Ухвала суду № 65113838, 01.03.2017, Апеляційний суд Житомирської області

УКРАЇНА

Апеляційний суд Житомирської області

Справа №292/261/15-ц Головуючий у 1-й інст. Кулик П. О.

Категорія 27 Доповідач Трояновська Г. С.

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 березня 2017 року колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ Апеляційного суду Житомирської області в складі:

головуючого - судді Трояновської Г.С.

суддів: Миніч Т.І., Павицької Т.М.

з участю секретаря судового засідання Ковальської Я.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Житомирі цивільну справу за позовом Публічного акціонерного товариства "Дельта Банк" до ОСОБА_1 про звернення стягнення на предмет іпотеки шляхом передачі у власність АТ "Дельта Банк"

за апеляційною скаргою Публічного акціонерного товариства "Дельта Банк" на рішення Червоноармійського районного суду Житомирської області від 05 лютого 2016 року,

в с т а н о в и л а :

У вересні 2015 року Публічне акціонерне товариство "Дельта Банк" звернулося до суду із вказаним позовом, в якому просило в рахунок виконання основного зобов'язання щодо сплати заборгованості в сумі 363 271,07 грн., звернути стягнення на предмет іпотеки: садовий будинок та земельну ділянку площею 450 кв.м., що знаходяться на території АДРЕСА_1, та належать ОСОБА_1, шляхом визнання за ПАТ «Дельта Банк» права власності на зазначене майно. В обґрунтування позовних вимог зазначено, що 02.08.2007 року між Акціонерним комерційним банком «ТАС-Комерцбанк» (АКБ «ТАС-Комерцбанк») та ОСОБА_1 укладено кредитний договір на суму 17200 доларів США з терміном погашення до 01.08.2032 року. Того ж дня, між банком та відповідачем укладено договір іпотеки вказаного будинку та земельної ділянки з метою забезпечення основного зобов'язання. У подальшому кредитор змінив назву на Відкрите акціонерне товариства «Сведбанк», а 25.05.2012 року передав права вимоги позивачу. Внаслідок неналежного виконання боржником умов договору утворилася вищевказана заборгованість.

Рішенням Червоноармійського районного суду Житомирської області від 05 лютого 2016 року у задоволенні позову відмовлено.

У поданій апеляційній скарзі Банк, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просить рішення суду скасувати та ухвалити нове рішення яким задовольнити позовні вимоги в повному обсязі. В обґрунтування апеляційної скарги зазначив, що судом не досліджено додаток №1до договору купівлі-продажу прав вимоги за кредитами, в якому відображено суму боргу, переуступлену від попереднього кредитора та не враховано рух коштів по рахунку, в якому зазначено всі трансакції по погашенню заборгованості.

Рішенням Апеляційного суду Житомирської області від 12 квітня 2016 року апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства «Дельта Банк» задоволено частково - рішення Червоноармійського районного суду Житомирської області від 05 лютого 2016 року скасовано та ухвалено нове - про відмову у задоволенні позовних вимог Публічного акціонерного товариства «Дельта Банк» до ОСОБА_1 про звернення стягнення на предмет іпотеки з інших підстав.

Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 09 листопада 2016 року касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства «Дельта Банк» задоволено частково - рішення Апеляційного суду Житомирської області від 12 квітня 2016 року скасовано, а справу передано на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.

В окремій думці суддею Ситнік О.М. висловлено позицію щодо необхідності застосування до касаційної скарги наслідків, передбачених ч. 1 ст. 337 ЦПК України, відповідно до якої суд касаційної інстанції відхиляє касаційну скаргу, якщо визнає, що рішення ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Розглянувши справу в межах, визначених ст. 303 ЦПК України, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення з таких підстав.

Судом встановлено та підтверджено матеріалами справи, що 02 серпня 2007 року між АКБ «ТАС-Комерцбанк», яке в подальшому перейменовано у ВАТ «Сведбанк», та ОСОБА_1 укладено кредитний договір №0501/0807/71-196, за умовами якого позичальник отримала кредит в сумі 17200 доларів США зі сплатою 12,5% річних і строком до 01.08.2032 року/т.1 а.с.9-15/.

Того ж дня між АКБ «ТАС-Комерцбанк» та ОСОБА_1, як іпотекодавцем, укладено договір іпотеки нерухомого майна - садового будинку, що знаходиться на території АДРЕСА_1, до якого належить огорожа № 1 та колодязь літ. «І», загальною площею 49,7 кв.м.; земельної ділянки площею 450 кв.м., що знаходиться за вказаною адресою/т.1 а.с.30-31/.

06.03.2009 року до основного договору внесено зміни, яким встановлено розмір ануїтетного платежу в сумі 178 доларів США щомісячними платежами до 10 числа кожного місяця/а.с.21-29/.

25.05.2012 року між ВАТ «Сведбанк» та ПАТ «Дельта Банк» укладено договір купівлі-продажу прав вимоги, за яким до останнього перейшло право вимоги за основними та забезпечувальними зобов'язаннями /т.1а.с.42-54/.

Звертаючись до суду з позовом, Банк просив звернути стягнення на предмет іпотеки, посилаючись на те, що відповідачкою допущено порушення умов кредитного договору, що призвело до виникнення прострочених платежів як по кредиту так і по процентах.

Так, згідно розрахунку позивача станом на 28.07.2015 року заборгованість по кредитному договору від 02.08.2007 року становила 16 465,71 доларів США, що згідно курсу НБУ (100 дол. США -2206,2278грн.) складає 363271,07 грн., з яких: 15328,41 доларів США, що в еквіваленті складає 338179,64грн. - тіло кредиту, 1137,3 доларів США, що в еквіваленті складає 25091,43грн. - відсотки за користування кредитом /т.1а.с.8/. З них прострочена заборгованість по тілу кредиту складає 137,28 доларів США, що еквівалентно 3028,71грн., по процентам - 996,83 доларів США, що в еквіваленті складає 21 992,34грн.

25.08.2015 року ПАТ «Дельта Банк» надіслав ОСОБА_1 вимогу про сплату простроченої заборгованості в розмірі 1134,11 доларів США, що по курсу НБУ становить 25021,05 грн., з яких по тілу кредиту 137,28 доларів США, по процентам 996,83 доларів США, а у разі її невиконання у встановлені законом строки - сплатити достроково всю суму кредиту в розмірі 16 465,71 доларів США/т.1а.с.35/.

Вимога направлена 26.08.2015 року та отримана ОСОБА_1 28 серпня 2015 року, що не заперечується останньою /т.1 а.с.36-40/.

Згідно зі ст.ст.526, 527, 530 ЦК України зобов'язання повинні виконуватись належним чином і в установлений строк відповідно до умов договору та вимог закону.

Відповідно до ст.ст.610, 612 ЦК України порушення зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання. Боржник вважається таким, що прострочив виконання, якщо він не виконав його у строк, передбачений умовами договору або встановлений законом.

Відповідно до статті 1054 Цивільного кодексу України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

У разі, якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами, то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів /ч.2 ст. 1050 ЦК України/.

Відмовляючи в задоволенні позову про звернення стягнення на предмет іпотеки, суд першої інстанції виходив з того, що в судовому засіданні представником позивача не доведено невиконання ОСОБА_1 умов кредитного договору та наявності заборгованості в сумі 363 271,07грн.

Колегія суддів погоджується з таким висновком суду.

Згідно Витягу з Додатку №1 до Договору купівлі-продажу прав вимоги за кредитами між ПАТ «Сведбанк» та ПАТ «Дельта Банк» від 25 травня 2012 року загальний розмір грошового зобовязання за кредитним договором від 02.08.2007 року №0501/0807/71-196 ОСОБА_1 становить 17 200дол. США. Фактичний розмір заборгованості за кредитним договором у валюті кредиту станом на 25.05.2012 складає 15 834,51дол. США /т.1 а.с.41/.

Розрахунком заборгованості за вказаним договором кредиту, долученим представником ПАТ «Дельта Банк» на стадії повторного апеляційного розгляду зазначеної справи /т.1 а.с.193/, підтверджується, що станом на 28.05.2012 року сума заборгованості (поточна) складає 15 834,51дол. США.

Графіком погашення кредиту, який є невід'ємною частиною до кредитного договору №0501/0807/71-196 від 02.08.2007 року, визначено щомісячну суму платежу на погашення кредиту у фіксованому розмірі - 57дол. США щомісячно /т.1 а.с.16-20/.

Договором від 06.03.2009 року внесені зміни до кредитного договору від №0501/0807/71-196 від 02.08.2007 року та визначено суму щомісячних платежів у фіксованому розмірі 178 дол. США (ануїтетний платіж) /т.1 а.с.21-29/.

Відповідно до ч.3 ст. 10, ч.1 ст.60 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

На підтвердження своїх доводів щодо погашення кредиту в більшому розмірі, ніж необхідно було сплатити на момент звернення позивача до суду з указаним позовом, відповідачка надала банківські квитанції, починаючи з листопада 2007 року, призначення платежу у яких вказано - погашення заборгованості та сплата нарахованих відсотків згідно договору №0501/0807/71-196 від 02.08.2007 року /т.1 а.с.225-370/.

Аналіз зазначених квитанцій свідчить про те, що, починаючи з листопада 2007 року і до 2015 року відповідачка здійснювала платежі щомісячно, а в період сплати ануїтетного платежу в розмірі 57 дол. США, здійснювала фактичну проплату у розмірі значно більшому, ніж зазначений платіж /т.1 а.с.225-260/.

Заперечуючи проти висновків суду першої інстанції, представник позивача у апеляційній скарзі посилається на те, що відповідачкою вносились кошти на інші рахунки, ніж зазначено у кредитному договорі, та вказує, що до часу обслуговування відповідачки АТ «Дельта-Банк» (25.05.2012) на належні рахунки банку було внесено 673дол. США та 2172,60дол. США /т.1 а.с.115/.

Відтак в апеляційній скарзі Банк визнає суму, внесену відповідачкою, за кредитним договором в сумі 2845,60дол. США (673 +2172,60) за період до 25.05.2012 року.

Водночас у Витягу з додатку до Договору купівлі-продажу прав вимоги та Розрахунку заборгованості станом на 25.05.2012 року /т.1а.с. 41/ Банк вказує, що відповідачкою сплачено лише 1365,49дол. США /17200-15834,51/ та здійснює усі подальші розрахунки за кредитом після 25.05.2012 року, починаючи із суми заборгованості 15834,51дол. США.

Окрім того, посилаючись на те, що відповідачкою сплачувалися кошти на інші рахунки, ніж зазначені в договорі, представник Банку не пояснив яким чином Банк приймав ці кошти, зазначаючи у квитанції - призначення платежу - на погашення заборгованості по кредиту згідно кредитного договору №0501/0807/71-196 від 02.08.2007 року і на які цілі направлялись кошти із цих рахунків як не на погашення кредиту.

За таких обставин колегія суддів вважає, що позивач не спростував належними та допустимими доказами доводи відповідачки щодо відсутності вказаної банком заборгованості за кредитним договором на момент звернення позивача до суду з позовом про звернення стягнення на предмет іпотеки.

На стадії повторного апеляційного розгляду справи, Банком долучено до матеріалів справи нотаріально посвідчений іпотечний договір /т. а.с.191-192/, а тому доводи представника відповідачки про нікчемність договору є безпідставними.

З огляду на наведене, а також враховуючи загальні засади цивільного судочинства - справедливість, добросовісність та розумність, колегія суддів погоджується з рішенням суду першої інстанції щодо відмови у задоволенні позову про звернення стягнення на предмет іпотеки і залишає рішення суду першої інстанції без змін.

Керуючись ст. ст. 209, 218, 303, 307, 308, 313, 314, 315, 317, 319, 324, 325 ЦПК України, колегія суддів

у х в а л и л а :

Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Дельта Банк" відхилити.

Рішення Червоноармійського районного суду Житомирської області від 05 лютого 2016 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання нею законної сили.

Головуючий Судді