Ухвала суду № 65111547, 22.02.2017, Липовецький районний суд Вінницької області

Справа № 141/864/16-к

УХВАЛА

іменем України

"22" лютого 2017 р. м.Липовець Липовецький районний суд Вінницької області

в складі головуючого судді Кривенко Д. Т. ,

за участю секретаря Марчук Н.А.

розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в залі суду міста Липовець обвинувальний акт у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 42014020250000007 від 12.11.2014 року за підозрою

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженки та жительки с. Оратівка, вул. Калініна, 7, Оратівського району Вінницької області, зареєстрованій в ІНФОРМАЦІЯ_2, громадянки України, не працюючої, у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.1ст.172, ч.3 ст. 382 КК України,

за участю сторін кримінального провадження

зі сторони обвинувачення

прокурора Врублевського О.М.

потерпілого ОСОБА_2І,

зі сторони захисту

обвинуваченої ОСОБА_1,

захисника адвоката ОСОБА_3,

ВСТАНОВИВ:

На розгляд Липовецького районного суду Вінницької області надійшов обвинувальний акт за підозрою ОСОБА_1 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.1ст.172, ч.3 ст. 382 КК України.

У підготовчому судовому засіданні, дослідивши обвинувальний акт та додані до нього документи, вислухавши думку прокурора, який доповів про можливість призначення обвинувального акту до судового розгляду, потерпілого, який підтримав прокурора, а також думку захисника - адвоката ОСОБА_3, який просив повернути обвинувальний акт, вказуючи на неповноту викладу фактичних обставин в обвинувальному акті та неправильність правової кваліфікації дій його підзахистної, думку ОСОБА_1, яка підтримала захистника, судом встановлено наступне.

Відповідно до глави 24 КПК України однією із форм закінчення досудового розслідування є звернення прокурора до суду з обвинувальним актом. Імперативно встановлені вимоги до відомостей, які обвинувальний акт повинен містити, передбачені п.п. 1-9 ч. 2 ст. 291 цього Кодексу, серед яких в п. 5 виокремлено необхідність наявності в ньому таких складових: 1) виклад фактичних обставин кримінального правопорушення, які прокурор вважає встановленими; 2) правову кваліфікацію кримінального правопорушення з посиланням на положення закону і статті (частини статті) Закону України про кримінальну відповідальність; 3) формулювання обвинувачення.

Згідно статті 337 КПК України, судовий розгляд проводиться лише стосовно особи, якій висунуто обвинувачення і лише в межах висунутого обвинувачення відповідно до обвинувального акта.

При перевірці матеріалів кримінального провадження судом встановлено, що наявний у кримінальному провадженні обвинувальний акт не містить посилань про те, що ОСОБА_1 обвинувачується у вчиненні інкримінованого їй кримінальних правопорушеннь.

Так, згідно п.13 ч.1 ст.3 КПК України, обвинувачення твердження про вчинення певною особою діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність, висунуте в порядку, встановленому цим Кодексом.

Європейський суд з прав людини (далі Суд) у справі «Абрамян проти Росії» від 09 жовтня 2008 року, зазначив, що у тексті підпункту «а» п.3 ст.6 Конвенції вказано на необхідність приділяти особливу увагу розясненню «обвинувачення» особі, стосовно якої порушено кримінальну справу. Деталі вчинення злочину можуть відігравати вирішальну роль під час розгляду кримінальної справи, оскільки саме з моменту доведення їх до відома підозрюваного він вважається офіційно письмово повідомленим про фактичні та юридичні підстави предявленого йому обвинувачення (див. рішення від 19 грудня 1989 р. у справі «Камасінскі проти Австрії», №9783/82, п.79). Крім того, Суд нагадує, що положення підпункту «а» п.3 ст.6 Конвенції необхідно аналізувати у світлі більш загальної норми про право на справедливий судовий розгляд, гарантоване п.1 цієї статті. У кримінальній справі надання повної, детальної інформації щодо предявленого особі обвинувачення та, відповідно, про правову кваліфікацію, яку суд може дати відповідним фактам, є важливою передумовою забезпечення справедливого судового розгляду (див.: рішення від 25 березня 1999 р. у справі «Пелісьє та Сассі проти Франції» №25444/94, п.52; рішення від 25 липня 2000 р. у справі «Матточіа проти Італії», №23969/94, п.58; рішення від 20 квітня 2006 р. у справі «І.Н. та інші проти Австрії», №42780/98, п.34).

Справедливість під час провадження у справі необхідно оцінювати, беручи до уваги розгляд справи в цілому (див. рішення від 1 березня 2001 р. у справі «Даллос проти Угорщини» № 29082/95, п. 47). Крім того, право бути проінформованим про характер і причини обвинувачення потрібно розглядати у світлі права обвинуваченого мати можливість підготуватися до захисту, гарантованого підпунктом «b» п.3 ст.6 Конвенції (див. зазначені рішення у справі «Пелісьє та Сассі проти Франції», п. 54, а також «Даллос проти Угорщини», п. 47).

Обвинувальний акт повинен відповідати вимогам, передбаченим ст. 291 КПК України, яка в свою чергу містить вичерпний перелік відомостей, які повинен містити обвинувальний акт і вони є обов`язковими для їх виконання слідчим і прокурором.

У разі встановлення невідповідності обвинувального акта цим вимогам суд в підготовчому судовому засіданні відповідно до п. 3 ч. 3 ст. 314 КПК повертає його прокурору.

ВССУ вже висловлював свою позицію щодо питання повернення прокурору відповідних матеріалів під час підготовчого судового засідання (рекомендаційний лист ВССУ від 03 жовтня 2012 року № 223-1430/0/4-12 «Про порядок здійснення підготовчого судового провадження відповідно до КПК України»).

Зі змісту обвинувального акта, складеного відносно ОСОБА_1 вбачається, що обвинувачення стосовно ОСОБА_1 у скоєнні кримінального правопорушення, у відповідності з вимогами п.5 ч.2 ст.291 КПК України, не сформульоване взагалі, оскільки обвинувальний акт містить лише відомості про підозру ОСОБА_1 у вчиненні кримінальних правопорушеннь, виклад фактичних обставин кримінальних правопорушеннь та правову кваліфікацію, у звязку з чим суд першої інстанції не має законних підстав для призначення кримінального провадження щодо ОСОБА_1 до судового розгляду.

Враховуючи вищевикладене, суд прийшов до висновку, що обвинувальний акт слід повернути прокурору.

Відсутність формулювання обвинувачення в обвинувальному акті позбавляє суд можливості здійснити судовий розгляд та може мати наслідком порушення прав ОСОБА_1 на справедливий суд.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 291, 314, 369-372 КПК України, суд, -

У х в а л и в:

Повернути обвинувальний акт у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 42014020250000007 від 12.11.2014 року за підозрою ОСОБА_1 у вчиненні кримінальних правопорушеннь, передбачених ч.1ст.172, ч.3 ст. 382 КК України, прокурору прокуратури Вінницької області ОСОБА_4, у звязку з його невідповідністю вимогам ст.. 291 КПК України.

На ухвалу суду може бути подана апеляція через Липовецький районний суд Вінницької області протягом семи днів з дня її оголошення

Суддя:ОСОБА_5