Ухвала суду № 65116825, 01.03.2017, Апеляційний суд Київської області

Справа № 379/944/14-ц Головуючий у І інстанції Бабоїд О. М.Провадження № 22-ц/780/139/17 Доповідач у 2 інстанції Суханова Є. М.Категорія 33 01.03.2017

УХВАЛА

Іменем України

01 березня 2017 року колегія суддів судової палати в цивільних справах Апеляційного суду Київської області у складі:

Головуючого судді Суханової Є.М.,

суддів: Данілова О.М., Сержанюка А.С.,

за участю секретаря: Бобка О.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві матеріали цивільної справи за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на заочне рішення Таращанського районного суду Київської області від 05 червня 2014 року у справі за позовом Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «АХА Страхування» до ОСОБА_2 про відшкодування збитків в порядку регресу,-

ВСТАНОВИЛА:

Позивач звернувся до суду з даним позовом.

Свої вимоги обґрунтував тим, що 06 березня 2012 року о 07 годині 30 хвилин в м. Києві на Пр. Перемоги, 1 сталася дорожньо-транспортна пригода за участю транспортного засобу, автомобіля марки «Фольксваген», державний реєстраційний номер «НОМЕР_1», під керуванням ОСОБА_2 та транспортного засобу, автомобіля марки «Вольво», державний реєстраційний номер «НОМЕР_2», що належить ПАТ «Вімм-Білль-Данн Україна» під керуванням ОСОБА_3. Внаслідок вказаної дорожньо-транспортної пригоди застрахованому транспортному засобу «Вольво», державний реєстраційний номер «НОМЕР_2» було завдано механічних ушкоджень, що підтверджується довідкою ВДАІ про перелік пошкоджень та висновком експерта автотоварознавчого дослідження №130/12 від 19.03.2012 року, відповідно до чого страхувальник зазнав матеріального збитку.

Просить суд задовольнити позовні вимоги в повному обсязі та стягнути з відповідача на користь позивача завданні збитки в розмірі 68 091,76 грн. та витрати по сплаченому судовому збору в розмірі 680, 91 грн.

Рішенням Таращанського районного суду Київської області від 05 червня 2014 року позовні вимоги задоволено.

Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ПАТ «Страхова компанія «АХА Страхування» завдану шкоду в порядку регресу в розмірі 68 091,76 грн (шістдесят вісім тисяч дев'яносто одна гривня 76 коп).

Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ПАТ «Страхова компанія «АХА Страхування» витрати по оплаті судового збору в розмірі 680,91 грн.

Не погодившись з висновками наведеними в рішенні суду апелянт звернувся з апеляційною скаргою, в якій посилається на те, що рішення незаконне, ухвалене в результаті неправильного застосування норм матеріального та процесуального права, а також судом неповно з'ясовано обставини, що мають значення для справи, просить рішення суду скасувати та ухвалити по справі нове, яким у задоволені позову відмовити.

Так ухвалою колегії суддів Апеляційного суду Київської області від 09 листопада 2016 року по справі за позовом Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «АХА Страхування» до ОСОБА_2 про відшкодування збитків в порядку регрессу було призначено авто товарознавчу експертизу та зупинено провадження по справі.

Однак 25 січня 2017 року матеріали справи повернулися з "Київського науково-дослідного інституту судових експертиз» з клопотанням № 989/16-23 від 23 січня 2017 року про надання додаткових матеріалів необхідних для проведення експертизи.

Натомість 01 березня 2017 року апелянтом було подану заяву в якій він зазначив, що надати інформацію, яку просить експерт не виявляється можливим, оскільки автомобіль «Фольксваген», державний реєстраційний номер «НОМЕР_1», яким керував ОСОБА_2 на теперішній час продано.

Тому, колегія суддів вислухавши доповідь судді-доповідача, пояснення сторони по справі, вивчивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги вважає, що вона не обґрунтована та не підлягає задоволенню виходячи з наступного.

Згідно до ст. 3 Цивільного кодексу України загальними засадами цивільного законодавства є: 1) неприпустимість свавільного втручання у сферу особистого життя людини; 2) неприпустимість позбавлення права власності, крім випадків, встановлених Конституцією України та законом; 3) свобода договору; 4) свобода підприємницької діяльності, яка не заборонена законом; 5) судовий захист цивільного права та інтересу; 6) справедливість, добросовісність та розумність.

Згідно зі ст. 15 ЦК України, кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Відповідно до ст. 16 ЦК України, кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути: 1) визнання права; 2) визнання правочину недійсним; 3) припинення дії, яка порушує право; 4) відновлення становища, яке існувало до порушення; 5) примусове виконання обов'язку в натурі; 6) зміна правовідношення; 7) припинення правовідношення; 8) відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди; 9) відшкодування моральної (немайнової) шкоди; 10) визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб. Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом. Суд може відмовити у захисті цивільного права та інтересу особи в разі порушення нею положень частин другої - п'ятої статті 13 цього Кодексу.

Судом першої інстанції було достовірно було встановлено, що 01 січня 2012 року між ПАТ «СК «АХА Страхування» та ПАТ «Вімм-Білль-Данн Україна» було укладено Договір добровільного страхування наземного транспорту № 1158986/17/FR від 01.01.2012 року.

У відповідності до умов даного договору страхування позивач взяв на себе зобов'язання у разі настання страхового випадку сплатити на користь страхувальника страхове відшкодування.

06 березня 2012 року о 07 годині 30 хвилин в м. Києві на пр. Перемоги, 1 сталася дорожньо-транспортна пригода за участю транспортного засобу, автомобіля марки «Фольксваген», державний реєстраційний номер «НОМЕР_1», під керуванням ОСОБА_2 та транспортного засобу, автомобіля марки «Вольво», державний реєстраційний номер «НОМЕР_2», що належить ПАТ «Вімм-Білль-Данн Україна» під керуванням ОСОБА_3. Внаслідок вказаної дорожньо-транспортної пригоди застрахованому транспортному засобу «Вольво», державний реєстраційний номер «НОМЕР_2» було завдано механічних ушкоджень, що підтверджується довідкою ВДАІ про перелік пошкоджень та висновком експерта автотоварознавчого дослідження №130/12 від 19.03.2012 року, відповідно до чого страхувальник зазнав матеріального збитку.

Згідно висновку експерта автотоварознавчого дослідження №130/12 від 19.03.2012 року, матеріальні збитки спричинені страхувальнику транспортного засобу «Вольво», державний реєстраційний номер «НОМЕР_2» склали: 97 815,34 грн (дев'яносто сім тисяч вісімсот п'ятнадцять гривень 34 копійки).

Виконуючи взяті на себе зобов'язання по Договору страхування, на підставі розрахунку суми страхового відшкодування Позивач виплатив Страхувальнику страхове відшкодування у розмірі 117 591,76 грн. (сто сімнадцять тисяч п'ятсот дев'яносто одна гривня 76 копійок) що підтверджують: Страховий акт № 338/12/05/11 від 10.08.2012 року; Розрахунок суми страхового відшкодування; Платіжне доручення № 38292 від 13.08.2012 р.; Акт виконаних робіт № 6019286 від 31.05.2012 року; Акт виконаних робіт № 6019293 від 31.05.2012 року; Акт виконаних робіт № 6019300 від 31.05.2012 року; Акт виконаних робіт № 6019290від 31.05.2012 року; Акт виконаних робіт № 6019287 від 31.05.2012 року; Акт виконаних робіт № 6019295 від 31.05.2012 року.

Оскільки, цивільно - правова відповідальність водія транспортного засобу «Фольксваген», державний реєстраційний номер «НОМЕР_1» була застрахована за полісом обов'язкового страхування власника наземного транспортного засобу №АВ/0987926 в ПАТ «Народна фінансово - страхова компанія «Добробут»», то остання, керуючись ст. 9 ЗУ «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» відшкодувала АТ «СК «АХА Страхування» завдані позивачем збитки в розмірі 49 500 грн. (ліміт відповідальності за шкоду завдану майну на одного потерпілого за мінусом франшизи).

Обов'язковий ліміт відповідальності страховика - це грошова сума, в межах якої страховик зобов'язаний провести виплату страхового відшкодування відповідно до умов договору страхування. Обов'язковий ліміт відповідальності страховика за шкоду, заподіяну майну потерпілих, згідно поліса обов'язкового страхування власників наземних транспортних засобів № АВ/0987926 становить 50000 гривень на одного потерпілого.

Відповідно до вимог ст. 1194 Цивільного кодексу України особа, яка застрахувала свою цивільну відповідальність, у разі недостатності страхової виплати (страхового відшкодування) для повного відшкодування завданої нею шкоди зобов'язана сплатити потерпілому різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою (страховим відшкодуванням).

Враховуючи вищенаведене, загальний розмір збитків, які підлягають стягненню з відповідача становить 68 091,76 грн: (117 591,76 грн (страхове відшкодування) - 49 500,00 грн (ліміт відповідальності за шкоду) + 500,00 грн (безумовна франшиза).

Відповідно до Постанови Шевченківського районного суду м. Києва від 27.03.2012 року, дана ДТП сталася внаслідок порушення водієм ТЗ «Фольксваген», державний реєстраційний номер «НОМЕР_1», яким керував ОСОБА_2, п.10.1; 16.6 Правил дорожнього руху України.

Статтею 1166 Цивільного Кодексу України встановлено, що майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Транспортний засіб є джерелом підвищеної небезпеки, а відтак на підставі ч. 2 ст. 1187 Цивільного кодексу України шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Відповідно до ст. 993 ЦК України та ст. 27 ЗУ «Про страхування» до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, у межах фактичних витрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи відповідальної за завдані збитки.

Частиною 1 ст. 1191 ЦК України передбачено, що особа, яка відшкодувала шкоду, завдану іншою особою, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи в розмірі виплаченого відшкодування».

Згідно п. 1 ст. 9 ЗУ «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» страхова сума - це грошова сума, у межах якої страховик зобов'язаний здійснити виплату страхового відшкодування відповідно до умов договору страхування.

Так встановлено, що 14.02.2014 року представник позивача звернувся до відповідача з претензією про відшкодування збитків в порядку регресу з метою врегулювання цього питання в досудовому порядку. Проте, останній в добровільному порядку не відшкодував завдані збитки.

В свою чергу суд першої інстанції з чим погодилася і колегія суддів дійшов до вірного висновку, що завдана відповідачем майнова шкода носить безспірний характер, який породжує факт виникнення цивільно - правових обов'язків, виконання яких покладено на відповідача відповідно до чинного законодавства України. Також слід звернути увагу на те, що норми чинного законодавства України носять загальнообов'язковий характер.

Оскільки судом першої інстанції повно і всебічно з'ясовані всі обставини справи, дана належна правова оцінка доказам, висновки суду відповідають фактичним обставинам справи, а ухвалене рішення відповідає вимогам матеріального і процесуального права, то підстави для його скасування відсутні.

За таких обставин, апеляційну скаргу необхідно відхилити, а рішення суду першої інстанції залишити без змін.

Інші доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції та не можуть бути підставою для скасування рішення суду.

Згідно ст. 308 ЦПК України, апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст.ст. 303, 307, 308, 313-315, 317, 319 ЦПК України, колегія суддів, -

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 відхилити.

Заочне рішення Таращанського районного суду Київської області від 05 червня 2014 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів.

Головуючий:

Судді: