Ухвала суду № 65116020, 02.03.2017, Приморський районний суд м. Одеси

Справа № 522/2347/15-ц Провадження № 2-р/522/6/17

УХВАЛА

02 березня 2017 року Приморський районний суд міста Одеси

у складі : головуючого - судді Ільченко Н.А.

при секретарі Довгань Ж.А.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Одесі заяву Управління розвитку споживчого ринку та захисту прав споживачів Одеської міської ради про розяснення рішення суду,

ВСТАНОВИВ :

Рішенням Приморського районного суду м. Одеси від 11 липня 2016 року у справі №522/2347/15-ц, залишеним без змін ухвалою апеляційного суду Одеської області від 09 листопада 2016 року, було частково задоволено позов ОСОБА_1 до Управління розвитку споживчого ринку та захисту прав споживачів Одеської міської ради, а саме : визнано незаконним наказ Управління розвитку споживчого ринку та захисту прав споживачів Одеської міської ради № 50 від 31 грудня 2014 року в частині звільнення ОСОБА_1 з посади провідного спеціаліста відділу дозволів та узгоджень зі скороченням штату по п. 1 ст. 40 КЗпП України з 05 січня 2015 року; поновлено ОСОБА_1 на посаді провідного спеціаліста відділу дозволів та узгоджень Управління розвитку споживчого ринку та захисту прав споживачів Одеської міської ради; стягнуто з Управління розвитку споживчого ринку та захисту прав споживачів Одеської міської ради на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу у розмірі 73978,40 грн., з відрахуванням податків та обовязкових платежів, які підлягають утриманню із заробітної плати, та у відшкодування моральної шкоди 2000,00 грн.; стягнуто з Управління розвитку споживчого ринку та захисту прав споживачів Одеської міської ради на користь держави судовий збір в сумі 983, 38 грн. (а.с.192-194, 234-237).

28 грудня 2016 року Управління розвитку споживчого ринку та захисту прав споживачів Одеської міської ради подало адресовану суду свою письмову заяву про розяснення вищевказаного рішення Приморського районного суду м. Одеси від 11 липня 2016 року у справі № 522/2347/15-ц в частині поновлення ОСОБА_1 на посаді провідного спеціаліста відділу дозволів та узгоджень Управління розвитку споживчого ринку та захисту прав споживачів Одеської міської ради (а.с. 246-247).

В обґрунтування цієї заяви Управління розвитку споживчого ринку та захисту прав споживачів Одеської міської ради вказує, що, по-перше, на сьогодні в цьому Управлінні відсутній відділ дозволів та узгоджень, в якому працював позивач ОСОБА_1 та, в якому згідно рішення суду, позивача поновлено на посаді провідного спеціаліста; по-друге, відповідно до ч. 1 ст. 21 Закону України «Про державну службу» вступ на державну службу здійснюється шляхом призначення громадянина України на посаду державної служби за результатами конкурсу, а ст.ст. 22-30 цього Закону встановлений порядок проведення конкурсу на зайняття вакантної посади державної служби; і, по-третє, відповідно до п. 5 ч. 1 ст. 26 Закону України «Про місцеве самоврядування» до виключної компетенції міських рад належить затвердження за пропозицією сільського, селищного, міського голови структури виконавчих органів ради, загальної чисельності апарату ради та її виконавчих органів відповідно до типових штатів, затверджених Кабінетом Міністрів України, витрат на їх утримання.

З огляду на наведене, відповідач робить висновок, що, виконуючи судове рішення в частині поновлення ОСОБА_1 на посаді і в відділі, які в Управлінні не існують і не можуть бути створені за рішення начальника Управління, оскільки на те не має повноважень, Управління розвитку споживчого ринку та захисту прав споживачів Одеської міської ради має діяти всупереч чинному законодавству про державну службу та службу в органах місцевого самоврядування.

В судовому засіданні представник Управління розвитку споживчого ринку та захисту прав споживачів Одеської міської ради ОСОБА_2 підтримав вказану заяву, а позивач ОСОБА_1 вважав, що у згаданому рішенні суду від 11 липня 2016 року все чітко зазначено.

Вирішуючи вищевказану заяву Управління розвитку споживчого ринку та захисту прав споживачів Одеської міської ради, суд виходить з наступного.

Відповідно до ч. 1 ст. 221 ЦПК України, якщо рішення суду є незрозумілим для осіб, які брали участь у справі, або для державного виконавця, суд за їхньою заявою постановляє ухвалу, в якій розяснює своє рішення, не змінюючи при цьому його змісту.

Відповідно до змісту ухваленого судом першої інстанції у даній справі рішення від 11 липня 2016 року, суд обґрунтовано й послідовно визначив свою правову позицію з усіх питань спору між сторонами, а також вичерпно та чітко виклав свої висновки по суті заявлених вимог, виходячи із встановлених фактичних обставин у справі.

Водночас суд бере до уваги, що за приписами ст. 240-1 КЗпП України, у разі, коли працівника звільнено без законної підстави або з порушенням встановленого порядку, але поновлення його на попередній роботі неможливе внаслідок ліквідації підприємства, установи, організації, орган, який розглядає трудовий спір, зобовязує ліквідаційну комісію або власника (орган, уповноважений управляти майном ліквідованого підприємства, установи, організації, а у відповідних випадках правонаступника), виплатити працівникові заробітку плату за весь час вимушеного прогулу. Одночасно орган, який розглядає трудовий спір, визнає працівника таким, якого було звільненого за пунктом 1 статті 40 цього Кодексу. На такого працівника поширюються пільги і компенсації, передбачені статтею 4903 цього Кодексу для вивільнюваних працівників, а його зайнятість забезпечується відповідно до Закону України «Про зайнятість населення».

Керуючись ст. 221 ЦПК України, суд, -

УХВАЛИВ :

Розяснити рішення Приморського районного суду м. Одеси від 11 липня 2016 року у цивільній справі № 522/2347/15-ц за позовом ОСОБА_1 до Управління розвитку споживчого ринку та захисту прав споживачів Одеської міської ради про визнання звільнення незаконним, поновлення на роботі, виплату середнього заробітку за час вимушеного прогулу та стягнення моральної шкоди наступним чином якщо це рішення суду в частині поновлення ОСОБА_1 на посаді провідного спеціаліста відділу дозволів та узгоджень Управління розвитку споживчого ринку та захисту прав споживачів Одеської міської ради виконати неможливо внаслідок відсутності відділу дозволів та узгоджень , в якому працював позивач ОСОБА_1 та, в якому згідно рішення суду, ОСОБА_1 поновлено на посаді провідного спеціаліста, то слід виходити з положень ст.240-1 КЗпП України.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до апеляційного суду Одеської області через Приморський районний суд м. Одеси шляхом подачі апеляційної скарги в 5-денний строк з дня винесення ухвали.

Суддя Н.А. Ільченко

02.03.2017