Ухвала суду № 65124489, 28.02.2017, Апеляційний суд Кіровоградської області

Апеляційний суд Кіровоградської області

№ провадження 22-ц/781/194/17 Головуючий у суді І-ї інстанції ОСОБА_1

Доповідач Гайсюк О. В.

УХВАЛА

Іменем України

28.02.2017 року колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Кіровоградської областіу складі:

головуючого Гайсюка О.В.

суддів Голованя А.М., Мурашка С.І.

за участю секретаря Діманової Н.І.

Розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Кропивницькому цивільну справу за апеляційною скаргою Приватного підприємства «Вагран» на рішення Кіровського районного суду м. Кіровограда від 21 листопада 2016,

В С Т А Н О В И Л А:

У серпні 2016 року ПП «Вагран» звернулося до суду з позовом до ОСОБА_2 про усунення перешкод в користуванні та розпорядженні майном шляхом виселення без надання іншого житла та стягнення заборгованості.

Позивач зазначив, що Приватному підприємству «Вагран» відповідно до Свідоцтва про право власності від 20.10.2004 року №651 на праві власності належить кімната №709 в будинку №21 по проспекту Університетському в м.Кіровограді.

Відповідач самоправно, без будь-яких правових підстав вселився в кімнату №709 по проспекту Університетському, 21 в м.Кіровограді.

До цього часу відповідач використовує цю кімнату та не бажає сплачувати плату за користування кімнатою та укладати договір найму. За рішенням засновника ПП «Вагран» від 01.05.2014 р. встановлено плату за кімнату площею 16,5 кв.м. 400 грн., за кімнату площею 22,5 кв.м. 500 грн.

Борг відповідача складає 10800 грн. за період з 01.06.2014 року по 01.08.2016 р.

Посилаючись на це, позивач просив стягнути з відповідача 10800 грн. та виселити його з кімнати №709.

Рішенням Кіровського районного м.Кіровограда від 21.11.2016 року в задоволенні позову відмовлено.

В апеляційній скарзі ПП «Вагран» просить це рішення скасувати та ухвалити нове рішення, яким повністю задовольнити позов, посилаючись на незаконність та необґрунтованість рішення. На думку позивача, відповідач не довів того, що він вселився в гуртожиток на законних підставах , оскільки не надав ордеру. Крім того, на думку позивача, суд дійшов помилкового висновку про те, що позивач не довів того, що засновник ПП «Вагран» має повноваження приймати рішення про встановлення розміру оплати за користування житлом адже наказ засновника від 01.05.2014 р. не скасований.

В судовому засіданні апеляційного суду представник ПП «Вагран» ОСОБА_3 доводи апеляційної скарги підтримала.

Після перерви, представник ПП ОСОБА_3 в судове засідання не зявилася, подала до суду заяву про перенесення розгляду справи у звязку з хворобою дитини. Ця заява залишена без задоволення, оскільки пояснення представником суду вже були надані. Додаткові документи позивач суду не надав, хоча мав таку можливість за час перерви, як і можливість направити до суду іншого представника, клопотання про подовження строку розгляду справи сторони не подали.

Відповідач з доводами апеляційної скарги не погодився.

Апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Як встановлено судом і підтверджено матеріалами справи будинок №21 по проспекту Університетському в м.Кіровограді (на цей час м.Кропивницький) належить ПП «Вагран», якому 20.10.2014 року видано Свідоцтво про право власності на підставі рішення виконкому Кіровоградської міської ради від 14.10.2004 р. №1546 в обмін договору купівлі-продажу від 29.11.2012 р. (а.с.5)

В судовому засіданні апеляційного суду сторони визнали, що будинок №21 по пр.Університетському має статус гуртожитку на підставі рішення виконкому Кіровоградської міської ради народних депутатів від 05.04.1979 №365, яким затверджено акт Державної комісії на введення в дію гуртожитку по проспекту Правди ( на цей час проспект Університетський,21), оскільки судові спори щодо іншого статусу (будинку для малих сімей) не привели до зміни статусу гуртожитку.

Відповідач ОСОБА_2 вселився в цей гуртожиток задовго до набуття позивачем (ПП «Вагран») права власності на цей будинок, а саме 02.10.1998 року на підставі ордеру №30 від 17.04.1998 року, що підтверджується довідкою про реєстрацію місця проживання (а.с.31), копіями форм 16,17 (а.с.32), довідкою УДМС України в Кіровоградській області (а.с.13). Також відповідач надав в судовому засіданні довідку №682 від 31.05.2007 р. підписану начальником КРЕП та паспортистом, в якій зазначено, що ОСОБА_2 вселився в кімнату №709 будинку №21 по вул.Університетській в м.Кіровограді за ордером №30 від 17.04.1998 року.

За таких обставин суд першої інстанції дійшов правильного висновку про те, що ОСОБА_2 вселився в кімнату №709 гуртожитку на законних підставах, а не самоправно , як стверджує позивач, а тому відсутні законні підстави для його виселення (ст.ст. 109,116,117,132 ЖК України).

Те, що ОСОБА_2 після 18 років користування кімнатою в гуртожитку не зміг надати суду ордер не може вказувати на те, що він самоправно вселився в кімнату, оскільки законність його вселення підтверджується іншими документами, які позивачем не спростовані.

Оскільки гуртожиток в кімнаті якого проживає ОСОБА_2 є приватною власністю ПП «Вагран», то порядок користування житловою площею у цьому гуртожитку повинен визначатися за договором найму (оренди) житла.

Згідно з ч.1 ст.810 ЦК України за договором найму (оренди) житла одна сторона власник житла (наймодавець) передає або зобовязується передати другій стороні (наймачеві) житло для проживання у ньому на певний строк за плату.

Відповідно до ч.1 ст.811 ЦК договір найму житла укладається в письмовій формі.

Такого письмового договору сторони не укладали.

Частиною 1 ст.641 ЦК передбачено, що пропозицію укласти договір (оферту) може зробити кожна із сторін майбутнього договору. Пропозиція укласти договір має містити істотні умови договору і виражати намір особи, яка її зробила, вважати себе зобовязаною у разі її прийняття.

Позивач доказів того, що відповідач отримав пропозицію укласти договір найму на конкретних умовах (в тому числі із зазначенням розміру плати за користування житлом) суду не надав, а тому відсутні підстави вважати цей договір укладеним (ч.1 ст.640 ЦК).

Отже, позивач в односторонньому порядку, без погодження з відповідачем (ч.2 ст.642 ЦК) не мав права встановлювати розмір плати за користування житлом.

До того ж позивач не надав доказів того, що засновник ПП «Вагран» уповноважений встановлювати плату за користування кімнатою в гуртожитку (а.с.7), адже Статутом ПП «Вагран» надано право здавати в оренду громадянам майно саме підприємству (п. 8.4 Статуту), а всі питання діяльності Підприємства, окрім віднесених до виключної компетенції Засновника вирішує директор (пункти 11.2.1, 11.2.2 Статуту). Згідно пунктів 11.1-11.1.7 Статуту до виключної компетенції засновника не відноситься вирішення питання про встановлення орендної плати за користування житлом (копія Статуту надана представником позивача в судовому засіданні апеляційного суду і долучена до матеріалів справи). Директором ПП є ОСОБА_4 (а.с.6)

За таких обставин суд дійшов правильного висновку про те, що відсутні підстави як для виселення відповідача так і для стягнення з нього заборгованості з оплати за користування житлом.

Оскільки рішення суду ухвалене з додержанням норм матеріального та процесуального права, є справедливим, а висновки суду відповідають обставинам справи, то підстави для скасування чи зміни цього рішення відсутні.

Керуючись ст.ст. 307, 308, 315 ЦПК України, колегія суддів

В И Р І Ш И Л А:

Апеляційну скаргу Приватного підприємства «Вагран» відхилити.

Рішення Кіровського районного суду м. Кіровограда від 21 листопада 2016 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржена до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом 20 днів з дня набрання нею законної сили.

Головуючий суддя:

Судді: