Постанова № 651129, 17.05.2007, Харківський апеляційний господарський суд

Україна

Харківський апеляційний господарський суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"15" травня 2007 р. Справа № 10/515-06

Колегія суддів у складі:

головуючий суддя , судді ,

при секретарі Новіковій Ю.В.

за участю представників сторін:

позивача - Ген С.Г.

відповідача - ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу позивача (вх. № 387С/1-7) на постанову господарського суду Сумської області від 07.12.06 р. по справі № 10/515-06

за позовом Управління Пенсійного фонду України в Ковпаківському районі м. Суми

до ПП ОСОБА_1 м. Суми

про стягнення 625,15 грн.

встановила:

Позивач, Управління Пенсійного фонду України в Ковпаківському районі м. Суми, звернувся до господарського суду Сумської області з позовом про стягнення з відповідача 625,15 грн. донарахованих страхових внесків відповідно Акту узгодження повноти нарахування та здійснення доплати до мінімального страхового внеску на обов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України за період з 20.07.2006 року по 30.08.2006 рік.

Постановою господарського суду Сумської області від 07.12.2006 року по справі № 10/515-06 (суддя Малафеєва І.В.) позов задоволено. Стягнуто з приватного підприємця ОСОБА_1 на користь Управління Пенсійного фонду України в Ковпаківському районі м. Суми 320,47 грн. заборгованості по сплаті страхових внесків. В стягненні 304,68 грн. в задоволенні вимог відмовлено.

Позивач, Управління Пенсійного фонду України в Ковпаківському районі, з постановою господарського суду не згоден, подав апеляційну скаргу, в якій зазначив, що при винесенні постанови судом першої інстанції порушено норми матеріального права. Просить скасувати постанову господарського суду Сумської області та ухвалити нове рішення, яким задовольнити апеляційну скаргу.

Відповідач, підприємець ОСОБА_1, в запереченні на апеляційну скаргу та в судовому засіданні просить виключити з розрахунків місяці, в яких вона не працювала, врахувати корегування звітності, відізвати рішення від держвиконавців та надати термін виконання 6 місяців, також просить не накладати штрафні санкції, а прийняти рішення про виплату суми внесків в розмірі 1084,79 грн.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши в судовому засіданні уповноважених представників сторін, перевіривши правильність застосування господарським судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, колегія суддів Харківського апеляційного господарського суду встановила наступне.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 14 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" (далі Закон) відповідач є страхувальником згідно зазначеного Закону і зареєстрований як платник страхових внесків в управлінні Пенсійного фонду України в Ковпаківському районі м. Суми.

Відповідно до Закону відповідач зобов'язаний нараховувати, обчислювати і сплачувати в установлені строки та в повному обсязі страхові внески у розмірах, передбачених Законом України "Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування". Нарахування страхових внесків здійснюється в порядку, визначеному ст.19 Закону.

Відповідно до поданого відповідачем звіту за 2005 року, ним самостійно були нараховані страхові внески в сумі 528,09 грн.

На підставі Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" та п.5.3 "Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України" відповідачу було донараховано 625,19 грн., про що був складений Акт узгодження повноти нарахування та здійснення доплати до мінімального страхового внеску на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України за результатами підприємницької діяльності за звітний 2005 рік №15 від 07.08.06 року, який у встановлений Законом термін не був оскаржений. Донарахована сума не була сплачена в строк, визначений ст. 20 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" , а саме до 20 числа місяця наступного за звітним.

Згідно статті 106 Закону прострочена заборгованість стягується в примусовому порядку.

Суд першої інстанції при прийнятті постанови від 07.12.2006р. по даній справі, якою позов задоволений частково, посилається на те, що позивач не заперечує проти допущену відповідачем помилку під час складання звіту за результатами підприємницької діяльності за 2005 р.

Однак, при цьому позивач з засіданні суду апеляційної інстанції наголосив, що управління не відмовлявся від донарахованої суми до мінімального внеску, та не подав про це заяви.

Крім того, в розрахунку суми страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування за 2005 р. був поставлений підпис ОСОБА_1 про правильність зазначених відомостей. Також корегування звітності поданої до Пенсійного фонду України не передбачене чинним законодавством України.

Таким чином, при прийнятті постанови судом першої інстанції були зроблені висновки, які не відповідають обставинам справи, тому постанова від 07.12.2006 р. по справі №10/515-06 підлягає скасуванню з прийняття нової.

Колегія суддів зазначає, що судове рішення є законним тоді, коли суд, виконавши всі вимоги норм процесуального права і всебічно перевіривши обставини, вирішив справу у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин, і при їх відсутності-на підставі закону, що регулює подібні відносини, або виходячи із загальних засад і змісту законодавства України.

Обґрунтованим визнається судове рішення в якому повно відображені обставини, які мають значення для даної справи, висновки суду про встановлені обставини і правові наслідки є вичерпними, відповідають дійсності і підтверджуються достовірними доказами, дослідженими в судовому засіданні.

Мотивувальна частина судового рішення повинна містити встановлені судом обставини, які мають значення для справи, їх юридичну оцінку, а також оцінку всіх доказів, розрахунки, з яких суд виходив при задоволенні позовних грошових та інших.

Приймаючи до уваги вищевикладене, колегія суддів вважає, що при прийнятті оскаржуваної постанови господарський суд Сумської області не забезпечив дотримання вимог чинного законодавства та не дав належну правову оцінку наявним у матеріалах справи доказам, через що постанову від 07.12.2006 р. по даній справі підлягає скасуванню.

Враховуючи викладене та керуючись п.3 ч.1 ст.198, п.3 ст.202, п.3 ч.1 ст.205, ст.254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

постановила:

1. Апеляційну скаргу позивача задовольнити.

2. Постанову господарського суду Сумської області від 07.12.2006 року по справі № 10/515-06 скасувати та прийняти нове рішення, яким позов задовольнити.

Стягнути з ПП ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, код НОМЕР_1) на користь Управління пенсійного фонду України в Ковпіківському районі м.Суми (м.Суми, вул.Шкільна, 17, р/р 25608311182 в Сумському обласному управлінні Ощадбанку, МФО 337568, код 22977089) 625,15 грн. заборгованості.

Господарському суду Сумської області на виконання даної постанови видати наказ.

Дана ухвала набирає чинності з моменту її проголошення і може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України у місячний строк з моменту виготовлення її повного тексту.

 Адміністративну справу №10/515-06 повернути до господарського суду сумської області.

Головуючий суддя

Судді