Рішення № 6512500, 29.10.2009, Господарський суд Дніпропетровської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

20.10.09р. Справа № 6/392-09 За позовом Закритого акціонерного товариства "Нікопольський завод сталевих труб "ЮТіСТ", м.Нікополь, Дніпропетровська область до Товариства з обмеженою відповідальністю "Екобрикет", м.Дніпропетровськ про стягнення 15 064,32 грн.

Суддя Коваленко О.О.

Представники:

від позивача - Дергач О.Г., довіреність № 215 від 08.02.2007р;

від відповідача - Ларцев О.О., довіреність б/н від 02.09.2009р.

СУТЬ СПОРУ:

Розглядається позовна заява та доповнення до позовної заяви Закритого акціонерного товариства "Нікопольський завод сталевих труб "ЮТіСТ", м.Нікополь, Дніпропетровська область–далі по тексту–позивача до Товариства з обмеженою відповідальністю "Екобрикет", м.Дніпропетровськ–далі по тексту–відповідача про стягнення з відповідача на користь позивача заборгованості у розмірі 12970,83 грн. на підставі умов укладеного між позивачем і відповідачем довгострокового договору поставки продукції №01-2193 від 29.12.2005р.

Додатково, за несвоєчасне виконання грошових зобов’язань по оплаті поставленої продукції, позивач просить суд стягнути з відповідача на користь позивача, на підставі п.5.2 умов вищеназваного договору - пеню у сумі 2093,49 грн.

Посилаючись на те, що спір було доведено до суду з вини відповідача, позивач вимагає стягнення з відповідача судових витрат по справі, а саме: 150,64 грн. держмита, 312,50 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Відповідач вимоги суду виконав, у судове засідання з`явився, відзив на позов та витребувані судом документи надав частково, у відзиві на позов та в судовому засіданні відповідач позовні вимоги позивача не визнає у повному обсязі посилаючись на те, що отриману від позивача продукцію, згідно залізничної квитанції № 45196606 від 20.08.2008р. у кількості 45300 кг вартістю 48368,00 грн. за рахунком № 619 від 20.09.2008р. на суму 48368,00 грн., відповідач оплатив у повному обсязі у зв’язку з чим позовні вимоги позивача слід визнати необґрунтованими і в позові відмовити у повному обсязі.

03.09.2009р. на підставі ст. 77 Господарського процесуального кодексу України в судовому засіданні було оголошено перерву до 14.09.2009р., до 13.10.2009р. та до 20.10.2009р. для надання сторонами письмових доказів в обґрунтування своїх позовних вимог та своїх заперечень.

20.10.2009р. справу було розглянуто за наявними в ній матеріалами та оригіналами документів наданих сторонами на вимоги суду в судове засідання в обгрунтування своїх позовних вимог та своїх заперечень.

Вивчивши матеріали справи, господарський суд -

ВСТАНОВИВ:

29.12.2005р. між позивачем та відповідачем було укладено довгостроковий договір поставки продукції №01-2193, відповідно до п.1.1 умов якого позивач відповідно до залізничної квитанції № 45196606 від 20.08.2008р. відвантажив на адресу відповідача обумовлену сторонами договором продукцію у кількості 45300 кг загальною вартістю 48368,00 грн. яку відповідач прийняв без жодних зауважень і на оплату якої позивач 20.08.2008р. виставив відповідачеві рахунок на оплату № 619 на суму 48368,00 грн., який відповідач отримав, але згідно банківських виписок оплатив частково у сумі 35397,17 грн. у зв’язку з чим і виникла заборгованість відповідача перед позивачем у сумі 12970,83 грн., яку позивач у претензії за № 558-12 від 24.02.2009р. вимагав від відповідача сплатити на протязі трьох днів і яку відповідач отримав власноручно 06.03.2009р., але залишив без відповіді і задоволення, що і стало підставою для звернення позивача до суду з позовною заявою, у якій позивач просить суд в примусовому порядку стягнути з відповідача на корить позивача заборгованість у сумі 12970,83 грн. на підставі умов укладеного між позивачем і відповідачем довгострокового договору поставки продукції №01-2193 від 29.12.2005р.

Додатково, за несвоєчасне виконання грошових зобов’язань по оплаті поставленої продукції, позивач просить суд стягнути з відповідача на користь позивача, на підставі п.5.2 умов вищеназваного договору пеню у сумі 2093,49 грн.

Посилаючись на те, що спір було доведено до суду з вини відповідача, позивач вимагає стягнення з відповідача судових витрат по справі, а саме: 150,64 грн. держмита, 312,50 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу пропорційно-стягнутій сумі боргу.

Позивачем в судовому засіданні на підставі ст.33 ГПК України документально частково було доведено ті обставини, на які він посилався в позовній заяві як на підставу своїх позовних вимог.

Відповідно до ст.525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від виконання зобов’язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст.526 Цивільного кодексу України зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та умов цього Кодексу або інших актів цивільного законодавства.

Дослідивши матеріали справи, оригінали документів наданих сторонами на вимоги суду у судове засідання, та заслухавши повноважних представників сторін в судовому засіданні суд дійшов висновку, що факт заборгованості відповідача перед позивачем у сумі 12970,83 грн. повністю підтверджується матеріалами справи, а саме: залізничною квитанцією, рахунком на оплату, банківськими виписками про часткову оплату отриманого рахунку, претензією на ім’я відповідача, у зв’язку з чим позовні вимоги позивача про стягнення з відповідача на користь позивача заборгованості у сумі 12970,83 грн., слід визнати обґрунтованими і такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі.

Додаткові вимоги позивача про стягнення з відповідача на користь позивача за несвоєчасне виконання грошових зобов’язань по оплаті поставленої продукції, на підставі п.5.2 умов вищеназваного договору пені у сумі 2093,49 грн., слід визнати необґрунтованими, такими, що протирічать матеріалам справи та чинному законодавству України, а отже такими, що не підлягають задоволенню, оскільки в порушення п. 4.2 умов вищеназваного договору позивач поставив відповідачеві продукцію без отримання 100% передоплати і новий строк виконання зобов’язання за умовами вищеназваного договору сторонами письмово встановлено не було.

Додаткові вимоги позивача про стягнення з відповідача на користь позивача 150,64 грн. держмита і 312,50 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу з тих підстав, що дану справу до суду було доведено з вини відповідача слід визнати обґрунтованими, документально доведеними, не спростованими відповідачем і такими, що підлягають задоволенню пропорційно стягнутій сумі боргу.

Заперечення відповідача, що отриману від позивача продукцію, згідно залізничної квитанції № 45196606 від 20.08.2008р. у кількості 45300 кг вартістю 48368,00 грн. за рахунком № 619 від 20.09.2008р. на суму 48368,00 грн., відповідач оплатив у повному обсязі, слід визнати необґрунтованими і такими, що протирічать матеріалам справи, так як суд тричі оголошував перерву в судовому засіданні з вимогою надати відповідачем письмових доказів, в обґрунтування своїх заперечень, про оплату рахунку позивача № 619 від 20.09.2008р. на суму 48368,00 грн. у повному обсязі, які відповідач на день прийняття рішення суду не надав.

Керуючись ст.ст.4,11,15,16,525,526 Цивільного кодексу України, ст.ст.33,49,82-85,87 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги позивача задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Екобрикет»(49000, м. Дніпропетровськ, вул. Панікахи, буд. 2, корп. А, кімн. 208, код ЄДРПОУ 33247662, р/р 26005205640000 в ДФ АКІБ «УкрСиббанк», МФО 306856) на користь Закритого акціонерного товариства "Нікопольський завод сталевих труб "ЮТіСТ" (53201, Дніпропетровська область, м. Нікополь, просп. Трубників, буд. 56, код ЄДРПОУ 30926951, р/р 260035511680100 в ДОД «Райффайзенбанк Аваль», МФО 305653) 12970,83 грн. (дванадцять тисяч дев`ятсот сімдесят гривень 83 коп.) - основного боргу, 129,71 грн. (сто двадцять дев`ять гривень 71 коп.) - держмита, 312,50 грн. (триста дванадцять гривень 50 коп.) - витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, видати наказ.

В решті позову відмовити.

Наказ видати після набрання судовим рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного терміну з дня підписання рішення, оформленого відповідно до ст.84 Господарського процесуального кодексу України.

Суддя О.О. Коваленко Рішення підписано 23.10.2009р.