити в цій частині нове рішення.

Відмовити ОСОБА_5 та ОСОБА_6 у стягненні судових витрат по справі, а саме: судового збору та витрат на правову допомогу.

В решті рішення суду залишити без змін.

Рішення набирає законної сили з моменту проголошення, може бути оскаржене до Вищого Спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ на протязі двадцяти днів з дня набрання рішенням законної сили.

Головуючий Ю.Р.Мікуш

Судді А.В. Ніткевич

ОСОБА_12