Ухвала суду № 65117274, 28.02.2017, Апеляційний суд Київської області

Справа № 370/222/16-ц Головуючий у І інстанції Мазка Н. Б.Провадження № 22-ц/780/351/17 Доповідач у 2 інстанції Березовенко Р. В.Категорія 38 28.02.2017

УХВАЛА

Іменем України

28 лютого 2017 року м. Київ

Колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Київської області в складі:

головуючого:Березовенко Р.В., суддів:Олійника В.І., Лівінського С.В.,при секретарі:Спеней І.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Києві цивільну справу за апеляційними скаргами Мар'янівської сільської ради Макарівського району Київської області та ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7 на рішення Макарівського районного суду Київської області від 04 серпня 2016 року у справі за позовом ОСОБА_8 до Мар'янівської сільської ради Макарівського району Київської області, третя особа без самостійних вимог щодо предмета спору Реєстраційна служба Макарівського районного управління юстиції Київської області про визнання права власності на спадкове майно, -

В С Т А Н О В И Л А:

У лютому 2016 року ОСОБА_8 звернувся із позовом до Мар'янівської сільської ради Макарівського району Київської області, третя особа без самостійних вимог щодо предмета спору Реєстраційна служба Макарівського районного управління юстиції Київської області про визнання права власності на спадкове майно.

В обґрунтування позову вказував, що у 1958 році його дід ОСОБА_9 в АДРЕСА_1, за власні кошти побудував будинок на два виходи, де проживав вдвох разом з бабою ОСОБА_10, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_3.

Після смерті баби дід ОСОБА_9 залишився проживати в будинку сам та 11.11.1978 року склав заповіт, яким належний йому на праві особистої власності жилий будинок, що знаходиться в с. Мар'янівка, та все своє майно, де б воно не було і з чого б воно не складалося і взагалі все те, що буде йому належати на день смерті і на що він за законом матиме право, заповів йому, позивачу. Вказаний заповіт посвідчено секретарем В.Карашинської сільської ради Макарівського району Київської області О.Гордієнко та зареєстровано в книзі для запису нотаріальних дій під №10.

ІНФОРМАЦІЯ_4 помер ОСОБА_9 і на день його смерті заповіт не був скасований чи змінений та він відповідно до вимог ст.549 ЦК УРСР 1963 року, що діяв на той час, у встановлений законом шестимісячний строк вступив в оперативне управління спадковим майном та як спадкоємець за заповітом прийняв спадщину.

В листопаді 1979 року йому В.Карашинською сільською Радою Макарівського району Київської області видано довідку про право особистої власності робітника або службовця на жилий будинок, що видається в зв'язку з видачею свідоцтва про право на спадщину на будинок або його частину.

Позивач стверджує, що весь час намагався оформити спадщину в судовому порядку, але сільський голова с. Мар'янівка йому в цьому завадила і лише в 2008 році погодилась на оформлення спадщини в судовому порядку лише на половину будинку та видала виписку з погосподарської книги від 25.11.2008 року за №515, що нібито за покійним його, позивача батьком у владності числиться половина будинку.

Згідно виписки з погосподарської книги №89 від 10.07.2015 року, вбачається, що в погосподарських книгах №6 за 1974, 1975, 1976 роки та №6 за 1977, 1978, 1979 роки Великокарашинської сільської Ради зроблено особистий запис №489 та №469 про те, що головою сім'ї є ОСОБА_9, 1910 року народження. Членами сім'ї є: ОСОБА_10, 1914 року народження - дружина. В особистій власності знаходиться: жилий будинок 1934 року побудови, хата 1958 року, хлів - 1960 року побудови. Всього землі - 0,52 га: під будівлями - 0,01 га, з них під житловими 0,01 га.

Просив визнати за ним в порядку спадкування за заповітом після смерті діда ОСОБА_9 право власності на спадкове майно, а саме: на 1/2 частину житлового будинку, розташованого по АДРЕСА_1, загальною площею 149.8 кв м, жилою 72.8 кв м з відповідною частиною надвірних будівель: (В) погріб; (Ж) погріб: (а1) прибудова; (а3) прибудова; (Б) сарай; (Г) сарай; (Д) вбиральня; (Е) сарай; (Ж) навіс; (3) вбиральня; (И) вбиральня: (К) літня кухня; (Л) сарай; (М) сарай; (Н) вбиральня; (а3) ґанок; №1 ворота з хвірткою; №10 огорожа; №11 огорожа; №12 ворота; №13 хвіртка; №14 хвіртка: №15 хвіртка; №2-5 огорожа: №9 колодязь питний.

Рішенням Макарівського районного суду Київської області від 04 серпня 2016 року позов задоволено.

Визнано за ОСОБА_8 в порядку спадкування за заповітом після смерті діда ОСОБА_13, який помер ІНФОРМАЦІЯ_4, право власності на спадкове майно, а саме на 1/2 частину житлового будинку, розташованого по АДРЕСА_1, загальною площею 149.8 кв м, жилою 72.8 кв м з відповідною частиною надвірних будівель: (В) погріб; (Ж) погріб: (а1) прибудова; (а3) прибудова; (Б) сарай; (Г) сарай; (Д) вбиральня; (Е) сарай; (Ж) навіс; (3) вбиральня; (И) вбиральня: (К) літня кухня; (Л) сарай; (М) сарай; (Н) вбиральня; (а3) ґанок; №1 ворота з хвірткою; №10 огорожа; №11 огорожа; №12 ворота; №13 хвіртка; №14 хвіртка: №15 хвіртка; №2-5 огорожа: №9 колодязь питний. Загальна вартість 1/2 частини вказаного домоволодіння становить 136197.00 гривень відповідно технічного паспорту №406 від 25.10.2015 року.

Не погоджуючись із вказаним рішенням суду, Мар'янівська сільська рада Макарівського району Київської області подала апеляційну скаргу, в якій просить скасувати оскаржуване рішення першої інстанції та ухвалити нове про відмову в задоволенні позовних вимог у повному обсязі, посилаючись на неповне з'ясування та неправильність встановлення судом обставин, що мають значення для справи, що призвело до неправильного вирішення справи по суті.

Не погоджуючись із вказаним рішенням суду, ОСОБА_5, ОСОБА_6 та ОСОБА_7 подали апеляційну скаргу, в якій просять скасувати оскаржуване рішення першої інстанції та ухвалити нове про відмову в задоволенні позовних вимог у повному обсязі, посилаючись на неповне з'ясування та неправильність встановлення судом обставин, що мають значення для справи, що призвело до неправильного вирішення справи по суті.

Заслухавши доповідача, обговоривши доводи апеляційних скарг, вивчивши матеріали справи, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду, судова колегія вважає, що апеляційні скарги не підлягають задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до вимог ст. 308 ЦПК України апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Не може бути скасоване правильне по суті і справедливе рішення суду з одних лише формальних міркувань.

Судом першої інстанції при розгляді справи встановлено, що згідно свідоцтва про народження серії НОМЕР_1, виданого 03.08.1989 року Макарівським районним бюро ЗАГС Київської області, ОСОБА_8 народився ІНФОРМАЦІЯ_5, його батьками зазначені: ОСОБА_14 та ОСОБА_15 (а.с.7).

З поновленого свідоцтва про народження серії НОМЕР_2, виданого 03.09.1970 року Макарівським районним бюро ЗАГС Київської області, вбачається, що ОСОБА_14 народився ІНФОРМАЦІЯ_6, його батьками зазначені: ОСОБА_9 та ОСОБА_10 (а.с.8).

З свідоцтва про смерть серії НОМЕР_3, виданого 18.04.1979 року В.Карашинською сільською радою Макарівського району Київської області, вбачається, що ОСОБА_9 помер ІНФОРМАЦІЯ_4 у віці 68 років, про що зроблено відповідний запис №13. А з свідоцтва про смерть серії НОМЕР_4, виданого 27.03..2002 року Відділом РАГС Макарівського районного управління юстиції Київської області, вбачається, що ОСОБА_14 помер ІНФОРМАЦІЯ_7 у віці 64 років, про що зроблено відповідний запис №39 (а.с.9, 10).

З наданої Мар'янівською сільською радою Макарівськго району Київською області за №89 від 10.07.2015 року виписки з погосподарської книги №6 за 1974, 1975, 1976 роки, №6 за 1977, 1978, 1979 роки Великокарашинської сільської ради Макарівського району Київської області вбачається наявність особового запису № 489, 469 про те, що головою сім'ї є ОСОБА_9 1910 року народження, а членами сім'ї вказана ОСОБА_10 1914 року народження - дружина. В особистій власності знаходиться: жилий будинок 1934 року, хата - 1958 року, хлів - 1960 року побудови. Всього землі - 0,52 га: під будівлями 0,01 га з них під житловими 0,01 га (а.с.12).

Відповідно технічного паспорту на садибний (індивідуальний) житловий будинок АДРЕСА_1 від 25.10.2015 року, вбачається, що замовником технічної інвентаризації є ОСОБА_8. Будинок 1958 року побудови. Згідно довідки про право власності робітника або службовця на жилий будинок, що видається в зв'язку з видачею свідоцтва про право на спадщину на будинок або його частку, цю довідку видано ОСОБА_8 в тому, що згідно з записом в погосподарській книзі виконавчого комітету Великокарашинської сільської ради народних депутатів за №469 померлому ОСОБА_9 належить на праві власності жилий будинок, який розташований на земельній ділянці розміром 0,52 га і знаходиться в селі Мар'янівка Макарівського району Київської області. Відсутність заборони відчуження будинку перевірено. Довідка підписана головою виконкому В.Карашинської сільради М.Богдан, секретарем О.Гордієнко, завірена печаткою Великокарашинської сільської Ради народних депутатів Макарівського району Київської області (а.с.13-29).

З листа-відповіді №88 від 10.07.2015 року за підписом сільського голови Мар'янівської сільської ради Макарівського району Київської області ОСОБА_3 вбачається, що в сільській раді відсутні відомості, на підставі яких документів проживали на території сільської ради в житловому будинку по вулиці Тельмана громадяни ОСОБА_18, ОСОБА_19, ОСОБА_20 (а.с.55).

Місцевим судом, також оглянуті матеріали цивільної справи №2-1700/08 Макарівського районного суду Київської області за позовом ОСОБА_8 до Мар'янівської сільської ради народних депутатів Макарівського району Київської області, третя особа Бюро технічної документації по Макарівському району, про визнання права власності на нерухоме майно. На одинадцятому аркуші цієї справи знаходиться оригінал Заповіту складеного в с.В.Карашин 11.11.1978 року, в якому вказано про те, що ОСОБА_9, що мешкає в с.Марянівка В.Карашинської с/Ради Макарівського району Київської області, на випадок своєї смерті зробив заповітне розпорядження про те, що належне йому на праві особистої власності жилий будинок, що знаходиться в с.Марянівка та все його майно, де б воно не було і з чого б воно не складалось, і взагалі все те, що йому буде належати на день смерті і на що він за законом матиме право, заповів ОСОБА_8 Зміст ст.534-535 Цивільного Кодексу УРСР заповідачу роз'яснено. Цей заповіт нотаріально посвідчений виконкомом В.Карашинської с/Ради депутатів трудящихся Макарівського району Київської області. Заповіт підписаний ОСОБА_9 у присутності секретаря виконавчого комітету та зареєстрований в книзі для запису нотаріальних дій під №10. Підпис секретаря виконавчого комітету посвідчений печаткою Великокарашинської сільської Ради депутатів трудящихся Макарівського району Київської області. На Заповіті рукописним текстом секретаря сільради вказано на те, що по архівних даних виконкому Великокарашинської сільської ради заповіт на день смерті не скасовано і не змінено. Даний запис посвідчений печаткою Великокарашинської сільської Ради Макарівського району Київської області.

З рішення Макарівського районного суду Київської області від 19.12.2008 року по цивільній справі №2-1700/08 за позовом ОСОБА_8. до Мар'янівської сільської ради, третя особа Макарівське БТІ про визнання права власності на спадкове майно, вбачається, що позовні вимоги ОСОБА_8 задоволені, а саме за ним визнано право власності на таке спадкове майно: 1/2 житлового будинку в АДРЕСА_1 загальною площею 120.0 кв м, житловою - 59,1 кв м, веранда (а), ганок, веранда (а-1), сарай (Б), погріб (В), сарай (Г), убиральня (Д), сарай (Е), навіс (Ж), під Ж - огріб, убиральня (3), сарай (Л), сарай (М), огорожа №1-8 (а.с.21).

Згідно рішенню Макарівського районного суду Київської області від 02.08.2011 року по цивільній справі №2-899/2011, задоволені позовні вимоги ОСОБА_20 до Мар'янівської сільської ради, треті особи КП КОР «Макарівське БТІ», ОСОБА_8 про визнання права власності на спадкове нерухоме майно, а саме: за ОСОБА_20 визнано право власності на спадкове майно померлої ІНФОРМАЦІЯ_8 його співмешканки ОСОБА_19, яка складається з 1/2 частини жилого будинку з відповідною частиною надвірних будівель в АДРЕСА_1, загальною вартістю 138197 гривень. Жилий будинок А в цілому деревяний, обкладений піно блоками, під залізною покрівлею, 1958 року забудови, загальною площею 131,6 кв м, жилою площею 59,4 кв м, сараї Б, Г, Е, туалети Д. З, навіс Ж, погріб під Ж, погріб В, колодязь №(, огорожа №1-8 (а.с.22).

Рішенням Апеляційного суду Київської області від 20.10.2015 року рішення Макарівського районного суду Київської області від 02.08.2011 року скасовано і ухвалено нове рішення, яким відмовлено ОСОБА_7, яка є правонаступником ОСОБА_20, в задоволенні позовних вимог (а.с.23-26).

Згідно ухвали Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 16.12.2015 року касаційну скаргу ОСОБА_7 відхилено, рішення апеляційного суду Київської області від 20.10.2015 року залишено без змін (а.с.27-29).

Вказані обставини підтверджуються матеріалами справи.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що судом достовірно встановлено, що позивач є спадкоємцем за заповітом після смерті діда ОСОБА_9, який помер ІНФОРМАЦІЯ_4. А померлому спадкодавцю на час смерті ІНФОРМАЦІЯ_4, відповідно до виписки з погосподарської книги №6 за 1974, 1975, 1976 роки, №6 за 1977, 1978, 1979 роки Великокарашинської сільської ради Макарівського району Київської області належало майно: жилий будинок 1934 року, хата - 1958 року, хлів - 1960 року побудови. Всього землі - 0,52 га: під будівлями 0,01 га з них під житловими 0,01 га (а.с.12).

Колегія суддів вважає вказаний висновок суду першої інстанції законним та обґрунтованим виходячи з наступних обставин.

Відповідно до ст. 213 ЦПК України рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим.

Згідно зі ст. 214 ЦПК України під час ухвалення рішення суд вирішує, зокрема, такі питання: 1) чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги і заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; 2) чи є інші фактичні дані (пропущення строку позовної давності тощо), які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження; 3) які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин; 4) яка правова норма підлягає застосуванню до цих правовідносин; 5) чи слід позов задовольнити або в позові відмовити; 6) як розподілити між сторонами судові витрати.

Рішення суду першої інстанції відповідає вказаним вимогам.

Відповідно до ст.ст.1216, 1218 ЦК України спадкуванням є перехід права та обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців). При цьому, до складу спадщини входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Відповідно ст.1223 ЦК України право на спадкування мають особи, визначені у заповіті.

Згідно ст.ст. 379, 380 ЦК України житлом фізичної особи є житловий будинок, квартира, інше приміщення, призначені та придані для постійного проживання в них та житловим будинком є будівля капітального типу, споруджена з дотримання вимог, встановлених законом, іншими нормативними актами, і призначена для постійного у ній проживання.

Відповідно до ст. 182 ЦК України право власності та інші речові права на нерухомі речі підлягають державній реєстрації, державна реєстрація прав на нерухомість і правочинів щодо нерухомого майна є публічною, здійснюється відповідним органом.

Крім того, відповідно до ч.3 ст.61 ЦПК України, обставини, встановлені судовим рішенням у цивільній, господарській або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлені ці обставини.

Відповідно до ч. 1 ст. 1223 ЦК України право на спадкування мають особи, визначені у заповіті. У разі відсутності заповіту, визнання його недійсним, неприйняття спадщини або відмови від її прийняття спадкоємцями за заповітом, а також у разі не охоплення заповітом усієї спадщини право на спадкування за законом одержують особи, визначені у статтях 1261-1265 цього Кодексу. Право на спадкування виникає у день відкриття спадщини.

Відповідно до ст. 1261 ЦК України у першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки.

З матеріалів справи вбачається, що на день смерті спадкодавцю ОСОБА_9, який помер ІНФОРМАЦІЯ_4 належала крім іншого майна хата - 1958 року побудови за адресою АДРЕСА_1, яка є предметом даного спору. Наведені обставини встановлені на підставі належних та допустимих доказів, а саме: виписок з погосподарської книги №6 за 1977-1979 роки. Крім того, матеріали справи містять докази, що цей будинок було побудовано саме спадкодавцем у 1958 році.

Отже, висновки суду першої інстанції, що позивач, як спадкоємець за заповітом після померлого ОСОБА_9 має право на успадкування цієї частини спадщини є цілком зпконним та обгрунтованим.

Що ж стосується доводів апеляційних скарг, про те, що позивач має право лише на ? частину будинку, право власності на яку визнано за ним рішенням Макарівського районного суду Київської області від 19.12.2008 року по цивільній справі №2-1700/08, оскільки в погосподарських книгах станом на час смерті за ОСОБА_9 рахувалася лише ? частина спірного будинку, то вони колегією суддів розцінюються критично і до уваги не приймаються виходячи з наступного.

Відповідно до інформації наданої Мар»янівською сільською радою від 08.06.2016 року (а.с. 41-43) вказано, що згідно записів №474 та №469 в погосподарській книзі №6 за 1977-1979 роки спірний будинок належить по ? частині померлому ОСОБА_9 та ОСОБА_21

Однак, дана інформація є такою, що не відповідає дійсності, оскільки повністю спростовується записами в погосподарській книзі №6 за 1977-1979 роки, яка була оглянута колегією суддів, під час розгляду справи.

При огляді даної погосподарської книги встановлено, що відповідно до запису № 469, померлому ОСОБА_9 на час смерті належало: жилий будинок 1934 року, хата - 1958 року, хлів - 1960 року побудови. Всього землі - 0,52 га: під будівлями 0,01 га з них під житловими 0,01 га по АДРЕСА_1(а.с.12).

Крім того, колегією суддів встановлено, що відповідно до запису №474 за ОСОБА_21 за спірною адресою лише значаться земельні ділянки 0,30 га та 0,01га. Жодна житлова чи господарська будівля за ОСОБА_21 по АДРЕСА_1 не значиться.

З пояснень голови сільради ОСОБА_3, наданих нею у суді апеляційної інстанії вбачається, що пояснити чому інформація сільради та відомості з погосподарських книг не відповідають одна одній вона пояснити не може.

Крім того, з інформації від 08.06.2016 року вбачається, що вже після смерті ОСОБА_9 до погосподарських книг, починаючи з 1980 року, було всенено записи про громадян ОСОБА_21, ОСОБА_22, ОСОБА_18, ОСОБА_19 та ОСОБА_20, які також містять невідповідності та розбіжності.

Наприклад, у інформації вказано, що відповідно до запису № 96 з погосподарської книги №5 за 1987-1990 роки за ОСОБА_18 рахується ? частина спірного будинку.

Однак, у самій погосподарській книзі №5 за 1987-1990 роки, яка була оглянута судом, є лише інформація щодо земельної ділянки 0,20, 0,30 та 0,01 га, яка рахувалася за ОСОБА_18 за спірною адресою і жодне домоволодіння на його ім»я там не значиться.

Ряд аналогічних невідповідностей було встановлено судом і за іншими записами в погосподарських книгах.

Поряд з цим, пояснити, на підставі яких документів були зроблені відповідні записи та ким було позбавлено померлого ОСОБА_9 ? частини спірного будинку ні представник сільради, ні представник апелянтів пояснити не змогли, і будь-якого належного та допустимого доказу на підтвердження своїх заперечень суду не надали.

Також, не надали апелянти жодного належного та допустимиго доказу тим обставинам, чому (на підставі яких правоустанавлюючих документів) за позивачем, як спадкоємцем померлого ОСОБА_9, починаючи з 1983 року почало рахуватися лише 1\2 частина спірного будинку.

Враховуючи все вищевикладене, колегія суддів вважає, що оскільки, висновки суду першої інстанції відповідають фактичним обставинам справи та ґрунтуються на наявних у справі доказах, доводи апеляційних скарг зазначених висновків не спростовують, а відтак вимоги апеляційних скарг задоволені бути не можуть.

За таких обставин, колегія суддів приходить до висновку, що рішення суду першої інстанції ухвалене з дотриманням норм матеріального та процесуального права і не може бути скасоване з підстав, викладених в апеляційних скаргах.

При цьому, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції, розглядаючи спір повно та всебічно дослідив і оцінив обставини справи, надані сторонами докази, правильно визначив юридичну природу спірних правовідносин і закон, який їх регулює, а тому рішення суду першої інстанції є законним та обґрунтованим, і підстави для його скасування відсутні.

Керуючись ст.ст. 303, 307, 308, 313, 314, 315 ЦПК України, колегія суддів,

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Мар'янівської сільської ради Макарівського району Київської області відхилити.

Апеляційну скаргу ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7 відхилити.

Рішення Макарівського районного суду Київської області від 04 серпня 2016 року залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржено в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів.

Головуючий: Р.В.Березовенко

Судді: В.І.Олійник

С.В.Лівінський