Ухвала суду № 65111311, 28.02.2017, Одеський апеляційний адміністративний суд

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

28 лютого 2017 р.м.ОдесаСправа № 815/2552/16

Категорія: 5.2 Головуючий в 1 інстанції: Аракелян М. М.

Одеський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

Головуючого судді Бойка А.В.,

суддів: Танасогло Т.М.,

ОСОБА_1,

за участю секретаря: Авраменко А.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті ОСОБА_1 апеляційну скаргу Одеської митниці ДФС на постанову Одеського окружного адміністративного суду від 25 жовтня 2016 року по справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Українська південна зернова компанія" до Одеської митниці ДФС про визнання протиправним та скасування рішення про коригування митної вартості товарів та картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення,-

В С Т А Н О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Українська південна зернова компанія" звернулось до суду з позовом до Одеської митниці ДФС, в якому просило визнати протиправним та скасувати рішення про коригування митної вартості товарів № 50004001/2016/410012/2 від 29.03.2016 року; визнати протиправною та скасувати картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № 500040001/2016/00048 від 29.03.2016 року.

Постановою Одеського окружного адміністративного суду від 25.10.2016 року адміністративний позов ТОВ "Українська південна зернова компанія" задоволено.

Не погоджуючись з зазначеною постановою Одеського окружного адміністративного суду від 25.10.2016 року, Одеська митниця ДФС подала апеляційну скаргу на вказану постанову суду.

В апеляційній скарзі апелянт посилається на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи.

Одеська митниця ДФС зазначила, що судом першої інстанції не було досліджено доводів щодо можливого заниження підприємством митної вартості товарів. Також митний орган посилається на те, що позивач не надав достатніх документів, які б підтверджували митну вартість товарів.

Зважаючи на все вищезазначене, Одеська митниця ДФС вважає, що оскаржуване рішення про коригування митної вартості товарів прийнята митним органом правомірно та обґрунтовано, а тому скасуванню не підлягає.

На підставі викладеного в апеляційній скарзі ставиться питання про скасування постанови Одеського окружного адміністративного суду від 25.10.2016 року та прийняття нової, якою відмовити позивачу у задоволенні позовних вимог.

Заслухавши суддю-доповідача, розглянувши матеріали справи та перевіривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів суду апеляційної інстанції приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав:

Судом першої інстанції встановлено та матеріалами справи підтверджено, що 05.01.2015 року між ТОВ «Українська південна зернова компанія» - Покупець та Fuji Industries Limited (Китай) - Продавець було укладено зовнішньоекономічний Контракт № 05/01-USGC, згідно п. 1 якого Продавець продає, а Покупець купує Товар згідно проформ-інвойсів або інвойсів, які є невід'ємними частинами цього Контракту.

Відповідно до п. 2 Договору товар поставляється на умовах, обумовлених в проформах-інвойсів або в інвойсах, згідно тлумаченням (ІНКОТЕРМС 2010). Кількість товару і ціна за одиницю Товару визначається Продавцем і вказується в проформах-інвойсів або інвойсах, які є невід'ємними частинами цього Контракту.

Покупець зобов'язується оплачувати Товар згідно проформ-інвойсів або інвойсів. Умови та терміни оплати за Товар вказують в проформах-інвойсів або інвойсах.

Відповідно до додаткової угоди №2 від 04.01.2016 року до контракту №05/01-USGC від 05.01.2015 року, загальна ціна контракту складає 1000000 доларів США.

Згідно до Специфікації до контракту №05/01-USGC від 05.01.2015 року Продавець продає ТОВ Українська південна зернова компанія товар морським транспортом на умовах CIF Іллічівськ, а саме товар 1 тканина із синтетичних комплексних волокон, у кількості 5380,40 м., ціною за одиницю - 0, 81 дол.США, загальною вартістю 4 358,12 дол.США; товар №2 тканина із штучних шпательних волокон, у кількості 113070,60 м., ціною за одиницю - 0,43 дол.США, загальною вартістю 48620,36 дол.США,; загальна кількість товару 118451,00 м, усього на суму 52 978, 48 дол.США.

Судом першої інстанції встановлено, що відповідно до Інвойсу № LTS3R-15669/15700 від 03.02.2016 року на виконання контракту №05/01-USGC від 05.01.2015 року «Продавцем» було відправлено на умовах CIF-ILYICHEVSK товар вищенаведений товар №1 та №2 на загальну суму 52 978, 48 дол. США. В означеному інвойсі визначено, що оплата здійснюється на протязі 30 днів після митної очистки вантажу.

Згідно Інвойсу LTS3R-15669/15700 від 03.02.2016 року та пакувального листа №# TGHU9127098 від 03.02.2016 року товар було ввезено в контейнері TGHU 9127098, у кількості 118451,00 м, 2323 рулонів, вагою нетто 21 500 кг, вагою брутто 22 000,00 кг.

З метою здійснення митного контролю та митного оформлення товару декларантом TOB Українська південна зернова компанія було складено та подано 18.03.2016 року до Одеської митниці ДФС тимчасову митну декларацію № 500040001/2016/001900, в якій митна вартість товару визначена за першим методом: за ціною договору.

Разом з декларацією були подані наступні документи: Контракт № 05/01-USGC від 05.01.2015, Додаткова угода № 1 від 12.10.2015, Додаткова угода № 2 від 04.01.2015, Інвойс № LTS3K від 03.02.2016, Пакувальний лист № TGHU9127098 від 03.02.2016, прайс-лист від 27.01.2016 № LTS3K, Коносамент № MSCUYY806468 від 09.02.2016, МД країни відправлення № 310120160534527917 від 02.02.2016, CMR № 7098 від 16.03.2016.

18.03.2016 року митним органом було проведено фізичний огляд товарів та інших предметів про, що складено акт про проведення фізичного огляду товарів і інших предметів, відповідно до якого в графі «Результати проведення митного огляду» було встановлено, кількість вантажних місць: 2323 р. згідно коносаменту №MSCUYY806468, пакування (ящики, пакунки, палети, мішки, без пакування, інше): картоновий тубус, поліетиленові мішки; найменування товару: - тканина, артикул 16140, - тканина, артикул 16145.

22.03.2016 року митним органом було проведено огляд товару про, що складено акт про проведення огляду (переогляду) товарів, транспортних засобів, ручної поклажі та багажу, відповідно до якого в графі 8.3.4 «Інформація щодо виконаних завдань та виявлених невідповідностей» зазначено, що в ході проведення часткового митного огляду з розкриттям 20% вантажних місць встановлено, що у контейнері TGHU9127098 знаходиться тканина у рулонах на картонних бобінах обгорнутих поліетиленовою плівкою. За відсутності інформації на маркуванні візуально встановити відповідність наявної тканини опису зазначеному у гр. 31 МД без проведення експортних досліджень не має можливості. Підготовлено лист-звернення щодо відбору зразків товарів для проведення досліджень в лабораторії. Під час проведення митного огляду серед рулонів з тканиною (товар №2) виявлено 31 рулон вагою 311 кг із зображенням логотипу, який візуально відповідає обєкту права інтелектуальної власності Louis Vuitton, який зареєстровано у митному реєстрі за №2790, 2791, а також 41 рулон вагою 374 кг із зображенням логотипу, який візуально відповідає обєкту права інтелектуальної власності Chanel, який зареєстровано у митному реєстрі за №475/ Направлено запит до спеціального підрозділу.

23.03.2016 року під час здійснення часткового митного огляду митним органом був здійснений відбір проб для проведення лабораторних досліджень за Актом про відбір проб та зразків №13 від 23.03.2016 року.

29.03.2016 року до відділу митного оформлення №1 митного поста «Іллічівськ» декларантом ТОВ «Українська південна зернова компанія» була подана до митного оформлення митна декларація типу «ІМ40ТН» №500040001/2016/002191.

Одеською митницею ДФС при здійсненні контролю правильності визначення митної вартості товарів було встановлено, що в поданих документах міститься розбіжності та не містяться всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, у звязку з чим, відповідно до ч.ч. 3, 5 ст.54 Митного кодексу України було витребувано у позивача додаткові документи для підтвердження заявленої митної вартості, а саме: виписку з бухгалтерської документації (актуальну на поточну дату); висновки про вартісні та якісні характеристики товару, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями.

Листом від 29.03.2016 року за вих. №29/03/2016 товариство з обмеженою відповідальністю "Українська південна зернова компанія" повідомило митний орган про те, що окрім наданих документів згідно п.2 ст.53 МКУ на підтвердження заявленої митної вартості, надати документи не можливо, оскільки вони не існують. У звязку з викладеним товариство просило прийняти рішення на підставі наявних документів.

Зметою забезпечення повноти оподаткування митним органом було проведено аналіз баз даних ПІК «Інспектор-2006» та ЄАІС Держмитслужби України та встановлено, що рівень митної вартості подібних (аналогічних) товарів, є більшим.

29.03.2016 року Одеською митницею прийнято рішення про коригування митної вартості №500040001/2015/410012/2, за яким митну вартість скориговано:

- по товару №1 - за ціною за одиницю товару до 0, 5810 долл.США та визначено у загальній сумі 4689,02 дол.США, по товару №2 та - за ціною за одиницю товару до 0, 4404 дол. США та визначено у загальній сумі 73362,80 дол.США.

Також, 29.03.2016р. Одеською митницею видана ТОВ Українська південна зернова компанія картка відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні чи пропуску товарів і транспортних засобів через митний кордон №500040001/2016/00048.

У рішення про коригування митної вартості №500040001/2015/410012/2 від 29.03.2016 року Одеською митницею зазначено, що за результатами візуальної перевірки було встановлено, що в поданих до митого оформлення документах містяться наступні розбіжності:

-дата МД країни відправлення від 02.02.2016 року № 310120160534527917 передує даті Інвойсу від 03.02.2016 № LTS3K-15669/15700, який прибув з вантажем (далі інвойс);

-у п. 3.4 контракту від 05.01.2015 №05/01-USGC умови та строки оплати за товар зазначаються в проформах-інвойсах або інвойсах. В зовнішньоекономічній угоді умови та строки оплати за товар не визначено. В інвойсі від 03.02.2016 № LTS3K-15669/15700 вказано тільки строк оплати («в течении 30 дней после таможенной очистки груза» ), умови оплати не визначено.

-відповідно до наданого інвойсу від 03.02.2016 № LTS3K-15669/15700 поставка товару здійснюється на умовах CIF ODESSA. Документи, що підтверджують вартість страхування до митного оформлення не надавались, що суперечить вимогам ч.8 ст.53 МКУ. У п.2 угоди не відображено які саме складові входять у вартість товару зазначену Продавцем, у той же час у наданих товаросупровідних документах відсутня інформація щодо таких складових вартості передбачених умовами поставки CIF(у тлумаченні редакції від 01.01.2011р. видання від 01.01.2000р №560 Правил Інкотермс 2010 Міжнародної торговельної палати) як: маркування, пакування, вартості самої упаковки, страхування та доставки товару до пункту призначення, - що унеможливлює перевірку та співставлення складових заявленої декларантом митної вартості товару.

Крім того, в рішенні про коригування митної вартості митний орган обґрунтував неможливість застосування інших методів визначення митної вартості товарів, окрім методу визначення митної вартості за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів, який і було обрано за результатом проведеної консультації між фіскальним органом та декларантом,

З матеріалів справи встановлено, що 31.03.2016 року ТОВ Українська південна зернова компанія листом вих. № 31/03-01 звернулась до Одеської митниці ДФС, в якому просило скасувати рішення про коригування митної вартості №500040001/2015/410012/2 від 29.03.2016 року та винести рішення щодо визнання заявленої митної вартості товарів.

До вказаного листа позивачем були додані контракт № 05/01-USGC від 05.01.2015; інвойс № LТS3К-15669/15700 від 03.02.2016; висновок експерта від 31.03.2016 № 35-12/03-2016.

Що стосується посилань митного органу на те, що у контракті не визначено строки оплати за товар, декларант зазначив, що вказане не відповідає дійсності, адже в ньому є відсилочна норма, яка зазначає цю обставину в інвойсі, в якому чітко вказані умови оплати.

Також декларант посилався на безпідставність тверджень митного органу про те, що про «у п.2 угоди не відображено, які саме складові входять у вартість товару зазначену Продавцем, у той же час у наданих товаросупровідних документа: відсутня інформація щодо таких складових вартості передбачених умовами поставки CIF», оскільки не зрозуміло, що саме мав на увазі інспектор, який нормативно правовий акт передбачає обов'язковість наявності в угоді складових вартості та яким чином відсутність зазначеної інформації може вплинути на рівень митної вартості товару.

За результатами розгляду вказаного листа ТОВ «Українська південна зернова компанія» та доданих до нього документів, Одеською митницею ДФС повідомлено декларанта про відсутність підстав для скасування рішення про коригування митної вартості товарів від 29.03.2016 року № 500040001/2016/410012/2, з огляду на те, що у висновку експерта від 31.03.2016 року № 35-12/03-2016 не вказано, на яких саме умовах поставки експерт визначав вартість товарів. Також зазначено, що висновок експерта, носить тільки інформаційний характер, а розбіжності у поданих до митного оформлення документах усунені не були.

Не погоджуючись з рішенням Одеської митниці ДФС про коригування митної вартості товарів №500040001/2016/410012/2 від 29.03.2016 року та карткою відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №500040001/2016/00048 від 29.03.2016 року, позивач оскаржив їх до суду першої інстанції.

Колегія суддів апеляційної інстанції погоджується з висновком суду першої інстанції стосовно задоволення позовних вимог з огляду на наступне.

Статтею 49 Митного кодексу України передбачено, що митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Згідно з частиною 2 статті 52 Митного кодексу України декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов'язані, зокрема: заявляти митну вартість, визначену ними самостійно, у тому числі за результатами консультацій з органом доходів і зборів; подавати митному органу достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об'єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню.

Відповідно до частин 1 та 2 статті 53 Митного кодексу України у випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає органу доходів і зборів документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення.

Документами, які підтверджують митну вартість товарів, є:

1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п'ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості;

2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності;

3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об'єктом купівлі-продажу);

4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару;

5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару;

6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів;

7) копія імпортної ліцензії, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню;

8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

Частиною 3 статті 53 Митного кодексу України визначено, що у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу органів доходів і зборів зобов'язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи:

1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов'язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається;

2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом);

3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов'язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту);

4) виписку з бухгалтерської документації;

5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів;

6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару;

7) копію митної декларації країни відправлення;

8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

Відповідно до статті 54 Митного кодексу України контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється органом доходів і зборів під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості.

Контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється органом доходів і зборів шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу.

За результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів орган доходів і зборів визнає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування відповідно до положень статті 55 цього Кодексу.

Орган доходів і зборів під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів зобов'язаний, зокрема, здійснювати контроль заявленої декларантом або уповноваженою ним особою митної вартості товарів шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості, наявності в поданих зазначеними особами документах усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Орган доходів і зборів з метою здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів має право, зокрема: упевнюватися в достовірності або точності будь-якої заяви, документа чи розрахунку, поданих для цілей визначення митної вартості; надавати декларанту або уповноваженій ним особі письмову інформацію про причини, за яких заявлена ними митна вартість не може бути визнана у випадках, встановлених цим Кодексом, письмово запитувати від декларанта або уповноваженої ним особи встановлені статтею 53 цього Кодексу додаткові документи та відомості, якщо це необхідно для прийняття рішення про визнання заявленої митної вартості; у випадках, встановлених цим Кодексом, здійснювати коригування заявленої митної вартості товарів.

Орган доходів і зборів може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі, зокрема: невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості; неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Згідно з частинами 1 та 2 статті 55 Митного кодексу України рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається органом доходів і зборів у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо органом доходів і зборів у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів.

Прийняте органом доходів і зборів письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товарів має містити:

1) обґрунтування причин, через які заявлену декларантом митну вартість не може бути визнано;

2) наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, інших умов, що могли вплинути на ціну товарів), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом;

3) вичерпний перелік вимог щодо надання додаткових документів, передбачених частиною третьою статті 53 цього Кодексу, за умови надання яких митна вартість може бути визнана органом доходів і зборів;

4) обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої органом доходів і зборів, та фактів, які вплинули на таке коригування;

5) інформацію про:

а) право декларанта або уповноваженої ним особи на випуск у вільний обіг товарів, що декларуються:

- у разі згоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням органу доходів і зборів про коригування митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно з митною вартістю, визначеною органом доходів і зборів;

- у разі незгоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням органу доходів і зборів про коригування заявленої митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно із заявленою митною вартістю товарів та надання гарантій відповідно до розділу X цього Кодексу в розмірі, визначеному органом доходів і зборів відповідно до частини сьомої цієї статті;

б) право декларанта або уповноваженої ним особи оскаржити рішення про коригування заявленої митної вартості до органу вищого рівня відповідно до глави 4 цього Кодексу або до суду.

Відповідно до положень статті 57 Митного кодексу України визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: 1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний.

Основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції).

У разі неможливості визначення митної вартості товарів згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу за основу для її визначення може братися або ціна, за якою ідентичні або подібні (аналогічні) товари були продані в Україні не пов'язаному із продавцем покупцю відповідно до статті 62 цього Кодексу, або вартість товарів, обчислена відповідно до статті 63 цього Кодексу.

При цьому кожний наступний метод застосовується, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу.

Метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, не застосовується, якщо використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірні та/або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов'язковою при її обчисленні.

Таким чином, митні органи мають виключну компетенцію в питаннях перевірки та контролю правильності обчислення декларантом митної вартості.

Митний орган здійснює контроль заявленої декларантом митної вартості шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості та має повноваження на витребування додаткових документів у разі, якщо документи, надані для декларування товарів, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів.

Слід зазначити, що з аналізу положень Митного кодексу України вбачається, що право митного органу на витребування додаткових документів не є абсолютним, а виникає за наявності хоча б однієї з таких підстав: надані декларантом документи містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Як вбачається з рішення про коригування митної вартості товарів, митний орган зазначає, що в поданих документах міститься розбіжності та не містяться всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів.

Колегія суддів суду апеляційної інстанції погоджується з висновком суду першої інстанції стосовно необґрунтованості вказаних тверджень митного органу, зважаючи на наступне:

Так, Одеська митниця ДФС посилалась на те, що у наданих позивачем документах, а саме у зовнішньоекономічній угоді та в інвойсі від 03.02.2016 року № LTS3K-15669/15700 не визначено умови та строки оплати за товар.

В свою чергу, судом першої інстанції вірно встановлено, що відповідно до п.2 контракту від 05.01.2015 року M05/01-USGC товар поставляється на умовах, обумовлених в проформах-інвойсах або в інвойсах, згідно тлумаченням (ІНКОТЕРМС 2010). Також у контракті було визначено загальну вартість Контракту, яка з урахуванням додаткової угоди від 05.01.2015 року, склала 1 000 000 доларів США та вказано, що платежі за даним Контрактом повинні здійснюватися в доларах США.

Згідно умов контракту кількість товару і ціна за одиницю товару визначається Продавцем і вказується в проформах-інвойсів або інвойсах, які є невід'ємними частинами цього Контракту. Крім того, визначено, що умови та терміни оплати за товар вказують в проформах-інвойсів або інвойсах.

З наданих митному органу позивачем документів, а саме, зі Специфікації до контракту №05/01-USGC від 05.01.2015 року, інвойсу № LTS3R-15669/15700 від 03.02.2016 року вбачається, що у вказаних документах визначено який саме товар постачається, одиниці виміру вказаного товару та ціну за одиницю виміру, також вказано загальну суму, що підлягає сплаті позивачем. Крім того, в інвойсі № LTS3R-15669/15700 від 03.02.2016 року визначено, що оплата товару здійснюється на протязі 30 днів після митної очистки вантажу.

Таким чином, у наданих позивачем документах чітко визначено умови та строки оплати товару, визначено загальну вартість поставлених товарів та вказано ціну за одиницю товару, що дає змогу перевірити правильність визначення митної вартості товару.

Також митний орган посилався на те, що відповідно до наданого інвойсу від 03.02.2016 року № LTS3K-15669/15700 поставка товару здійснюється на умовах CIF ODESSA. При цьому, зазначено, що документи, що підтверджують вартість страхування до митного оформлення не надавались, що суперечить вимогам ч.8 ст.5З МКУ; у п.2 угоди не відображено, які саме складові входять у вартість товару зазначену Продавцем, у той же час у наданих товаросупровідних документах відсутня інформація щодо таких складових вартості передбачених умовами поставки СIF (у тлумаченні редакції від 01.01.2011р. видання від 01.01.2000р №560 Правил Інкотермс 2010 Міжнародної торговельної палати) як: маркування, пакування, вартості самої упаковки, страхування та доставки товару до пункту призначення, - що унеможливлює перевірку та співставлення складових заявленої декларантом митної вартості товару.

Колегія суддів зазначає, що згідно положень частини першої статті 266 ГКУ, предметом поставки є визначені родовими ознаками продукція, вироби з найменуванням, зазначеним у стандартах, технічних умовах, документації до зразків (еталонів), прейскурантах чи товарознавчих довідниках.

Відповідно до ч. 2 ст. 266 ГК України, загальна кількість товарів, що підлягають поставці, їх часткове співвідношення (асортимент, сортамент, номенклатура) тощо визначаються специфікацією за згодою сторін, якщо інше не передбачено законом.

Поставка товару на умовах CIF («вартість, страхування, фрахт») зобов'язує продавця оплатити фрахт, необхідний для доставки товару до названого порту призначення, витрат за страхування та забезпечення здійснення митного оформлення товару при експорті.

З урахуванням вищевказаного поставка товару на умовах CIF передбачає, що у фактурну вартість товару вже включені витрати, які впливають на митну вартість товару, тому для цілей визначення митної вартості товару ця вартість не потребує коригування.

Відтак додаткові витрати на транспортування товару до порту ТОВ «Українська південна зернова компанія» не понесло.

Щодо посилань Одеської митниці про ненадання товариством страхових документів, а також документів, що містять відомості про вартість страхування, то п.7 ч.10 ст.58 Митного кодексу встановлено, що при визначенні митної вартості до ціни, яка була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари, додаються подальші витрати (складові митної вартості), якщо вони не включалися до ціни, яка була фактично сплачена або підлягає сплаті, зокрема витрати на страхування товарів.

Згідно умов Контракту від 05.01.2015 року № 05/01-USGC товар поставляється на умовах, обумовлених в проформах-інвойсів чи в інвойсах, згідно тлумачення ІНКОТЕРМС.

Таким чином, умовами поставки CIF, які використовувались сторонами в даному випадку, обумовлено, що всі витрати із завантаження, пакування товару, поставки та страхування товару вже були включені продавцем в ціну товару, яка відображена у відповідних товаросупровідних документах, наданих митному органу для митного оформлення, а тому надання додаткових документів згідно митного законодавства, в тому числі окремо зазначати вартість страхування, маркування, пакування, вартості самої упаковки в документах митним законодавством не передбачається.

В свою чергу, в оскаржуваному рішенні про коригування митної вартості відповідач, як на розбіжність у поданих документах, посилався на те, що дата МД країни відправлення від 02.02.2016 № 310120160534527917 передує даті інвойсу від 03.02.2016 № LTS3K-15669/15700, який прибув з вантажем (далі інвойс). При цьому, відповідач взагалі не вказує на те, яким чином зазначене впливає на визначення митної вартості товару.

У зв'язку з вищенаведеним колегія суддів доходить висновку, що доводи, зазначені відповідачем у рішенні про коригування митної вартості, не є підставою для такого коригування, оскільки в наданих ТОВ «Українська південна зернова компанія» документах відсутні розбіжності, або явні ознаки підробки.

Суд звертає увагу, що Митним кодексом України чітко встановлено умови, за наявності яких у митного органу виникає право на застосування таких повноважень, як витребовування додаткових документів та відмова у митному оформленні за заявленою декларантом митною вартістю товарів. Такою імперативною умовою є наявність обґрунтованих сумнівів у правильності зазначеної декларантом митної вартості товарів. Сумніви є обґрунтованими, якщо документи: містять розбіжності; наявні ознаки підробки; не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Верховний Суд України у постанові від 30.06.2015 року (справа 21-591а15) зазначив, що митні органи мають право здійснювати контроль правильності обчислення декларантом митної вартості, але ці повноваження здійснюються у спосіб, визначений законом, зокрема, витребовування додаткових документів на підтвердження задекларованої митної вартості може мати місце тільки у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей. Такі сумніви можуть бути зумовлені неповнотою поданих документів для підтвердження заявленої митної вартості товарів, невідповідністю характеристик товарів, зазначених у поданих документах, митному огляду цих товарів, порівнянням рівня заявленої митної вартості товарів з рівнем митної вартості ідентичних або подібних товарів, митне оформлення яких уже здійснено, і таке інше. Наявність у митного органу обґрунтованого сумніву у правильності визначення митної вартості є обов'язковою, оскільки з цією обставиною закон пов'язує можливість витребовування додаткових документів у декларанта та надає митниці право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів. Разом з тим витребувати необхідно ті документи, які дають можливість пересвідчитись у правильності чи помилковості задекларованої митної вартості, а не всі, які передбачені статтею 53 МК. Ненадання повного переліку витребуваних документів може бути підставою для визначення митної вартості не за першим методом лише тоді, коли подані документи є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності не спростовують сумнів у достовірності наданої інформації.

В даному випадку, за наслідками розгляду даної адміністративної справи було встановлено, що позивачем був наданий митному органу повний та достатній пакет документів на вартісних показників імпортованого товару, повноти і достовірності митної вартості товару, заявленої позивачем за основним методом, заявлена позивачем митна вартість товарів за ціною договору відповідає вимогам ст.58 Митного кодексу України; відповідач не підтвердив належними доказами та аргументованими доводами наявність у поданих позивачем документах розбіжностей, ознак підробки або відсутність відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості чи відомостей щодо ціни, що фактично була сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Колегія суддів суду апеляційної інстанції погоджується з висновком суду першої інстанції стосовно того, що відповідач не надав суду доказів того, що документи, подані декларантом для митного оформлення товару є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності викликають сумнів у достовірності наданої інформації.

Таким чином, правильність визначення позивачем митної вартості товару за ціною договору, а також об'єктивна можливість застосування першого методу не були спростовані відповідачем, а тому висновки щодо документального не підтвердження позивачем митної вартості товару є необґрунтованими, а подальше коригування його вартості за допомогою іншого методу є протиправним.

На підставі викладеного колегія суддів доходить висновку, що прийняті відповідачем рішення про коригування митної вартості товарів № 50004001/2016/410012/2 від 29.03.2016 року та картка відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № 500040001/2016/00048 від 29.03.2016 року, є протиправними та підлягають скасуванню, а надані позивачем до Митниці документи, на підтвердження митної вартості задекларованого товару, за своїм змістом та обсягом не виключають можливість визначити митну вартість цього товару за основним методом - за ціною договору.

Оскільки судом першої інстанції вірно встановлено обставини справи, правильно по суті вирішено справу, та постановлено судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, відповідно до ст. 200 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на постанову суду першої інстанції суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду без змін.

Керуючись ст. ст. 184, 185, 196, 198, 200, 205, 206, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції,

У Х В А Л И В:

Апеляційну скаргу Одеської митниці ДФС залишити без задоволення, а постанову Одеського окружного адміністративного суду від 25 жовтня 2016 року без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили негайно після проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції.

Головуючий суддя: А.В. Бойко

Суддя: Т.М. Танасогло

Суддя:О.В. Яковлєв