Рішення № 65124, 26.07.2006, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел.486-65-72

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

№ 6/77

26.07.06

За позовом Акціонерної енергопостачальної компанії «Київенерго»

До відповідача 1 Комунального підприємства по утриманню житлового господарства Печерського району м. Києва «Печерськжитло»

До відповідача 2 Комунального підприємства по утриманню та експлуатації житлового фонду «Липкижитлосервіс»

Про стягнення 1213476,56 грн.

Суддя Ковтун С.А.

Представники:

від позивача Цикалюк Т.С. (за дов. № Д07/709 від 31.01.2006)

від відповідача 1 Цитович А.П. (за дов. № 18-2957/н від 27.12.2005)

від відповідача 2 Самойленко О.П. (за дов. № 03/5-лж від 04.01.2006)

Обставини справи:

Рішення приймається 26.07.2006, оскільки 06.07.2006 у справі на підставі ст. 77 ГПК України було оголошено перерву.

До господарського суду міста Києва звернулася з позовом акціонерна енергопостачальна компанія «Київенерго»до комунального підприємства по утриманню житлового господарства Печерського району міста Києва «Печерськжитло»про стягнення 1370323,05 грн. за договором на постачання теплової енергії № 520002 від 01.01.1992 (переоформленим 01.02.2004).

Під час розгляду справи позивач подав заяву про уточнення розміру позовних вимог. Зокрема, позивачем було зменшено позовні вимоги до 1213476,56 грн. (1113782,5 грн. основного боргу, 77917,43 грн. інфляційних, три проценти річних в розмірі 21776,63 грн.).

Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідач порушив взяті на себе зобов’язання щодо повноти та своєчасності внесення оплати за вказаним вище Договором.

Ухвалою суду від 16.02.2006 до участі у справі в порядку ст. 24 ГПК України було залучено як іншого відповідача комунальне підприємство по утриманню та експлуатації житлового фонду «Липкижитлосервіс»у зв’язку з реорганізацією та переходом ЖЕО-603 у підпорядкування останнього.

Відповідач 1 у наданих суду письмових пояснення зазначив, що його правонаступником є відповідач 2, у зв’язку з чим правові підстави для стягнення грошових коштів з комунального підприємства по утриманню житлового господарства Печерського району міста Києва «Печерськжитло»відсутні. На підтвердження вказаної обставини суду було надано акт приймання-передачі боргу в розмірі 1214059,53 грн. за спірним договором станом на 01.01.2006, підписаний представниками ЖЕО-3 та відповідача 2, а також засвідчений печатками останніх. На думку відповідача 1, у даному випадку йдеться про такий вид реорганізації як виділ.

Позивач та відповідач 2 зазначили, що комунальне підприємство по утриманню та експлуатації житлового фонду «Липкижитлосервіс»не є правонаступником відповідача 1 в розумінні норм чинного законодавства, крім того, перевід боргу не було погоджено з позивачем (кредитором).

Розглянувши надані сторонами документи і матеріали, всебічно та повно з’ясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об’єктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив:

01.02.2004 між акціонерною енергопостачальною компанією «Київенерго»(постачальником) та комунальним підприємством по утриманню житлового господарства Печерського району міста Києва «Печерськжитло»(споживачем) було укладено договір на постачання теплової енергії у гарячій воді № 520002 (далі –Договір).

Відповідно до п. 1.1 Договору постачальник зобов’язується виробити та поставити теплову енергію споживачу для потреб опалення та гарячого водопостачання, а споживач зобов’язується отримати її та оплатити відповідно до умов, викладених в цьому Договорі.

Згідно з п. 2.2.1 Договору постачальник зобов’язується безперебійно постачати теплову енергію у вигляді гарячої води на межу балансової належності із споживачем для потреб опалення –в період опалювальної сезону, для гарячого водопостачання –протягом року згідно з заявленими споживачем величинами приєднаного теплового навантаження, зазначеного в Додатку № 1.

Пунктом 10 Додатку № 2 до Договору встановлено, що споживач щомісяця забезпечує:

- не пізніше 10 числа місяця, наступного за розрахунковим, оплату коштів від населення за фактично спожиту теплову енергію на транзитний рахунок ГІОЦ КМДА;

- до 25 числа поточного місяця сплатити вартість теплової енергії, яка використовується орендарями, на рахунок постачальника згідно з його розрахунком.

Відповідно до ч. 1 ст. 626 ЦК України договором визнається домовленість двох чи більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов’язків.

Його зміст складають умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними (ч. 1 ст. 628 ЦК України).

Виникнення прав за договором залежить від покладених ним на сторін обов’язків, які, у сукупності, і визначають правову природу договору.

Предметом Договору є постачання позивачем за плату теплової енергії відповідачу у вигляді гарячої води, тобто за своєю правовою природою він є договором енергопостачання (параграф 3 глави 29 Господарського кодексу України), платником за яким є сторона за договором, на користь якої він укладений, тобто відповідач.

Позивач належним чином виконав взяті на себе зобов’язання за Договором, поставивши відповідачу 1 у період з грудня 2002 року по грудень 2005 року (включно) теплову енергію на суму 8140457,61 грн.

Відповідач 1, у свою чергу, порушив взяті на себе зобов’язання щодо повноти та своєчасності внесення оплати за теплову енергію, оплативши вартість теплової енергії в розмірі 7026675,11 грн. та залишивши за собою борг в сумі 1113782,5 грн. (обґрунтований розрахунок –у матеріалах справи).

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України зобов’язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства тощо. Згідно з частиною 1 статті 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов’язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Виходячи з викладеного, основний борг підлягає стягненню зі споживача (відповідача 1) у вказаному вище розмірі.

Пунктом 2 статті 625 Цивільного кодексу України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Таким чином, вимога про стягнення з боржника інфляційної складової боргу та трьох процентів річних є також правомірною.

Наданий позивачем розрахунок інфляційних в сумі 77917,43 грн. та трьох процентів річних в розмірі 21776,63 грн. (у матеріалах справи) приймається судом як вірний.

Враховуючи викладені вище обставини, позов до відповідача 1 підлягає задоволенню в повному обсязі. У той же час, суд не вбачає підстав для задоволення позову до відповідача 2, виходячи з наступного.

Відповідно до ст. 520 Цивільного кодексу України боржника у зобов’язанні (відповідача 1) може бути замінено іншою особою (відповідачем 2) лише за згодою кредитора (позивача). Суду не надано доказів погодження кредитором (акціонерною енергопостачальною компанією «Київенерго») переходу боргу відповідача 1 до відповідача 2.

Не є обґрунтованим також твердження відповідача 1 стосовно наявності правонаступництва у вигляді виділу.

Так, відповідно до ст. 109 Цивільного кодексу України виділом є перехід за розподільчим балансом частини майна, прав та обов’язків юридичної особи до однієї або кількох створюваних нових юридичних осіб. З викладеного вбачається, що у разі виділу та переходу за розподільчим балансом майна, повинна бути створена нова юридична особа. У той же час, відповідач 1 є неліквідованою самостійною юридичною особою, а відповідач 2 не є новоствореною юридичною особою на базі майна відповідача 1.

Таким чином, суд вважає за необхідне задовольнити позов до відповідача 1 повніс тю. Позовні вимоги до відповідача 2 є необґрунтованими.

Відповідно до ст. 49 ГПК України судові витрати покладаються на відповідача 1. Зокрема, з останнього підлягає стягненню 1700 грн. державного мита та 118 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 49, 82-85 ГПК України, -

ВИРІШИВ:

Позов до комунального підприємства по утриманню житлового господарства Печерського району міста Києва «Печерськжитло»задовольнити повністю.

Стягнути з комунального підприємства по утриманню житлового господарства Печерського району міста Києва «Печерськжитло»(м. Київ, вул. Рибальська, 8, рахунок 260073518901 в АБ «Банк регіонального розвитку», МФО 300540, код 05756955) на користь акціонерної енергопостачальної компанії «Київенерго»(м. Київ, пл. І. Франка, 5, рахунок 26007301300005 у Старокиївському відділенні Промінвестбанку України у м. Києві, МФО 322227, код 00131305) 1191699,93 грн. боргу з урахуванням індексу інфляції, три проценти річних в розмірі 21776,63 грн., 1700 грн. державного мита та 118 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

У позові до комунального підприємства по утриманню та експлуатації житлового фонду «Липкижитлосервіс»відмовити повністю.

Суддя

С.А. Ковтун

Рішення підписано 03.08.2006