Ухвала суду № 65125726, 02.03.2017, Вижницький районний суд Чернівецької області

Справа № 713/1282/16-ц

Провадження №4-с/713/4/17

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02.03.2017 м. Вижниця

Вижницький районний суд Чернівецької області в складі головуючого судді Пилипюка І.В., з участю секретаря Паучек Є.В., представника заявника ОСОБА_1, державного виконавця Нистерюк О.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Вижниця цивільну справу за скаргою ОСОБА_2 на дії та бездіяльність головного державного виконавця Вижницького районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Чернівецькій області ОСОБА_3, заінтересована особа ОСОБА_4, -

УСТАНОВИВ:

ОСОБА_2 звернувся в суд із скаргою на дії та бездіяльність головного державного виконавця Вижницького районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Чернівецькій області ОСОБА_3, заінтересована особа ОСОБА_4

У скарзі вказував, що рішенням Вижницького районного суду Чернівецької області від 22.12.2016 року задоволено частково його позов до ОСОБА_4 та 05.01.2017 року видано виконавчий лист №713/1282/16-к у якому зазначено, виділити у власність та визнати за ОСОБА_2 в порядку поділу право власності на наступні приміщення в житловому будинку по плану забудови під літ. «А» та надвірні будівлі і споруди, що розташовані в с. Іспас, вул. Стрітенська, 22: 1-3 кімната площею 20,90 кв.м, вартістю 50006,00 грн.; 1-4 кухня площею 14,20 кв.м вартістю 33976,00 грн.; 1-5 кімната площею 18,40 кв.м вартістю 44026,00 грн., а всього майна на загальну суму 343327,00 грн.

Виконавчий лист предявив до виконання 11.01.2017 року, проте державним виконавцем через 7 днів було прийнято рішення у вигляді повідомлення про повернення виконавчого документу стягувачу без прийняття до виконання від 18.01.2017 року, отриманого ним по пошті 24.01.2017 року.

Вважає, що державний виконавець проявила свої незаконні дії та бездіяльність при прийнятті такого рішення. Всупереч ст.25 ЗУ «Про виконавче провадження» від 02.06.2016 року державним виконавцем у триденний строк з дня надходження виконавчого документу не була винесена постанова про відкриття виконавчого провадження, що підтверджує її бездіяльність.

Доказом неправомірної дії державного виконавця вважає винесення нею 18.01.2017 року повідомлення про повернення виконавчого документу, оскільки в юридичній термінології взагалі не існує такого процесуального документу.

Стверджує, що державний виконавець не сприймає за належне значення виконавчого провадження, обовязковість виконання судового рішення, чим унеможливлює реалізацію його права на отримання поділеного судом нерухомого майна.

Просив визнати неправомірними дії та бездіяльність ОСОБА_3 та зобовязати її прийняти до виконання виконавчий лист №713/1282/16-ц, виданий 05.01.2017 року Вижницьким районним судом Чернівецької області та відкрити виконавче провадження.

У судовому засіданні представник заявника ОСОБА_1 скаргу підтримав, посилаючись на викладені у ній обставини просив скаргу задовольнити.

У судовому засіданні головний державний виконавець Вижницького РВ ДВС ГТУЮ у Чернівецькій області ОСОБА_3 підтримала письмове заперечення проти скарги у якому зазначила, що при винесені повідомлення про повернення виконавчого документу стягувачу без прийняття до виконання виконавчого листа нею вчинені всі необхідні дії, передбачені ЗУ «Про виконавче провадження», а всі твердження скаржника не відповідають дійсності.

17.01.2017 року до відділу надійшла заява ОСОБА_2 від 11.01.2017 року з двома виконавчими листами. Того ж дня вказані матеріали передано їй на виконання, а 18.01.2017 року розглянувши їх винесла повідомлення про повернення виконавчого документу стягувану без прийняття до виконання, оскільки виділяти у власність та визнавати право власності в обов'язки державного виконавця не входить, ці дії здійснює реєстраційна служба та РБТІ.

Надіслання повідомлення про повернення виконавчого документу стягувану без прийняття до виконання передбачене п.4 ст.4 ЗУ «Про виконавче провадження» та п.4 розділу ІІІ Інструкції з організації примусового виконання рішень затвердженої Наказом Міністерства юстиції України №512/5 від 02.04.2012 року із змінами і доповненнями від 29.09.2016 року.

Повідомлення про повернення виконавчого документу стягувачу без прийняття до виконання від 18.01.2017 року за вих. №143/16-19 наступного дня направлено на зазначену у виконавчому документі адресу, про що свідчить квитанція Укрпошти №5920001804090 від 19.01.2017 року. Відправлення отримано ОСОБА_2 20.01.2017 року. Отже заявником пропущено строк для оскарження зазначеного повідомлення, а клопотання про поновлення строку на оскарження неправомірних дій державного виконавця в скарзі відсутнє. А також у скарзі не зазначено жодної поважної причини, з якої ним пропущено строк на оскарження.

Просила в задоволенні скарги ОСОБА_2 відмовити в повному обсязі та стягнути з нього судовий збір.

Заінтересована особа ОСОБА_4 у судове засідання не з'явилася, будучи належно повідомленою про місце, день та годину слухання справи, причини неявки суду не повідомила.

Суд, заслухавши представника заявника ОСОБА_1, державного виконавця Нистерюк О.М., дослідивши матеріали цивільної справи №713/1282/16-ц, матеріали додані до заяви, заперечення державного виконавця та додані до нього матеріали, вважає, що скарга ОСОБА_2 задоволенню не підлягає з таких підстав.

Судом установлено, що рішенням Вижницького районного суду Чернівецької області від 22.12.2016 року по цивільній справі №713/1282/16-ц (провадження №2/713/585/16) позов ОСОБА_2 до ОСОБА_4 про поділ нерухомого майна в натурі задоволено частково.

Виділено у власність та визнано за ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, (ІПН - НОМЕР_1), зареєстрованого ІНФОРМАЦІЯ_2, в порядку поділу, право власності на наступні приміщення в житловому будинку по плану забудови під літ. «А» та надвірні будівлі та господарські споруди, що розташовані в с. Іспас, вул. Стрітенська, 22, Вижницького району Чернівецької області: 1-3 кімната, площею 20,90 кв.м., вартістю 50006,00 грн.; 1-4 кухня, площею 14,20 кв.м., вартістю 33976,00 грн.; 1-5 кімната, площею 18,40 кв.м., вартістю 44026,00 грн.; 1-7 ванна, площею 3,90 кв.м., вартістю 9331,00 грн.; Добудова до літньої кухні літ. «б2», вартістю 79605,00 грн.; Підвал під добудовою літ. «Вх в Пд», вартістю 19403,00 грн.; Сарай літ. «Г», вартістю 11782,00 грн.; Гараж літ. «Ж». вартістю 56346,00 грн.; вхід в підвал літ. «Вх в Пд» вартістю 609,00 грн. в спільному користуванні; вбиральня літ. «Є», вартістю 338,00 грн. в спільному користуванні; огорожа літ. «№1,4», вартістю 11157,00 грн. в спільному користуванні; колодязь літ. «№5», вартістю 4734,00 грн. в спільному користуванні, всього майна на загальну суму 343327,00 грн.

Виділено у власність та визнано за ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_3, (ІПН - НОМЕР_2), зареєстрованою та жителькою с. Іспас, вул. Стрітенська, 22, Вижницького району Чернівецької області, в порядку поділу, право власності на наступні приміщення в житловому будинку по плану забудови під літ. «А» та надвірні будівлі та господарські споруди, що розташовані в с. Іспас, вул. Стрітенська, 22, Вижницького району Чернівецької області: 1-1 кухня, площею 9,90 кв.м., вартістю 23675,00 грн.; 1-2 кімната, площею 17,70 кв.м., вартістю 42352,00 грн.; Літня кухня літ. «Б», вартістю 67916,00 грн.; Підвал під літньою кухнею літ. «Пд під літ «Б»», вартістю 16556,00 грн.; Сарай літ. «В», вартістю 6146,00 грн.; Сарай літ. «Д». вартістю 3584,00 грн.; вбиральня літ. «Є», вартістю 174,00 грн. в спільному користуванні; огорожа літ. «№1,4», вартістю 5747,00 грн. в спільному користуванні; колодязь літ. «№5», вартістю 2438,00 грн. в спільному користуванні, всього майна на загальну суму 168901,00 грн.

Вартість будівельних робіт, спрямованих на відокремлення житлових та господарських приміщень, які необхідно провести в житловому будинку, що розташований в с. Іспас, вул. Стрітенська, 22, Вижницького району Чернівецької області, згідно Висновку судової будівельно-технічної експертизи №803 від 02.11.2016 року, п.п.4, 5 - покладено на сторін відповідно по другому варіанту розподілу, а саме, на ОСОБА_2 в сумі 878,00 грн.; на ОСОБА_4 в сумі 2984,00 грн.

Стягнуто з ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, (ІПН - НОМЕР_1), зареєстрованого ІНФОРМАЦІЯ_2, на користь ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_3, (ІПН - НОМЕР_2), зареєстрованої та жительки с. Іспас, вул. Стрітенська, 22, Вижницького району Чернівецької області грошову компенсацію за перевищення частки в сумі 5257,00 грн.

Вирішено питання про судові витрати.

Рішення набрало законної сили 03.01.2017 року, а 05.01.2017 року судом видано виконавчі листи, які отримані ОСОБА_2 11.01.2017 року.

17.01.2017 року ОСОБА_2 звернувся до начальника Вижницького районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Чернівецькій області із заявою від 11.01.2017 року, у якій просив прийняти до виконання виконавчий лист про поділ нерухомого майна в натурі та винести постанову про відкриття виконавчого провадження, що підтверджується копією вказаної заяви, копією витягу з АСВП №53249582 від 17.01.2017 року та копією Журналу реєстрації загальної вхідної кореспонденції Вижницького районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Чернівецькій області за 17.01.2017 року.

17.01.2017 року виконавчий лист №713/1282/16-ц від 05.01.2017 року (номер за АСВП 53249582) розподілено для виконання головному державному виконавцю Вижницького РВ ДВС ГТУЮ у Чернівецькій області ОСОБА_3, що підтверджується копією Журналу обліку виконавчих проваджень ОСОБА_3 за період з 05.01.2017 року по 31.01.2017 року.

18.01.2017 року головний державний виконавець Нистерюк О.М., розглянувши заяву ОСОБА_2 щодо примусового виконання виконавчого листа №713/1282/16-ц, виданого 05.01.2017 року Вижницьким районним судом Чернівецької області, керуючись п. ч.4 ст.4 ЗУ «Про виконавче провадження» прийняла рішення про повернення виконавчого документу без прийняття до виконання (у виконавчому документі виконання рішення не передбачає застосування заходів примусового виконання рішення), що підтверджується копією повідомлення про повернення виконавчого документу стягувачу без прийняття до виконання від 18.01.2017 року та копією Журналу обліку виконавчих проваджень за період з 05.01.2017 року по 31.01.2017 року та копією Журналу реєстрації документів про відкриття виконавчого провадження за 17.01.2017 року.

Вказане повідомлення 18.01.2017 року зареєстровано у Журналі вихідної кореспонденції Вижницького РВ ДВС ГТУЮ у Чернівецькій області за №19, що підтверджується копією вказаного журналу.

19.01.2017 року повідомлення про повернення виконавчого документу стягувачу без прийняття до виконання від 18.01.2017 року надіслано ОСОБА_2 19.01.2017 року рекомендованим листом з повідомленням про вручення №5920001804090 та отримано ним 20.01.2017 року, що підтверджується копією фіскального чеку ЧД УДППЗ «Укрпошта» від 19.01.2017 року та копією роздруківки з реєстру рекомендованих поштових відправлень.

Порядок розгляду скарг на дії, бездіяльність, рішення, державного виконавця, чи іншої посадової особи державної виконавчої служби під час виконання рішення визначений розділом VІІ ЦПК України «Судовий контроль за ви конанням судових рішень».

Статтею 383 ЦПК України передбачено, що сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їх права чи свободи.

Відповідно до ч.2 ст.384 ЦПК України скарга подається до суду, який видав виконавчий документ.

Відповідно до ст.385 ЦПК України скаргу може бути подано до суду: у десятиденний строк з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її прав чи свобод; у триденний строк з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її прав чи свобод, у разі оскарження постанови про відкладення провадження виконавчих дій.

Пропущений з поважних причин строк для подання скарги може бути поновлено судом.

У пункті 16 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ №6 від 07.02.2014 року «Про практику розгляду судами скарг на рішення, дії або бездіяльність державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби під час виконання судових рішень у цивільних справах» розяснено, що відповідно до статті 385 ЦПК скаргу на рішення, дії або бездіяльність державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби може бути подано до суду у десятиденний строк, а при оскарженні постанови про відкладення провадження виконавчих дій - у триденний строк, які обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її прав чи свобод.

Також суди повинні враховувати, що коли в законі встановлено спеціальний порядок обчислення строків звернення заявника зі скаргою до суду (наприклад, стаття 26 - оскарження постанови про відмову у відкритті виконавчого провадження, стаття 58 - оскарження оцінки майна, визначеної за результатами рецензування звіту про оцінку майна (Закону про виконавче провадження), їх перебіг має визначатися за цими нормами, а не за нормами статті 385 ЦПК.

Такі строки є процесуальними, можуть бути поновлені за наявності поважних для цього причин за заявою заявника, яка подається одночасно зі скаргою або викладається в скарзі у вигляді клопотання. При вирішенні питання про поновлення строку на подання скарги на рішення, дії або бездіяльність державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби суд має виходити з того, що у відповідному законодавстві не міститься перелік таких поважних причин, їх з'ясовують у кожному конкретному випадку залежно від обставин справи. Наприклад, при оскарженні бездіяльності зазначених осіб у вигляді невжиття заходів з примусового виконання судового рішення до уваги може бути взято ті обставини, що стягувач, який подав до відповідного органу заяву про відкриття виконавчого провадження і не отримав у визначений законом строк (з урахуванням поштового обігу) задоволення своїх вимог, вважається обізнаним про ймовірність порушення його прав у виконавчому провадженні незалежно від того, чи отримав він від державного виконавця певні процесуальні документи та чи ознайомлений він із матеріалами виконавчого провадження.

Частиною 1 ст.74 ЗУ «Про виконавче провадження» рішення, дії чи бездіяльність виконавця та посадових осіб органів державної виконавчої служби щодо виконання судового рішення можуть бути оскаржені сторонами, іншими учасниками та особами до суду, який видав виконавчий документ, у порядку, передбаченому законом.

Відповідно до ч.5 ст.74 ЗУ «Про виконавче провадження» рішення та дії виконавця, посадових осіб органів державної виконавчої служби щодо виконання судового рішення можуть бути оскаржені протягом 10 робочих днів з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її прав, свобод чи законних інтересів. Рішення виконавця про відкладення проведення виконавчих дій може бути оскаржене протягом трьох робочих днів з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її прав, свобод чи законних інтересів.

Оскаржуване повідомлення про повернення виконавчого документу стягувачу без прийняття до виконання від 18.01.2017 року отримане заявником 20.01.2017 року (пятниця), а скарга на нього подана 03.02.2017 року, тобто в межах строку звернення до суду за захистом порушеного права, передбаченого ч.5 ст.74 ЗУ «Про виконавче провадження».

Відповідно до вимог ст.19 Конституції України Правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Пунктом 1 ч.1 ст.3 ЗУ «Про виконавче провадження» передбачено, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню рішення на підставі виконавчих листів та наказів, що видаються судами у передбачених законом випадках на підставі судових рішень.

Відповідно до ч.3 ст.6 ЗУ «Про виконавче провадження» у випадках, передбачених законом, рішення можуть виконуватися іншими органами.

Порядок проведення робіт з поділу, виділу та розрахунку часток житлових будинків, будівель, споруд, іншого нерухомого майна визначений Інструкцією щодо проведення поділу, виділу та розрахунку часток об'єктів нерухомого майна, затвердженою Наказом Міністерства з питань житлово-комунального господарства України від 18.06.2007 року №55, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 06.07.2007 року за №774/14041, яка застосовується субєктами господарювання, які здійснюють технічну інвентаризацію обєктів нерухомого майна (РБТІ).

Право власності та інші речові права на нерухоме майно, яке утворилося внаслідок поділу або виділу частки з обєкта нерухомого майна або обєднання обєктів нерухомого майна, обмеження цих прав, їх виникнення, перехід і припинення підлягають державній реєстрації (ч.1 ст.182 ЦК України).

Відповідно до ч.2 ст.3 ЗУ «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» права на нерухоме майно та їх обтяження, які підлягають державній реєстрації відповідно до цього Закону, виникають з моменту такої реєстрації.

Порядок державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 25.12.2015 року №1127 (в редакції постанови Кабінету Міністрів України від 23.08.2016 року №553).

Відповідно до положень ст.10 ЗУ «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» державна реєстрація прав на нерухоме майно проводиться державними реєстраторами, зокрема і нотаріусами.

Згідно з п.7 ч.4 ст.4 ЗУ «Про виконавче провадження» виконавчий документ повертається стягувачу органом державної виконавчої служби, приватним виконавцем без прийняття до виконання протягом трьох робочих днів з дня його предявлення, якщо виконання рішення не передбачає застосування заходів примусового виконання рішень.

Відповідно до п.4 Розділу ІІІ Інструкції з організації примусового виконання рішень, затвердженої Наказом Міністерства юстиції України від 02.04.2012 року №512/5 (у редакції наказу Міністерства юстиції України від 29.09.2016 року №2832/5) виконавчий документ повертається без прийняття до виконання у випадках, передбачених частиною четвертою статті 4 Закону, про що орган державної виконавчої служби або приватний виконавець надсилає стягувачу повідомлення протягом трьох робочих днів з дня предявлення виконавчого документа.

Згідно положень ст.10 ЦПК України сторони та інші особи, які беруть участь у справі, мають рівні права щодо подання доказів, їх дослідження та доведення перед судом їх переконливості.

Відповідно до ст.60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 61 цього Кодексу. Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

З досліджених у судовому засіданні доказів Судом установлено, що виконавчий лист №13/1282/16-ц від 05.01.2017 року не передбачає застосування заходів примусового виконання рішень, вказане рішення виконується органами БТІ та Державним реєстратором речових прав та їх обтяжень (нотаріусом), а отже рішення головного державного виконавця Нистерюк О.М. про повернення виконавчого документу стягувачу без прийняття до виконання від 18.01.2017 року є законним.

Повідомлення про повернення виконавчого документу стягувачу без прийняття до виконання від 18.01.2017 року надіслано ОСОБА_2 19.01.2017 року, тобто протягом трьох робочих днів з дня предявлення виконавчого документа до виконання.

Жодних неправомірних дій та бездіяльності головного державного виконавця Нистерюк О.М., вчинених під час розгляду заяви ОСОБА_2 від 11.01.2017 року щодо примусового виконання виконавчого листа Вижницького районного суду №713/1282/16-ц від 05.01.2017 року Судом не встановлено.

За встановлених обставин Суд дійшов до висновку, що оскаржуване заявником повідомлення про повернення виконавчого документу стягувачу без прийняття до виконання від 18.01.2017 року винесене головним державним виконавцем Нистерюк О.М. в межах її повноважень та у спосіб, передбачений Законом України «Про виконавче провадження» та Інструкцією з організації примусового виконання рішень, а тому скарга ОСОБА_2 є безпідставною та задоволенню не підлягає.

Відповідно до ст.388 ЦПК України судові витрати, пов'язані з розглядом скарги, покладаються судом на заявника, якщо було постановлено рішення про відмову в задоволенні його скарги, або на відділ державної виконавчої служби, якщо було постановлено ухвалу про задоволення скарги заявника.

Враховуючи викладене з ОСОБА_2 необхідно стягнути в дохід держави 640,00 грн. судового збору.

На підставі Закону України «Про виконавче провадження» від 02.06.2016 року №1404-VIII, керуючись ст.ст.10, 60, 208-210, 383-388 ЦПК України, Суд, -

УХВАЛИВ:

У задоволенні скарги ОСОБА_2 на дії та бездіяльність головного державного виконавця Вижницького районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Чернівецькій області ОСОБА_3, заінтересована особа ОСОБА_4 - відмовити.

Стягнути з ОСОБА_2 в дохід держави 640,00 грн. судового збору.

Ухвала може бути оскаржена до Апеляційного суду Чернівецької області через Вижницький районний суд протягом пяти днів з дня її проголошення. У разі якщо ухвалу було постановлено без участі особи, яка її оскаржує, апеляційна скарга подається протягом пяти днів з дня отримання копії ухвали.

Суддя: І. В. Пилип'юк