Рішення № 65111864, 28.02.2017, Вінницький міський суд Вінницької області

Справа № 127/15678/16-ц

Провадження № 2/127/1090/17

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28.02.2017 Вінницький міський суд Вінницької області

у складі головуючого судді Бойка В.М.,

при секретарі РевтюхО.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у м. Вінниці цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Вінницької міської ради про визнання права власності у порядку спадкування за законом, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Вінницької міської ради про визнання права власності та просив визнати за ним право власності на 1/6 частку квартири АДРЕСА_1. в м. Вінниця, яка належала його матері ОСОБА_2, у порядку спадкування за законом після померлої 23.10.2015 року ОСОБА_2

Вимоги позову мотивовано тим, що позивачу ОСОБА_3 вінницькою державною нотаріальною конторою було відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом на вказане нерухоме майно у звязку з тим, що ОСОБА_2 за життя, успадкувавши після смерті свого чоловіка 1/6 частку квартири АДРЕСА_2, державну реєстрацію свого права на дану частку квартири у встановленому законом порядку не здійснила. Викладені обставини стали підставою для звернення до суду з даним позовом.

В судовому засіданні позивач та його представник позовні вимоги підтримали в повному обсязі та просили їх задовольнити з підстав, викладених у позовній заяві.

Представник відповідача - Вінницької міської ради в судовому засіданні при вирішенні справи поклався на розсуд суду.

Вислухавши пояснення сторін , дослідивши матеріали цивільної справи, оцінивши докази у їх сукупності, суд вважає, що позов обґрунтований та підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, 23.10.2015 року померла ОСОБА_2 у віці 90 років, про що 26.10.2015 року було складено відповідний актовий запис № 3021, що підтверджується Свідоцтвом про смерть серії І-АМ № 329586 від 26.10.2015 року (а.с.2).

Позивач ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, є рідним сином померлої ОСОБА_2, що підтверджується копією Свідоцтва про народження серії VІІІ-АР №397318 від 06.12.1989 року, де в графі «батьки» зазначено батько ОСОБА_4, мати ОСОБА_2 (а.с.3).

Після смерті ОСОБА_2 залишилося спадкове майно, а саме 1/6 частка квартири АДРЕСА_2, яка належала останній на підставі свідоцтва про право на спадщину за законом від 09.08.2005 року, виданого державним нотаріусом ОСОБА_3 вінницької державної нотаріальної контори ОСОБА_5, зареєстровано в реєстрі за №2-1071, яке вона успадкувала після смерті чоловіка ОСОБА_4

Як вбачається з матеріалів спадкової справи № 134/16, заведеної після померлої 23.10.2015 року ОСОБА_2, позивач до ОСОБА_3 вінницької державної нотаріальної контори, у передбачений законодавством строк для прийняття спадщини, подав відповідну заяву про прийняття спадщини від 21.04.2016 року.

Згідно довідки про коло спадкоємців від 27.10.2016 року №1794/02-14, виданої ОСОБА_3 вінницькою державною нотаріальною конторою, після смерті ОСОБА_2, померлої 23.10.2015 року, спадкоємцем померлої за законом є син ОСОБА_1 У своїй заяві про прийняття спадщини від 21.04.2016 року ОСОБА_1 повідомив про те, що крім нього інших спадкоємців, передбачених законм у спадкодавці немає. Станом на 27.10.2016 р. інші заяви до нотаріальної контори не надходили (а.с.33).

Як вбачається з постанови про відмову у вчиненні нотаріальної дії від 13.05.2016 року №779/02-31, державним нотаріусом ОСОБА_3 вінницької державної нотаріальної контори ОСОБА_5 було відмовлено ОСОБА_1 у видачі свідоцтва про право наспадщину за законом на 1/6 частку квартири АДРЕСА_2 після смерті 23.10.2015 року його матері ОСОБА_2, оскільки ОСОБА_2 за життя державну реєстрацію свого права на дану частку квартири у встановленому законом порядку не здійснила.

Відповідно до абз. 2 ч. 2. ст. 331 ЦК України, якщо право власності на нерухоме майно відповідно до закону підлягає державній реєстрації, право власності виникає з моменту державної реєстрації.

Ч.1 ст. 316 ЦК України встановлено, що - правом власності є право особи на річ ( майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.

Ч.1 ст.317 ЦК України встановлено, що власникові належить право володіння, користування та розпорядження своїм майном.

Ч.1 ст. 319 ЦК України встановлено, що власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд.

Ч.1 ст. 321 ЦК України встановлено, що право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності чи обмежений у його здійсненні.

Відповідно до положень ст. 328 ЦК України право власності набувається на підставах, що незаборонені законом, зокрема із правочинів.

Ч.1 ст.392 ЦК України встановлено, що власник майна може пред'явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документу, який засвідчує його право власності.

Відповідно до ст. 1216 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).

Положеннями ст. 1218 ЦК України передбачено, що до складу спадщини входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини.

Відповідно до положень ч. 1 ст. 1268 ЦК України спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її

Пунктом 23 Постанови Пленуму Верхового суду України за № 7 від 30 травня 2008 року «Про судову практику у справах про спадкування» роз'яснено, що за наявності умов для одержання в нотаріальній конторі свідоцтва про право на спадщину вимоги про визнання права на спадщину судовому розгляду не підлягають. У разі відмови нотаріуса в оформленні права на спадщину особа може звернутись до суду за правилами позовного провадження.

З роз'яснень в Постанові Пленуму Верхового суду України за № 7 від 30 травня 2008 року «Про судову практику у справах про спадкування» вбачається, що особа яка не має змоги реалізувати своє право на отримання свідоцтва про право на спадщину у нотаріальному порядку набуває право на звернення до суду у порядку позовного провадження із вимогами щодо визнання права на спадщину.

Таким чином, оцінивши допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок в їх сукупності за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, обєктивному та безпосередньому дослідженню наявних у справі доказів, суд приходить до висновку, що позовні вимоги обгрунтовані, підтверджені матеріалами справи та підлягають задоволенню в повному обсязі.

В судовому засіданні позивач просив суд судові витрати залишити за ним. Керуючись ст.ст. 10, 11, 60, 88, 212, 213, 215 -218 ЦПК України, ст. ст. 16, 317, 319, 321, 331, 392, 1216, 1218, 1268 ЦК України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити.

Визнати за ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_1, право власності на 1/6 частку квартири АДРЕСА_2, яка належала ОСОБА_2 відповідно до свідоцтва про право на спадщину за законом від 09.08.2005 року, виданого державним нотаріусом ОСОБА_3 вінницької державної нотаріальної контори ОСОБА_5, зареєстровано в реєстрі за №2-1071, у порядку спадкування за законом після померлої 23.10.2015 року ОСОБА_2.

Рішення може бути оскаржено до апеляційного суду Вінницької області через Вінницький міський суд Вінницької області шляхом подачі апеляційної скарги в десятиденний термін з дня його проголошення.

СУДДЯ: