Рішення № 6512553, 30.10.2009, Господарський суд Дніпропетровської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

29.10.09р. Справа № 41/236-09 За позовом Акціонерного товариства закритого типу "Завод Метиз", м. Дніпродзержинськ, Дніпропетровська область до Товариства з обмеженою відповідальністю "Совпак-Сервіс", м. Дніпропетровськ про стягнення 55 767,73 коп.                                                                                 Суддя Орєшкіна Е.В.

В засіданні приймали участь представники:

Від позивача: Кричко Н.В., довіренісмть 3 1509 від 27.10.09 року

Від відповідача: Сова М.В., директор, протокол № 1 рішення загальних зборів товариства від 10.03.06 року

СУТЬ СПОРУ:

Позивач звернувся до господарського суду з позовом про стягнення з відповідача на його користь заборгованості в розмірі 55767,73 грн.

          В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на порушення відповідачем прийнятих на себе зобов’язань щодо оплати поставленої йому позивачем продукції за умовами укладеного між сторонами договору № 09/ГК-22 від 12.01.09 року.

Відповідач позов визнав, послався на неможливість сплатити заборгованість, що є предметом позову у справі, в зв’язку із тяжким фінансовим станом товариства.

          За згодою представників сторін в судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

          Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, оцінивши докази в сукупності, господарський суд, -

ВСТАНОВИВ:

Відповідно до ст. 509 Цивільного кодексу України, зобов’язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов’язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов’язку. Зобов’язання виникають з підстав, встановлених ст. 11 Цивільного кодексу України, зокрема з договорів та інших правочинів.

Приписами ст. 712 Цивільного кодексу України встановлено, що за договором поставки одна сторона –постачальник зобов’язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні –покупцеві товар (товари), а покупець зобов’язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

Між позивачем –Акціонерним товариством закритого типу «Завод Метиз»та відповідачем - Товариством з обмеженою відповідальністю «Совпак-Сервіс»укладений договір № 09/ГК-22 від 12.01.09 року (далі –договір), за умовами якого постачальник (позивач у справі) прийняв на себе зобов’язання виготовити та передати у власність покупця (відповідача у справі) товар згідно гарантійних листів (замовлень) та накладних, та покупець, відповідно, зобов’язання прийняти цей товар та його сплатити.

На виконання умов договору та на підставі виданих відповідачем своєму представнику довіреностей на право одержання товарно-матеріальних цінностей № 18 від 28.04.09 року, № 20 від 13.05.09, № 21 від 27.05.09 року, , № 22 від 05.06.09 року, № 23 від 22.06.09 року позивачем поставлена відповідачу продукція на загальну 60431,34 грн., що підтверджується накладними № 0900 від 07.05.09 року, № 0934 від 14.05.09 року, № 1018 від 22.05.09 року, № 1055 від 27.05.09 року, № 1144 від 05.06.09 року, № 1287 від 23.06.09 року, копії яких додані до позовної заяви (а.с 15-25).

Відповідно п. 3.2 договору, розрахунки за продукцію здійснюються на протязі 20 банківських днів з моменту відвантаження.

Фактичні дії сторін підпадають під норми ст.ст. 11, 202, 509, 655 Цивільного кодексу України, ст.ст. 173-175 Господарського кодексу України і свідчать про існування між сторонами відносин купівлі-продажу, в результаті чого у відповідача виникли зобов’язання з оплати продукції.

Згідно ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України, зобов’язання повинні виконуватися належним чином, відповідно до вимог цивільного кодексу, одностороння відмова від виконання зобов’язання не допускається.

Позивач посилається на частковий розрахунок відповідача за отриману продукцію, до стягнення ним пред’явлений борг у розмірі 55767,73 грн.

Докази погашення заборгованості, що є предметом позову у справі, сторонами на момент вирішення спору не подані, в матеріалах справи вони відсутні.

За таких обставин суд вбачає підстави для задоволення позову.

У відповідності із ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, судові витрати по справі покладаються на відповідача.

Керуючись ст. ст. 1, 33, 34, 49, 82 –84 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Совпак-Сервіс»–49080, м. Дніпропетровськ, вул. Донецьке шосе,7/130, код ЄДРПОУ 33857912, р/р 26000091000473 в Харківській обласній філії АКБ «Укрсоцбанк»м. Харків, МФО 351016 на користь Акціонерного товариства закритого типу «Завод Метиз»- 51931, Дніпропетровська область, м. Дніпродзержинськ, вул. Широка,99, код ЄДРПОУ 02969248, р/р 26006043538401 у ВАТ «Сведбанк»м. Київ, МФО 300164 заборгованості - 55767,73 грн. (п’ятдесят п’ять тисяч сімсот шістдесят сім грн. 73 коп.), витрат по сплаті держмита –557,67 (п’ятсот п’ятдесят сім грн. 67 коп.) та витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу –236 грн. (двісті тридцять шість грн.).

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

          Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання.

          СУДДЯ                                                             Е.В. ОРЄШКІНА

Рішення підписано 30.10.09 року