Справа № 645/815/17
Провадження № 2/645/1065/17
УХ В А Л А
про залишення позовної заяви без руху
28 лютого 2017 року суддя Фрунзенського районного суду м. Харкова Сілантьєва Е.Є., розглянувши позовну заяву Приватного акціонерного товариства «Лізинг інформаційних технологій» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договорами, трьох процентів річних та індексу інфляції за весь час прострочення,-
В с т а н о в и в:
Позивач звернувся до суду із позовом до відповідача ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договорами, трьох процентів річних та індексу інфляції за весь час прострочення у сумі 55186,23 грн..
Відповідно до ст. 119 ЦПК України позовна заява повинна містити: 1) найменування суду, до якого подається заява; 2) ім'я (найменування) позивача і відповідача, а також ім'я представника позивача, якщо позовна заява подається представником, їх місце проживання або місцезнаходження, поштовий індекс, номер засобів зв'язку, якщо такий відомий; 3) зміст позовних вимог; 4) ціну позову щодо вимог майнового характеру; 5) виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; 6) зазначення доказів, що підтверджують кожну обставину, наявність підстав для звільнення від доказування; 7) перелік документів, що додаються до заяви.
Позовна заява підписується позивачем або його представником із зазначенням дати її подання.
Позовна заява повинна відповідати іншим вимогам, встановленим законом.
До позовної заяви додається документ, що підтверджує сплату судового збору.
Відповідно дост. 1 Закону України «Про судовий збір» № 3674-VI від 08 липня 2011 року, судовий збір - збір, що справляється на всій території України за подання заяв, скарг до суду, за видачу судами документів, а також у разі ухвалення окремих судових рішень, передбачених цим Законом. Судовий збір включається до складу судових витрат.
Платниками судового збору відповідно до статті 2 зазначеного вище Закону є громадяни України, іноземці, особи без громадянства, підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні) та фізичні особи - підприємці, які звертаються до суду чи стосовно яких ухвалене судове рішення, передбачене цим Законом.
За правиламист. 4 Закону України «Про судовий збір»судовий збір справляється: за подання до суду позовної заяви та іншої заяви, передбаченої процесуальним законодавством; за подання до суду апеляційної і касаційної скарг на судові рішення, заяви про перегляд судового рішення у зв'язку з нововиявленими обставинами та інше.
Так, у відповідності до положень ч. 2ст. 4 Закону України«Про судовий збір» № 3674-VI від 08 липня 2011 року, ставка судового збору за подання до суду позовної заяви майнового характеру, яка подана юридичною особою, складає 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, тобто не менше 1600,00 грн.
Позивачем зазначена ціна позову 55186,23 грн.
Разом з позовною заявою, на адресу суду надійшло клопотання представника ПрАТ «Лізинг інформаційних тежнологій» - ОСОБА_2 про відстрочення сплати судового збору до ухвалення судового рішення у справі. В обґрунтування заяви представник зазначив, що 16.06.2014 року державним виконавцем ДВС Оболонського РУЮ у м. Києві було відкрито виконавче провадження №43670804, відповідно до якого накладено арешт на грошові кошти Приватного акціонерного товариства "Лізинг інформаційних технологій". Залишок грошових коштів на банківських рахунках Приватного акціонерного товариства "Лізинг інформаційних технологій" є значно меншим ніж сума на яку накладено арешт у розмірі 2 553 816,22 грн. (довідка № 623 від 03.11.2016 року про залишки грошових коштів на банківських рахунках). У зв'язку з цим ПрАТ "Лізинг ІТ" немає можливості сплатити судовий збір на день подання даної позовної заяви. При цьому положенням п. 29 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ №10 від 17 жовтня 2014 року «Про застосування судами законодавства про судові витрати у цивільних справах», яким визначено, що відповідно до статті 8 Закону №3674-УІ та статті 82 ЦПК єдиною підставою для відстрочення або розстрочення сплати судового збору є врахування судом майнового стану сторони, тобто фізичної або юридичної особи (наприклад, довідка про доходи, про склад сімї, про наявність на утриманні непрацездатних членів сімї, банківські документи про відсутність на рахунку коштів, довідка податкового органу про перелік розрахункових та інших рахунків тощо). Клопотання про відстрочення або розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від його сплати може бути викладене в заяві чи скарзі, які подаються до суду, або окремим документом. Особа, яка заявляє відповідне клопотання, згідно зі статтею 10 ЦПК повинна навести доводи і подати докази на підтвердження того, що її майновий стан перешкоджав (перешкоджає) сплаті нею судового збору у встановленому законодавством порядку і розмірі. В зв*язку з чим ПрАТ "Лізинг ІТ" просить відстрочити оплату судового збору за подання позовної заяви до ухвалення рішення у справі.
Дослідивши матеріали позовної заяви, заяву представника ПрАТ "Лізинг ІТ"- ОСОБА_2 про відстрочення сплати судового збору, суд зазначає наступне.
Відповідно до ч. 5 ст. 119 ЦПК України до позовної заяви додається документ, що підтверджує сплату судового збору.
На підставі ст. 119 ЦПК України, суд вбачає, що позовна заява подана з порушенням вимог закону та форми і змісту позову.
Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 4 Закону України "Про судовий збір" ставка судового збору за подання до суду позовної заяви майнового характеру, яка подана юридичною особою, складає 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, тобто не менше 1600,00 грн.
Суду не надано доказів про наявність підстав, передбачених ст. 5 Закону України «Про судовий збір», для звільнення позивачів від сплати судового збору.
Також, відповідно до ч.1 ст.82 ЦПК України, суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на визначений строк, але не більше як до ухвалення судового рішення у справі.
Частиною 3 ст.82 ЦПК України, з підстав, зазначених у частині першій цієї статті, суд може зменшити розмір належних до оплати судових витрат, пов'язаних з розглядом справи, або звільнити від їх оплати.
Згідно ст.8 Закону України «Про судовий збір» від 08 липня 2011 року №3674-VI, враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі. Суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.
Звертаючись до суду з даним клопотанням, представником ПрАТ "Лізинг ІТ" не надано суду належних документальних доказів, які б підтверджували їх неспроможність сплатити судовий збір на момент подання позову. До того ж в заяві йдеться не про тимчасові фінансові труднощі, а про неможливість сплати судового збору, хоча відстрочення оплати цих судових витрат не є звільненням від них і передбачає сплату цього обов'язкового платежу не пізніше постановлення судом судового рішення.
Таким чином, враховуючи, що відстрочення судом від сплати судового збору на певний строк є правом, а не обов'язком суду, обставина, що на більшість рахунків позивача накладено арешт, не може вважатися достатньою підставою для відстрочення оплати судових витрат, клопотання про відстрочення сплати судового збору задоволенню не підлягає.
Відповідно до ст. 121 ЦПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 119 та 120 ЦПК України, постановляє ухвалу, в якій зазначаються підстави залишення заяви без руху, про що повідомляє позивача і надає йому строк для усунення недоліків.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 82, 119 121,208-210 ЦПК України, ст. 4 Закону України "Про судовий збір", суд -
У Х В А Л И В :
У задоволенні заяви представника ПрАТ «Лізинг інформаційних тежнологій» - ОСОБА_2 про відстрочення сплати судового збору - відмовити.
Позовну заяву Приватного акціонерного товариства «Лізинг інформаційних технологій» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договорами, трьох процентів річних та індексу інфляції за весь час прострочення- залишити без руху.
Встановити строк для усунення зазначених в ухвалі недоліків - 5 днів з дня отримання копії ухвали.
Розяснити ПрАТ «Лізинг інформаційних тежнологій», що якщо позивач відповідно до ухвали суду у встановлений строк не усунуть зазначені недоліки позовної заяви, позовна заява вважається неподаною та повертається позивачу.
Ухвала може бути оскаржена лише до розміру судових витрат в апеляційному порядку до апеляційного суду Харківської області через суд першої інстанції шляхом подачі в 5-денний строк з дня отримання копії ухвали апеляційної скарги, в іншій частині ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя Фрунзенського районного
суду м. Харкова Е.Є. Сілантьєва
Судове рішення № 65125547, Немишлянський районний суд міста Харкова (до 25.04.2025 - Фрунзенський районний суд м. Харкова) було прийнято 28.02.2017. Форма судочинства - Цивільне, форма рішення - Ухвала суду. На цій сторінці ви зможете знайти корисні дані про це судове рішення. Ми пропонуємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних містить повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам швидко знаходити корисні дані.
Це рішення відноситься до справи № 645/815/17. Організації, які зазначені в тексті цього судового документа: