Ухвала суду № 65121787, 06.03.2017, Шевченківський районний суд міста Києва

Справа № 761/7810/17

Провадження № 1-кс/761/4891/2017

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 березня 2017 року слідчий суддя Шевченківського районного суду м. Києва Мєлєшак О.В., за участю секретаря Базяк Л.В., прокурора Захарченка В.В., захисника ОСОБА_1 розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання слідчого ВП №3 Шевченківського УП ГУНП в м. Києві Єремейчука В.В. про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою у кримінальному провадженні № 120 171 001 000 026 27 щодо

ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м. Києва, громадянина України, з середньою освітою, не одруженого, працюючого двірником, раніше неодноразово судимого востаннє у 2013 році вироком Шевченківського районного суду м. Києва за ч.2 ст.185, ст.395 КК України до покарання у виді позбавлення волі на строк 3 роки 1 місяць, звільнений 28.06.2016 умовно достроково з не відбутою частиною покарання терміном 3 місяці, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1

підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення за ч.2 ст.186 КК України -

в с т а н о в и в:

До Шевченківського районного суду м. Києва 06.03.2017 надійшло погоджене у встановленому законом порядку клопотання слідчого ВП №3 Шевченківського УП ГУНП в м. Києві Єремейчука В.В. про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою ОСОБА_3

На обґрунтування клопотання слідчий зазначає, що 05.03.2017 ОСОБА_3 повідомлено про підозру за ч.2 ст.186 КК України, а саме: у відкритому викраденні чужого майна (грабіж), вчиненого повторно.

На переконання слідчого, оскільки ОСОБА_3 є раніше неодноразово судимою особою, підозрюється у вчиненні тяжкого злочину, не працює, існують ризики переховування від органів досудового розслідування та суду, вчинення іншого кримінального правопорушення, незаконного впливу на потерпілого та свідків, а також перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином.

Посилаючись на вказане, слідчий вважає, що єдиним видом запобіжного заходу, який спроможний забезпечити належну процесуальну поведінку підозрюваного може бути лише тримання під вартою.

Прокурор підтримав доводи клопотання, просив застосувати до підозрюваного запобіжний захід у виді тримання під вартою, оскільки на його думку підозра є обґрунтованою, а запобігти ризикам, на які послався слідчий у клопотанні може лише найбільш суворий запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.

Підозрюваний ОСОБА_3 та його захисник ОСОБА_1 заперечували проти застосування такого заходу як тримання під вартою,просили суд застосувати більш м'який вид запобіжного заходу не пов'язаний з ізоляцією від суспільства. Оспорювали наявність даних на підтвердження обґрунтованості підозри за ч.2 ст.186 КК України, стверджуючи, що заволодіння телефоном було у таємний спосіб та наявність реальних ризиків на які посилається слідчий, вважаючи клопотання необґрунтованим.

Заслухавши учасників кримінального провадження, дослідивши надані сторонами матеріали, слідчий суддя приходить до наступного висновку.

04.03.2017 ОСОБА_3 було затримано в порядку ст.208 КПК.

05.03.2017 йому йому повідомлено про підозру за ч.2 ст.186 КК України.

Так, з наданих матеріалів вбачається, що на даній стадії є достатні дані, які вказують на обґрунтованість пред'явленої підозри ОСОБА_3 у вчиненні кримінального правопорушення, за ч.2 ст.186 КК України, що підтверджується матеріалами кримінального провадження (протоколами допиту потерпілого, свідків та іншими наданими матеріалами).

Щодо правильності обраної кваліфікації, то більш ретельно зазначене підлягає перевірці при розгляді справи по суті.

Обговорюючи питання наявності зазначених слідчим ризиків щодо переховування від органів досудового розслідування та суду, вчинення іншого кримінального правопорушення, незаконного впливу на потерпілого, а також перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином слідчий суддя враховує наступне.

Так, ОСОБА_3 є раніше судимою особою, підозрюється у вчиненні тяжкого злочину, санкція якого передбачає покарання у виді позбавлення волі на строк до 6 років, а відтак, суд вважає, що є потенційний ризик продовження злочинної діяльності.

Наведене вище є достатньо вагомими підставами для прийняття підозрюваним спроб уникнути відповідальності шляхом переховування від органу досудового розслідування, а також можливість вчинити інше кримінальне правопорушення.

Таким чином, слідчий суддя приходить до висновку, що встановлені вище обставини є достатніми для обрання відносно підозрюваного ОСОБА_3 запобіжного заходу у виді тримання під вартою.

Приймаючи до уваги обставини, передбачені ст.178 КПК України, у т.ч. вік, наявність роботи та хворої матері у підозрюваного, обставини вчинення злочину, та інші дані, що характеризують особу підозрюваного,який через короткий час після звільнення умовно достроково належних висновків не зробив і знов підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, а отже, налізуючи наведене у сукупності, слідчий суддя приходить до висновку, що застосування інших, більш м'яких запобіжних заходів не зможе забезпечити належної процесуальної поведінки підозрюваного.

У силу п.5 ч.2 ст.183 КПК запобіжний захід у вигляді тримання під вартою може бути застосований до раніше судимої особи, яка підозрюється у вчиненні злочину, за який передбачене покарання у виді позбавлення волі на строк понад три роки.

Санкція ч.2 ст.186 КК України, за якою підозрюється ОСОБА_3 тягне позбавлення волі понад вказаний строк.

У відповідності до ч.4 ст.183 КПК України при визначенні розміру застави судом враховане наступне.

Так, розмір застави повинен визначатися тим ступенем довіри, при якому перспектива втрати застави, буде достатнім стримуючим засобом, щоб відбити у особи, щодо якої застосовано заставу, бажання будь-яким чином перешкоджати встановленню істини у кримінальному провадженні.

Зазначене узгоджується з практикою Європейського суду з прав людини, яка у відповідності до вимог ч.5 ст.9 КПК України є частиною національного законодавства.

Слідчий суддя вважає, що слід визначити заставу у співставленні з існуючими ризиками та даними про особу підозрюваного, яка здатна забезпечити виконання підозрюваним покладених на нього обов'язків, та має бути призначена у розмірі, що становить 20 прожиткових мінімумів для працездатних осіб.

Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 176-178, 182, 183, 193, 194, 196, 205, 309 КПК України, слідчий суддя -

у х в а л и в :

Клопотанняслідчого ВП №3 Шевченківського УП ГУНП у м. Києві Єремейчука В.В. задовольнити.

Застосувати до підозрюваногоОСОБА_3 запобіжний захід у виді тримання під вартою.

Строк дії ухвали про тримання підозрюваного ОСОБА_3 під вартою визначити до 01.05.2017.

Визначити ОСОБА_3 заставу у розмірі 32 000 грн. (тридцять дві тисячі ) грн.

Застава може бути внесена підозрюваним, іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на розрахунковий рахунок Шевченківського районного суду м.Києва (код ЄДРПОУ - 02896710, Банк-одержувач - УДК у Шевченківському районі м.Києва, МФО 820019, рахунок № 37315001004146, отримувач - Шевченківський районний суд м.Києва, призначення - застава для Шевченківського районного суду м.Києва).

Документ, що підтверджує внесення застави, надається слідчому ВП №3 Шевченківського УП ГУНП у м. Києві Єремейчуку В.В., а також адміністрації СІЗО.

У разі внесення застави у визначеному судом розмірі вважається, що до підозрюваного обрано запобіжний захід у виді застави.

Покласти на ОСОБА_3 у випадку внесення застави обов'язки, передбачені ст. 194 КПК України, а саме:

- прибувати до слідчого ВП №3 Шевченківського УП ГУНП у м. Києві Єремейчука В.В., прокурора, слідчого судді та суду за першою вимогою;

- не відлучатися з місця проживання без дозволу слідчого, прокурора, суду;

- повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання;

У разі внесення застави, встановити 2-х місячний термін дії покладених судом обов'язків, починаючи з дня внесення застави.

У разі невиконання обов'язків заставодавцем, а також якщо підозрюваний, обвинувачений, будучи належним чином повідомленим, не з'явиться за викликом до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду без поважних причин, чи не повідомить про причини своєї неявки, або якщо порушить інші покладені на нього при застосуванні запобіжного заходу обов'язки, застава звертається в дохід держави та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України.

У разі звернення застави в дохід держави, слідчий суддя, суд, вирішує питання про застосування іншого запобіжного заходу з урахуванням положень частини сьомої статті 194 КПК України.

На ухвалу слідчого судді до Апеляційного суду м. Києва прокурором, підозрюваним, його захисником на протязі п'яти днів з дня її оголошення може бути подана апеляційна скарга.

Слідчий суддя О.В.Мєлєшак

"___"____2017 підпис:__________

прізвище, ім'я, по батькові підозрюваного