Рішення № 6512644, 30.10.2009, Господарський суд Дніпропетровської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

15.10.09р. Справа № 25/191-09 За позовом Приватного підприємства "Рефідім", м. Дніпропетровськ до Товариства з обмеженою відповідальністю виробничо-торгівельного підприємства "Каннінг", м. Дніпропетровськ про стягнення 100 479,36 грн.

Суддя Чередко А.Є.

Представники:

від позивача: не з'явився

від відповідача: не з'явився

СУТЬ СПОРУ:

Позивач звернувся до господарського суду з позовом до відповідача про стягнення з останнього здійсненої позивачем передоплати за непоставлений товар відповідно до виставлених відповідачем рахунків-фактури у розмірі 100 000,00 грн., а також нарахованих 3 % річних у розмірі 279,46 грн. та інфляційних втрат у розмірі 199,90 грн.

Позовні вимоги обгрунтовані посиланням на не виконання відповідачем своїх зобов’язань по постачанню оплаченого товару, відмову позивача від поставки та звернення до відповідача з вимогою про повернення сплаченої переоплати та ст.ст. 526, 530, 625, 693 ЦК України.

Сторони не забезпечили явку представників до судового засідання. Відповідач, також не надав витребувані судом матеріали. Враховуючи, що сторони були належним чином повідомлені судом про час та місце судового засідання у справі, що підтверджується її відповідними матеріалами, друге не з’явлення представника відповідача до судового засідання, суд вважає за можливе розглянути справу за відсутності представників сторін, за наявними у справі матеріалами (ст.. 75 ГПК України).

Дослідивши матеріали справи, господарський суд, -

ВСТАНОВИВ:

У грудні місяці 2008 року між Позивачем (покупець) і Відповідачем (постачальник) в усній формі було укладено Договір поставки, за яким Позивач зобов'язувався провести 100% передоплату за товар, а Відповідач в свою чергу зобов'язувався поставити товар на протязі двох днів з моменту отримання передоплати.

За час виконання Договору позивачем було здійснено 100% передоплату за товар-пшоно, відповідно до виставлених відповідачем рахунків-фактур, що підтверджується наступним:

Рахунок-фактура № СФ-0000152 від 22.12.2008р. на суму 50000,00 грн. - був 100% оплачений платіжним дорученням № 1076 від 22.12.2008р.; Рахунок-фактура № СФ-0000159 від 25.12.2008 р. на суму 50000,00 грн. - був 100% оплачений платіжним дорученням № 287 від 30.12.2008р., що підтверджується витягом з банківського рахунку позивача.

Як вбачається з матеріалів справи, товар оплачений позивачем так і не був поставлений відповідачем. Отже, відповідач непоставив товар на суму 100 000,00грн.

03.08.2009 року позивачем відповідачу була надіслана претензія-вимога про повернення оплачених грошових коштів за вих. № 17/07 від 24.07.09р., в якій позивач в силу ст. 530 ЦК України вимагав від відповідача повернути у семиденний термін, 100 000,00 грн., з дня пред'явлення вимоги, тобто до 19.08.2009 року (повідомлення про вручення було отримане відповідачем 12.08.2009 року). Але станом на час розгляду справи відповідачем не було повернуто позивачу одержану суму передоплати у сумі 100000,00грн. (доказів не надано).

Відповідно до ч. 1 ст. 193 ГК України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, Договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Аналогічну норму містить і ст. 526 ЦК України.

Згідно із ч. 2 ст. 193 ГК України, кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором». За ч. 7 ст. 193 ГК України не допускається одностороння відмова від виконання зобов 'язання.

Відповідно до пункту 1 статті 265 Господарського кодексу України, за договором поставки одна сторона - постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до пункту 6 статті 265 Господарського кодексу України, до відносин поставки, не врегульованих чинним Кодексом, застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України про договір купівлі-продажу.

Згідно з ч. 2 ст. 693 Цивільного кодексу України, якщо Продавець, який одержав суму попередньої оплати товару не передав товар у встановлений строк, Покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати.

В силу ч. 2 ст. 530 ЦК України, якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Згідно з п. 2 ст. 625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Дата 19 серпня 2009 року є датою порушення відповідачем грошового зобов'язання, оскільки 12 серпня 2009 року відповідачем було отримано претензію - вимогу про повернення оплачених грошових коштів, в якій позивач вимагав повернути у триденний термін грошові кошти отримані відповідачем у якості передоплати за товар —пшоно.

Отже, відповідно до ст. 625 ЦК України, відповідач також зобов'язаний сплатити позивачу суму, на яку збільшилась сума основного боргу у зв'язку з інфляцією, в розмірі 199,90грн. та 3% річних в розмірі 279,46грн. за період з 19.08.2009р. по 21.09.2009р., згідно з розрахуноком позивача.

Враховуючи усе вищевикладене, суд вважає позовні вимоги позивача правомірними та такими, що підлягають задоволенню в повному обсягу. Судові витрати понесені позивачем за розгляд справи по сплаті держмита у сумі 1005,00грн. та витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у сумі 236,00грн. згідно з ст.ст. 44, 49 ГПК України слід віднести на відповідача.

З підстав наведеного та керуючись ст.ст. 526, 530, 625, 693 ЦК України, ст.ст. 193, 265 ГК України, ст.ст. 44, 49, 78, 82-85 ГПК України, господарський суд,-

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю виробничо-торгівельного підприємства «Каннінг»(49033, м. Дніпропетровськ, вул. 152-ї Дивізії, буд. 3, кв. 17, р/р 26005013010015 в ДФ ВАТ «Інпромбанк»МФО 306986, ЄДРПОУ 32465857) на користь Приватного підприємства «Рефідім»(49006, м. Дніпропетровськ, вул. Шмідта, 4/2, р/р 26003807051 в ДФ ВАТ "МТБ", МФО 307297, код ЄДРПОУ 34059442) основний борг у розмірі 100 000,00 грн., 3% річних –279,46грн., інфляційні втрати - 199,90 грн. та судові витрати по сплаті держмита у сумі 1005,00грн., витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у сумі 236,00грн., видати наказ.

Суддя А.Є. Чередко Рішення підписано