Вирок № 65124795, 06.03.2017, Лисичанський міський суд Луганської області

у.н. 415/297/17-к

н.п. 1-кп/415/262/17

ВИРОК

Іменем України

06.03.17 м. Лисичанськ

Лисичанський міський суд Луганської області у складі:

головуючого судді: Старікової М.М.

за участю секретаря Демченко Е.Є.

прокурорів Сухіна Д.В.

Коробейник Є.Ю.

потерпілого ОСОБА_2

представника потерпілого ОСОБА_3

обвинуваченого ОСОБА_4

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Лисичанського міського суду Луганської області кримінальне провадження у відношенні

ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця міста Лисичанська Луганської області, громадянина України, з неповною загальною середньою освітою, не працюючого, розлученого, інвалідом не являється, раніше судимого: 1) 29 березня 2002 року Лисичанським міським судом Луганської області за ч. 3 ст. 185 КК України до 3-х років позбавлення волі, на підставі ст. 75 КК України звільнений від відбування покарання з іспитовим строком на 1 рік; 2) 1 вересня 2003 року Лисичанським міським судом Луганської області за ст. ст. 198, 71 КК України до 3-х років 3-х місяців позбавлення волі; 3) 16 березня 2007 року Лисичанським міським судом Луганської області за ч. 1 ст. 309 КК України до 2-х років позбавлення волі зі звільненням від відбування покарання на підставі ст. 75 КК України з іспитовим строком на 1 рік; 4) 27 лютого 2008 року Лисичанським міським судом Луганської області за ч. 3 ст. 185, ст. 71 КК України до 4-х років позбавлення волі, звільнений з місць позбавлення волі 08 грудня 2010 року умовно-достроково на невідбутий строк 1 рік 2 місяця 1 день; 5) 30 листопада 2016 року Лисичанським міським судом Луганської області за ч. 2 ст. 185 КК України до 2-х років позбавлення волі із застосуванням ст. 75 КК України зі звільненням від відбування покарання з іспитовим строком на 1 рік, 6) 30 січня 2017 року Лисичанським міським судом Луганської області за ч. 3 ст. 185, ст. 71 КК України до 3-х років 1 місяця позбавлення волі, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1,

обвинуваченого у вчиненні злочинів, передбачених ч. 2 ст. 309, ч.2 ст.15, ч. 2 ст. 185, ч. 2 ст.185 КК України,-

В С Т А Н О В И В:

26 грудня 2016 року, близько 16 години 30 хвилин, ОСОБА_4, маючи умисел на таємне викрадення чужого майна, перебуваючи в гостях у ОСОБА_2 за адресою: АДРЕСА_2, та скориставшись тим, що останній заснув, діючи повторно, таємно викрав з вказаного будинку Leb-телевізор марки «Samsung» моделі «UE40EH5030W», вартістю 4317,30 гривень та холодильник «Samsung» моделі «RT-35», вартістю 4116,00 гривень, які належать ОСОБА_2, винісши їх до дверей будинку, після чого, діючи з допомогою ОСОБА_5, якого ОСОБА_4 не повідомив про свій злочинний умисел і ввів в оману щодо законності і правомірності їх дій, переніс викладене майно із двору ОСОБА_2 до автомобілю ОСОБА_5 ВАЗ 2106, реєстраційний номер НОМЕР_1, на якому відвіз вказане майно до ломбарду, де ОСОБА_4, його реалізував. Своїми умисними діями ОСОБА_4 завдав ОСОБА_2 майнової шкоди на загальну суму 8433,30 гривень.

29 грудня 2016 року, у нічний час, більш точний час в ході досудового розслідування не встановлено, ОСОБА_4, маючи умисел на таємне викрадення чужого майна, знаходячись в під'їзді № 5 будинку № 113 по вулиці Сковороди міста Лисичанська, шляхом демонтажу кабельних ліній зв'язку намагався повторно, таємно викрасти кабелі, які належать ПАТ «Укртелеком», а саме: кабелі марки ТПП 100х2х0,32, довжиною 8 метрів, ТПП 50х2х0,32 довжиною 8 метрів та ТПП 10х2х0,4 довжиною 6 метрів, загальною вартістю 850 гривень 36 копійок, які скрутив та виніс з будинку на вулицю, однак не довів свій злочинний умисел до кінця з причин, які не залежали від його волі, оскільки в цей час помітив сторонніх осіб та побоюючись, що його злочинні дії будуть виявлені, втік з місця злочину, залишивши кабелі біля вказаного будинку.

02 січня 2017 року, у нічний час, більш точний час в ході досудового розслідування не встановлено, ОСОБА_4, знаходячись біля будинку № 1 по вулиці Кубанській міста Лисичанська, маючи умисел на таємне викрадення чужого майна, шляхом демонтажу кабельних ліній зв'язку, які знаходились в кабельних колодязях зв'язку під люком, шляхом вільного доступу повторно, таємно викрав кабель марки ТПП 200х2х0,75, довжиною 72 метри, вартістю 20320 гривень 72 копійки, який належить ПАТ «Укртелеком», чим спричинив даному підприємству майнову шкоду на вказану суму.

03 січня 2017 року, у нічний час, більш точний час в ході досудового розслідування не встановлено, ОСОБА_4, знаходячись на ділянці місцевості між будинком № 142 по проспекту Перемоги і будинком № 359 по вул. Сосюри міста Лисичанська, маючи умисел на таємне викрадення чужого майна, залізши на дерево, шляхом демонтажу кабельних ліній зв'язку повторно, таємно викрав кабель марки ТПП 20х2х0,4, довжиною 67 метри, вартістю 1450 гривень 10 копійок, який належить ПАТ «Укртелеком», чим спричинив даному підприємству майнову шкоду на вказану суму.

04 січня 2017 року, у нічний час, більш точний час в ході досудового розслідування не встановлено, ОСОБА_4, знаходячись біля будинку № 17 по вулиці Мира міста Лисичанська, маючи умисел на таємне викрадення чужого майна, шляхом демонтажу кабельних ліній зв'язку, які знаходились у кабельних колодязях зв'язку під люком, шляхом вільного доступу повторно таємно викрав кабель марки ТПП 100х2х0,5, довжиною 45 метрів, вартістю 6329 гривень 42 копійки, який належить ПАТ «Укртелеком», чим спричинив даному підприємству майнову шкоду на вказану суму.

10 січня 2017 року, в обідній час, більш точний час в ході досудового розслідування не встановлені, ОСОБА_4, знаходячись у під'їзді будинку по вулиці П. Морозова міста Лисичанськ, побачив на майданчику між першим та другим поверхами у скляній рамі згорток паперу, в якому знаходився наркотичний засіб-марихуана, та маючи умисел на незаконне придбання та зберігання наркотичного засобу поклав його в карман куртки та став зберігати його при собі, для власного вживання, без мети збуту.

12 січня 2017 року, під час огляду місця події, біля крамниці «Смачна Хата» по вулиці Довженко міста Лисичанська у ОСОБА_4 було виявлено та вилучено згорток з газетного паперу з особливо небезпечним наркотичним засобом, який згідно висновку експерта № 19/133/8-2/66е від 26.01.2017 року, є канабісом, обіг якого заборонений, масою в перерахунку на суху речовину 17,77 грам, який ОСОБА_4, незаконно придбав та зберігав при зазначених обставинах.

25 січня 2017 року, у нічний час, більш точний час в ході досудового розслідування не встановлено, ОСОБА_4, знаходячись біля будинку № 362 по вулиці Сосюри міста Лисичанська, маючи умисел на таємне викрадення чужого майна, шляхом демонтажу кабельних ліній зв'язку, які знаходились на вищевказаному будинку, шляхом вільного доступу, повторно, таємно викрав кабелі, які належать ПАТ «Укрателеком», а саме: кабелі марки ТПП 30х2х0,5, довжиною 6 метрів, ТПП 30х2х0,4 довжиною 18 метрів, загальною вартістю 818 гривень 42 копійки, чим спричинив даному підприємству майнову шкоду на вказану суму.

В ніч з 27 на 28 січня 2017 року, більш точний час в ході досудового розслідування не встановлено, ОСОБА_4, знаходячись біля будинку № 115 по вулиці Сковороди міста Лисичанська, маючи умисел на таємне викрадення чужого майна, шляхом демонтажу кабельних ліній зв'язку, які знаходились на вищевказаному будинку, шляхом вільного доступу, повторно, таємно викрав кабелі, які належать ПАТ «Укртелеком», а саме: кабелі марки ТПП 20х2х0,4, довжиною 14 метрів, ТПП 50х2х0,4 довжиною 14 метрів, загальною вартістю 992 гривні, чим спричинив даному підприємству майнову шкоду на вказану суму.

В ніч з 31.01.2017 на 01.02.2017 року, більш точний час в ході досудового розслідування не встановлено, ОСОБА_4, знаходячись на ділянці місцевості між будинком № 165 по проспекту Перемоги і будинком № 238 по вул. Генерала Потапенка міста Лисичанська, маючи умисел на таємне викрадення чужого майна, шляхом демонтажу кабельних ліній зв'язку з вказаних будинків, повторно таємно викрав кабель марки ТПП 20х2х0,5, довжиною 55 метрів, вартістю 1715 гривень 79 копійок, який належить ПАТ «Укртелеком», чим спричинив даному підприємству майнову шкоду на вказану суму.

В судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_4 свою вину у вчиненні злочинів, передбачених ч. 2 ст.309, ч.2 ст. 15, ч.2 ст.185, ч.2 ст.185 КК України при обставинах, викладених у обвинувальних актах, визнав повністю, від надання пояснень відповідно до ст. 63 Конституції України відмовився. Відповідаючи на питання суду зазначив, що час, місце та спосіб вчинення ним інкримінованих йому органом досудового розслідування злочинів, описаних в обвинувальних актах, викладені вірно та відповідають дійсності, і він їх в повному обсязі підтверджує. Викрадене майно потерпілого здав до ломбарду, гроші витратив на особисті потреби. Викрадений ним кабель він обпалював, після чого здавав як лом на пункт прийому металобрухту, а гроші витрачав на власні потреби. Майнову шкоду, заподіяну потерпілому ОСОБА_2 та підприємству Укртелеком не відшкодував. Цивільний позов, заявлений представником потерпілого ОСОБА_3 про стягнення на користь ПАТ «Укртелеком» в особі Харківської філії заподіяну майнову шкоду, внаслідок вчинення ним злочинів, на суму 32476 гривень 81 коп. визнає у повному обсязі. У скоєному щиро розкаявся, просив суд суворо не наказувати та врахувати, що під час досудового розслідування він надавав правдиві свідчення про обставини, вчинення ним кримінальних правопорушень, не намагався уникнути відповідальності.

Потерпілий ОСОБА_2 в судовому засіданні пояснив, що обвинуваченого ОСОБА_4 він знає протягом 6-ти місяців. 25 грудня 2016 року ОСОБА_4 був у нього в гостях в будинку № АДРЕСА_3 де залишився ночувати. Наступного дня, 26 грудня 2016 року післяобідній час він (потерпілий) ліг відпочивати, а коли прокинувся, ОСОБА_4 в будинку не було, а він виявив пропажу Leb-телевізор марки «Samsung» та холодильника «Samsung». Викрадене майно йому повернуто не було, однак матеріальних претензій до обвинуваченого він не має. Покарання ОСОБА_4 просив призначити на розсуд суду.

В судовому засіданні представник потерпілого ОСОБА_3, діючий на підставі довіреності від 12.12.2016 року, пояснив, що другого, третього та четвертого січня 2017 року, а також 12 -го, 25-го січня, в ніч з 27-го на 28-ме січня 2017 року, та з 31 січня 2017 року на 1 лютого 2017 року за адресами, вказаними в обвинувальному акті було викрадено кабель електрозв'язку, що знаходиться на балансі ПАТ «Укртелеком», маркою та довжиною, зазначеними в обвинувальному акті. Також 30 грудня 2016 року йому стало відомо, що 29 грудня 2016 року, у нічний час, невідома особа намагалася викрасти з під'їзду № 5 будинку № 113 по вулиці Сковороди міста Лисичанська, шляхом демонтажу кабельні лінії зв'язку, які також належать ПАТ «Укртелеком», а саме: кабелі марки ТПП 100х2х0,32, довжиною 8 метрів, ТПП 50х2х0,32 довжиною 8 метрів та ТПП 10х2х0,4 довжиною 6 метрів, загальною вартістю 850 гривень 36 копійок, які скрутив та виніс з будинку на вулицю, однак не довів свій злочинний умисел до кінця з причин, які не залежали від його волі, оскільки в цей час помітивши сторонніх осіб, втік з місця злочину, залишивши кабелі біля вказаного будинку. В результаті злочинних дій обвинуваченого ОСОБА_4 ПАТ «Укртелеком» в особі Харківської філії було заподіяно збитків на загальну суму 32476 гривень 81 копійка, яку він просив стягнути з обвинуваченого на користь вказаного підприємства. Що стосується призначення покарання обвинуваченому ОСОБА_4, посилався на розсуд суду.

Враховуючи те, що обвинувачений в повному обсязі визнав свою вину у вчиненні інкримінованого йому органом досудового розслідування кримінальних правопорушень при обставинах, викладених в обвинувальних актах, та, беручи до уваги те, що прокурор також не оспорював фактичні обставини подій, і судом встановлено, що учасники зазначеного кримінального провадження, в тому числі обвинувачений, потерпілий та представник потерпілого, правильно розуміють зміст цих обставин та відсутні сумніви щодо добровільності їх позиції, роз'яснивши учасникам процесу положення ст.349 ч.3 КПК України, відповідно до яких останні будуть позбавлені права оскаржити ці обставини в апеляційному порядку, вислухавши думку учасників судового провадження, які не заперечували проти розгляду кримінального провадження, в порядку, передбаченому ст.349 ч.3 КПК України, суд визнав недоцільним дослідження доказів щодо тих обставин провадження, які ніким не оспорюються.

За таких обставин, суд допитавши потерпілого ОСОБА_2, представника потерпілого ОСОБА_3, дослідивши матеріали кримінального провадження, що характеризують особу обвинуваченого, прийшов до висновку, що винуватість ОСОБА_4 у таємному викраденні чужого майна (крадіжки), вчиненого повторно, повністю доведена, а його дії суд кваліфікує за ч. 2 ст.185 КК України.

Доведеною в судовому засіданні суд вважає винуватість ОСОБА_4 у закінченому замаху на таємне викрадення чужого майна (крадіжки), вчиненого повторно, а його дії кваліфікує за ч. 2 ст. 15, ч. 2 ст. 185 КК України.

Суд також вважає, що винуватість ОСОБА_4 у незаконному придбанні та зберіганні наркотичного засобу без мети збуту, вчинене повторно знайшла своє повне підтвердження в судовому засіданні і його дії суд кваліфікує за ч. 2 ст. 309 КК України.

При призначенні обвинуваченому ОСОБА_4 покарання, суд, на підставі ст.65 КК України, враховує:

- ступінь тяжкості вчинених злочинів, які відповідно до ст. 12 КК України відносяться до категорії злочинів середньої тяжкості;

- особу винного, який не працює, має постійне місце проживання, на обліку у лікаря психіатра та нарколога не перебуває (а.с. 107-108 том V), у побуті за місцем мешкання характеризується позитивно (а.с. 106 том V), раніше судимий (а.с. 104-105 том V), та обставини, що пом'якшують і обтяжують покарання.

В якості обставин, що пом'якшують покарання обвинуваченого, згідно до ст. 66 КК України, суд визнає його щире каяття, визнання вини, активне сприяння розкриттю злочинів.

Обставиною, що обтяжує покарання обвинуваченого, при призначенні покарання за ч. 2 ст. 185 КК України відповідно до ст. 67 КК України, суд визнає рецидив злочину, оскільки обвинувачений маючи незняту та непогашену судимість за вчинення умисного злочину ( ч. 1 ст. 309 КК України) знову вчинив новий умисний злочин.

При призначенні покарання обвинуваченому за ч. 2 ст. 309 КК України, обставиною, що обтяжує покарання, суд визнає рецидив злочину, оскільки обвинувачений маючи незняту та непогашену судимість за вчинення умисного злочину ( ч. 3 ст. 185 КК України) знову вчинив новий умисний злочин.

На підставі вищевикладеного, з урахуванням вимог ст. 65 КК України про те, що особі, яка вчинила злочин, має бути призначено покарання, необхідне і достатнє для її виправлення та попередження нових злочинів і що більш суворий вид покарання з числа передбачених за скоєний злочин призначається лише у випадку, якщо менш суворий вид покарання буде недостатнім для виправлення особи і попередження вчинення нею нових злочинів, враховуючи суспільну небезпеку вчинених злочинів та кількість епізодів злочинної діяльності, беручи до уваги дані про особу обвинуваченого та його репутацію, який на час вчинення злочинів не працював, єдиного джерела доходів не має, маючи незняті та непогашені судимості за вчинення умисних корисливих злочинів, а також злочинів у сфері незаконного обігу наркотичних засобів, належних висновків для себе не зробив та знову вчинив умисні аналогічні злочини, які відповідно до ст. 12 КК України відноситься до категорії злочинів середньої тяжкості злочинів, що свідчить про антисоціальну спрямованість особи обвинуваченого, його схильність до вчинення кримінальних правопорушень, а тому, суд вважає, що виправлення обвинуваченого ОСОБА_4 можливе лише із застосуванням покарання, пов'язаного з ізоляцією від суспільства - у виді позбавлення волі, в межах, передбачених санкціями ст. ст. 185 ч.2, 309 ч.2 КК України з урахуванням вимог, передбачених ч. 3 ст. 68 КК України.

При цьому, суд, з урахуванням загальних засад призначення покарання: законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації, беручи до уваги щире каяття обвинуваченого, повне визнання вини та активне сприяння розкриттю злочинів останнім, поведінку обвинуваченого після вчинення злочинів, який усвідомлюючи свою провину, зробивши належні висновки, в судовому засіданні вибачався за вчинене, як під час досудового розслідування, так і в судовому засіданні надав правдиві свідчення про обставини вчинених ним кримінальних правопорушень, які повністю викривають його у вчинених злочинах, враховуючи думку потерпілого ОСОБА_2 та представника потерпілого ОСОБА_3, які щодо призначення покарання обвинуваченому посилалися на розсуд суду, а також те, що обвинувачений має постійне місце проживання, у побуті характеризується позитивно, підстав для призначення обвинуваченому ОСОБА_4 максимальної міри покарання, передбаченого санкціями ст. ст. 182 ч.2, 309 ч.2 КК України суд не вбачає.

Крім того при призначенні покарання обвинуваченому ОСОБА_4 за ч.2 ст. 15, ч.2 ст. 185 КК України суд також враховує вимоги, передбачені ч. 3 ст. 68 КК України, відповідно до яких за вчинення замаху на злочин строк або розмір покарання не може перевищувати двох третин максимального строку або розміру найбільш суворого виду покарання, передбаченого санкцією статті Особливої частини цього Кодексу.

На переконання суду, таке покарання буде необхідним для виправлення обвинуваченого, запобігання вчиненню нових злочинів, відповідатиме особі обвинуваченого та є достатнім, для досягнення, відповідно до ст. 50 КК України мети покарання.

У зв'язку з тим, що обвинувачений ОСОБА_4 скоїв більш одного злочину, при призначенні останньому покарання, суд вважає за необхідне застосувати вимоги ст.70 ч.1 КК України, призначивши обвинуваченому ОСОБА_4 покарання, за сукупністю злочинів, застосувавши принцип поглинення менш суворого покарання більш суворим.

Відповідно до роз'яснень, що містяться в п. 25 постанови Пленуму Верховного Суду України № 7 від 24 жовтня 2003 року «Про практику призначення судами кримінального покарання», за сукупністю вироків (ст. 71 КК) покарання призначається, коли засуджена особа до повного відбування основного чи додаткового покарання вчинила новий злочин, а також коли новий злочин вчинено після проголошення вироку, але до набрання ним законної сили.

При застосуванні правил ст. 71 КК судам належить враховувати, що остаточне покарання за сукупністю вироків має бути більшим, ніж покарання, призначене за новий злочин, і ніж невідбута частина покарання за попереднім вироком.

Коли після постановлення вироку у справі буде встановлено, що засуджений винен ще в кількох злочинах, одні з яких вчинено до, а інші - після постановлення першого вироку, покарання за останнім за часом вироком призначається із застосуванням як ст. 70, так і ст. 71 КК України: спочатку - за правилами ч. 1 ст. 70 КК за сукупністю злочинів, вчинених до постановлення першого вироку; після цього - за правилами ч. 4 ст. 70 КК України; потім - за сукупністю злочинів, вчинених після постановлення першого вироку; і остаточно - за сукупністю вироків.

В судовому засіданні встановлено, що вироком Лисичанського міського суду Луганської області від 30 січня 2017 року ОСОБА_4 було засуджено за ст. 185 ч.3, 71 КК України до 3-х років 1 місяця позбавлення волі. При цьому злочини, передбачені ст. 309 ч.2, 15 ч.2 ч. 2 ст. 185 та п'ять епізодів таємного викрадення чужого майна, за ознаками складу злочину, передбаченого ч. 2 ст. 185 КК України обвинуваченим ОСОБА_4 було вчинено 02.01.2017 року, 03.01.2017 року, 04 січня 2017 року, 25 січня 2017 року, в ніч з 27 на 28 січня 2017 року до ухвалення судом попереднього вироку від 30 січня 2017 року, крім епізоду таємного викрадення майна ПАТ «Укртелеком», який було вчинено обвинуваченим ОСОБА_4 в ніч з 31.01.2017 на 01.02.2017 року, тобто після ухвалення вироку Лисичанського міського суду від 30.01.2017 року.

За таких обставин,суд вважає при призначенні покарання обвинуваченому ОСОБА_4 за необхідним застосувати положення ч. 4 ст. 70 КК України, остаточне покарання слід призначити за сукупності вироків на підставі ст. 71 КК України.

Обставин, які б суттєво знижували ступінь тяжкості вчиненого злочину та являлись передумовою для застосування вимог ст. 69 КК України судом не встановлено.

При цьому, суд вважає, що з метою забезпечення виконання даного вироку обвинуваченому ОСОБА_4 до набрання вироком законної сили слід обрати запобіжний захід у виді тримання під вартою, враховуючи кількість епізодів злочинної діяльності, які були вчинені ним як до так і після ухвалення вироку Лисичанського міського суду від 30.01.2017 року, а також те, що ОСОБА_4 засуджується за цим вироком до позбавлення волі, пов'язаного з реальним його відбуттям.

Початок строку відбування покарання ОСОБА_4 слід відраховувати з дня ухвалення вироку - з 06 березня 2017 року.

Цивільний позов у встановленому законом порядку потерпілим ОСОБА_2 не пред'явлений, що не позбавляє права останнього відповідно до ч. 7 ст. 128 КПК України звернутися до суду з відповідним позовом у порядку цивільного судочинства.

Представником потерпілого ОСОБА_3 до початку судового розгляду в порядку, передбаченому ст. 128 КПК України було заявлено цивільний позов про стягнення з обвинуваченого ОСОБА_4 на користь ПАТ «Укртелеком» Харківської філії ПАТ «Укртелеком» (розрахунковий рахунок № 26000473058 в АТ «Укргазбанк», МФО 320478, код ЄДРПОУ 21560766) майнової шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення в сумі 32476 гривень 81 коп.

Обвинувачений ОСОБА_4 цивільний позов ПАТ «Укртелеком» Харківської філії ПАТ «Укртелеком» про відшкодування майнової шкоди визнав у повному обсязі.

Вирішуючи питання про заявлений ПАТ «Укртелеком» Харківської філії ПАТ «Укртелеком» цивільний позов суд виходить з наступного.

Відповідно до ч. 1 ст. 128 КПК України особі, якій кримінальним правопорушенням завдано майнової та/або моральної шкоди має право під час кримінального провадження до початку судового розгляду пред'явити цивільний позов до обвинуваченого.

Згідно до ч. 1 ст. 129 КПК України ухвалюючи обвинувальний вирок, суд залежно від доведеності підстав і розміру позову задовольняє цивільний позов повністю чи частково чи відмовляє в ньому.

Відповідно до ст. 1166 Цивільного кодексу України, майнова шкода завдана неправомірними діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної особи або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі, особою яка її завдала.

Виходячи з вимог п. 3 ч. 1 ст. 91 КПК України, згідно з яким у кримінальному провадженні підлягають доказуванню вид і розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, суд вважає вимоги ПАТ «Укртелеком» Харківської філії ПАТ «Укртелеком» про стягнення матеріальної шкоди, викладені у позовній заяві, обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі, оскільки винність обвинуваченого ОСОБА_4 суд вважає встановленою у судовому засіданні і доведеною повністю, а розмір майнової шкоди в сумі 32476,81 грн., підтверджені довідками про вартість викраденого майна та перебування майна на балансі ПАТ «Укртелеком» Харківської філії ПАТ «Укртелеком», надані суду і наявні в матеріалах кримінального провадження.

Відповідно до ч. 2 ст. 124 КПК України витрати на залучення експертів у зв'язку з проведенням в рамках досудового розслідування кримінального провадження стосовно ОСОБА_4:

- судової експертизи наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів і прекурсорів від 05.09.2016 року № 19/113/8-2/553д, що згідно довідки НДЕКЦ (а.с.32 том ІV) складає 550 (п'ятсот п'ятдесят) гривень 25 коп.,

- судової дактилоскопічної експертизи № 19/113/6-1/38е від 31.01.2017 року, що згідно довідки НДЕКЦ (а.с. 39 том V) складає 880 (вісімсот вісімдесят) грн. 40 коп.,

- судової товарознавчої експертизи № 19/113/9-3/76е від 27.01.2017 року, що згідно довідки НДЕКЦ (а.с. 53 том V) складає 615 (шістсот п'ятнадцять) грн. 72 коп., та судової товарознавчої експертизи № 19/113/9-3/108е, що згідно довідки НДЕКЦ (а.с. 53 том V) складає 615 (шістсот п'ятнадцять) грн. 72 коп.,

- судової трасологічної експертизи № 19/113/6-2/29е від 13.02.2017 року, що згідно довідки НДЕКЦ (а.с. 212 том VI) складає 1430 (одна тисяча чотириста тридцять) грн. 65 коп., та судової трасологічної експертизи № 19/113/6-2/35е, що згідно довідки НДЕКЦ (а.с. 259 том VI) складає 550 (п'ятсот п'ятдесят) грн. 25 коп., - підлягають стягненню з обвинуваченого в дохід держави (одержувач - УДКСУ у місті Лисичанську (місто Лисичанськ) 24060300, № рахунку 31117115700051, іден.код одержувача 37800278, банк одержувача, МФО - ГУДКСУ у Луганській області, 804013)

Відповідно до ст. 100 КПК України речові докази:

-особливо небезпечний наркотичний засіб, обіг якого заборонено - канабіс, масою у перерахунку на суху речовину 17,57 грамів, що відповідно до постанови слідчого від 30.01.2017 року (а.с. 38 том ІV), знаходяться на зберіганні в камері зберігання речових доказів Лисичанського ВП ГУНП в Луганській області (а.с. 39 том ІV) - підлягають знищенню;

-кабель ТПП 100х2х0,32 - 8 метрів, ТПП 50х2х0,32 - 8 метрів, ТПП 10х2х0,4 - 6 метрів, які згідно розписки передані на зберігання представнику ПАТ «Укртелеком» ОСОБА_6 (а.с.45 том VI) - підлягає поверненню власнику - ПАТ «Укртелеком» Харківської філії ПАТ «Укртелеком»;

-відрізок кабелю ТПП 50х2х0,4 та ТПП 20х2х0,4, які згідно постанови слідчого від 21.02.2017 року (а.с. 220 том VI) знаходяться на зберіганні в камері речових доказів Лисичанського ВП ГУНП в Луганській області - підлягає поверненню власнику - ПАТ «Укртелеком» Харківська філія ПАТ «Укртелеком»;

-відрізок кабелю ТПП 20х2х0,5, який згідно постанови слідчого від 22.02.2017 року (а.с. 265 том VI) знаходяться на зберіганні в камері речових доказів Лисичанського ВП ГУНП в Луганській області - підлягає поверненню власнику - ПАТ «Укртелеком» Харківської філії ПАТ «Укртелеком».

Керуючись ч. 3 ст. 349,ст. 368-370, ст. 373, ст. 374 КПК України, суд, -

У Х В А Л И В :

ОСОБА_4 визнати винним у вчиненні злочинів, передбачених ч. 2 ст. 309, ч.2 ст.15, ч. 2 ст. 185, ч. 2 ст.185 КК України та призначити йому покарання:

за ч. 2 ст. 309 КК України - у виді позбавлення волі строком на 2 (два) роки.

за ч.2 ст. 15, ст.185 ч.2 КК України у виді позбавлення волі строком на 2 (два) роки 6 (шість) місяців;

за ч. 2 ст.185 КК України у виді позбавлення волі строком на 4 (чотири) роки.

На підставі ст.70 ч.1 КК України шляхом поглинання менш суворого покарання більш суворим, призначити ОСОБА_4, покарання за сукупністю злочинів у виді позбавлення волі строком на 4 (чотири) роки.

На підставі ст.70 ч.4 КК України, за сукупністю злочинів, шляхом поглинення менш суворого покарання, призначеного вироком Лисичанського міського суду від 30 січня 2017 року, більш суворим покаранням, призначеним за даним вироком, призначити покарання - у виді позбавлення волі строком на 4 (чотири) роки.

ОСОБА_4 визнати винним у вчинені злочину, передбаченого ч. 2 ст. 185 КК України та призначити покарання у виді позбавлення волі строком на 4 (чотири) роки.

На підставі ст.71 КК України до призначеного покарання частково приєднати невідбуту частину покарання за цим вироком у виді 1 (одного) місяця позбавлення волі і, призначити ОСОБА_4 остаточне покарання, за сукупністю вироків, у виді позбавлення волі строком на 4 (чотири) роки 1 (один) місяць.

До набрання вироком законної сили обрати відносно ОСОБА_4 запобіжний захід у виді тримання під вартою, взявши ОСОБА_4 під варту в залі суду негайно.

Початок строку відбування покарання обвинуваченому ОСОБА_4 обчислювати з дня ухвалення вироку - з 06 березня 2017 року.

Цивільний позов представника потерпілого ПАТ «Укртелеком» Харківської філії ПАТ «Укртелеком» про відшкодування майнової шкоди, завданої кримінальним правопорушенням - задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_4 на користь ПАТ «Укртелеком» Харківської філії ПАТ «Укртелеком» (розрахунковий рахунок № 26000473058 в АТ «Укргазбанк», МФО 320478, код ЄДРПОУ 21560766) майнову шкоду, завдану внаслідок кримінальних правопорушень в сумі 32476 (тридцять дві тисячі чотириста сімдесят шість) гривень 81 коп.

Стягнути з ОСОБА_4 на користь держави (одержувач - УДКСУ у місті Лисичанську (місто Лисичанськ) 24060300, № рахунку 31117115700051, іден.код одержувача 37800278, банк одержувача, МФО - ГУДКСУ у Луганській області, 804013) процесуальні витрати за проведення:

- судової експертизи наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів і прекурсорів від 05.09.2016 року № 19/113/8-2/553д у сумі 550 (п'ятсот п'ятдесят) гривень 25 коп.,

- судової дактилоскопічної експертизи № 19/113/6-1/38е від 31.01.2017 року у сумі 880 (вісімсот вісімдесят) грн. 40 коп.,

- судової товарознавчої експертизи № 19/113/9-3/76е від 27.01.2017 року у сумі 615 (шістсот п'ятнадцять) грн. 72 коп., та судової товарознавчої експертизи № 19/113/9-3/108е у сумі 615 (шістсот п'ятнадцять) грн. 72 коп.,

- судової трасологічної експертизи № 19/113/6-2/29е від 13.02.2017 року у сумі 1430 (одна тисяча чотириста тридцять) грн. 65 коп., та судової трасологічної експертизи № 19/113/6-2/35е у сумі 550 (п'ятсот п'ятдесят) грн. 25 коп.

Речові докази:

-особливо небезпечний наркотичний засіб, обіг якого заборонено - канабіс, масою у перерахунку на суху речовину 17,57 грамів, що відповідно до постанови слідчого від 30.01.2017 року, знаходяться на зберіганні в камері зберігання речових доказів Лисичанського ВП ГУНП в Луганській області - знищити;

-кабель ТПП 100х2х0,32 - 8 метрів, ТПП 50х2х0,32 - 8 метрів, ТПП 10х2х0,4 - 6 метрів, які згідно розписки передані на зберігання представнику ПАТ «Укртелеком» ОСОБА_6 - повернути власнику - ПАТ «Укртелеком» Харківської філії ПАТ «Укртелеком»;

-відрізок кабелю ТПП 50х2х0,4 та ТПП 20х2х0,4, які згідно постанови слідчого від 21.02.2017 року знаходяться на зберіганні в камері речових доказів Лисичанського ВП ГУНП в Луганській області - повернути власнику - ПАТ «Укртелеком» Харківської філії ПАТ «Укртелеком»;

-відрізок кабелю ТПП 20х2х0,5, який згідно постанови слідчого від 22.02.2017 року знаходиться на зберіганні в камері речових доказів Лисичанського ВП ГУНП в Луганській області - повернути власнику - ПАТ «Укртелеком» Харківської філії ПАТ «Укртелеком».

На вирок суду протягом 30 днів з дня його проголошення може бути подана апеляційна скарга до апеляційного суду Луганської області через Лисичанський міський суд Луганської області, а обвинуваченим, який тримається під вартою, з моменту вручення йому його копії.

Відповідно до ч.2 ст.394 КПК України цей вирок не може бути оскаржений в апеляційному порядку з підстав заперечення обставин, які ніким не оспорювалися під час судового розгляду і дослідження яких було визнано судом недоцільним відповідно до положень частини третьої статті 349 КПК України.

Вирок набирає законної сили після спливу закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого ч. 2 ст. 395 КПК України, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок суду, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Копію вироку суду негайно після його проголошення вручити обвинуваченому та прокурору.

Суддя: М.М. Старікова