Ухвала суду № 65121986, 14.02.2017, Печерський районний суд міста Києва

печерський районний суд міста києва

Справа № 757/8470/17-к

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

14 лютого 2017 року слідчий суддя Печерського районного суду м. Києва Матійчук Г. О., при секретарі Іванові Г. Д., за участі слідчого в особливо важливих справах прокуратури міста Києва Ходаківського С. П., розглянувши у судовому засіданні в приміщенні суду в м. Києві клопотання про арешт майна, -

В С Т А Н О В И В:

14.02.2017 у провадження слідчого судді Печерського районного суду м. Києва Матійчук Г. О. надійшло клопотання слідчого в особливо важливих справах прокуратури міста Києва Ходаківського С. П., погоджене прокурором відділу прокуратури м. Києва Ладним І. О. про арешт майна.

Згідно з нормою ч. 1 ст. 107 КПК України, фіксація під час розгляду клопотання слідчим суддею за допомогою технічних засобів не здійснювалася.

На підставі ч. 2 ст. 172 КПК України, клопотання слідчого розглядається без повідомлення підозрюваного, обвинуваченого, іншого власника майна, їх захисника, представника чи законного представника, оскільки це є необхідним з метою забезпечення арешту майна.

В обґрунтування клопотання, зазначається наступне.

Прокуратурою міста Києва проводиться досудове розслідування у кримінальному провадженні № 42016110350000083 від 12.03.2016 за ознаками злочинів, передбачених ч. 2 ст. 364, ч. 3 ст. 368 КК України.

Досудовим розслідуванням встановлено, що службові особи митного посту "Західний" Київської митниці Державної фіскальної служби України у співучасті з посадовими особами Київського науково-дослідного інституту судових експертиз Міністерства юстиції України, зловживаючи своїм службовим становищем, всупереч інтересам служб, з метою одержання неправомірної вигоди, навмисно надали неправомірне сприяння ТОВ "ФК Динамо Київ" в ухиленні від сплати митних платежів та податків до державного бюджету під час митного оформлення транспортних засобів за ВМД № 100250005/2016/145699 та № 100250005/2016/145587 та товаросупровідними документами доданими до неї, що містять недостовірні відомості щодо вартості двох легкових автомобілів "Mersedes Benz ML500, 4-matik", кузов № WDC1660731A532451, д.н.з. "АА 0006 ОН", власник ТОВ "Футбольний Клуб "Динамо Київ" (код 00305981), та № WDC1660731A541854, д.н.з. "АА 0006 ОС", власник ТОВ "Футбольний Клуб "Динамо Київ" (код 00305981), їх номенклатури та характеристик, що призвело до заниження митної вартості та відповідних митних платежів і як наслідок до нанесення збитків державному бюджету у особливо великих розмірах.

Як зазначив в судовому засіданні слідчий Ходаківський С. П, вказані вище транспортні засоби мають доказове значення у досудовому розслідуванні кримінального провадження № 42016110350000083, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 364, ч. 3 ст. 368 КК України, і з метою запобігання можливості приховування, відчуження даного майна, - вбачається необхідним накласти на нього арешт.

Статтею 170 КПК України передбачено, що арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.

Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі, відчуження. Слідчий, прокурор повинні вжити необхідних заходів з метою виявлення та розшуку майна, на яке може бути накладено арешт у кримінальному провадженні, зокрема шляхом витребування необхідної інформації у Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, інших державних органів та органів місцевого самоврядування, фізичних і юридичних осіб.

Відповідно до частини 2 статті 170 КПК України арешт майна допускається з метою забезпечення: 1) збереження речових доказів; 2) спеціальної конфіскації; 3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; 4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.

У випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої статті 170 КПК України, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 КПК України.

Не може бути арештовано майно, якщо воно перебуває у власності добросовісного набувача, крім арешту майна з метою забезпечення збереження речових доказів.

Згідно ч. 2 ст. 173 КПК України, при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, суд повинен враховувати: 1) правову підставу для арешту майна; 2) можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої статті 170 КПК України); 3) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення або суспільно небезпечного діяння, що підпадає під ознаки діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність (якщо арешт майна накладається у випадках, передбачених пунктами 3, 4 частини другої статті 170 КПК України); 3-1) можливість спеціальної конфіскації майна (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 2 частини другої статті 170 цього Кодексу); 4) розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 4 частини другої статті 170 цього Кодексу); 5) розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження; 6) наслідки арешту майна для підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб.

Слідчий суддя, заслухавши пояснення слідчого, дослідивши матеріали справи, дійшов до висновку про наявність підстав для задоволення клопотання слідчого, оскільки два транспортні засоби марки "Mersedes Benz ML500, 4-matik", відповідають критеріям, зазначеним у статті 98 КПК України., і накладення арешту на зазначене майно запобігатиме можливості його приховування, відчуження та забезпечить дієвість кримінального провадження № 42016110350000083 на даній стадії його досудового розслідування.

На підставі викладеного і керуючись ст. ст. 107, 131, 132, 170-173, 309 КПК України, слідчий суддя,-

У Х В А Л И В:

Клопотання - задовольнити.

Накласти арешт на майно, а саме: на автомобіль марки "Mersedes Benz ML500, 4-matik", кузов № WDC1660731A532451, д.н.з. "АА 0006 ОН", власник ТОВ "Футбольний Клуб "Динамо Київ" (код 00305981); на автомобіль марки "Mersedes Benz ML500, 4-matik", кузов № WDC1660731A541854, д.н.з. "АА 0006 ОС", власник ТОВ "Футбольний Клуб "Динамо Київ" (код 00305981).

Ухвала слідчого судді підлягає негайному виконанню.

Підозрюваний, його захисник, інший власник або володілець майна, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково.

Ухвала про накладення арешту може бути оскаржена безпосередньо до Апеляційного суду м. Києва протягом 5 днів з дня її оголошення, отримання копії.

Слідчий суддя Г. О. Матійчук