Рішення № 65124250, 22.02.2017, Фортечний районний суд міста Кропивницького (до 25.04.2025 - Кіровський районний суд м. Кіровограда)

Справа № 404/5004/16-ц

Номер провадження 2/404/465/17

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 лютого 2017 року Кіровський районний суд м. Кіровограда

у складі: головуючого судді Галагана О.В.,

при секретарі Туровської О.Л.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Кропивницькому справу за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2, треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору Публічне акціонерне товариство «Страхова компанія «Країна», ОСОБА_3 про відшкодування матеріальної і моральної шкоди, завданої ДТП , -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся до суду з позовною заявою до ОСОБА_2, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору Публічне акціонерне товариство «Страхова компанія «Країна», по якій просить стягнути з відповідача на свою користь спричинену матеріальну шкоду у розмірі 11917, 36 грн., моральну шкоду в розмірі 30000 грн. та витрати на правову допомогу в сумі 5000 грн.

Під час розгляду справи, позивач зменшив позовні вимоги, оскільки страховиком були виплачені кошти страхового відшкодування, тому просив стягнути з відповідача матеріальну шкоду у розмірі 7521,98 грн., моральну шкоду в розмірі 30000 грн. та витрати на правову допомогу в сумі 5000 грн.

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що 12 травня 2016 року приблизно о 17:30 ОСОБА_2, керуючи автомобілем ОСОБА_4, реєстраційний номер НОМЕР_1, рухаючись по вул. Героїв Сталінграду в м. Кіровограді, наближаючись до перехрестя з вул. Волкова, грубо порушив вимоги п. п. 2.3, 10.1, 10.3 Правил дорожнього руху України, перед перестроюванням з лівої в праву смугу руху був неуважним, не переконався, що це буде безпечним та не створить перешкод і небезпеки іншим учасникам руху, не надав дорогу мотоциклу НОМЕР_2 під керуванням позивача, який рухався по правій смузі і допустив з ним зіткнення. В результаті зіткнення мотоцикл позивача був пошкоджений, а він отримав тілесні ушкодження у вигляді закритої черепно-мозкової травми, струсу головного мозку, саден обох ліктьових суглобів, лівого колінного суглобу, які відносяться до категорії легких тілесних ушкоджень.

Відносно ОСОБА_2 було відкрито кримінальне провадження, яке було закрито і матеріали направлені до суду, як адміністративне правопорушення. Відповідно до постанови Кіровського районного суду м. Кіровограда від 15 липня 2016 року його було визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП та накладено стягнення у вигляді штрафу у сумі 340 грн.

В результаті ДТП мотоцикл був пошкоджений і відповідно до висновку експерта № 178 від 12.07.2016 року вартість матеріального збитку склала 10 417,36 грн., за проведення експертизи було сплачено 1 500 грн.. Всього матеріальна шкода складає 7521,98 грн. (11 917,36 грн. 6395,38 грн. (сума страхового відшкодування, що отримана позивачем) + 1500 грн. (за звіт оцінки транспортного засобу) + 2000 грн. (вартість пошкодженого шолому)).

Вказує, що крім майнової, позивачу спричинена моральна шкода, яка полягає в тому, що в момент ДТП він переніс важкий психологічний шок, та сильний фізичний біль. В результаті отриманих тілесних ушкоджень вимушений був лікуватися і по теперішній час відчуває постійний біль. Відповідач своїми діями позбавив його можливості повноцінного життя, активного спілкування з рідними та друзями, що внесло дискомфорт в його життя. Спричинену моральну шкоду оцінює в 30 000 грн., виходячи з довготривалості та глибини моральних страждань, завданих в результаті дорожньо-транспортної пригоди.

В судовому засіданні 20 грудня 2016 року суд на місці ухвалив залучити до участі у справі третю особу, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору ОСОБА_3.

В судовому засіданні позивач та представник позивача позовні вимоги підтримали у повному обсязі, посилаючись на обставини, викладені у позовній заяві, до суми збитків просили врахувати вартість пошкодженого шолому 2000 грн.. В подальшому позивач надав до суду заяву, якою просив провести розгляд справи без його участі.

Відповідач в судовому засіданні позовні вимоги визнав частково, не погодився на стягнення з нього моральної шкоди у розмірі 30000 грн., так як позивачем не надано належних та допустимих доказів, які б вказували на наявність у нього фізичних та душевних страждань, які виникли внаслідок дорожньо-транспортної пригоди з відповідачем, на втрату ним нормальних життєвих зв'язків, на погіршення його здібностей та/або позбавлення його можливості в їх реалізації, на наявність вимушених змін у його життєвих стосунках з оточуючими, які виникли внаслідок дорожньо-транспортної пригоди з відповідачем, на тяжкість (силу і глибину) страждань та ін.

Також позивач не надає належних та допустимих доказів які б обґрунтовували визначений розмір завданої моральної шкоди, просив суд врахувати, що розмір моральної шкоди, яку просить відшкодувати позивач за рахунок відповідача значно перевищує розмір завданої майнової шкоди, позивачем при визначенні розміру завданої моральної шкоди не враховано співмірність між завданою матеріальною шкодою та моральною шкодою, що може призвести до порушення майнових прав відповідача, а також принципу справедливості, розумності співвідношення та збалансованості.

Також, просив суд врахувати, що у нього народилася дочка, дружина знаходиться у відпустці по догляду за дитиною. Станом на сьогоднішній день є фізичною особою-підприємцем і його діяльність є єдиним джерелом прибутку у сім'ї. В свою чергу у 2016 році, враховуючи фінансову кризу у країні, прибуток склав 10670 грн., що є значно нижчим (в три рази) від розміру моральної шкоди, яку просить стягнути відповідач. В подальшому позивач надав до суду заяву, якою просив провести розгляд справи без його участі.

Представник третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору Публічного акціонерного товариства «Страхова компанія «Країна» в судове засідання не з»явився, повідомлявся судом про час та місце розгляду справи належним чином, надав до суду письмові пояснення, згідно яких вказав, що 29 грудня 2015 року між ПАТ «СК «Країна» та ПП «Автобаз-Кіровоград» було укладено договір обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів №АІ/8912812, за яким забезпеченим транспортним засобом є автомобіль марки «MERCEDES», державний реєстраційний номер НОМЕР_3.

12 травня 2016 року в місті Кіровоград відбулася дорожньо-транспортна пригода за участю забезпеченого в ПАТ «СК «Країна» транспортного засобу «MERCEDES», державний реєстраційний номер НОМЕР_3, та транспортного засобу «ЯВА», державний реєстраційний номер 9922КДЕ.

31 травня 2016 року ПАТ «СК «Країна» отримало повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду потерпілої особи ОСОБА_1, в якому містилися відомості про черепну-мозкову травму, травму ліктя та коліна потерпілої особи. На підставі отриманих від позивача документів ПАТ «СК «Країна» було розраховано розмір страхового відшкодування, що належав до виплати, розраховувався наступним чином: 1 626.25 грн. + 1378.00 грн. + 150.21 грн. = 3 154.46 грн.. де 1 626,25 грн. - шкода, пов'язана з лікуванням потерпілої особи, 1378,00 грн. - шкода, пов'язана з тимчасовою втратою працездатності потерпілим, 150,21 грн. моральна шкода.

ПАТ «СК «Країна» було затверджено страховий акт №39855/Ж/3.2.29 щодо виплати ОСОБА_1 страхового відшкодування в зв'язку із шкодою, пов'язаною з лікуванням Потерпілої особи (в тому числі моральної шкоди), в розмірі 3 154,46 грн., що було сплачено 03 листопада 2016 року.

Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору ОСОБА_3, що є власником мотоциклу ЯВА 350, в судовому засіданні не заперечив проти задоволення позовних вимог.

Суд, заслухавши пояснення позивача, представника позивача, відповідача, третьої особи ОСОБА_3, дослідивши матеріали справи, прийшов до висновку щодо часткового задоволення позовних вимог, виходячи з наступного.

Відповідно до ч.1 ст.11 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненнями фізичних чи юридичних осіб, поданими відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.

Згідно ст.10, ч.1 ст.60 ЦПК України кожна сторона зобов»язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Судом встановлено, що 12 травня 2016 року приблизно о 17:30 ОСОБА_2 в м. Кіровограді по вулиці Героїв Сталінграду, керуючи транспортним засобом ОСОБА_4, державний номерний знак НОМЕР_1 в порушення п. 10.1 ПДР підїжджаючи до перехрестя вул. Волкова, під час перестроювання не надав перевагу в русі мотоциклу Ява 350, державний номерний знак НОМЕР_4 під керуванням водія ОСОБА_1 та допустив з ним зіткнення, тобто створив порушення правил безпеки дорожнього руху, що завдало пошкодження транспортним засобам.

Внаслідок зіткнення водій мотоцикла ЯВА 350 ОСОБА_1 отримав тілесні ушкодження у вигляді закритої черепно-мозкової травми, струсу головного мозку, саден обох ліктьових суглобів, лівого колінного суглобу, які відносяться до категорії легких тілесних ушкоджень.

Постановою Кіровоградського відділу поліції Головного управління національної поліції в Кіровоградській області від 30.05.2016 року кримінальне провадження було закрите за відсутністю в діянні водія ОСОБА_2 складу кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 263 КК України /а.с. 7/.

Постановою Кіровського районного суду м. Кіровограда від 15 липня 2016 року ОСОБА_2 було визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП та накладено стягнення у вигляді штрафу у сумі 340 грн. /а.с. 8/.

Згідно п. 4 ст. 61 ЦПК України, вирок у кримінальній справі, що набрав законної сили, або постанова суду у справі про адміністративне правопорушення обов'язкові для суду, що розглядає справу про цивільно-правові наслідки дій особи, стосовно якої ухвалено вирок або постанову суду, з питань, чи мали місце ці дії та чи вчинені вони цією особою.

Таким чином, вина ОСОБА_2 у вчинені дорожньо-транспортної пригоди є встановленою та не підлягає доведенню.

Відповідно до звіту фізичної особи-підприємця ОСОБА_5 №178 від 12.07.2016 року вартість матеріального збитку, завданого власнику колісного транспортного засобу марки ЯВА 350, реєстраційний номер НОМЕР_4 станом на 06.07.2016 року у результаті ДТП з метою страхового відшкодування становить 10417, 36 грн. без врахування ПДВ /а.с. 10-34/.

29 грудня 2015 року між ПАТ «СК «Країна» та ПП «Автобаз-Кіровоград» було укладено договір обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів №АІ/8912812, за яким забезпеченим транспортним засобом є автомобіль марки «MERCEDES», державний реєстраційний номер НОМЕР_3 /а.с. 69/.

Згідно відповіді Публічного акціонерного товариства «Страхова компанія «Країна» №13572 від 06.01.2017 року, за результатами розгляду страхової справи прийнято рішення про виплату страхового відшкодування у розмірі 6395 грн. /а.с. 83/. Позивач в судовому засіданні пояснив, що виплату в сумі 6395, 38 грн. отримав 10.01.2017 року.

Відповідно до положень ч. 1 ст. 1166 Цивільного кодексу України, шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Положеннями ч.ч. 1, 2 ст. 1187 ЦК України передбачено, що джерелом підвищеної небезпеки є діяльність, пов'язана з використанням, зберіганням або утриманням, серед іншого, транспортних засобів, що створює підвищену небезпеку для особи, яка цю діяльність здійснює, та інших осіб. Шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Згідно зі ст. 1192 ЦК України з урахуванням обставин справи суд за вибором потерпілого може зобов'язати особу, яка завдала шкоди майну, відшкодувати її в натурі (передати річ того ж роду і такої ж якості, полагодити пошкоджену річ тощо) або відшкодувати завдані збитки у повному обсязі. Розмір збитків, що підлягають відшкодуванню потерпілому, визначається відповідно до реальної вартості втраченого майна на момент розгляду справи або виконання робіт, необхідних для відновлення пошкодженої речі.

При цьому, згідно з вимогами ст. 1194 ЦК України особа, яка застрахувала свою цивільну відповідальність, у разі недостатності страхової виплати (страхового відшкодування) для повного відшкодування завданої нею шкоди зобов'язана сплатити потерпілому різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою (страховим відшкодуванням).

Згідно п. 14 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ, від 01.03.2013, № 4 «Про деякі питання застосування судами законодавства при вирішенні спорів про відшкодування шкоди, завданої джерелом підвищеної небезпеки», при визначенні розміру та способу відшкодування шкоди, завданої майну потерпілого, судам слід враховувати положення статті 1192 ЦК. Наприклад, з урахуванням обставин справи суд за вибором потерпілого може зобов'язати особу, яка завдала шкоди майну, відшкодувати її в натурі (передати річ такого ж роду і такої ж якості, полагодити пошкоджену річ тощо) або відшкодувати завдані збитки у повному обсязі. Коли відшкодування шкоди в натурі неможливе, потерпілому відшкодовуються в повному обсязі збитки відповідно до реальної вартості втраченого майна на момент розгляду справи або виконання робіт, необхідних для відновлення пошкодженої речі.

Така правова позиція узгоджується з висновками, викладеними в постанові Верховного Суду України №6-2808 цс 15, яка відповідно до ст.360-7 ЦПК України є обов'язковою для всіх судів України.

Враховуючи вказані положення закону та встановленні в судовому засіданні обставини, суд вважає, що з відповідача необхідно стягнути суму матеріальної шкоди у розмірі 4021 грн. 98 коп. /10 417 грн. 36 коп. 6395 грн. 38 коп./.

Суд відмовляє у стягненні коштів з відповідача за пошкоджений шолом - 2000 грн. за недоведеності належними та допустимими доказами розміру таких збитків.

Як зазначив позивач, йому було завдано моральну шкоду, яка полягає в моральних переживаннях так як він переніс психологічний шок, сильний фізичний біль, вимушений був лікуватися, його було позбавлено можливості повноцінного життя, активного спілкування з рідними та друзями.

Як вбачається з матеріалів справи, ОСОБА_1 з 12.05.2016 року по 18.05.2016 року знаходився на стаціонарі нейрохірургічного відділення Кіровоградської обласної лікарні з діагнозом: закрита черепно-мозкова травма, струс мозку, синці, садна ліктьових суглобів /а.с. 84/.

Згідно з ст. 23 ЦК України, особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода полягає: 1) у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я; 2) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім'ї чи близьких родичів; 3) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку із знищенням чи пошкодженням її майна; 4) у приниженні честі та гідності фізичної особи, а також ділової репутації фізичної або юридичної особи.

При з'ясуванні фактів, з якими закон пов'язує відшкодування моральної шкоди, суд виходить з вимог ст. 1167 ЦК України, яка визначає підстави покладання обов'язку по відшкодуванню такої шкоди та обставини, які мають враховуватися при визначенні розміру відшкодування.

Як передбачено п.5 Постанови Пленуму Верховного Суду України №4 від 31.03.1995 р. «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» відповідно до загальних підстав цивільно-правової відповідальності обов'язковому з'ясуванню при вирішенні спору про відшкодування моральної (немайнової) шкоди підлягають: наявність такої шкоди, протиправність діяння її заподіювана, наявність причинного зв'язку між шкодою і протиправним діянням заподіювана та вини останнього в її заподіянні. Суд, зокрема, повинен з'ясувати, чим підтверджується факт заподіяння позивачеві моральних чи фізичних страждань або втрат немайнового характеру, за яких обставин чи якими діями (бездіяльністю) вони заподіяні, в якій грошовій сумі чи в якій матеріальній формі позивач оцінює заподіяну йому шкоду.

Відповідно до роз'яснень Пленуму Верховного Суду України, даних у п. 9 постанови «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» за № 4 від 31.03.1995 року з подальшими змінами та доповненнями, розмір відшкодування моральної шкоди визначається в межах заявлених позовних вимог залежно від характеру та обсягу заподіяних позивачеві моральних та фізичних страждань, з урахуванням в кожному конкретному випадку ступеню вини відповідача та інших обставин.

Право особи на відшкодування моральної шкоди виникає за умов порушення права цієї особи, наявності такої шкоди та причинного зв'язку між порушенням та моральною шкодою. При цьому, обов'язок доведення наявності підстав для відшкодування моральної шкоди покладається на особу, що вимагає її відшкодування, що відповідає змісту ст. ст.10,60 ЦПК України.

Виходячи з викладеного вище, розглядаючи справу у відповідності до вимог ч.1 ст.11 ЦКП України в межах заявлених позовних, приймаючи до уваги обґрунтування моральної шкоди з боку позивача, обставин її завдання з вини відповідача в скоєнні ДТП,моральних переживаннях позивача, виходячи з засад розумності та справедливості, суд вважає за необхідне стягнути з відповідача на користь позивача суму у відшкодування моральної шкоди в розмірі 2400 грн.

Згідно договору №178 на виконання експертної оцінки майна від 06.07.2016 року та розрахункової квитанції серії ЛВАК №204301 від 07.07.2016 року, позивачем було сплачено ФОП ОСОБА_5 1500 грн. за виконання оцінки транспортного засобу /а.с. 35-36/, які просить стягнути з відповідача.

Проте вказана вимога не підлягає до задоволення, так як ці дослідження проведені поза межами судового розгляду справи і не підлягають відшкодуванню.

Вирішуючи питання щодо судових витрат, суд враховує положення ст. 79 ЦПК України, згідно якої до витрат пов'язаних з розгляду справи належать витрати на правову допомогу. Згідно ст. 84 ЦПК України, витрати пов'язані з оплатою правової допомоги адвоката або іншого фахівця в галузі права, несуть сторони, крім випадків надання безоплатної правової допомоги.

25.07.2016 року між адвокатом ОСОБА_6 об»єднання «Адвокатська фірма «Ромаданова і партнери» ОСОБА_7 та ОСОБА_1 було укладено договір про надання правової допомоги /а.с. 38/. Сплачено позивачем 5000 грн. відповідно до вказаного договору, що підтверджується квитанцією до прибуткового касового ордера б/н від 25.07.2016 року /а.с. 37/, які підлягають до стягнення з відповідача.

Відповідно до ст. 88 ЦПК України, суд стягує з відповідача на користь позивача 1102 грн. 40 коп. судового збору.

Керуючись ст.ст. 10, 11, 60, 88, 212 - 215 ЦПК України, суд ,-

ВИРІШИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2, треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору Публічне акціонерне товариство «Страхова компанія «Країна», ОСОБА_3 про відшкодування матеріальної і моральної шкоди, завданої ДТП задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 4021 грн. 98 коп. на відшкодування матеріальної шкоди, 2 400 грн. на відшкодування моральної шкоди, 5000 грн. витрат на правову допомогу та 1102 грн. 40 коп. судового збору.

У решті позову - відмовити.

Рішення суду може бути оскаржене в апеляційному порядку до апеляційного суду Кіровоградської області через суд першої інстанції шляхом подачі в 10-денний строк з дня проголошення рішення апеляційної скарги. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом 10 днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя Кіровського О. В. Галаган

районного суду

м.Кіровограда