Ухвала суду № 65121804, 03.03.2017, Солом'янський районний суд міста Києва

Справа № 760/629/17-к

1-кс-3366/17

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 березня 2017 року м. Київ

Слідчий суддя Солом'янського районного суду м. Києва Українець В.В., розглянувши скаргу ОСОБА_1, подану в його інтересах захисником ОСОБА_2, на дії та бездіяльність детективів Національного антикорупційного бюро України щодо неповернення тимчасово вилученого майна,

в с т а н о в и в:

До Солом'янського районного суду м. Києва надійшла скарга ОСОБА_1 на дії та бездіяльність детективів НАБ України щодо неповернення тимчасово вилученого майна.

Вимоги скарги мотивовані тим, що в провадженні детективів НАБ України перебуває кримінальне провадженні № 22014101110000215 від 23 грудня 2014 року.

24 січня 2017 року в цьому кримінальному провадженні за місцем проживання його разом з сім'єю за адресою: АДРЕСА_1 на підставі ухвали слідчого судді Солом'янського районного суду м. Києва проведено обшук, про що складено відповідний протокол. У ході обшуку було вилучено майно, яке не було визначено в ухвалі слідчого судді. Вилучене майно не повернуто, і його процесуальний статус невідомий. Чи розглядалось судом клопотання про арешт майна захисника не повідомляли, копія ухвали не надавалась.

Просить визнати незаконною бездіяльність детективів НАБ України в цьому кримінальному провадженні, яка полягає у неповерненні тимчасово вилученого майна, та зобов'язати посадових осіб НАБ України повернути майно, вилучене під час обшуку за адресою: АДРЕСА_1, яке є тимчасово вилученим майном.

У судовому засіданні захисник ОСОБА_1 підтримав подану скаргу та просив її задовольнити. Пояснив суду, що під час обшуку ОСОБА_1 перебував в процесуальному статусі свідка, тому вилучення речей було незаконний. Вважає неправомірними діями те, що сторону захисту не повідомили про розгляд клопотання стосовно арешту вилученого майна, на його звернення НАБ України відповідало несвоєчасно.

Детектив НАБ України проти задоволення скарги заперечував. Пояснив, що на підставі ухвали слідчого судді був проведений обшук за місцем проживання ОСОБА_1 При проведенні обшуку також було вилучене майно, про яке не вказувалось в ухвалі. У визначений законом термін до суду було подане клопотання про арешт тимчасово вилученого майна. Ухвалою слідчого судді Солом'янського районного суду м. Києва від 01 лютого 2017 року на все вилучене під час обшуку майно було накладено арешт, тому фактично воно позбулось статусу тимчасово вилученого і не підлягає поверненню.

Заслухавши думку учасників судового розгляду, дослідивши матеріали, на які посилається скаржник, обґрунтовуючи доводи скарги, вбачається наступне.

У п. 1 ч. 1 ст. 303 КПК України визначено, що на досудовому провадженні можуть бути оскаржені бездіяльність слідчого, прокурора, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань після отримання заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення, у неповерненні тимчасово вилученого майна згідно з вимогами статті 169 цього Кодексу, а також у нездійсненні інших процесуальних дій, які він зобов'язаний вчинити у визначений цим Кодексом строк, - заявником, потерпілим, його представником чи законним представником, підозрюваним, його захисником чи законним представником, володільцем тимчасово вилученого майна.

Встановлено, що ухвалою слідчого судді Солом'янського районного суду м. Києва від 12 січня 2016 року в рамках кримінального провадження № 22014101110000215 від 23 грудня 2014 року задоволено клопотання детектива про надання дозволу на проведення обшуку в квартирі за адресою: АДРЕСА_1, в якій мешкає ОСОБА_1

24 січня 2017 року на підставі цієї ухвали слідчого судді був проведений обшук та вилучено майно.

Відповідно до ч. 5 ст. 236 КПК України обшук на підставі ухвали слідчого судді повинен проводитися в обсязі, необхідному для досягнення мети обшуку. За рішенням слідчого чи прокурора може бути проведено обшук осіб, які перебувають в житлі чи іншому володінні, якщо є достатні підстави вважати, що вони переховують при собі предмети або документи, які мають значення для кримінального провадження. Обшук особи повинен бути здійснений особами тієї ж статі.

В ухвалі слідчого судді Солом'янського районного суду м. Києва від 12 січня 2016 року зазначено перелік речей та документів, на відшукання та вилучення яких надано дозвіл.

Згідно з ч. 7 ст. 236 КПК України при обшуку слідчий, прокурор має право проводити вимірювання, фотографування, звуко- чи відеозапис, складати плани і схеми, виготовляти графічні зображення обшуканого житла чи іншого володіння особи чи окремих речей, виготовляти відбитки та зліпки, оглядати і вилучати документи, тимчасово вилучати речі, які мають значення для кримінального провадження. Предмети, які вилучені законом з обігу, підлягають вилученню незалежно від їх відношення до кримінального провадження. Вилучені речі та документи, які не входять до переліку, щодо якого прямо надано дозвіл на відшукання в ухвалі про дозвіл на проведення обшуку, та не відносяться до предметів, які вилучені законом з обігу, вважаються тимчасово вилученим майном.

У ч. 1 ст. 167 КПК України визначено, що тимчасовим вилученням майна є фактичне позбавлення підозрюваного або осіб, у володінні яких перебуває зазначене у частині другій цієї статті майно, можливості володіти, користуватися та розпоряджатися певним майном до вирішення питання про арешт майна або його повернення.

ОСОБА_1 просить повернути тимчасово вилучене майно під час обшуку за адресою: АДРЕСА_1.

З наданого протоколу обшуку від 24 січня 2017 року вбачається, що під час проведення обшуку було вилучено майно, яке не входило до переліку, щодо якого прямо надано дозвіл на відшукання в ухвалі про дозвіл на проведення обшуку, та не відноситься до предметів, які вилучені законом з обігу.

Разом з тим, ухвалою слідчого судді Солом'янського районного суду м. Києва від 01 лютого 2017 року на все вилучене майно під час обшуку 24 січня 2017 року в квартирі за адресою: АДРЕСА_1 було накладено арешт.

Не є підставою для повернення майна посилання захисника в судовому засідання на те, що стороні захисту не було відомо про розгляд клопотання про арешт вилученого майна, та на те, що НАБ України несвоєчасно відповідало на звернення.

З огляду на наведене, скарга не підлягає задоволенню.

Керуючись статтями 98, 100, 110, 171, 236, 303-307, 309, 376 КПК України, слідчий суддя, -

у х в а л и в:

Відмовити в задоволенні скарги ОСОБА_1, поданої в його інтересах захисником ОСОБА_2, на дії та бездіяльність детективів Національного антикорупційного бюро України щодо неповернення тимчасово вилученого майна.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Слідчий суддя: