Рішення № 65123279, 01.03.2017, Синельниківський міськрайонний суд Дніпропетровської області

Синельниківський міськрайонний суд Дніпропетровської області

Справа № 191/5560/16-ц

Провадження № 2/191/101/17

З А О Ч Н Е Р І Ш Е Н Н Я

Іменем України

01.03.2017

Синельниківський міськрайонний суд Дніпропетровської області в складі:

головуючого судді - Бондаренко Г.В.,

при секретарі - Силкіной О.Г.

згідно вимог ч. 2 ст. 197 ЦПК України, без фіксації судового засідання технічними засобами розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Синельникове цивільну справу за позовом Органу опіки та піклування Синельниківської міської ради в інтересах малолітньої ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про позбавлення батьківських прав,-

ВСТАНОВИВ :

Позивач Орган опіки та піклування Синельниківської міської ради звернувся до суду з позовом в інтересах малолітньої ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про позбавлення батьківських прав, обґрунтовуючи свої вимоги тим, що 29 серпня 2016 року згідно з інформацією комунального закладу « Синельниківська центральна районна лікарня» Дніпропетровської обласної ради», встановлено, що у дитяче відділення Синельниківської центральної районної лікарні співробітниками Синельниківського відділу поліції була доставлена дитина ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, про що було складено акт про покинуту дитину в пологовому будинку, іншому закладі охорони здоров'я або яку відмовилися забрати батьки чи інші родичі, про підкинуту дитину від 29.08.2016. Відповідно до довідки комунального закладу « Синельниківська центральна районна лікарня» Дніпропетровської обласної ради» від 10 жовтня 2016 року встановлено, що за час перебування дитини в лікарні, ніхто з родичів ні письмово, ні усно долею та станом здоров'я дитини не цікавився, у вихованні участі не брав.

Відповідно до інформації Синельниківського відділу поліції Головного управління Національної поліції України в Дніпропетровській області, ОСОБА_3, 1978 року народження, веде бродячий спосіб життя, постійного місця проживання не має. Встановити її місце знаходження не виявилось можливим.

ОСОБА_3, не має постійного місця проживання, бродяжить, зловживає алкогольними напоями, не створила належні умови для виховання та проживання своєї дитини, в результаті чого дитину знайшли громадяни на вулиці та привели до дитячого відділення Синельниківської центральної районної лікарні.

Рішенням виконавчого комітету Синельниківської міської ради від 26 жовтня 2016 року № 239 малолітній ОСОБА_2 надано статус дитини, позбавленої батьківського піклування та направлено до державного закладу на повне державне забезпечення.

03 листопада 2016 року дитину було прийнято до комунального закладу «Дніпропетровський спеціалізований будинок дитини» Дніпропетровської обласної ради» на повне державне забезпечення.

Рішенням виконавчого комітету Соборної районної у місті Дніпрі ради від 18 листопада 2016 року № 340 створено прийомну сім'ю ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_3, ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_4, та влаштовано на виховання та спільне проживання дитину, позбавлену батьківського піклування, ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1. 23 листопада 2016 року малолітню ОСОБА_2 передано у прийомну сім'ю згідно з актом про передачу дитини прийомним батькам.

З 29 серпня 2016 року до служби у справах дітей Синельниківської міської ради звернень стосовно долі малолітньої ОСОБА_2 не надходило.

Відповідач ОСОБА_3, батьківських обов'язків щодо виховання та утримання своєї дитини не виконує. Просять позбавити ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_6, батьківських прав за ухилення від виконання своїх батьківських обов'язків відносно малолітньої доньки ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1.

Представник позивача до початку судового засідання надала заяву в якій просять розглядати без їх участі, позовні вимоги підтримують у повному обсязі та просять задовольнити.

Відповідач про час та місце судового засідання повідомлялась належним чином. Відповідно до абзаців 4, 5 ч. 5 ст. 74 ЦПК України, у разі ненадання особами, які беруть участь у справі, інформації щодо їх адреси, судова повістка надсилається фізичним особам, які не мають статусу підприємців, - за адресою їх місця проживання чи місця перебування, зареєстрованою у встановленому законом порядку. У разі відсутності осіб, які беруть участь у справі, за такою адресою, вважається, що судовий виклик або судове повідомлення вручене їм належним чином.

Зі згоди представника позивача суд ухвалює рішення при заочному розгляді справі, що відповідає положенням ст.224 ЦПК України.

Розглянувши матеріали справи та оцінивши їх у сукупності, суд встановив наступне.

Згідно копії свідоцтва про народження серії НОМЕР_1 від 09.11.2016 року ОСОБА_2, народилась ІНФОРМАЦІЯ_1, батьком записаний - ОСОБА_6, матір'ю - ОСОБА_3 (а.с. 6).

Згідно з інформацією комунального закладу «Синельниківська центральна районна лікарня» Дніпропетровської обласної ради», встановлено, що у дитяче відділення Синельниківської центральної районної лікарні співробітниками Синельниківського відділу поліції була доставлена дитина ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, про що було складено акт 29 серпня 2016 року про покинуту дитину в пологовому будинку, іншому закладі охорони здоров'я або яку відмовилися забрати батьки чи інші родичі, про підкинуту дитину(а.с.7,9).

З акту обстеження умов проживання від 14.08.2016 року вбачається, що ОСОБА_3за адресою: АДРЕСА_1, ніхто не проживає.(а.с.10).

Відповідно до довідки комунального закладу «Синельниківська центральна районна лікарня» Дніпропетровської обласної ради» від 10 жовтня 2016 року встановлено, що за час перебування дитини в лікарні, ніхто з родичів ні письмово, ні усно долею та станом здоров'я дитини не цікавився(а.с.13).

Рішенням виконавчого комітету Синельниківської міської ради від 26 жовтня 2016 року № 239 малолітній ОСОБА_2 надано статус дитини, позбавленої батьківського піклування та направлено до державного закладу на повне державне забезпечення(а.с.15).

03 листопада 2016 року дитину було прийнято до комунального закладу «Дніпропетровський спеціалізований будинок дитини» Дніпропетровської обласної ради» на повне державне забезпечення(а.с.16).

Рішенням виконавчого комітету Соборної районної у місті Дніпрі ради від 18 листопада 2016 року № 340 створено прийомну сім'ю ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_3, ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_4, та влаштовано на виховання та спільне проживання дитину, позбавлену батьківського піклування, ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1. 23 листопада 2016 року малолітню ОСОБА_2 передано у прийомну сім'ю згідно з актом про передачу дитини прийомним батькам(а.с.18-20).

В висновку органу опіки та піклування Синельниківської міської ради про доцільність позбавлення батьківських прав ОСОБА_3 відносно її малолітньої дитини ОСОБА_2, зазначено, що враховуючи інтереси дитини вважають за доцільне позбавлення батьківських прав ОСОБА_3 відносно її малолітньої дитини ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1.

Відповідно до ст. 150 СК України, батьки зобов'язані піклуватися про здоров'я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток, зобов'язані забезпечити здобуття дитиною повної загальної середньої освіти, готувати її до самостійного життя, зобов'язані поважати дитину. Передача дитини на виховання іншим особам не звільняє батьків від обов'язку батьківського піклування щодо неї.

Згідно ст.12 Закону України "Про охорону дитинства " виховання в сім'ї є першоосновою розвитку особистості дитини. На кожного з батьків покладається однакова відповідальність за виховання, навчання і розвиток дитини. Батьки або особи, які їх замінюють, мають право і зобов'язані виховувати дитину, піклуватися про її здоров'я, фізичний, духовний і моральний розвиток, навчання, створювати належні умови для розвитку її природних здібностей, поважати гідність дитини, готувати її до самостійного життя та праці.

Батьки або особи, які їх замінюють, несуть відповідальність за порушення прав і обмеження законних інтересів дитини на охорону здоров'я, фізичний і духовний розвиток, навчання, невиконання та ухилення від виконання батьківських обов'язків відповідно до закону.

Згідно п.2 ч.1 ст. 164 СК України "Мати, батько можуть бути позбавлені судом батьківських прав, якщо вона, він: ухиляються від виконання своїх обов'язків по вихованню дитини ".

Відповідно до ст.9 Конвенції про права дитини, прийнятої 44-ю сесією Генеральної Асамблеї ООН 20 листопада 1989 року (набрала чинності для України 27 вересня 1991 року), дитина не повинна розлучатися з батьками всупереч їх бажанню, за винятком випадків, коли компетентні органи згідно з судовим рішенням визначають, що таке розлучення необхідне в якнайкращих інтересах дитини.

Відповідно до роз'яснень, даних в п.п.15,16 постанови Пленуму Верховного Суду України "Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про усиновлення і про позбавлення та поновлення батьківських прав" №3 від 30 березня 2007 року, позбавлення батьківських прав (тобто прав на виховання дитини, захист її інтересів, на відібрання дитини в інших осіб, які незаконно її утримують, та ін.), що надані батькам до досягнення дитиною повноліття і ґрунтуються на факті спорідненості з нею, є крайнім заходом впливу на осіб, які не виконують батьківських обов'язків, а тому питання про його застосування слід вирішувати лише після повного, всебічного, об'єктивного з'ясування обставин справи, зокрема ставлення батьків до дітей.

З аналізу наведених норм матеріального права слідує, що позбавлення батьківських прав є крайньою мірою, і ця міра застосовується судом тоді, коли всі інші заходи впливу виявились безрезультатними. Звідси, пред'явленню позову про позбавлення батьківських прав передує велика профілактична, попереджувальна робота з неблагополучними батьками. Для позбавлення батьківських прав мало впевнитися в невиконанні обов'язків по вихованню. Належить також встановити, що батьки ухиляються від їх виконання, що таким буде лише за встановлення впертого та систематичного, незважаючи на всі міри попередження, продовження невиконання свого батьківського обов'язку.

Ухилення відповідачки ОСОБА_3 від виконання її обов'язків виявилося в тому, що вона не піклується про фізичний і духовний розвиток дитини, не забезпечує необхідного харчування, медичного догляду, лікування дитини, що негативно впливає на її фізичний розвиток як складову виховання; не сприяє засвоєнню ними загальновизнаних норм моралі. Зазначені фактори, як кожен окремо, так і в сукупності, необхідно розцінювати як ухилення від виховання дитини, свідомого нехтування відповідачкою своїми батьківськими обов'язками.

Суд вважає доведеним те, що відповідачка ухиляється від виконання своїх батьківських обов'язків відносно своєї малолітньої дитини ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1.

Суд приходить до висновку, що обставини встановлені судом в ході судового розгляду, які підтверджуються письмовими доказами є підставою для ухвалення рішення про позбавлення відповідачки батьківських прав, оскільки це відповідає інтересам дитини.

Відповідно до ч.2 ст.88 ЦПК України якщо сторону, на користь якої ухвалено рішення, звільнено від оплати судових витрат, з другої сторони стягуються судові витрати на користь осіб, що їх понесли, пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог.

На підставі викладеного, ст. ст. 150, 164-167, ст.ст. 180-183, 191 СК України, ст. 12 Закону України "Про охорону дитинства", ст.ст. 10, 60, 88, 209, 212, 214, 215, ЦПК України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Позовні вимоги задовольнити повністю.

Позбавити громадянку ОСОБА_3, яка народилась ІНФОРМАЦІЯ_6, в с. Марківка, Марківського району Ворошиловоградської області, батьківських прав за ухилення від виконання своїх батьківських обов'язків відносно малолітньої доньки ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1.

Стягнути з ОСОБА_3, яка народилась ІНФОРМАЦІЯ_6, в с.Марківка, Марківського району Ворошиловоградської області на користь держави в особі Державної судової адміністрації України: отримувач коштів ГУК у м. Києві/м. Київ/22030106; код за ЄДРПОУ 37993783; Банк отримувача Головне управління Державної казначейської служби України у м. Києві; код банку отримувача 820019; рахунок отримувача 31215256700001; код класифікації доходів бюджету 22030106 в сумі 551(п'ятсот п'ятдесят одну)гривню 21 коп.

На заочне рішення протягом десяти днів з дня його проголошення до Апеляційного суду Дніпропетровської області через Синельниківський міськрайонний суд Дніпропетровської області позивачем може бути подано апеляційну скаргу на рішення суду.

Заочне рішення набирає законної сили після закінчення строку на подання апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не буде скасовано, набирає законної сили після закінчення розгляду справи апеляційним судом.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом десяти днів з дня отримання його копії.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене відповідачем в апеляційному порядку, строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.

Суддя: Г. В. Бондаренко