Ухвала суду № 65129325, 22.02.2017, Апеляційний суд Запорізької області

Дата документу Справа №

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

Є.У. № 318/2410/16-ц Головуючий у 1-й інстанції: Комишня Н.І.

Провадження № 22-ц/778/813/17 Суддя-доповідач: ОСОБА_1

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 лютого 2017 року м. Запоріжжя

Колегія суддів судової палати з цивільних справ Апеляційного суду Запорізької області у складі:

Головуючого: Трофимової Д.А.,

Суддів: Крилової О.В.,

ОСОБА_2,

за участю секретаря: Семенчук О.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_3 на ухвалу судді Камянсько Дніпровського районного суду Запорізької області від 23 листопада 2016 року у справі за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_4, треті особи - державний нотаріус Камянсько - Дніпровської державної нотаріальної контори Запорізької області ОСОБА_5, Нововодянська сільська рада, про встановлення факту належності майна, визнання майна спадковим та визнання права власності на спадкове майно,

В С Т А Н О В И Л А:

У жовтні 2016 року ОСОБА_3 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_4, треті особи - державний нотаріус Камянсько - Дніпровської державної нотаріальної контори Запорізької області ОСОБА_5, Нововодянська сільська рада, про встановлення факту належності майна, визнання майна спадковим та визнання права власності на спадкове майно.

Ухвалою судді Камянсько Дніпровського районного суду Запорізької області від 20 жовтня 2016 року позовну заяву було залишено без руху з підстав невідповідності вимогам ст.ст. 119, 120 ЦПК України, надано строк для усунення недоліків п'ять днів з дня отримання позивачем копії ухвали.

Ухвалою судді Камянсько Дніпровського районного суду Запорізької області від 23 листопада 2016 року позовну заяву визнано неподаною та повернуто позивачу.

Не погоджуючись із ухвалою судді від 23 листопада 2016 року, ОСОБА_3 подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм процесуального права, просить скасувати ухвалу та передати питання про відкриття провадження у справі на новий розгляд до суду першої інстанції.

Заслухавши у засіданні апеляційного суду суддю-доповідача, пояснення учасників процесу, перевіривши матеріали справи та доводи скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно п. 3 ч. 1 ст. 312 ЦПК України, розглянувши скаргу на ухвалу суду першої інстанції, апеляційний суд скасовує ухвалу і передає питання на новий розгляд до суду першої інстанції, якщо останній порушив порядок, встановлений для його вирішення.

З матеріалів справи вбачається, що суддя залишив позовну заяву без руху з порушенням встановленого порядку, так як визначений ст.ст. 119, 120, 121 ЦПК України порядок здійснення процесуальних дій передбачає можливість їх вчинення з застосуванням відповідних наслідків лише за наявності чітко визначених підстав.

Колегія суддів вбачає, що ухвала про усунення недоліків не в повній мірі відповідає ст. 119 ЦПК України, яка дає чіткий перелік вимог, яким за формою та змістом має відповідати позовна заява. Позовна заява подається в письмовій формі та повинна містити:

1) найменування суду, до якого подається заява;

2) ім'я (найменування) позивача і відповідача, а також ім'я представника позивача, якщо позовна заява подається представником, їх місце проживання (перебування) або місцезнаходження, поштовий індекс, номери засобів зв'язку, якщо такі відомі;

3) зміст позовних вимог;

4) ціну позову щодо вимог майнового характеру;

5) виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги;

6) зазначення доказів, що підтверджують кожну обставину, наявність підстав для звільнення від доказування;

7) перелік документів, що додаються до заяви.

Позовна заява підписується позивачем або його представником із зазначенням дати її подання. До позовної заяви додається документ, що підтверджує сплату судового збору. Якщо позовна заява подається представником позивача, до позовної заяви додається довіреність чи інший документ, що підтверджує його повноваження.

А відповідно до ч. 1 ст. 120 ЦПК України позивач повинен додати до позовної заяви її копії та копії всіх документів, що додаються до неї, відповідно до кількості відповідачів і третіх осіб.

Залишаючи заяву без руху, в ухвалі від 20 жовтня 2016 року суддя зазначив, що позивачу необхідно надати суду обґрунтовану постанову нотаріуса про відмову у вчиненні нотаріальної дії, а саме, про відмову у видачі свідоцтва про право на спадщину на житловий будинок з господарськими спорудами та на земельні ділянки. Крім того, позивачем визначена ціна позову в сумі 55 120 грн. та відповідно до цієї суми сплачено судовий збір в розмірі 551,20 грн. Позивачу необхідно визначити ціну позову виходячи з дійсної вартості всього нерухомого майна на час звернення до суду та оплатити судовий збір виходячи з розрахунку1% ціни позову, але не менше0,4 розмірумінімальної заробітної плати, та надати суду документ, що підтверджує його сплату. Виходячи з того, що позивачем подано позовну заяву, в якій обєднано дві вимоги немайнового характеру, позивачу необхідно надати суду 2 квитанції про сплату судового збору кожна в сумі 0,4 розміру мінімальної заробітної плати (551,20 грн.) або 1 квитанцію загальною сумою у відповідному розмірі.

На виконання вимог ухвали від 20 жовтня 2016 року представник позивача надала суду оригінал квитанції про сплату судового збору в розмірі 551,20 грн. (а.с. 13).

23 листопада 2016 року суддя постановив ухвалу, в якій вказав, що позивачем у визначений строк недоліки не усунуті, а саме, не надано постанову нотаріуса про відмову у вчиненні нотаріальної дії, не визначено ціну позову виходячи з дійсної вартості всього нерухомого майна на час звернення до суду, та відповідно до цієї ціни не сплачений судовий збір, сплачено судовий збір тільки за 1 вимогу немайнового характеру, та відсутня сплата судового збору ще за 1 вимогу немайнового характеру в сумі 551,20 грн. Тому суддя дійшов висновку про визнання позовної заяви неподаною та повернення її позивачу на підставі ч. 2 ст. 121 ЦПК України.

Проте, з такими висновками не можна погодитися.

За ч. 1 ст. 11 ЦПК України, суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.

Згідно з вимогами ч. 1 ст. 122 ЦПК України суддя відкриває провадження у справі не інакше як на підставі заяви, поданої і оформленої в порядку, встановленому цим Кодексом.

Відповідно до п. 2 постанови Пленуму Верховного Суду України "Про застосування норм цивільного процесуального законодавства при розгляді справ у суді першої інстанції" № 2 від 12.06.2009 року, суддя вправі відмовити у відкритті провадження у справі лише з підстав, передбачених законом. Не допускається відмова у відкритті провадження у справі з мотивів недоведеності заявленої вимоги, відсутності доказів, пропуску позовної давності та інших не передбачених законом підстав.

За розясненнями п. 2 постанови Пленуму Верховного Суду України № 5 від 12.06.2009р. "Про застосування норм цивільного процесуального законодавства, що регулюють провадження у справі до судового розгляду", вже після відкриття провадження в справі, готуючи справу до розгляду, суд повинен визначити: обставини, які мають значення для справи, та факти, що підлягають встановленню і покладені в основу вимог і заперечень; характер спірних правовідносин і зміст правової вимоги; матеріальний закон, який регулює спірні правовідносини; вирішити питання про склад осіб, які братимуть участь у справі; з'ясувати, які є докази на підтвердження зазначених фактів; визначити коло доказів відповідно до характеру спірних правовідносин і роз'яснити, якій із сторін слід довести певні обставини; вжити заходів для забезпечення явки в судове засідання, а також сприяти врегулюванню спору до судового розгляду.

Як зазначалося вище, відповідно до п. 6 ч. 2 ст. 119 ЦПК України позовна заява повинна містити зазначення доказів, що підтверджують кожну обставину, наявність підстав для звільнення від доказування.

За змістом зазначеної норми саме позивач обґрунтовує свої вимоги з викладом відповідних обставин та зазначенням доказів, що підтверджують такі обставини.

Так, зазначивши в якості недоліків позовної заяви, які потребують усунення, необхідність надання обґрунтованої постанови нотаріуса про відмову у вчиненні нотаріальної дії, суд не врахував вимоги процесуального права і не звернув уваги на те, що зазначена обставина в якості перешкод для відкриття провадження у справі нормами ЦПК України не визначена.

Відповідно до п. 7 Постанови Пленуму Верховного Суду України N 2 від 12.06.2009р. подання доказів можливе на наступних стадіях цивільного процесу, тому суд не вправі через неподання доказів при пред'явленні позову залишати заяву без руху та повертати заявнику.

Згідно вимог ч.ч. 1, 2 ст. 131 ЦПК України сторони зобов'язані подати свої докази суду до або під час попереднього судового засідання у справі, а якщо попереднє судове засідання у справі не проводиться, - до початку розгляду справи по суті. Докази, подані з порушенням вимог, встановлених частиною першою цієї статті, не приймаються, якщо сторона не доведе, що докази подано несвоєчасно з поважних причин.

Таким чином, сама по собі відсутність доказів при поданні позовної заяви на підтвердження позовних вимог не перешкоджає відкриттю провадження у справі, оскільки подання доказів можливе на наступних стадіях цивільного процесу.

Суд положень вищевказаних норм процесуального права не врахував.

Крім того, у позові ОСОБА_3 посилається на те, що він не має оригіналів правовстановлюючих документів на майно, не є власником майна, тому не має реальної можливості провести оцінку вартості майна, і, як наслідок, визначити точну ціну позову щодо вимог майнового характеру. Тому позивачем визначено ціну позову в розмірі 55 120 грн. В подальшому ОСОБА_3 має намір для визначення вартості майна заявити клопотання про призначення судової експертизи. Проте, ці обставини суддя, всупереч ст. 210 ЦПК України не описав, не мотивував чому не бере до уваги вказані посилання.

За встановлених обставин колегія вважає, що висновок суду про наявність достатніх підстав для повернення в порядку ч. 2 ст. 121 ЦПК України позовної заяви ОСОБА_3 у зв'язку з не усуненням недоліків заяви не є обґрунтованим та таким, що відповідає вимогам процесуального законодавства.

Зважаючи на викладене, оскаржувана ухвала відповідно до положень п. 3 ч. 1 ст. 312 ЦПК України підлягає скасуванню з передачею на новий розгляд питання про відкриття провадження у справі.

Керуючись ст.ст. 303, 307, 311-315, 317, 319, 324 ЦПК України, колегія суддів

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу ОСОБА_3 задовольнити.

Ухвалу судді Камянсько Дніпровського районного суду Запорізької області від 23 листопада 2016 року по цій справі скасувати та передати питання про відкриття провадження у справі на новий розгляд до суду першої інстанції.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, оскарженню в касаційному порядку не підлягає.

Головуючий:

Судді: