Ухвала суду № 65116359, 06.03.2017, Обухівський районний суд Київської області

Справа № 372/3415/16-ц

Провадження 2-227/17

ухвала

06 березня 2017 року Обухівський районний суд Київської області в складі:

головуючого судді Потабенко Л.В.,

при секретарі Падалці А.В.,

за участю представника ОСОБА_1,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Обухівського районного суду Київської області цивільну справу за позовом ПАТ «Укрсоцбанк» до ОСОБА_2, ТОВ «Терра Євролекс» про стягнення заборгованості,

В С Т А Н О В И В:

В провадженні Обухівського районного суду знаходиться вказана цивільна справа.

В судовому засіданні представник відповідача ОСОБА_1 подав клопотання про закриття провадження у справі в частині позовних вимог до ТОВ «Терра Євролекс» про стягнення заборгованості, оскільки вважає що спір повинен прозглядатись в порядку господарського судочинства.

Представник позивача в судове засідання не з»явився на адресу суду електронною поштою подав клопотання про розгляд справи у відсутність їх представника, позов підтримав та просив його задовольнити.

Відповідно до п.1 ч.1 ст.205 ЦПК України, суд своєю ухвалою закриває провадження у справі, якщо справа не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.

Дослідивши матеріали цивільної справи, вислухавши представника відповідача, суд, вважає що в задоволенні клопотання необхідно відмовити в зв»язку з його необґрунтованістю та безпідставністю, оскільки як зазначається в п.2 Постанові Пленуму ВССУ «Про практику застосування судами законодавства при вирішенні спорів, що виникають із кредитних правовідносин» №5 від 30.03.2012 року, у спорах, що виникають із кредитних правовідносин, сторонами є як юридичні, так і фізичні особи та з урахуванням вимог ст.ст. 15 - 16, ч.2 ст. 118 ЦПК України, при визначенні судової юрисдикції суди мають виходити з того, що такі справи підлягають розгляду в порядку цивільного судочинства у разі, якщо однією зі сторін є фізична особа, а вимоги взаємопов'язані між собою і окремий їх розгляд неможливий. Зокрема, це можуть бути позови банку до фізичної особи - позичальника і до юридичної особи - поручителя чи навпаки, які виникли з одних і тих самих правовідносин - отримання кредиту. Договір поруки має додатковий до основного зобов'язання - кредитного договору - характер і укладається саме для забезпечення виконання останнього, а поручитель згідно з частиною першою ст. 554 ЦК України відповідає перед кредитором, за загальним правилом, солідарно із позичальником, якщо договором поруки не встановлено його додаткову (субсидіарну) відповідальність. Разом із тим, оскільки пред'явлення позову до солідарних боржників є правом, а не обов'язком банку чи іншої фінансової установи, у разі пред'явлення позову до кожного з них окремо суди мають враховувати визначену ЦПК компетенцію судів щодо розгляду цивільних справ. Зокрема, позов банку до юридичної особи - поручителя із залученням фізичної особи - позичальника як третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, підлягає розгляду в порядку господарського судочинства.

З врахуванням викладеного в задоволенні клопотання слід відмовити, крім того відповідачем не оскаржувалась ухвала про відкриття провадження у справі від 18.01.2017 року в зв»язку з порушенням правих підсудності, що свідчить, що даний спір повинен розглядатись в порядку цивільного судочинства.

Керуючись ч.1 ст.205 ЦПК України, суд,-

У Х В А Л И В :

В задоволенні клопотання представника відповідача ОСОБА_1 про закриття провадження у справі в частині позовних вимог, відмовити.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя: